Мона_Лиса• 01 августа 2023
Вы еще верите в хорошее?
Когда думаете о будущем своем и своих близких, каким оно вам представляется?
Вспоминаю себя в юности. Всегда по-умолчанию думала «все будет 🙂». Если не сейчас, то потом. Даже в самые непростые моменты, когда была на дне, не сомневалась, что все наладится. И действительно налаживалось.
Думала, что еще все-все можно исправить. И жилось от этого легко и радостно. С верой!
А сейчас если думаю о будущем, то только темнота и безисходность рисуется. И как-то резко пришло осознание, что исправить многие вещи уже нельзя. Я уже не верю и не стремлюсь к новому хорошему. Скорее цепко держусь за то хорошее, что уже есть.
Но кажется, что рано или поздно уйдёт и оно.
Вчера поругалась с мужем, хлопнув дверью. И раньше ссорились и я не сомневалась, что помиримся. А сегодня я боюсь, что он уйдёт от меня. Хотя причина пустяковая. Что он просто устал от бесконечных сложностей, сомнений и страхов, которые живут у меня в голове.
И моя фантазия крути. И развивает эти мысли дальше.
Вспоминаю себя в юности. Всегда по-умолчанию думала «все будет 🙂». Если не сейчас, то потом. Даже в самые непростые моменты, когда была на дне, не сомневалась, что все наладится. И действительно налаживалось.
Думала, что еще все-все можно исправить. И жилось от этого легко и радостно. С верой!
А сейчас если думаю о будущем, то только темнота и безисходность рисуется. И как-то резко пришло осознание, что исправить многие вещи уже нельзя. Я уже не верю и не стремлюсь к новому хорошему. Скорее цепко держусь за то хорошее, что уже есть.
Но кажется, что рано или поздно уйдёт и оно.
Вчера поругалась с мужем, хлопнув дверью. И раньше ссорились и я не сомневалась, что помиримся. А сегодня я боюсь, что он уйдёт от меня. Хотя причина пустяковая. Что он просто устал от бесконечных сложностей, сомнений и страхов, которые живут у меня в голове.
И моя фантазия крути. И развивает эти мысли дальше.
показать весь текст
1
68
0
Мы часто ссорились,я не ценила его и делала все как хотела.Это его слова,но отчасти это правда….Пока я с детьми была заграницей он нашел ту которая его утешила(((Он не хотел чтоб я возвращалась.Но я как поняла,что с ним беда такая,собрала вещи и приехала.Просто он как в депрессии,говорит меня никто не любит даже родители…Это бред.Чтоб меня так любили мои родители как его….Ему там хорошо в уши нашептала любовница.У него глаза стеклянные прям…Чужой человек.
А дети? Разве из любовь не имеет значения?
Мне всего 40, а ощущение , что жизнь окончилась. Или катится пропасть старости.
Мне всего 40, а ощущение , что жизнь окончилась. Или катится пропасть старости.
Ви знаєте. Мені ваша тема близька. Бо сама проходила через ці стани.
І в мене вже навіть є наработаний алгоритм по виходу з цього стану.
Я аналізую що не так
Чи це проблеми фізичні чи психологічні.
Далі по пунктам. Якщо психологічні і я сама не вигрібаю - до психотерапевта. Було таке що вона трохи заспокійливих прописувала, ну основна робота це робота над собою
Як то кажуть все в голові.
Я ставлю собі пунктік що саме конкретно мені заважає жити? (Цигарки, власна нікчемність, незадоволеність зовнішньостю, погані відносини з чоловіком чи дитиною ) і ставлю собі завдання що можу зробити що виправити цю ситуацію.
Якщо не могла контролювати виконання завдання, ділила його на частин. І в єжеднєвнік ставила нагадування а потім ввечері крижик про виконання
І в мене вже навіть є наработаний алгоритм по виходу з цього стану.
Я аналізую що не так
Чи це проблеми фізичні чи психологічні.
Далі по пунктам. Якщо психологічні і я сама не вигрібаю - до психотерапевта. Було таке що вона трохи заспокійливих прописувала, ну основна робота це робота над собою
Як то кажуть все в голові.
Я ставлю собі пунктік що саме конкретно мені заважає жити? (Цигарки, власна нікчемність, незадоволеність зовнішньостю, погані відносини з чоловіком чи дитиною ) і ставлю собі завдання що можу зробити що виправити цю ситуацію.
Якщо не могла контролювати виконання завдання, ділила його на частин. І в єжеднєвнік ставила нагадування а потім ввечері крижик про виконання
1
А я что уже перестала верить ’в светлое будущее’. Я старею и корупция невыводимая в стране. Эти факты меня пугают. А ещё война. Чем дальше, тем мне менее виден её конец 
1
Его не было часа 3. Вечер. Трубку брал не сразу.
Потом вернулся, но спать лег на диване. Утром ушел раньше обычного. Еще до того, как я проснулась :(
Потом вернулся, но спать лег на диване. Утром ушел раньше обычного. Еще до того, как я проснулась :(
Добре що ви зрозуміли свої помилки.
Ви можете потихеньку помаленьку виправити ситуацію.
Якась прогулянка за руки. Згадайте як на море їздили.
Спробуйте сприймати такого як він є, не змінюючи його.
Ви можете потихеньку помаленьку виправити ситуацію.
Якась прогулянка за руки. Згадайте як на море їздили.
Спробуйте сприймати такого як він є, не змінюючи його.
1
В моем понимании это как одноразовые кулечки, вот они появились, беды от них немерянно и избавиться теперь не могут.
Я думаю спокійно б це зробила. Бо для мене це не кинути дитину (як чоловіки зазвичай кидають) а просто більшу частину відповідальності за життя та безпеку покласти на бувшого партнера.
Просто мені вже нема кого ділити, діти виросли.
У моєї подруги діти були поділені. То жили доволі дружньо. Одні вихідні у батька, другі у матері. Хоча суспільство засуджувало.
І я думаю випадки коли одинока мама залишає дітей на бабусь а сама десь влаштовує життя або працює не так тригеритт суспільство
Просто мені вже нема кого ділити, діти виросли.
У моєї подруги діти були поділені. То жили доволі дружньо. Одні вихідні у батька, другі у матері. Хоча суспільство засуджувало.
І я думаю випадки коли одинока мама залишає дітей на бабусь а сама десь влаштовує життя або працює не так тригеритт суспільство
Ответ дляБойцовская
У Вас, мабуть, немає дітей 
Є, двоє. Виросли.
І мені вже стільки років що дивлюсь на життя не як чорне і біле.
І надивилась коли одинокій мамі діти реально не в радість, а зробити нічого не можна.
Я розумію що суспільство строго дивиться на то що дітей має виховувати саме мати.
Але якщо відкинути стереотипи.
Одна дитина живе з мамою , друга з татом.
Вони займаються вихованням , здоров´ям дітей, кормлять їх
Діти собі спілкуються, на вихідних зустрічаються з батьками, ходять один до одного в гості.
Що в цьому жахливе?
І ще ж і діти бувають не тільки чемними п´ятирічним кучерявими дівчинками, вони ще бувають грубими підлітками що вперше спробували алкоголь. І все це вигрібати одній мамі? Щоб що? Щоб потім сивою і знервованою в 40 років - я на вас життя поклала?
І мені вже стільки років що дивлюсь на життя не як чорне і біле.
І надивилась коли одинокій мамі діти реально не в радість, а зробити нічого не можна.
Я розумію що суспільство строго дивиться на то що дітей має виховувати саме мати.
Але якщо відкинути стереотипи.
Одна дитина живе з мамою , друга з татом.
Вони займаються вихованням , здоров´ям дітей, кормлять їх
Діти собі спілкуються, на вихідних зустрічаються з батьками, ходять один до одного в гості.
Що в цьому жахливе?
І ще ж і діти бувають не тільки чемними п´ятирічним кучерявими дівчинками, вони ще бувають грубими підлітками що вперше спробували алкоголь. І все це вигрібати одній мамі? Щоб що? Щоб потім сивою і знервованою в 40 років - я на вас життя поклала?
1
До чого тут суспільство?
Зараз, взагалі ніхто не париться громадською думкою. Але ж як дітей ділити??? Це ж не речі!!!
Бажаю, щоб ніхто ніколи не опинився в ситуації, яка змусить батьків вибирати і ділити дітей.
Зараз, взагалі ніхто не париться громадською думкою. Але ж як дітей ділити??? Це ж не речі!!!
Бажаю, щоб ніхто ніколи не опинився в ситуації, яка змусить батьків вибирати і ділити дітей.
Я думаю так: это тревожность. Она развивается с получением негативного опыта. Вам не везёт один раз, два, десять. Если это продолжается годами, вырабатывается соответствующая реакция - ожидание того, что что-то может пойти не так. В таком настроении и действуешь подсознательно таким образом, что в итоге получаешь негативный результат. Где-то побоялся, а нудно было решиться, где-то опустил руки, а нудно было продолжать. Вот и получается замкнутый круг.
3
Бросьте эти мысли. Недавно злесь обсуждали тему суицида, пришли к тому, что нет никаких безболезненных способов. Чтоб просто лечь и заснуть. Все - через страшную боль. К тому же никто не знает, что там, после смерти. А вдруг таки бесконечные мучения, которым не будет конца и края. Может, да, может, нет. Но рисковать вечностью как-то страшно же.
1
Ответ дляБойцовская
До чого тут суспільство?
Зараз, взагалі ніхто не париться громадською думкою. Але ж як дітей ділити??? Це ж не речі!!!
Бажаю, щоб ніхто ніколи не опинився в ситуації, яка змусить батьків вибирати і ділити дітей.
Зараз, взагалі ніхто не париться громадською думкою. Але ж як дітей ділити??? Це ж не речі!!!
Бажаю, щоб ніхто ніколи не опинився в ситуації, яка змусить батьків вибирати і ділити дітей.
Беззаперечно краще щоб ніхто не розлучався а дітки жили в люблячих сім´ях
Беззаперечно краще якщо мама хоче сама виховувати дітей, а тато згоден всіляко допомогати і за взаємною згодою вони вирішують що так буде.
Але це життя. І одинокій мамі з 2 та більше дітьми реально важко тягнути і виховання і утримання..
І якщо мама усвідомлює що ’ не витягує’ то нічого страшного якщо обов´язки між розлученими батьками по вихованню дітей поділити навпіл
Беззаперечно краще якщо мама хоче сама виховувати дітей, а тато згоден всіляко допомогати і за взаємною згодою вони вирішують що так буде.
Але це життя. І одинокій мамі з 2 та більше дітьми реально важко тягнути і виховання і утримання..
І якщо мама усвідомлює що ’ не витягує’ то нічого страшного якщо обов´язки між розлученими батьками по вихованню дітей поділити навпіл
1
Да, я в курсе, я медик. И меня пугает физическая боль. В бога я не верю, плевать на то, что потом. Но нынешнее положение вещей абсолютно беспросветно для меня. Устала.
Верит или не верить мы можем во что угодно. Но всегда есть место ´ а вдруг’. И вот это ’ вдруг’ настолько страшное, что рисковать не стоит, даже если вероятность того, что это существует, близка к нулю.
А так я вас хорошо понимаю.
И обнимаю вас
А так я вас хорошо понимаю.
И обнимаю вас
Спасибо за добрые слова. Но мне так нужны они от близких людей..... а поддержки нет никакой абсолютно. Только моя ответственность и дети, которых я не хочу предавать. Вот и решиться не могу никак(
Да ну. Нам ли, нашим ограниченным человеческтм умом, знать такие вещи. Вот мы знаем, что вселенная бесконечна, но не можем представить себе, что такое бесконечноть. Наш мозг это не тянет.
’ Там’ может быть не рай и ад в классическом представлении. Сейчас уже говорят о возможности существования разума отдельно от тела, о возможности записи его на носителях или перенесении в другое тело. Сейчас это фантастика, но неизвестно, что будет известно завтра.
’ Там’ может быть не рай и ад в классическом представлении. Сейчас уже говорят о возможности существования разума отдельно от тела, о возможности записи его на носителях или перенесении в другое тело. Сейчас это фантастика, но неизвестно, что будет известно завтра.
3
погите ему сделать выбор. Соберите его трусы и зубную щетку и поставьте за дверь. На вечер закажите мартини и пиццу ✌
выбор он, мля, делает....
выбор он, мля, делает....
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу