Дорослі діти та батьки

Який борг? Шо Ви їм винні і за що?! Ви можете допомогти якщо ви самі хочете і на скільки є можливість, все!

Вы через Гугл переводчик текст переводили?

В мене мати стара, хвора, інвалід. Не може сама купити їжу.
Це не мій борг допомогати?
Це складні обставини, так.

Залиште вже мене у спокої, шукайте шпіонів в іншому місті.

Ви хвора? Які шпіони?

Ті, які з раші з гугл-перекладачем пишуть, ні?

Все залежить від відносин, можливостей, ситуації…У кожному випадку вони різні.

Ви з раші? У вас переклад невдалий.

Обов´язок вы мали на увазі?

В мене мати не може без допомоги, відносини складні, можливості обмеженні. Допомогаю як можу, сварюсь іноді. Моє бажання тут не має значення, це мій борг.

Там і ’борг’ замість ’обов´язку’, і ’потрібні бути’, ’вимогати’, ’..в іншому місті’ (шпіонів якихось шукати треба). Я без сарказму запитала, текст якийсь недолугий ніби.

Я російськомовна громадянка України. Пишу без перекладача. Суржик в мене, знаю.

Якщо хтось пише з раші, що будете робити? Навіщо виявляєте це?

Мабуть, так.

а по темі щось скажете? чи в вас вчилку заклинило?

Я і донька і мати. Вважаю своїм обов‘язком допомагати батькам, а бажанням допомагати дітям. Тому даю гроші і тим і тим

Ви може й хамло, але я не вчилка. По темі тут теревенити можете ви і до самого ранку.

https://minjust.gov.ua/m/str_18843 ознакамливайтесь

Як то кажуть, має бути баланс між вашим фізичними і психологічними можливостями допомогти, вашим бажанням це робити та обставинами. Пам´ятаю ваші теми. Тому робіть щось для полегшення ситуації, але не100 відсотків сил та часу.

пані хабуда, де хрестик?

Чим вам допомогти?

Це якщо відносини вже зовсім погані - подавати на дітей в суд. У нас не такі.

Аліменти так, а про обов´язок допомагати Ви засвоїли?
Конституція Стаття 51. ......
Батьки зобов´язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов´язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Важко, коли догляд потрібен постійний. З роботою важко це суміщати.
Боюсь такого. Бабця була лежача. Мати ходить, дай Бог, щоб ходила хоч по хаті.

Автор , як ви були маленькі ,безпорадні і неходячі, мама теж не могла нормально працювати мабуть на роботі. Вона з вами сиділа, годувала вас з ложки,розважала, мила ваше гівно з памперсу чи чого там. Вона вас хотіла ,і вона вас любила. Дала все що було в її силах. Тепер ваша мама стає схожою на вас, така ж безпорадна . У вас звісно є обов´язок доглянути маму. Зробіть все що в ваших силах. Бо як не стане мами ,не стане у вас крилА за спиною .

Я не вчу, просто це елементарна людяність. У мене свекор хворів, син( мій чоловік) батька возив по лікарям, мив, сидів біля нього. Звісно працював, ми намагались бути поруч з свекром хто як може,але більше чоловік. Любив батька дуже . Це важко, я вірю важко. Але то так само важко якби ви сиділи 24/7 з маленькою дитиною до 2 років. Яку й полишити ні на кого.

Родители как-то совмещали, когда Вы были маленькой. Ищите помощи, волонтёрской, социальной. Может в учреждение на время. Сейчас есть очень приличные заведения с круглосуточными камерами, можно мониторить, что б никто не обижал.
Сложно это все. Но не Вы первая, и не Вы последняя. Как-то оно будет.

Та в мене двоє дітей,знаю.
Але держава підтримує матерів, є виплати. А коли не працюєш, щоб сидіти з хворою похилою людиною, нема таких виплат.

Выплаты есть, но они мизерные

Тому я працюю та приїзжаю до мами. Обставини зараз дозволяють, вона частково себе обслуговує.

Те що ви написали така гидка маніпуляція

Чого? Ну залиште свою маму, хай дає собі сама ради. Дасте гроші та й все? А далі вона може через сенсорний смартфон закаже собі доставку продуктів ,запишеться до лікаря, сусіди не будуть бігати за вашою мамою. Якщо ви багата цьоця то наймете сідєлку. В нас тут є така, мама лежача ,діабет, погано баче і чує. Дочка в другому місті раз в півроку приїде на тиждень і назад. Нецікаво їй. Мама плачеться за нею дуже,каже помагала внука няньчити , помагала вивчитися, весілля зробила, хату на внучка переписала , а в результаті дочки нема,чужа людина с прийшла їсти зварила, жопу помила і пішла додому. Лежить радіо крутить , старенька вже 78 років. Ой автор. Просто вам гидко уявити що ви будете колись за кимось ходити. Я за своєю мамою до півтора року ходила, нічо. Мама в кімнаті, я зранку нагодую поможу що там гігієни ,потом на роботу , з роботи, Вечором прийду ,поговорим по душам поплачем .. і розумієш як треба цінувати. Вже 5 років як нема мами а все одно душа плаче