Зайдите те, у кого муж на войне((

А я хочу щоб перестали красти, особливо а часи війни. І про це жодної теми на порадниці. Прибирання не працюючого Борисполя на 52 млн., пісок на закриті пляжі на 6,5 млн., ну про барабани та все вншетвзе мовчу. Ці люди чхали на війну, її родичів та друзів там не має, вони живуть повноцінно в Києві і їх ніхто не засуджує! А навпаки 70% так і підтримують існуючу владу. Але все що відбувається дуже впливає на майбутнє. І все це несправедливо

Автор, ви дарма сюди написали,
Я знаю, від цих переживань їде криша вже. Я вже ненавиджу не тільки грьобаних кацапів, але всіх навкруги, цю грьобану владу, яка нічого не робить щоб зупинити війну, цих біженців, які наче чоловіки, але працюють на місцях тих хто воює за їх міста! ( Це взагалі!) Інших чоловіків, бо мій не був в відпустці оскільки їх менше 70% . То в чому проблема, я не розумію, набрати ще тих 30 % і всі мають відпуски! Себе, бо я не змогла його зупинити, Найгірше я не можу спілкуватись з своїми друзями. Бо вони розказують якусь ху*ню! Яке платтячко купила, як чоловік не тим тоном сказав. (Серйозно? Це все важливо зараз?!) Навіть свого ж чоловіка! Бо він пішов туди сам. Бо в нього мама інвалід. Бо він взагалі виїзний. Але ж ні, я маю сходити з розуму тут, дитина має так часто плакати, сумувати за ним питати,чого в всіх її друзів тато вдома щодня. Та ж війна. І що казати..?
Всі то всі, не підходить, то здаємось, тоді я б зрозуміла це все а так не можу

Автор, я Вас чудово розумію, але не там ви шукаєте підтримки. Ситий голодному не товариш. Знайдіть краще в інтернеті групи психологічної підтримки для дружин військових , там можна знайти розуміння. Це жахливе відчуття між дзвінками, коли не знаєш нічого,і страх за кохану людину не дає дихати, коли весь час тошнить, але нічим не отруївся. Як ви, будучи ще й вагітною, справляєтесь я не знаю, вами можна тільки захоплюватись! Ви дуже сильна, раз змогли в цьому постійному стресі виносити дитинку . І звісно, шкода, що чоловік далеко в такий важливий період. Але це зараз не головне, головне щоб він повернувся до Вас живим і неушкодженим!
І те, що дитинка малесенька, це плюс, бо ви хоча б можете не переживати за її психологічний стан.
Знаєте, Я пишаюсь Вами. Вже стільки часу ви тримаєтесь, ще й вагітна. Скоро малюк буде відволікати від поганих думок, будете відправляти тату кумедні фото і підтримувати його ще більше. Все одно, давайте будемо чесними, з чоловіків, зазвичай, з новонародженим толку ніякого) А там трохи підросте малюк, і тато повернеться, живий, здоровий і з перемогою.
Хай всі, як моя мала каже’ папочка, папунічка, папочка’ хай всі папочки і таточки повернуть додому живими.

🥺 навіть не уявляю як ви це витримуєте. Просто безвихідна ситуація для вас. Лише чекати і терпіння. Бажаю нам якомога швидшої перемоги і щоб ваша сім´я була разом повним складом 💕💓

А я хочу щоб перестали красти, особливо а часи війни. І про це жодної теми на порадниці. Прибирання не працюючого Борисполя на 52 млн., пісок на закриті пляжі на 6,5 млн., ну про барабани та все вншетвзе мовчу. Ці люди чхали на війну, її родичів та друзів там не має, вони живуть повноцінно в Києві і їх ніхто не засуджує! А навпаки 70% так і підтримують існуючу владу. Але все що відбувається дуже впливає на майбутнє. І все це несправедливо

Тримайтесь. Я не знаю, що сказати. Іноді мені здається, що я пристосувалась і живу. Іноді хочеться вити. Дуже важко з усім справлятись самою, але розумію, що йому там ще важче. Повний роздрай в думках. Повна невизначеність в майбутньому. І дуже мало розуміння зі сторони оточуючих.
А з іншої сторони наші чоловіки - герої. Навіть, якщо вони не мають якихось там нагород. Все одно, всі вони герої. Без них не було б уже України. А всі оті ’платники податків’ і ’донатори’, якби хоч сиділи тихо або мали мужність визнати, що просто страшно, то ще півбіди. Але ж вони голосно кричать про користь, яку приносять, про те, що вони не народжені для війни і т.д. Це просто вбиває морально....

🥺 навіть не уявляю як ви це витримуєте. Просто безвихідна ситуація для вас. Лише чекати і терпіння. Бажаю нам якомога швидшої перемоги і щоб ваша сім´я була разом повним складом 💕💓

Про нерозуміння Ви точно підмітили.
Не можу вже ні ким говорити!
Вони як в іншому вимірі десь! Но роботі пересварилась з чоловіками, бо на прохідній роздавали повістки, то на роботу ніхто не їхав. Ні, вони звісно, кричать що крим буде наш, відвоюємо. Але то чужими руками добре жар загрібати, самі повістки брати вони не збираються.
Пересварилась з подружками, от вона не розуміє чого в мене такий похмурий вираз обличчя . Інша не розуміє чого я не хочу в цирк. А куди хотіти, цирк прямо тут, ідіотки.

А вы считаете что война закончится в ближайшее время? Каким образом?

Про нерозуміння Ви точно підмітили.
Не можу вже ні ким говорити!
Вони як в іншому вимірі десь! Но роботі пересварилась з чоловіками, бо на прохідній роздавали повістки, то на роботу ніхто не їхав. Ні, вони звісно, кричать що крим буде наш, відвоюємо. Але то чужими руками добре жар загрібати, самі повістки брати вони не збираються.
Пересварилась з подружками, от вона не розуміє чого в мене такий похмурий вираз обличчя . Інша не розуміє чого я не хочу в цирк. А куди хотіти, цирк прямо тут, ідіотки.

нас просто смутило типичное для матрешек ’война надолго, все договорняки, нас обманывают, не все так однозначно..’

пуйло здохне, в них почнеться розподіл влади, опозиція вилізе з-під клієнтка і розпочне громадянську війну
Тут-то наші їх всіх і задавлять

Підсцикачки, це ті, що виправдовують підсцикачів. У мене чоловік на війні. А якщо призовуть, то я піду.

Давайте ваш піде під Бахмут?
А я піду збирати ліки, гроші, речі для воїнів, під клуби, під ресторани, та куди завгодно? Давай?

Мені здається, ви втрачаєте адекватність... Ваш чоловік сам вибрав таке життя, і ви самі описали його настрій, що він там до кінця війни і ніяких шляхів зав´язувати з армією не шукає... І вибрав він таке життя ще до цієї війни... А ви вибрали його... Тоді чому ви ображені на весь світ?

Удалено администрацией...

Якщо вам здається, то на всякий випадок - перехреститися треба🙏
Ніхто таке життя не обирає, жіночко, в країні війна! Його з армії вимушено туди забрали
А робити нічого не хоче, бо це незаконно - це або справка або гроші або ще щось такого плану, такі принципи
Я ображена не на весь світ, а на владу, яка не демобілізує тих, хто вже давно воює
Але вам цього не зрозуміти, ну дай Бог щоб так і було

Жіночко, а ви прочитали назву цієї теми? Для чого ви сюди зайшли? Як вистачає совісті писати все це, що ви написали? Думаєте так - думайте і далі. Але для чого писати це жінкам, які будь-яку мить можуть втратити чоловіків? Наскільки обмеженою і примітивною потрібно бути, щоб видати всю цю маячню?

Все, виходжу з теми. Сподівалась, що поспілкуюсь тут з дружинами, які живуть в тому ж пеклі, що і я. Але набігло кодло змій, як завжди...

Обмеженою і примітивною є ті, хто підсцикачами називають усіх, кого не попадя... Ті, хто не здатен зрозуміти, що не всі можуть вбивати, не всі можуть адаптуватись до ситуації на фронті, не всі можуть зберігати міць духу, спокій, здоровий глузд... Ось цього не розуміти - обмеженість і примітивність...

Підсцикачки, це ті, що виправдовують підсцикачів. У мене чоловік на війні. А якщо призовуть, то я піду.

Випийте чогось заспокійливого. У Вас говорить образа ’чому мій, а на інший’, але розуму в тій образі немає. Хто прикриває тил Вашому та іншим чоловікам? Хто збирає гроші і закуповує речі для воїнів? Хто це все возить і доставляє? Хто забезпечує функціонування соціальної інфраструктури та і військової теж. Ви? Соплі витріть під носом, щоб називати тиловіків підсцикачами. А ще краще підіть під клуби і ресторани і там вискажіть своє фе. Чи пупок не розв’яжеться?

Не кривіть душею чи так подобається бути брехушкою? . З якого дива чужій людині когось там ’жаль’? Дивна.

Дякую)
І закони вони поприймали проти військових! Це просто якесь рабство.
В чому проблема набрати більше людей, щоб дати хоч 1 вихідний нормальний на тиждень? Щоб можна було поїхати в тил, помитись, випрати речі, виспатись, замовити суші і нормально подзвонити додому. В чому я не розумію проблема, набрати більше з розрахунком , що в людей мають бути відпустки , якісь важливі події, хвороби кінець кінцем.
Я бачу десятки чоловіків щодня. Вчому проблема, йому побути зараз на місці Вашого, поки в вас така важлива подія, народження дитинки, Ваш чоловік би натішивсяі через декілька місяців повернувся. Але ж такої можливості немає. Це не нормально все! І найбільше злить що краю цьому не видно.
Мені вже, якщо чесно, навіть байдуже переможемо чи програємо ( чоловіку не сказати таке, бо получу))) головне щоб наші чоловіки, папунічки, таточки, сини, брати повернулись додому живими. Так що продовжуємо тримати себе в руках і молитись за них.

Удалено администрацией...

Це психологія. Щоб зрозуміти це, треба мабуть опинитися поряд з чоловіком. В мене є близькі родичі, які воюють.Якщо чесно, то я здивована, але багато хто з них сказав, що мабуть не повернуться до цивільної роботи. Ось буквально декілька днів назад з одним спілкувалася, то він каже - вкрай важко, але повертатися і йти на свою роботу бажання немає. Навіть після перемоги. Каже що якщо буде щось у збройних силах, де він потрібен, то залишиться.Правду пишуть, що хлопці живуть у іншому вимірі. Дуже змінилися за рік психологічно.

Випийте чогось заспокійливого. У Вас говорить образа ’чому мій, а на інший’, але розуму в тій образі немає. Хто прикриває тил Вашому та іншим чоловікам? Хто збирає гроші і закуповує речі для воїнів? Хто це все возить і доставляє? Хто забезпечує функціонування соціальної інфраструктури та і військової теж. Ви? Соплі витріть під носом, щоб називати тиловіків підсцикачами. А ще краще підіть під клуби і ресторани і там вискажіть своє фе. Чи пупок не розв’яжеться?

Читала раньше просто этот форум, но не регистрировалась) решила наболевшим поделиться) а вы так на всех новеньких накидываетесь?)) злые вы) желаю вам добра девченки)