terroristka• 11 февраля 2014
Чому мене до такого стану, що я верещу, що хочу здохнути під час родів?
Я більше так не можу. Все частіше думаю, що всім буде краще, якщо мене більше не буде.
Я всім заважаю, я все роблю неправильно, я забагато хочу, я от мушу рівнятись не на тих у кого є більше і краще, а ще дякувати, що хоч то маю... Мене вічно всі переробляють, не так говорю, не так поводжусь і так дальше. Всі - це чоловік, моя мама і деякі з чоловікової рідні. Здрали вже((((
Не знаю що робити. З чоловіком жити вже не можу. От просто не можу і все. Не люблю я його більше, він мене розчарував цілком і повністю. Зняла я свої рожеві окуляри і офігіла... Шкода, що пізно...
Кажуть, що за сім"ю потрібно боротись... три роки боролась. більше не можу( Не можу жити з людиною, яка ні за шо мене не має, не рахується зі мною, не поважає, думає, що він буде робити що хоче, я подуюсь і пробачу...
Пішла до мами. Так, вона згідна, що так як чоловік поводиться - це не правильно, що він мене принижує, не поважає, знущається з мене... і так погоджується максимум тиждень. Потім я їй починаю заважати і вона мене починає налаштовувати, що він ще не найгірший, щоб я верталась до нього, що дітям потрібен тато, яким би він не був. Що я жінка, мушу бути мудріша, мушу забити на свої потреби, бажання... мушу проковтнути все заради дітей.
Промивання мозгів з її сторони проходить не в такій м"ягкій формі, як я тут написала. Вона починає так мене задовбувати, доводити до істерики, що жити не хочеться...
Це все завжди закінчувалось тим, що приходилось вертатись до чоловіка. І так до наступного разу, коли я доходила до стану, що вже і з ним не могла...
Зараз знову в мами. Проаналізувала своє життя з чоловіком і бачу, що вертатись немає до кого. І з нею жити не можу. Вона мене доконає морально... І не знаю що робити. Піти на зйомну квартиру, так не потяну фінансово... Все частіше думаю, що якби померти під час родів, то всім навколо буде від того тільки краще...
Я всім заважаю, я все роблю неправильно, я забагато хочу, я от мушу рівнятись не на тих у кого є більше і краще, а ще дякувати, що хоч то маю... Мене вічно всі переробляють, не так говорю, не так поводжусь і так дальше. Всі - це чоловік, моя мама і деякі з чоловікової рідні. Здрали вже((((
Не знаю що робити. З чоловіком жити вже не можу. От просто не можу і все. Не люблю я його більше, він мене розчарував цілком і повністю. Зняла я свої рожеві окуляри і офігіла... Шкода, що пізно...
Кажуть, що за сім"ю потрібно боротись... три роки боролась. більше не можу( Не можу жити з людиною, яка ні за шо мене не має, не рахується зі мною, не поважає, думає, що він буде робити що хоче, я подуюсь і пробачу...
Пішла до мами. Так, вона згідна, що так як чоловік поводиться - це не правильно, що він мене принижує, не поважає, знущається з мене... і так погоджується максимум тиждень. Потім я їй починаю заважати і вона мене починає налаштовувати, що він ще не найгірший, щоб я верталась до нього, що дітям потрібен тато, яким би він не був. Що я жінка, мушу бути мудріша, мушу забити на свої потреби, бажання... мушу проковтнути все заради дітей.
Промивання мозгів з її сторони проходить не в такій м"ягкій формі, як я тут написала. Вона починає так мене задовбувати, доводити до істерики, що жити не хочеться...
Це все завжди закінчувалось тим, що приходилось вертатись до чоловіка. І так до наступного разу, коли я доходила до стану, що вже і з ним не могла...
Зараз знову в мами. Проаналізувала своє життя з чоловіком і бачу, що вертатись немає до кого. І з нею жити не можу. Вона мене доконає морально... І не знаю що робити. Піти на зйомну квартиру, так не потяну фінансово... Все частіше думаю, що якби померти під час родів, то всім навколо буде від того тільки краще...
показать весь текст
57
0
Я не знаю як втовкмачити мамі, що я не хочу вертатись до чоловіка. Він загалом не такий вже і поганий, але жити з ним нереально. Сім’я для нього - не найголовніше( І мене це добиває... ну, не тільки це... багато є нюансів, які мене не влаштовують і змінити я їх не можу... пробувала по різному... Окремо ми навіть нормально спілкуватись, думаю, зможемо. Дітей забирати від нього не збираюсь. Думаю, він буде значно кращий тато на відстані ніж коли ми разом і вічно сваримось. Не бачу необхідності, щоб діти на це дивились.
Кажу їй, що сидіти в неї на шиї не буду. Я розумію, що вона саме цього і боїться. Я нормально потяну оплачувати кожного місяця квартплату і комунальні послуги, + всі продукти куплятиму, і давала б ще по 100 доларів за кредит (за хату вона платить кредит). Але в мене є одна просьба, щоб вона мене не пиляла безперестанку тим як я маю жити, як дітей виховувати і так дальше... Просто щоб я була як квартирантка. А вона так не може, по любій причині задовбує... Особливо дістає тим, що я бач те намагаюсь гроші заробити. А я не можу інакше. Якщо я ще лишусь без доходу, то просто здурію. А вона дістає тим, що я з малим не гуляю і не займаюсь ним. А я і раніше не займалась, бо мені нудно, я не можу себе заставити. Поки не придумала як можна дома гроші заробляти, сиділа серіали дивилась. Зараз весь час працюю. І я краще буду працювати і давати гроші людині яка з малими буде гуляти. Тим більше, що тут, якщо житиму з нею, то я знаю одну жіночку, яка з радістю буде з малими гуляти.
Кажу їй, що сидіти в неї на шиї не буду. Я розумію, що вона саме цього і боїться. Я нормально потяну оплачувати кожного місяця квартплату і комунальні послуги, + всі продукти куплятиму, і давала б ще по 100 доларів за кредит (за хату вона платить кредит). Але в мене є одна просьба, щоб вона мене не пиляла безперестанку тим як я маю жити, як дітей виховувати і так дальше... Просто щоб я була як квартирантка. А вона так не може, по любій причині задовбує... Особливо дістає тим, що я бач те намагаюсь гроші заробити. А я не можу інакше. Якщо я ще лишусь без доходу, то просто здурію. А вона дістає тим, що я з малим не гуляю і не займаюсь ним. А я і раніше не займалась, бо мені нудно, я не можу себе заставити. Поки не придумала як можна дома гроші заробляти, сиділа серіали дивилась. Зараз весь час працюю. І я краще буду працювати і давати гроші людині яка з малими буде гуляти. Тим більше, що тут, якщо житиму з нею, то я знаю одну жіночку, яка з радістю буде з малими гуляти.
все пропускайте мимо ушей, я вот и неслышу своих , первый всплеск гнева подавила, и ляпайте че хотите там а я думаю о том как довышиваю картину и ремонт сделаю, а потом родственичкам надоедает что я их игнорюи они меня спрашивают ’ты меня слышеш ?’ а я такая ’а это ты мне’
и опять отвлеклась
. а еще если свекровь пилит то я внимательно смотрю ей прямо в рот она аж пугается и отстает
и опять отвлеклась . а еще если свекровь пилит то я внимательно смотрю ей прямо в рот она аж пугается и отстает
Ну, так у Вас вже все сплановано. Дійте! А мама попиляє трохи, потім побачить що вам краще і змінить гнів на милість. Все буде добре! Безвихідних ситуацій немає!
а вы мужу скажите,а что мне лучше его ударить? или пусть совсем оторванным вырастет, наголову пусть садится. пусть папаша принимает участие в воспитании ребенка, а не вас жизни учит, а маме рот затыкайте тем что пусть на себя посмотрит, как себя вела. у деток есть определенные периоды когда им ничего не докажешь, ругаешь а ему хоть бы хны, в угол ставишь, а он не буди там стоять, тогда и пригодится заматюкаться и прикрикнуть. дети пытаются завоевать авторитет и проверяют рамки дозволенного, поэтому наказывать надо. и правльно кто-то выше сказал, говорят вам что-то а вы делайте как считаете нужным. это ваша жизнь ,ваш ребенок и живите так как вам хочется, а не другим.
а вы по всей видимости уж больно умная, может человеку на самом деле просто хреново, накипело, может она живет все 3-5 лет в такой обстановке что тошнит уже от всего, захотела выговориться, а вы здесь ’не выпендривайтсь’ и т.д. а куда она пойдет сама беременная и с ребенком самостоятельно жить? вы бы ушли и смогли бы ни от кого не зависеть и дать все необходимое детям?
Колись читала фразу ’Счастливые дети бывают только у счастливых родителей’.
Чомусь вважаю, що інколи краще, коли батьки у діток щасливі, хоч і не один з одним. Не розумію я такого, коли, наприклад, жінка терпить знущання чоловіка заради дитини... Звісно, фізично мене чоловік ніколи не рухав, просто ми постійно сваримось, малий від того дуже розстроюється, ми постійно в напрузі живемо... А так, думаю всі би були спокійні і врівноважені... якби мене ще мама не догризала(((( вчора малому такого наговорила, що я би її просто удавила. Коли мені подібне говорить, то ще ладно, в мене з дитинства панцир на її слова виріс, але я не хочу, щоб малий таке вислуховував від неї.
Чомусь вважаю, що інколи краще, коли батьки у діток щасливі, хоч і не один з одним. Не розумію я такого, коли, наприклад, жінка терпить знущання чоловіка заради дитини... Звісно, фізично мене чоловік ніколи не рухав, просто ми постійно сваримось, малий від того дуже розстроюється, ми постійно в напрузі живемо... А так, думаю всі би були спокійні і врівноважені... якби мене ще мама не догризала(((( вчора малому такого наговорила, що я би її просто удавила. Коли мені подібне говорить, то ще ладно, в мене з дитинства панцир на її слова виріс, але я не хочу, щоб малий таке вислуховував від неї.
правильно действуйте по плану , ну может если начинает пилить то выйдете сразу в другую комнату и дверь закройте.Или экстримально (я петь начинала когда мы со свекровью жили ’гимн Украины !’она думала что я сумашедшая и нелезла ко мне
Це не той тип людей. Вона по натурі своїй тиран. Все життя мене добиває. Вона з дитинства до такого мене доводила, що, як зараз пам’ятаю, в 5 років я вже хотілась викинутись з балкону... Це вона мене читати так вчила...
Да я и не злорадствую.
Просто для того, чтобы тебя уважали (читай = не унижали), есть только один рецепт: независимость. Моральная, финансовая, жилищная... И добиваться их нужно именно в этом, вышеперечисленном порядке.
Автору удачи!
Просто для того, чтобы тебя уважали (читай = не унижали), есть только один рецепт: независимость. Моральная, финансовая, жилищная... И добиваться их нужно именно в этом, вышеперечисленном порядке.
Автору удачи!
Я никогда не влажу в переписку если чего-то не знаю. Я сама живу в такой примерно обстановке, и понимаю как хреново автору. Тожечасто бывают депресняки, но если на них транить све свое время, то на радости времени не останется, все это временно. Может у автора муж и не такое гавно, когда накипит я на своего тоже могу гадостей на говорить. автор может сильно восприимчивая и вспыльчивая, надо просто забить и померять отношение к ситуации, если измерить ничего не может. хотя все реально в наших руках.
З гімном України кльова ідея, треба якось використати.
Без матюків про Вашу маму не скажеш.... В мене батько такий. Я до Києва переїхала, за 500км від нього і все, тепер так добре ніхто свого носа не пхає куди не слід. Може і Вам переїхати?
Без матюків про Вашу маму не скажеш.... В мене батько такий. Я до Києва переїхала, за 500км від нього і все, тепер так добре ніхто свого носа не пхає куди не слід. Може і Вам переїхати?
а вы сами квартиру не потянете? мама реально не хочет вас брать к себе, потом будут еще больше и жизни учить и злость на вас сганять. подумайте с кем вам все таки лучше с мамой или мужем. Обсудите всю ситуацию которая у вас сложилась. Он хочет разойтись? если в семье проблема, он должен видеть что все к этому идет.
Ответ дляPetrikama
вот у меня такие же настроения, хотя с мужем не ругаемся, я беременна, он все терпит)))
А я від свого підтримки не відчуваю. Я його дістаю розмовами про дітей, про одяг і все необхідне для них...
На 7му місяці кажу, що пора потрошки купляти речі в роддом, так він визвірився нашо так рано... А потім же за раз кругленьку суму де взяти? І ніби купляю саме необхідне, і що саме цікаве, грошей в нього навіть не прошу. Сама заробила собі і купляю що малому, що для малої, і сама приоділась нарешті, а тож вже в лахмітті ходила...
Попросила тільки утюг купити, бо поламався. 2 місяці просила, а він все ніяк. Я можу купити, маю гроші. По трішечки заробляю, але мене добиває, що він заробляє дууууже багато і не можу на таке вділити гроші, куди все тратить я не знаю...
На 7му місяці кажу, що пора потрошки купляти речі в роддом, так він визвірився нашо так рано... А потім же за раз кругленьку суму де взяти? І ніби купляю саме необхідне, і що саме цікаве, грошей в нього навіть не прошу. Сама заробила собі і купляю що малому, що для малої, і сама приоділась нарешті, а тож вже в лахмітті ходила...
Попросила тільки утюг купити, бо поламався. 2 місяці просила, а він все ніяк. Я можу купити, маю гроші. По трішечки заробляю, але мене добиває, що він заробляє дууууже багато і не можу на таке вділити гроші, куди все тратить я не знаю...
а вы еще с 2-мя детими хотите к ней переехать??? пусть и их калечит и нервирует, постарайтесь пересмотреть свои отношения с мужем, и перестаньте бегать к маме, она вам не советчик, а только критикует еще больше. станьте сильной, и по возможности независимой.
він заробляє дууууже багато і не можу на таке вділити гроші, куди все тратить я не знаю...ну пора бы узнать спустя годы куд он тратит деньги, если больших покупок нет, и не отлаживаете деньги. моет у него любовница есть? по поводу денег.. мужик никогда сам не пойдет покупать вещи будущему ребенку, это сейчас практически антиквариат (мужья такие), для них это все тряпки, даже если покупаются для ребенка. сами просите у него деньги и идите покупайте,берите младшенького, ему тоже должно быть интересно для батика или сестрички что-то посоветовать, и про старшенького не забывайте не обделяйте.
Він каже що не хоче, але тут скоріше боїться що люди скажуть, його родина... У нього однокімнатна квартира, зараз нас там буде 4ро, якщо я вернусь. В хаті армагедон, немає умов для життя стільком людям. Загалом, з його доходами можна би було спокійно продати його хату, взяти кредит і купити більшу, але він не хоче(( При чому, моя мама була згідна, якщо ми продаємо його хату і її, то вона собі купляє однокімнатну, а ми беремо кредит, там виходило тисяч 20-25 треба було би взяти, вона би допомагала виплачувати той кредит. Він не хоче, бо любить ту дибільну свою квартиру, яку я терпіти не можу((
Казав, щоб вона свою продавала і йшла жити в ту його. Але так мама не хоче, бо вона ж свою також любить і не хоче продавати... Каже чому вона має своєю жертвувати, а він на жертви ніякі не хоче іти... Крім того боїться, що він її рано чи пізно вижене звітам. Замкнене коло одним словом.
Казав, щоб вона свою продавала і йшла жити в ту його. Але так мама не хоче, бо вона ж свою також любить і не хоче продавати... Каже чому вона має своєю жертвувати, а він на жертви ніякі не хоче іти... Крім того боїться, що він її рано чи пізно вижене звітам. Замкнене коло одним словом.
Ответ дляАпрель Ивановна
а вы еще с 2-мя детими хотите к ней переехать??? пусть и их калечит и нервирует, постарайтесь пересмотреть свои отношения с мужем, и перестаньте бегать к маме, она вам не советчик, а только критикует еще больше. станьте сильной, и по возможности независимой.
Нема де там з ним жити. Нема!((( Я б і справді з ним краще жила як сусідка, але якби хоч 2 кімнати було...
Я б і рада якось відволіктись, кудись піти, час собі приділити, але я ледве в консультацію встигала. Туди постійно зранку треба було ходити, ледве випрошувала з малим посидіти, щоб я його туди не тягнула.
Повибирати з ним одяг для дитини? Ага, для нього похід в магазин - це як каторга.
В кафе ми часто ходимо і з малим і без. Практично кожних вихідних, але мене і це дратує. Мене дратує його транжирство. Я все розумію, також хочу замовити собі смачненького і побільше, але я розумію, що дома треба і то і сьо, а він вічно каже, що грошей немає, а як замовити собі бастурму чи ще щось того роду, то у нього гроші є на таке. А я на лікарства малому чи собі або сама мушу заробити або випрошую у нього...
Повибирати з ним одяг для дитини? Ага, для нього похід в магазин - це як каторга.
В кафе ми часто ходимо і з малим і без. Практично кожних вихідних, але мене і це дратує. Мене дратує його транжирство. Я все розумію, також хочу замовити собі смачненького і побільше, але я розумію, що дома треба і то і сьо, а він вічно каже, що грошей немає, а як замовити собі бастурму чи ще щось того роду, то у нього гроші є на таке. А я на лікарства малому чи собі або сама мушу заробити або випрошую у нього...
Я заробляю скільки можу будучи дома з дитиною і вагітна. Малого я сама одягаю, себе також, для дитини вже також все сама купила. На лікарства, на крайняк, також маю. Я можу піти на квартиру, але тоді доведеться дітям у всьому відмовляти, не дай бог, захворіють на лікарства у мене вже не буде, на нормальне повноцінне харчування - також...
Та вже тисячу раз питалась куди гроші діває. Ні разу внятної відповіді не почула. Просила тоді хоч якийсь місяць-два записувати всі витрати, він не погодився(
По магазинах його не збиралась тагати за всіма речима. Я йому говорила, щоб давав гроші, а я все куплю. Так і не випросила, забила, заробила і сама пішла купила все необхідне, багато через інтернет замовила. А гроші збирала, щоб купити обідній стіл чи ще щось до хати, на що у нього також ніколи немає грошей(((((
А так, для справочки, заробляє він більше 10 тис.
По магазинах його не збиралась тагати за всіма речима. Я йому говорила, щоб давав гроші, а я все куплю. Так і не випросила, забила, заробила і сама пішла купила все необхідне, багато через інтернет замовила. А гроші збирала, щоб купити обідній стіл чи ще щось до хати, на що у нього також ніколи немає грошей(((((
А так, для справочки, заробляє він більше 10 тис.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу