Якщо це хлопці. Питання для тих, кто залишився з дітьми. Є відчуття тривоги в мене.
показать весь текст
8
1
51
18
516
0
Ему сейчас нужнее папа рядом, а мне муж, чем мыть полы с прицелом на будущее ребенка( но может и зря, время расставит. Просто так сложно ломать жизнь(
1
Если квартира уничтожена, то даже вариантов нет, к сожалению. Что тут снимать за михирную зп, что в Германии оплачивают и зп 2тыс евро у уборщицы - огромная разница. Поэтому если тут ничего нет - то ехать, безусловно.
Или если муж воюет, а ты с детьми, тоже лучше ехать, имхо
Или если муж воюет, а ты с детьми, тоже лучше ехать, имхо
3
А яке прекрасне майбутнє чекає в Україні на орендованому житлі? І це не тільки прибиральники. Подивиться, яка зараз середня зарплатня.
2
Ви справді вважаєте, що всі українці такі бідні і дурні, що окрім прибирання та зйомного житла їм нічого не світить? Чому Ви такої низької думки про наших людей? Тим більше, що багато людей втратили через війну все, що мали.
Про прекрасне життя, доречі, ніхто не писав - важко усюди, й усюди треба докладати зусиль, щоб щось мати, якщо, звісно, не народився з золотою ложкою в роті. Але людина з робочими головою та руками - своє завжди заробить. Доречі, до війни всім, хто тут скаржився на низьку зарплату/неможливість заробити на своє житло, радили їхати на заробітки або чоловіка туди відправити. Зараз вже думка кардинально змінилась, мабуть, під час війни з´явилося багато високооплачуваних робочих місць.
І наостанок, у всіх свої причини залишатися вдома чи їхати, все ж таки в країні війна, а люди (і ті, хто залишився, і хто поїхав) потребують скоріше підтримки та розуміння, але підтримка і розуміння - це не про Порадницю...
Про прекрасне життя, доречі, ніхто не писав - важко усюди, й усюди треба докладати зусиль, щоб щось мати, якщо, звісно, не народився з золотою ложкою в роті. Але людина з робочими головою та руками - своє завжди заробить. Доречі, до війни всім, хто тут скаржився на низьку зарплату/неможливість заробити на своє житло, радили їхати на заробітки або чоловіка туди відправити. Зараз вже думка кардинально змінилась, мабуть, під час війни з´явилося багато високооплачуваних робочих місць.
І наостанок, у всіх свої причини залишатися вдома чи їхати, все ж таки в країні війна, а люди (і ті, хто залишився, і хто поїхав) потребують скоріше підтримки та розуміння, але підтримка і розуміння - це не про Порадницю...
10
Я уже уехала. Потому что узнавали у знакомого с такой же специализацией в Киеве, он устроился на завод что-то типа ремонтного. Живёт в общаге, платят мало, зарплату задерживают.
4
Я не понимаю,мои дети не хуже одеты,не хуже питаются,не хуже секции спорт,не хуже на моря ездят ,не хуже авто имеют,чем где то,не хуже лечатся и живут в своем жилье без кредитов.Зачем нам заграницы?Смысл какой?Родители в селе мои,все удобства,такой дом как у мамы с землей в той же Польше сто тыс евро стоит.
3
2
Вот и посчитай-свали ,уедь.Купи в Европе маме дом в селе с землей садом,это сто тыс евро.Купи детям по квартире-это миллион евро ,потому что к городу большому привыкли.Купи себе квартирку,коттедж ,еще миллион евро,ну авто дешевле там,ок.И все.И купи кролика натурального мясо 11 евро за кг,5 евро дай за 10 яиц,полечи зуб штука евро..да ну..Это сгорбатиться можно .Дома лучше всего 
6
2
Уедь и тыняйся по съемах да по чужих углах всю жизнь,ни кола,ни двора или в кредиты влезь на 30 лет и сиди трусись ,что б не заболеть и работу не потерять.А дома в своем коттедже ноги задерла и лежу когда вздумается.
4
4
2
Люди у нас різні. А ви вважаєте, що у нас в Україні всі суперкваліфіковані фахівці із знанням іноземних мов і можливістю купити житло за кордоном? Я сама в Польщі більше року. По-перше, можу сказати, що навіть в Польщі, яка далеко не найкраща країна для майбутнього, конкурувати з поляками за робочі місця важко. Давайте будемо об´єктивними, з тих хто приїхав в Польщу, кваліфіковану роботу в офісі знайшли одиниці. Я серед них, але у мене англ на рівні С2, і я вже вивчила польску. Тут це просто норма. І більшість моїх колег ще говорять німецькою мовою, або шведською, французькою і т.д. В Україні багато хто знає досконало 2 іноземні мови? Таки да, багато кому крім прибирання і зйомного житла тут нічого не світить. Я не кажу про людей, які в Україні втратили все і хто з окупованих територій. Але для тих, хто має в Україні хороше власне житло і хорошу роботу у відносно спокійному місті, починати життя за кордоном - дуже сумнівна перспектива і вигода. Я вже не кажу про адаптацію дітей у школі. Не забувайте, що ми тут чужі.
4
Додам, що не зважаючи на те, що у мене в Польщі є непогана офісна робота, і загалом ми з дитиною тут адаптувалися, зараз я вже чітко розумію, що після війни плануємо повертатися до України. По багатьом причинам. А син, коли підросте, буде сам вирішувати, де хоче навчатися і жити. Моя завдання - дати йому знання мінімум 2 іноземних мов, гарні знання основних предметів і пояснити можливості, які він має і може використати.
3
Ну так я уже писала, что война всех коснулась по разному, не надо обобщать. А стресс от переезда такой же провокатор негативных последствий для психики которые вы перечислили, но некоторые это упорно отрицают.
2
1
ну зачем вы это пишете? ну какие 20-30%?
Сколько можно...вы это специально делаете или это ваша некомпетентность?
Мы не переживаем ВСЕ травматические события, потому что травмируют не события, а индивидуальная реакция на эти события. Поэтому есть люды, которые испытывают неудобства, ограничения, но они не травмируются никак, проживают этот опыт без травм.
ПТСР развивается ТОЛЬКО у людей, которые непосредственно лицом к лицу столкнулись с прямой угрозой для жизни и здоровья или стали непосредственным свидетелем такой угрозы: ДПТ, завалы, катастрофы, взрывы, убийства, изнасилования, пытки и тд.
Это не о войне как таковой, не о страшных новостях, не о взрывах где-то там за окном и не о рассказах кого-то.
Из всего населения Украины такие страшные события слава Богу переживает не такой большой % населения, на оккупированной территории этот % будет на порядок выше, но это не 90% и даже не 50% от всего населения Украины.
Зачем эти манипуляции на тему массового травмирования и ПТСР?
Нет такого.
Кто травмирован, тот уже давно уехал и все у них будет хорошо)
3
1
І ще додам. У мене на роботі досить хороші зарплати у колег, чистими від 2.5 до 5 тисяч доларів. Але вони всі вчилися десь і в Польщі, і в Нідерландах, і в Німеччині, вчилися багато і мають дуже різнобічний міжнародний досвід. Якщо українці круті айтішники із знанями мови - так, охоче вірю що вдасться знайти гарну роботу і заробити на своє житло. Всі мої друзі в Польщі працюють в айті і так, купують власні квартири (хоча про розмір цих квартир промовчу, хто в Польщі, той зрозуміє). А для широкого загалу я дууууже сумніваюся, що світить якесь гарне майбутнє за кордоном. Хіба що ви ну дуууже вмотивовані, розумні, здібні до мови, комунікативні, вмієте будувати стосунки і т.д. І діти ваші такі самі.
2
Да , смешны эти аргументы притянутые за уши , как и их транслирующие юзеры. Доказать, что-то здесь пытались вы в черных густых красках, а я ответила неудобной для вас констатацией фактов.
Нет , не все нравится, но это не повод уезжать перечёркивая свою жизнь, разбивать свою семью, бросать родственников, друзей, любимый город и дом , ехать в чужую страну понаехом, а потом сидя на украинском форуме рассказывать как здесь всё было и будет плохо, а я такая вся диссидентка.
Нет , не все нравится, но это не повод уезжать перечёркивая свою жизнь, разбивать свою семью, бросать родственников, друзей, любимый город и дом , ехать в чужую страну понаехом, а потом сидя на украинском форуме рассказывать как здесь всё было и будет плохо, а я такая вся диссидентка.
1
1
теж так вважаю.
одна справа пересидіти війну у більш безпечних умовах і з підстраховкою виплат, і геть інше - закріпитись в чужій країні і не перетворитись на ’понаєхаших’))
Але з іншого боку, якщо людина і в Україні перебивалась непостійними заробітками і жила на арендованій квартирі, то можливо їй буде краще так перебиватись десь у Європі.
одна справа пересидіти війну у більш безпечних умовах і з підстраховкою виплат, і геть інше - закріпитись в чужій країні і не перетворитись на ’понаєхаших’))
Але з іншого боку, якщо людина і в Україні перебивалась непостійними заробітками і жила на арендованій квартирі, то можливо їй буде краще так перебиватись десь у Європі.
1
Так, кожна ситуація дуже індивідуальна. Але загалом я вважаю що дуже небагато людей зможе дійсно гарне майбутнє побудувати за кордоном для себе і дітей. Сидіти на виплатах не вважаю за гарне майбутнє.
2
мабуть же ці виплати і не будуть безкінечними, тому варто думати про те, що потім робити, за що жити і тд.
А стосовно рівня життя, то переїзд в чужу країну - це завжди пониження соціального статусу, і в професійному середовищі жорстка конкуренція, і ніхто там нашим біженцям ніяких привілеїв не надає.
Подруга топ-менеджер у великій західній компанії, на початку війни була релокація в Австрію, хоч і з пониженням посади, але з/п, соцгарантії, все було.
Ще до війни вони з сім´єю планували пожити за кордоном, зараз в кінці літа повертається в Україну, нажилась)) В Австрії навіть поляків сприймають як ’другий сорт’, що вже казати про українців.
Але повторюсь, це висококонкурентне середовище. Можливо загалом по країні все трохи м´якше.
А стосовно рівня життя, то переїзд в чужу країну - це завжди пониження соціального статусу, і в професійному середовищі жорстка конкуренція, і ніхто там нашим біженцям ніяких привілеїв не надає.
Подруга топ-менеджер у великій західній компанії, на початку війни була релокація в Австрію, хоч і з пониженням посади, але з/п, соцгарантії, все було.
Ще до війни вони з сім´єю планували пожити за кордоном, зараз в кінці літа повертається в Україну, нажилась)) В Австрії навіть поляків сприймають як ’другий сорт’, що вже казати про українців.
Але повторюсь, це висококонкурентне середовище. Можливо загалом по країні все трохи м´якше.
1
Саме так і є. Я працюю в міжнародній компанії і в Польщі знаходиться один з офісів. Я часто чула від моїх колег, що для Західної Європи і Штатів Польща сприймається як другий сорт, Індія №2, моя начальниця навіть ображається на них з цього приводу, бо відверто відчувається таке ставлення. Мене це здивувало, але залишається лише здогадуватися як вони сприймають Україну. Хтось до цього готовий, а хтось ні. Зі свого боку можу сказати, що мій син ходить до польскої школи, але українські діти спілкуються лише між собою, з поляками майже ні. Не знаю, чи лише у нас так. Моя подруга давно живе у Франції, дуже комунікативна, але їхні друзі - лише українці. Про французів каже, що вони відверто не люблять іноземців. Я б не хотіла для своєї дитини майбутнього, де вона завжди буде сприйматися як другий сорт.
3
так! про це ж і мова.
Можливо ті, у кого чоловік або дружина іноземці, якось краще інтегруються, але наші зазвичай з такими ж українцями спілкуються, раніше ще і з росіянами-білорусами.
Друзі переїхали в Німеччину, з Німеччини - в Канаду і тільки там відчули себе такими як всі, а не понаїхавшими.
Але допускаю, що не всі такі чутливі)
Хоча особисто для мене це дуже важливо.
Можливо ті, у кого чоловік або дружина іноземці, якось краще інтегруються, але наші зазвичай з такими ж українцями спілкуються, раніше ще і з росіянами-білорусами.
Друзі переїхали в Німеччину, з Німеччини - в Канаду і тільки там відчули себе такими як всі, а не понаїхавшими.
Але допускаю, що не всі такі чутливі)
Хоча особисто для мене це дуже важливо.
1
Если у Вас так всё хорошо и Вы уверены в своем выборе, откуда в Вас столько агрессии? Заметьте, я высказывала свои мысли и соображения без переходов на личности и навешивания ярлыков. Если Вы так успешны и счастливы, зачем Вы пытаетесь самоутвердиться за счёт такого ’лузера’ и ’диссидента’, как я? У Вас же всё хорошо, а у меня плохо.
P.S. В Украине никого не бросала, моя семья со мной.
P.S. В Украине никого не бросала, моя семья со мной.
2
не самое худшее, только в чужой стране вы кроме прав, имеете обязанности, и вот так погонять туда сюда пару тысяч на карту приват банка купила продала уже не получится... а за неуплату всяких там страховок и налогов вас конечно не посадят, то и откосить типа а у меня нечем платить тоже не получится, разбивают на оплаты помесячные эти долги и будете в кабале все життя... а как получишь 2 тыщи зп евро и отдашь их за налоги да жилье да разное и думаешь зачем это все? и подворовать не получится и схем нет, тогда смотришь на все иначе... и маникюр по 50 евро, что ходила шо радио слушала, поэтому либо не ходишь либо за 250... и так все... и вода оплата не 300 грн, а 200 евро, и свет... и все... тогда начинаешь ой как ценить 100 грн... и ридну неньку) но у вас конечно будет все не так... вы поедете в Европу с деньгами, сколотите там состояние и будете жить поживать .
А у меня нет привычки подворовывать. Представляете, такое бывает. Что плохого в том, чтобы платить налоги? Или лучше зажимать налоги, а потом удивляться, почему у нас оснащённой армии нет и оружия своего?
4
Перечитайте свои сообщения ’без перехода на личности’ и не проецируйте свою агрессию на меня :))
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу