Шмоточницаца• 16 июня 2023
Як відправити до будинку для літніх людей
Доброго дня
Виникла проблема. Є бабця 82 роки, яку наздогнало розуміння, що старість прийшла. І тепер вона активно псує життя дітям і внукам. Цілодобові істеріки, показові вмирання 24/7, вдавання (саме вдавання) ніби паралізувало, відкривання газу типу "ой, забула". Проживає разом з донькою, інвалідом 2 групи, майже не ходячою, і зятем, 70 років, який ще працює. Тобто тягати її нікому. Розпочинали процедуру оформлення її до будинку для літніх людей, але коли приїжджала комісія, у бабці відбувалося чудодійне зцілення і просвітління. Комісія видавала заключення, що стороннього цілодобового догляду не потребує. І так вже тричі. Психіатр також по своїй часті нічого не виявив. Можливо є якийсь спосіб, окрім повністю платного, як все ж оформити її.
І для тих, хто зараз почне кидати в мене капці: ця людина і дня не жила для своїх дітей, онуків, любила тільки себе, доньку до інвалідності саме вона довела, бо працювати важко змушувала з дитинства, хоча сама ніколи не напружувалася дуже. А забрали її до себе тому, що донька занадто м´якотіла, пожаліла, повірила. А зараз дім бабці на окупованій території, повернути назад не вийде.
Виникла проблема. Є бабця 82 роки, яку наздогнало розуміння, що старість прийшла. І тепер вона активно псує життя дітям і внукам. Цілодобові істеріки, показові вмирання 24/7, вдавання (саме вдавання) ніби паралізувало, відкривання газу типу "ой, забула". Проживає разом з донькою, інвалідом 2 групи, майже не ходячою, і зятем, 70 років, який ще працює. Тобто тягати її нікому. Розпочинали процедуру оформлення її до будинку для літніх людей, але коли приїжджала комісія, у бабці відбувалося чудодійне зцілення і просвітління. Комісія видавала заключення, що стороннього цілодобового догляду не потребує. І так вже тричі. Психіатр також по своїй часті нічого не виявив. Можливо є якийсь спосіб, окрім повністю платного, як все ж оформити її.
І для тих, хто зараз почне кидати в мене капці: ця людина і дня не жила для своїх дітей, онуків, любила тільки себе, доньку до інвалідності саме вона довела, бо працювати важко змушувала з дитинства, хоча сама ніколи не напружувалася дуже. А забрали її до себе тому, що донька занадто м´якотіла, пожаліла, повірила. А зараз дім бабці на окупованій території, повернути назад не вийде.
показать весь текст
74
0
Да, более того, отказалась от наследства, что бы брат оставил отца в покое. Так у моего отца ещё и Альцгеймер был.
Вы очень преувеличиваете ценность бабкиных домов. 500-700$ на разборку. У нас в селе до войны так было. Переоформить наследство получалось дороже. А сейчас они и даром никому не нужны. Граница близко
2
Оформить наследство пару тысяч грн стоит, если это первая линия родства.
Это где дома по таким ценам? В глухом селе луганской области по 3-5 т развалюхи.
Это где дома по таким ценам? В глухом селе луганской области по 3-5 т развалюхи.
Харьковская. До грайворона 30км полями. Работы нет. Школу, ФАП закрыли. Думаете очередь из пенсионеров стоит?
Знаєте, кожен отримує за свої вчинки. У мене була сусідка, і день за 70 їй стало погано... не пам´ятала, ключі закривала, я пару разів їй слюсаря за свої гроші викликала, потім і зовсім почала у нічній сорочці вночі на вулиці бродити.
Знайшла контакти її синів, вони зі мною навіть розмовляти не хотіли, але потім дружина молодшого перетелефонувала. Вона їх малих здала до інтернату, бо міняла кавалерів. За всі роки 2-3 рази забрала на вихідні (коли черговий кавалер зацікавися дітьми) і все. Закінчили інтернат - не пустила додому жити, про другого не знаю, а вона за свого чоловіка розповідала, що поступив в пту не в Києві, щоб дали змогу жити у гуртожитку, а літо поки не заселили жив на вулиці.
Тому про цю жінку (мою сусідку) він чути нічого не хоче. Вона сама з´явилась, як тільки сини стали на ноги, а їй перевалило за 50 (і кавалерів не стало) вона до них прийшла за утриманням.
Тому мені сказали, хоч доглядай і квартиру забирай, нам від неї нічого не потібно.
Я в таких жах не повірила, але перепитала у сусідів, так воно і було.
В мене у знайомих достатньо таких історій.... нажаль(
Знайшла контакти її синів, вони зі мною навіть розмовляти не хотіли, але потім дружина молодшого перетелефонувала. Вона їх малих здала до інтернату, бо міняла кавалерів. За всі роки 2-3 рази забрала на вихідні (коли черговий кавалер зацікавися дітьми) і все. Закінчили інтернат - не пустила додому жити, про другого не знаю, а вона за свого чоловіка розповідала, що поступив в пту не в Києві, щоб дали змогу жити у гуртожитку, а літо поки не заселили жив на вулиці.
Тому про цю жінку (мою сусідку) він чути нічого не хоче. Вона сама з´явилась, як тільки сини стали на ноги, а їй перевалило за 50 (і кавалерів не стало) вона до них прийшла за утриманням.
Тому мені сказали, хоч доглядай і квартиру забирай, нам від неї нічого не потібно.
Я в таких жах не повірила, але перепитала у сусідів, так воно і було.
В мене у знайомих достатньо таких історій.... нажаль(
3
Так, бувають різні ’бабусі’. Бувають такі стерви що від них вже всі вішаються, і вже б здали куди завгодно
2
Мы бабушкин дом с участком 50соток отдали за 500$. Сровняли с землёй и сеют зерно. На всей улице осталось два жилых дома.
Автор, я Вас розумію. В мене бабуся стала такою маніпуляторкою. Хоча мама терпляча дуже, та вже не витримує теж. У нас в рай лікарні є хоспісне відділення платне. Там гарні умови, одномісні палати, душ, та в палаті. Постійний нагляд мед персоналу, нормальне харчування. Виходять гуляти в парк біля лікарні хто може. Вартість чи 6 чи 8 тис + памперси, якщо з цим проблеми. Знаю людей, хто хворів і з дому просився туди, бо там поспілкуватися з іншими можна, медсестри привітні. Може і у вас поряд є подібне відділення.
Все когда представляют бабушку 82 года думают что там несчастный божий одуванчик, а там бывает из под платочка такие рога торчат, что только держись. Представьте себе полно женщин, которые мучают своих близких, бьют детей, беспрестанно унижают и строят козни. Старость их не меняет, а делает еще злее и подлее, не говоря уже о том что они используют слабость как оружие ’вы же бабушку не выкинете под забор доживать?! она же старенькая и не выживет’ Значит можно творить любую дичь вместо того чтоб тихонько сидеть, рот закрыть и радоваться что есть где жить и близкие, которые ее кормят.
1
Чудно как, мы в свое время искали дом в той области и меньше чем за 3000 развалюхи никто не продавал.
Вашу бабушку ведь никто туда насильно за руки-ноги не тащил, сама согласилась. Вот и в случае автора тоже самое. Нужно ее согласие даже на платный пансионат, не говоря уже о бесплатном, государственном.
Да, но сути это не меняет. Мужа отец его не любил, бил и даже не кормил в 90-е, но тоже досматривали, хотя наследство уплыло новой жене.
В нашем законодательстве не прописано куда надо деть таких бабушек, особенно если они остались без жилья из-за войны.
До війни Хмельницька обл. Ізяславський район. Десь так хати коштували і люди часом просто віддавали ключі, бо переоформлювати дорожче. І це там навіть якась школа ще була. Просто село, в якому колись було 3 школи давно майже пустка
Можно предоставить этот вопрос решать государству. Т е просто самоустраниться, а к детям или внукам нельзя, нет
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу