Паспортний стіл• 15 августа 2023
Як припинити реагувати на чужу думку. Кордони
Вічно думаю :" А що про мене подумають? "
Навіть не знайомі мені люди, прохожі просто.
А за своїх батьків, свекрів то взагалі.
А ще не знаю і не вмію будувати кордони. Не вмію їх відстоювати. Погоджуюсь йти робити те, що я не хочу, навіть якщо це в шкоду мені. (Про допомогу батькам, свекрам) . Мене це кумарить. Хочу це змінити. Але боюся... Боюся не знаю чого.
Навіть не знайомі мені люди, прохожі просто.
А за своїх батьків, свекрів то взагалі.
А ще не знаю і не вмію будувати кордони. Не вмію їх відстоювати. Погоджуюсь йти робити те, що я не хочу, навіть якщо це в шкоду мені. (Про допомогу батькам, свекрам) . Мене це кумарить. Хочу це змінити. Але боюся... Боюся не знаю чого.
1
24
0
У меня проблема в точности до наоборот. Настолько сама себе на уме, что другие люди часто обижаются, что я не реагирую на их советы и мнения.
Возможно вам просто и не нужна самодостаточность, а удобно жить, как живете, когда кто то берет ответственность за вас?
Возможно вам просто и не нужна самодостаточность, а удобно жить, как живете, когда кто то берет ответственность за вас?
1
Мені хочеться хоча б нормально відмовити. В мене проблеми по здоров’ю, а я йду на город до них. Мені це в шкоду. А я йду. І не знаю як припинити це замкнуте коло.
Відчуваю жахливу провину коли відмовляю...
Відчуваю жахливу провину коли відмовляю...
Знаю, дуже добре знаю. Але так скоро ви його не позбудетесь. Поступово все. Буде агресія, сльози, «ми тобі чужі?», але це минеться.
2
А вам не все равно , что думают о вас прохожие ? Вот прошел мимо вас человек , которого вы видели 2 раза в жизни - первый и последний , подумал ’Какая замечательная женщина !’ или ’Во лахудра !’ , и пошел себе дальше , все , вы никогда больше его не встретите . Причем вам его мысли остались неизвестными ( если вы , конечно , не умеете мысли читать ) . Дальше что ? Как это повлияет на вас и вашу дальнейшую жизнь ? Правильно , никак . Вот с этого и начните .
Спробуйте змиритися з думкою, що ви не всемогутня, і справляться і без вас. Якось же всі інші з городами справляються? Не вимерло село від голоду, бо ви не просапали буряки вчасно? І ваші справляться. Так, не так швидко. Може, дадуть 200 гривень сусіду. Але якось буде.
1
Так я з вами повністю згодна. Ви написали все точно. Потрібно себе побороти.
Бо коли в голові такі думки як в мене, то не відчуваєш себе щасливим.
Бо коли в голові такі думки як в мене, то не відчуваєш себе щасливим.
1
У вас нет ценности и любви к себе . Она строиться у вас на мнение окружающих. Вы должны начать думать о себе. Начать понимать, что люди всегда что то будут думать, будь вы хоть миллион раз идеальна , все равно найдут , что сказать . У каждого человека есть свое мнение и оно базируется в первую очередь на их вкусах и ихних взгляды на жизнь и не относится конкретно к вам , как правда . У вас должна быть здравая оценка себя, как личности . Все , что не совпадает с этим, это только мнение . Вы можете к нему прислушаться, если оно здравое для вас, не для них .
1
Прямо Ображаються? Дивно, я досить самовпевнена дівчина, думка іншого мене може хвилювати лише в тому питанні в якому я не розбираюсь, тут дивно не прислухатися до поради того хто розбирається , ніколи претензій по типу я ось тобі радила, а ти не послухала не було, хоча ні, чоловік інколи ображається, коли він радить, я не слухаю і потім маю халепу 
Полностью согласна . Человек что то подумал пару секунд и пошел дальше заниматься своими делами
1
Не дадуть. Це 100%. Будуть збирати самі, з палкою стояти там але самі.
І я вічно ведусь на це як дура. ми можемо їм купити ту картоплю, найняти їм людину.
Але там такі психи, нерви. Та і взагалі нахера ледь не гектар города для двох.
Їхня донька (моя зовиця) не приїздить. В неї свої справи. А я якщо чесно аж заздрю їй що вона взяла відмовила і все. А мені то шкода всіх то ще шось. І виходить йду туди, куди не хочу, роблю те, що не хочу.
І я вічно ведусь на це як дура. ми можемо їм купити ту картоплю, найняти їм людину.
Але там такі психи, нерви. Та і взагалі нахера ледь не гектар города для двох.
Їхня донька (моя зовиця) не приїздить. В неї свої справи. А я якщо чесно аж заздрю їй що вона взяла відмовила і все. А мені то шкода всіх то ще шось. І виходить йду туди, куди не хочу, роблю те, що не хочу.
Ну и пусть злятся и стоят с палкой . Вы же их не заставляли все это сажать ? Взрослые люди , пусть как-то соотносят свои желания со своими возможностями .
Так я та людина якій пофігу що хтось там пройшов, зробив. Мені наскільки без різниці що взагалі - хай там хоч по вбивають одне одного, аби мене не чіпали.
А як за себе то вічно думаю. Хтось гляне на мене :’ Ооо напевно я одягалася не гарно’, чи :’ Цікаво, в мене лак обліз, всі думають напевно що я якась не доглянута’
І оце так постійно.
А як за себе то вічно думаю. Хтось гляне на мене :’ Ооо напевно я одягалася не гарно’, чи :’ Цікаво, в мене лак обліз, всі думають напевно що я якась не доглянута’
І оце так постійно.
1
Ответ дляЯяяКакаджамбо
Ой , да кому вы нужны - годами о вас думать , увидев вас 1 раз на улице ...
Я це розумію. Але через ці думки я себе почуваю вічно дискомфортно.
А якщо ви захворієте, то вони прийдуть на ваш город? Чи просто до вас - нагодувати, чаю зробити?
Ви маєте відчувати провину лише перед собою, що не бережете і не любите.
Ви маєте відчувати провину лише перед собою, що не бережете і не любите.
Вам їх шкода, а їм вас не шкода. Вони ще й психують на вас, якщо не по-їхньому. Як казала моя баба, ’хто везе, того й поганяють’. Але тут ще велике питання, на чийому боці чоловік. Він хоче на городі упахуватись? Буде потім вам виказувати? Порадьтеся з ним і переріжте один раз пуповину. Бо лікарні зараз дорого обходяться, ліки дорогі, аналізи всі платні. Нащо воно вам.
1
Чоловік на сході. Він проти взагалі щоб я йшла туди щось робила. Але іноді свекор мені допоможе зробити тяжку роботу. Рідко, але допоможе. І я потім не можу відмовити. Тільки мене гукають раз- два на тиждень..
Я прозрела, когда осознала, как быстро уходит жизнь.
Как-то раз отец со своим сыном и осликом в полуденную жару путешествовал по пыльным улицам города. Отец сидел верхом на осле, а сын вёл его за уздечку. — Бедный мальчик, — сказал прохожий, — его маленькие ножки едва поспевают за ослом. Как ты можешь лениво восседать на осле, когда видишь, что мальчишка совсем выбился из сил? Отец принял его слова близко к сердцу. Когда они завернули за угол, он слез с осла и велел сыну сесть на него. Очень скоро повстречался им другой человек. Громким голосом он сказал: — Как не стыдно! Малый сидит верхом на ослике, как султан, а его бедный старый отец бежит следом. Мальчик очень огорчился от этих слов и попросил отца сесть на ослика позади него. — Люди добрые, видали вы где-либо подобное? — заголосила женщина. — Так мучить животное! У бедного ослика уже провис хребет, а старый и молодой бездельники восседают на нем, будто он диван, о несчастное существо! Не говоря ни слова, отец и сын, посрамлённые, слезли с осла. Едва они сделали несколько шагов, как встретившийся им человек стал насмехаться над ними: — Чего это ваш осёл ничего не делает, не приносит никакой пользы и даже не везёт кого-нибудь из вас на себе? Отец сунул ослику полную пригоршню соломы и положил руку на плечо сына. — Что бы мы ни делали, — сказал он, — обязательно найдётся кто-то, кто с нами будет не согласен. Я думаю, мы сами должны решать, как нам путешествовать.
Остальные красивые притчи можно прочесть на сайте:
Как-то раз отец со своим сыном и осликом в полуденную жару путешествовал по пыльным улицам города. Отец сидел верхом на осле, а сын вёл его за уздечку. — Бедный мальчик, — сказал прохожий, — его маленькие ножки едва поспевают за ослом. Как ты можешь лениво восседать на осле, когда видишь, что мальчишка совсем выбился из сил? Отец принял его слова близко к сердцу. Когда они завернули за угол, он слез с осла и велел сыну сесть на него. Очень скоро повстречался им другой человек. Громким голосом он сказал: — Как не стыдно! Малый сидит верхом на ослике, как султан, а его бедный старый отец бежит следом. Мальчик очень огорчился от этих слов и попросил отца сесть на ослика позади него. — Люди добрые, видали вы где-либо подобное? — заголосила женщина. — Так мучить животное! У бедного ослика уже провис хребет, а старый и молодой бездельники восседают на нем, будто он диван, о несчастное существо! Не говоря ни слова, отец и сын, посрамлённые, слезли с осла. Едва они сделали несколько шагов, как встретившийся им человек стал насмехаться над ними: — Чего это ваш осёл ничего не делает, не приносит никакой пользы и даже не везёт кого-нибудь из вас на себе? Отец сунул ослику полную пригоршню соломы и положил руку на плечо сына. — Что бы мы ни делали, — сказал он, — обязательно найдётся кто-то, кто с нами будет не согласен. Я думаю, мы сами должны решать, как нам путешествовать.
Остальные красивые притчи можно прочесть на сайте:
4
я така ж. це соціальна тривожність. Намагаюсь працювати. Відслідковувати такі думки, подбирати інші варіанти ’на мене подивились, тому що я схожа на знайому людину’, ’тому що людина просто йде та дивиться у різні сторони’
Нагадую собі, що коли я виходила з дому и дивилась на себе у дзеркало, то все було ок. Чому ж я не довіряю власній оцінці?
Нагадую собі, що коли я виходила з дому и дивилась на себе у дзеркало, то все було ок. Чому ж я не довіряю власній оцінці?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу