Чоловік пообіцяв не тусити з мамами на майдані, і сьогодні знов

Вам пишуть, що чоловік - гівнюк і вас не цінує. А ви вчіпилися в тих мамочок, наче це єдина пляма на безхмарному небосхилі вашого щасливого сімейного життя. Хоча я розумію, це реальний ’ворог’, проти якого можна ’вести війну’. Робіть вже щось. Дитина виросла, досить натирати господарю штіблєти і зустрічати в кружевному чепчику з роботи.

Возможно и так, мы же других членов семьи не слышим. Может версия мужа будет другой совсем.
Но факт есть - автор явно недовольна своей жизнью и ничья поддержка или осуждение на форуме ей не помогут. Пока сама или с психологом не разберётся что у неё в семье не так и не начнёт брать ответственность за свою жизнь на себя, а не думать только о том одобрит это муж или нет.

Это да. Полностью согласна. Если ты недоволен своей жизнью - меняй ее, а не заеб..вай других меняться.
Надеюсь автор пропала, потому что таки пошла в спортзал.

А я впевнена, що поведінка і відношення чоловіка залежить від жінки.

Тобто, що жінка зробила, щоб її не били? Так чи що? Чоловік зраджує: винна жінка?

Жінка, яка сама себе не поважає, і повністю живе для чоловіка, нехтуючи своїми бажаннями, ніколи не буде викликати повагу у чоловіка

Так, жінка себе не поважає, і в цьому проблема. А козел цим користується, або сам заганяє самооцінку жінки нижче плинтуса: це не так вже і складно. Приходить ця жіночка за порадами на порадницю, а тут: самадуравинувата, заслужила і тому подібне.

Жах якись.дуже співчуваю вашому чоловіку.не життя.в якась вязниця....

Конкретно у автора, то винна дитина взагалі

Ну так нормальний члловік і не почне стосунки з жінкою яку не поважає

Так жить,конечно,тяжело.Но Вы в чем-то правы,сестра моей подруги так семью разбила и за такого папашу замуж вышла.Тоже с детьми гуляли на площадке,дети сильно сдружились,а потом и родители.Жена того папаши ,видимо,тоже попкорн любила и рада была,что муж такой сознательный,любит с дочкой гулять🙄

А вона не винна? Наприклад в тому, що й дитину таку виростить, дочку, як сама.
’А просила йти додому коли тато приїхав щоб ми не сварилися.’
Що це взагалі? Тато з кимось спілкується, мама за те йому влаштовує істерики, а винна дитина?
Може дитині ще й піти працювати, замість школи, щоб мама і тато через відсутність грошей не сварились?

Измениь свое отношение к ситуации.
Как вариант- сломать мужу ноги и выколоть глаза

Вы - отельная личность
Он-отдельная личность.
Все броблемы померкнут, когдв люди перестанут сравнивать свое и чужое отношение к одной и тоой же ситуации.
Ревность, причем, патологическая , никчему хорошему не приведет.
Никто не мешает Вам общаться с мужчинами.

Блин, я апплодирую стоя.
Самый здравый комментарий из всех.

Мир не без добрых б...дей

Ви переводите ’стрілки’. Спочатку ви однозначно висловилися: винна завжди жінка. Бо тільки так читаються ваші: відношення залежать від жінки..... А ось і не тільки.
Якщо розбирати випадок авторки: спочатку чоловік воліє спілкуватися з іншими жінками, через це - ревнощі дружини. Може і інші випадки були, які посіяли сумнів у авторки, але ж ’не впійманий - не крадій’. Ревнощі - істерики- маніпулювання дитиною, як з боку чоловіка, який постійно дитиною прикривається, так і авторкою, через своє безсилля. Чи правильно поводиться авторка з дитиною - ні, але взагалі дорослі часто з дітьми поводяться неправильно та егоїстично. Якби ж всі народжувалися зі знаннями з психології -психіатрії-дипломатії, то спеціалісти ’психологи’ взагалі б були б непотрібни.

Ви мене з кимось переплутали. Особисто я такого не заявляла.
Але так, в данному випадку вина автора однозначно є. І її апеляції до поведінки чоловіка 14річної давнини, то не аргумент. Це як всратися в труси і аргументувати, що в рочок же всі так роблять , то значить і зараз можна.

Так, переплутала, бо вела дискусії з іншою форумчанкою, і ви мені відповіли. Я хоч і ’вбиваю’ тут свій час, але анонімні ніки не запам´ятовую, автоматично вирішила, що відповіла опонентка.
І так, виходить що ви згодні з дописом, що винна тільки жінка. А я намагаюся довести, що не тільки! А порівняння з гівном, вибачте, взагалі недоречне

Особисто я за те, що ніхто нікому нічого не винен в таких незначних питаннях. Тоді буде мир і лад. Ну погралась дитина на півгодини довше, а чоловік поспілкувався з мамками на площадці. От що такого критичного сталося, що треба влаштовувати скандал і хто винен в тому скандалі? Ну шоб це ж не тюрма і не рабство, що треба тілько привітатись ( обов´язково без посмішки) і опустивши очі бігти далі. Автор сама себе загнала в ці рамки і інших членів сім´ї в них же заганяє. А нашо? Просте питання, яке викликає в автора злість.
Якщо чоловік автора і піде, то не того що в якоїсь мамки піська поперек, а щоб не було мозговиносу за будь-яку дрібницю.
Бо поспілкуватись з кимось півгодини, то не злочин. Навіть якщо той хтось протилежної статі.

Автор, ваш чоловік реально не цінує ні вас, ні ваших почуттів.
А все тому що він зеркалить ваше ставлення до себе!

Починайте жити для себе.
Цінувати себе, любити, присвячува собі час.
Зробіть фотосессію, запишіться в зал, самі собі кажіть компліменти, робіть подарунки, радуйте себе!
Хоббі якесь.
Тоді і чоловік можливо змінить своє ставлення до вас, а як ні, то нова ви вирішите що робити із стосунками.
Раджу почати із психолога, бо ви себе дуже загнали ..
І ваша донька може успадкувати таку «нелюбов до себе» і жертвеність. Поки не пізно, починайте себе цінувати!

Автор, добрий день! Дивіться, всю цю ситуацію Ви створили самі. Пишу Вам як до себе,коли народила дитину. У мене теж чоловік ревнував, з подругами зібратися - то не варіант, бо ви ж там чіпляєте хлопців (були незаміжні подруги), щоб піти кудись - також не варіант. В садик дитину - та ти що, краще вдома воспитуй, нащо нам ті болячки і недай боже бити будуть! Так от, коли мої батьки сказали віддавай у садик, я спершу теж підтримала чоловіка,бо дуже не люблю, а краще сказати - боюся скандалів, аби було тихо. Ну і його родичі, і він мене поза глаза стали поганою мамою називати, бо вони всі без садика. АЛЕ я змогла видохнути. І цей час провести для себе! Подивилася на себе зі сторони, зрозуміла, що я стала непотрібом! Хай не вважаю себе гарною, але розумною колись була))) І почала вдень працювати спочатку онлайн, потім через знову скандали-і-нащо-воно-тобі-потрібно вийшла на роботу. Чоловік не допомагав, ні дитину відвести-ні забрати, домовлялася на роботі, що буду запізнюватися. Повірте, люди бувають адекватні і, навпаки, поважають, що ти намагаєшся щось зробити, а не пливеш за течією. Молодші класи пішли - продленка, вчителі іноді і довше чекали на мене, головне - налагодити стосунки нормальні) Всі все розуміють. Але Ви у себе одна! Стосовно ревнощів - я дуже-дуже ревнувала свого чоловіка, і до його роботи, і до його корпоративів і зрозуміла, що це виснажує мене, просто вбиває. Я не хочу бути такою. Тут правильно писали - змінюйтеся, йдіть в зал, на пілатес, але не для нього, а для Себе. Не пускає - ви ж підпрацьовуєте, відкладіть свою зп, скажіть, що вам потрібно! Це важко, але за себе маєте боротися Ви. А щодо мамочек - тут також дівчата вже писали, не в тому проблему бачите. Хай він Вас боїться втратити. Змінюйте відношення, інакше - він Вас не буде цінити, поважати і, тим паче, дорожити Вами. Обіймаю

Ну так, нічого страшного, окрім того, що це постійно, і навіть у річницю. Так, фігня, попридумували усіляких свят, важливих лише для жінки. Мудра жінка засуне своє его і відпустить чоловіка, куди він хоче. А потім так само покірно і без істерик/скандалу прийме.

А якщо без сарказму - то таки відносини зайшли у тупик, зможуть вони їх розрулити без допомоги, чи ні, ніхто напевно не знає. Але над відносинами повинна не тільки жінка працювати. А з відповідей більшості: тільки жінка.

Навіть у річницю дитина грається на майданчику і треба її забрати? Ну так. А що не так? У річниці всі стоять на чітко визначеному місці і аплодують по сигналу? Чи уникають зустрічей із випадковими знайомими? Чи у річниці не прийнято здороватись і питати як справи?
Ну буду знати, що як людина біжить, не здороваючись хватає дитину з майданчика і тяне додому, то то в людей річниця, їм не можна відволікатись на щось крім цієї думки. І то і є сама щаслива самовіддана сім´я.

Не так те, що чоловік прикривається дитиною. І так, можна б хоча у важливий для жінки день зробить приємне для неї. Таки ви в житті бачите людей, які тягнуть дітей з майданчика? Я думала, з ваших відповідей, що такого ні в кого в житті не буває. А з´ясувалося, це можливо. Але справа не в цьому , а в тому, що чоловікові по барабану, йому пофіг.

Я уважно читала автора. Є такий склад чоловіків, які, нічого не роблячи відкрито, загоняють тебе надалі під плінтус. Ти навіть озирнутися не встигаєш - подруг немає, до батьків зїздити проблема, погуляти - також. Я її розумію, якщо він так її контролював раніше, це пекло( АЛЕ тут треба відстоювати себе. Якщо Ви не були в такій ситуації - це важко зрозуміти, коли ти настільки втрачаєш самооцінку. Щоб краще зрозуміти - подивіться Погані сестри Гарві. Там добре видно, як це відбуваєтсья, і фільм класний)

Ви мені пишете? Я не автор. У автора рядом з нікнеймом стоїть ’автор’ у дописах. А так я з вами згодна

Відповідала Вам щодо того, що над відносинами повинні працювати обоє, і чоловік, і жінка - мала на увазі, що чоловік автора ще те гімно. І тут Ви праві, що відносини, скоріше за все, зайшли у кут, нажаль(

Да да, мы так с мужем водили детей на одну секцию, потом после занятия дети еще гуляли , мы то по кофе , то просто болтали пока дети играют и вот уже 10 лет у меня самый лучший муж в мире )))