Ви також би хотіли, щоб дітей з РАС ізолювали від суспільства?

Ще раз, мама - директорка центру розвитку. Вона сама - кваліфікований психолог, сенсорний терапевт. Її діти займаються з іншими спеціалістами щодня в центрі. Дитина вела себе не агресивно, нічого не псувала. Він не міг спокійно стояти в черзі через сенсорне перевантаження і міг трогати товари (не псувати!). Він отримує максимальну допомогу, навіть я б сказала більше ніж максимальну. Дитину вчать бути адаптованим в цьому світі, з ним неодноразово ходили в цей магазин, розмовляли з продавчинями, перед тим, як відпустити туди самостійно. Він не зробив ніочого поганого, у нього просто типова аутистична поведінка (не агресивна, повторюю), яку у нас сприймають як шось жахливе.

А що ви маєте на увазі під ’щоб було видно’? Не дуже зрозуміла мабуть.

Ви з стосовно чужих дітей можете висловлювати свою думку - я висловила стосовно Ваших. І ніяких конфліктів.

Вибачте, але ви своїми коментарями не збільшуєте кількість толерантних)
І ви ж знаєте, як сильно у радянські та пост радянські часи стигматизували всіх «інакших».
А ви зараз хочете, що немов за помахом чарівної палички, всі почали толерувати те, що донедавна було «стигматизовано».
Нас багато над чим ж працювати, над тією ж толерантністю до ЛГБТ+ тощо, але все ж, коментарі в цій темі показують, що до дітей з РАС нормальне ставлення у більшості

РАС - це спектр. І написати всі його прояви у конкретної дитини я не можу. Все, що треба знати - це те, що дитина не агресивна і нічого поганого не робила. Він просто займав чергу і чекав, але міг не стояти в ній, а стояти поруч через сенсорне перевантаження, ходити, чіпати товари. Він навіть пропускав людей, хто був за ним, щоб ніяк їх не образити. Дитина не зробила нічого поганого абсолютно.

Я згадую, що буквально минулого тижня Людмила нам розповідала, що її син Матвій вже ходить сам до магазину, купляє продукти і дуже цим пишалась, бо для дітей з аутизмом це вартує неабияких зусиль. А тепер ось це...

По закону його взагалі мали пропустити без черги.

Автор ви вже 100 раз написали яка мама хороша ,прямо ідеал.Ніхто не знає як себе там поводила дитина ,яка була сама .Може він зіпсував товар,і бубочку поперли з магазину,і правильно зробили.Моя сестра працює в магазині одягу ,так недавно така хвора дитина розбила двері,гепала ними так що стіни тряслися,мамі зробили зауваження ,а їй пофігу ,хай дитина грається.Гепала так що пішла тріщина по склі,мамашка заплатила,і напевно завтра також прийде на порадницю

Я просто у розпачі, бо розумію, що чекає на МОЮ дитину в цьому супсільстві. Ось і все. І у мого сина немає часу чекати, поки тут шось зміниться. Зі свого боку я роблю все, щоб його компенсувати і інтегрувати в суспільство, але я не можу повпливати на те, прийме його суспільство чи ні. Так шо вибачте, але я також маю право на власну думку, як би вона вам не подобалась.

Це місцевий магазин в селі, де всі один одного знають. Перед тим, як відпускати туди свого сина, авторка ходила з ним туди, говорила з продавчинями, попереджала, що син буде ходити сам. Це все діло не одного дня.

Автор ви вже 100 раз написали яка мама хороша ,прямо ідеал.Ніхто не знає як себе там поводила дитина ,яка була сама .Може він зіпсував товар,і бубочку поперли з магазину,і правильно зробили.Моя сестра працює в магазині одягу ,так недавно така хвора дитина розбила двері,гепала ними так що стіни тряслися,мамі зробили зауваження ,а їй пофігу ,хай дитина грається.Гепала так що пішла тріщина по склі,мамашка заплатила,і напевно завтра також прийде на порадницю

Всі коменти почитаю пізніше.
Але скажу, що свого часу мого сина виганяли не лише з магазинів, а і з транспорту, і з лікарень, і з розважальних центрів. Інколи його поведінка була дійсно вкрай складною, але частіше - саме оточуючі були вкрай нетерпимими.
Мені бажали подохнути разом зі своїм виродком, пропонували їздити лише на власному авто і взагалі - не відсвічувати і не псувати картинки життя нормальним людям.

Та останеіми роками ситуація змінилась.суттєво.
Наше суспільство стало набагато толерантнішим.
Ну, або я стала товстошкірою і відростила дзен )))))).
З початком війни, боюсь, все знову відкотиться назад і до людей з особливими потребами знову почнуть сиавитись як до скота (((((.
Вже були прецеденти.
І це є однією з причин, чому ми з дітьми найближчим часом не повернемось в Україну.
До людського ставлення швидко звикаєш....я не хочу, щоб на моїх дітей знову прказували пальцями як на мавпочок в звіринці....

Ну от продавчині та хазяїн магазину також вважають, що дитину в 14 років не можна пускати до магазину. Людмила ж каже, а в 24 роки вона також повинна супроводжувати свою дитину в магазин, бо він ’не такий’? А може вона вже помре до того часу, коли йому виповниться 24, що тоді? Нехай вдома сидить? Дітей з РАС треба вчити самостійності, хлопчика (його звати Матвій) вчили ходити в магазин, попереджали, що він з аутизмом і може бути нетерплячим наприклад. Людмила мені особисто розповідала, що от Матвій ходе в магазин, дуже цим пишалась - це для нього неабияких зусиль коштувало. А тепер що? Тримати вдома? Він нічого поганого не зробив.

Для того, щоб у нас такі діти не зазнавали дискримінації і були соціалізовані, як в Зах. Європі, наприклад, потрібно буде їм всім давати такі препарати, які будуть робити їх максимально спокійними. Саме так це відбувається там. Зараз наших багато в Європі, чи багато вони бачать/чують дітей з аутизмом чи психічними розладами? Щоб ті діти кричали, чіпали інших людей, заважали гуляти/навчатись? А там такіх дітей не менше, ніж у нас. Перш, ніж їх інтегрувати в суспільство, їх там зробили максимально зручними для суспільства. За допомогою медпрепаратів. У нас багато батьків таких дітей не погоджуються давати своїм дітям ці ліки.

Ви дивна)
В Німеччині таких дітей точно не ізолюють

Слухайте, блін, ви окрім власної думки нічого не бачите
Вам тут масово пишуть «якщо не агресивний», «якщо батьки працюють з цим» тощо.
Суспільство прийме і приймає, вам тут про це неодноразово писали.

Я нічого не можу сказати бо відео я не бачила. А раз продавчиня магазину його як клієнта вигнала то на те певно були причини. Його мали супроводжувати батьки або офіційні опікуни, він не повинен мабудь бути без нагляду. Пенсію по інвалідності ж мабудь не він сам отримує, а мама чи батько... То на них і покладені всі інші обов´язки по догляду на час інвалідності. Це вже до батьків питання.

Много разъяснительных кампаний проводит государство, чтобы люди понимали, что такое сенсорне перевантаження, к примеру? Если мы говорим о толерантности к неагрессивным детям с различными расстройствами, то надо проводить какую-то работу наверное. Если ролики о вариантах поведения таких детей крутить в интернете, по телеку, какие-то брошюры в школах раздавать, проводить специальные уроки, то со временем и в очередях будут пропускать, и помогать. А пока все на уровне ’догадайся сам, нетолерантное ты г....о’ мы видим вот такой результат

Я нічого не можу сказати бо відео я не бачила. А раз продавчиня магазину його як клієнта вигнала то на те певно були причини. Його мали супроводжувати батьки або офіційні опікуни, він не повинен мабудь бути без нагляду. Пенсію по інвалідності ж мабудь не він сам отримує, а мама чи батько... То на них і покладені всі інші обов´язки по догляду на час інвалідності. Це вже до батьків питання.

Слухайте, блін, ви окрім власної думки нічого не бачите
Вам тут масово пишуть «якщо не агресивний», «якщо батьки працюють з цим» тощо.
Суспільство прийме і приймає, вам тут про це неодноразово писали.

Я не думаю , что детей с аутизмом должны изолировать от общества, но я например против инклюзии в школе или саду, если речь идёт о детях с ментальными проблемами. Я считаю , что учиться эти дети должны отдельно, в коррекциооных маленьких группах по соответствующим программам и с соответствующими педагогами и специалистами. И социализировать их надо стараться по максимуму.

Мені бажали подохнути разом зі своїм виродком, пропонували їздити лише на власному авто і взагалі - не відсвічувати і не псувати картинки життя нормальним людям.
Под каждым вашим словом подписываюсь. Тоже приходилось много ездить общественным транспортом. Ребенок пытался сесть на освобождающееся место, его отпихивали, он начинал кричать. Я извинялась, что ребенок нездоров, а в ответ слышала оскорбления.

Знову ці ярлики. ’немає сечі’ вже відповідати на однотипні коментарі про те, що не все так однозначно і шо автор бреше. Мій чоловік сьогодні повезе дитину на заняття і спитає як все було. В тому числі хотілося б дізнатися назву магазину, щоб ніколи туди не піти. У мене немає причин не довіряти авторці відео, я її знаю особисто.

такое основание для ограничений только в дремучих обществах.
Через собственное бессилие, уязвимость и необразованность люди начинают опасаться всего, что отлично от них самих.

Стигматизация психических расстройств - не от хорошей жизни и благополучия. Поэтому в нашем обществе будет еще долго. Ваша реакция не удивительна.
Психологические проблемы есть у всех, но не все они вредят окружающим.

Все вроді і правильно пишете, але по перше за заздріть тій пенсії - там копійки, і кожна мама дитини з інвалідністю готова щей комусь доплачувати, якби її дитина була здорова. А по друге - батьки не вічні - а хочеться, щоб потім твоя дитина не в закритому ПНІ сиділа, а вела самостіне життя - вміла приготувати собі поїсти, сходити в магазин скупитися, постірати, прибрати, і сама заповтна мрія - знайшла хоть якусь роботу. І тут не про лінь матері, а про її кропотливу працю по привчанню дитини до самостійності

Часть общества всегда будет готово и от своего такого ребенка избавиться, а от чужого тем более. А вот если люди с особенностями смогут получать достойное образование, выходить на рынок труда наравне со всеми, показывать свои преимущества как работники, то уже ни у кого не повернется язык называть таких людей балластом общества.

Ну давайте почекаємо коли вона когось вб’є чи покалічить. В нас була така дитина в садочку, кинула в голову іншій не памятаю вже шо - зашивали голову. І добре що на цьому все.

Що означає ’можливої’? Типу ви знаєте, що дитина з РАС, тому давайте не будемо до неї підходити - а раптом агресивна? Превентивно ізолюємо

Так борьба идеи только за права как у нормальных, а ответственность они хотят оставить как у «особенных». И когда напоминаешь про ответственность, то получаешь в ответ агрессию.