Розгубилась під час розмови з потенційним керівником

Так
Вдалося
Пішла згодом відкрила своє половину клієнтів перетягнула собі

я просто пью успокоительное и все проходит прекрасно

Я пришла на работу своей мечты и от впечатлений словила такую паническую атаку что пришлось просто бежать оттуда,стыдно, жалко,всегда буду корить себя за это ((( могу дать вам только один совет можете выйти и дать себе 5-10 минут на то чтоб собрать себя в кучу и дальше чувствовать себя более уверенно

Я завжди всім кажу, що при першому знайомстві тримаю мовчазну дистанцію, що начебто я активний спостерігач, що я в темі, але тільки зі сторони й це принцип моєї співпраці.

Але насправді у мене те саме, що у Вас.

Аналогично.

Растеряться можно не только после декрета, а и после отсутствия опыта собеседований в течение нескольких лет на одной работе

Потом нельзя было еще раз прийти? Ну объяснить ситуацию, что плохо стало и.т.д

У меня было наоборот, я на первом собеседовании по телефону такого наговорила!.... Ууужас!)))) У меня рот не закрывался, вывалила о себе всё,что можно, и далеко не в положительном ключе)))
Но работу мне дали.

А до декрета, помню, на собесе была, эйчар спрашивает ’какие у вас увлечения помимо работы?’ Я грю - ’ну книги люблю читать, на природу ездить’. А на коленях у меня лежит папочка с курсом английского, я как раз с занятий ехала, а в сумке набор для вышивки, который сегодня с почты же и забрала, я даже не сообразила об этом упомянуть)))

Третя співбесіда виявилась успішною)

Комунікація це як м‘язи - атрофується без навантаження. Тому часто радять ходити на співбесіди навіть, якщо не плануєте в них працювати, лише заради досвіду спілкування.

Я, вот буквально пару дней назад . Просто опозорилась, долго работала на одном месте , потом из за войны и переезда вообще год не работала , пришла на стажировку , у меня мозги как отключились, вообще не могла понять что от меня хотят . Извинилась и ушла . Теперь просто в растерянности , похоже отупела сильно за год (

О якось і в мене було. Ходила на співбесіду в Ашан. Три етапи співбесіди. І вони фіксують письмово відповіді. Мені здалось що психопат придумав таку манеру , наприкінці я зрозуміла, що у них мета дестабілізувати вас. От наприклад чекаєш поки прийдуть довгенько, потім він пропонує каву і після кількох запитань виходить. Я знов чекаю і думаю ну чого я відмовилась від кави, а автомат поруч. Наче перевірка чи ти скористаєшся цим пристроєм без дозволу. Про професійне володіння програмами допитувався окремий співробітник, про формули, функції в екселі впр і все-таки знайшли щось, що я не робила ще. Потім теж питання про хоббі- рибалка? А яка наживка, наче перевірка чи не брешеш. Потім як ви будете мотивувати людей якщо це прості дівчата з села і кажуть я це робити не буду, якщо персонал змовився проти менеджерів? Потім вкінці, чому саме вас я повинен обрати. І я вже бачу що втратила впевненість. Ще треба було розповісти що я роблю на теперішній роботі, і підсумував, що за ті гроші які мені платять, краще бути там де я є. Запитували чи наймаю житло чи квартира своя, ким працює чоловік. Француз почувши що чоловік лікар запитав яка у вас мотивація працювати? Ви дружина лікаря, наче у нас лікарі всі мають неймовірні доходи. Наприкінці я не хотіла вже їх бачити більше ніколи. Тричі їздити, тричі оці однакові гойдалки з чекати потім сидіти вже в кабінеті і знову чекати, як під камерами нагляду, відслідковують твої жести , мову тіла зчитують. І перекручують одні й ті ж самі питання як на детекторі. Ашан це якась гестапівська структура на співбесіді на вищий менеджмент.

Автор не переживайте, це все стрес) я колись розгубилася, та не змогла порахувати задачку з відсотками, на мене всі дивилася, і я схопила якісь ступор))) вийшла з співбесіди, прийшла в себе за 5 хвилин все порахувала, але вже було запізно, ну то таке

Та уже капец как неудобно было ((( я реально бежала