Ви також би хотіли, щоб дітей з РАС ізолювали від суспільства?

І пробачте, що відповідаю вам не українською. Дуже важлива тема для мене, але українську знаю не дуже добре і зараз не маю достатньо сил, щоб перевіряти себе, а писати с багатьма помилками якось невдобно))

Нічого страшного) Я ж не мовна комісія Я просто зі школи тусила з такими людьми, і ніхто з них не був схожий на тих, хто навіть має аутичні риси, багато хто з них був харизматичний, що створював навколо себе вічне свято, я в нульових в цій компанії познайомилася з майбутнімі п´ятницями, які тоді ще не були відомі, постійне спілкування, веселі вечірки, якби це не те, чого очікуєш від аутичних людей) Можливо, вже пізніше, коли були уже всякі готи, емо, то там більше подібне до аутистів, а в моїй юності це був більше вайб великих фестивалів, літературних вечорів, концертів, масових тус)

Я знаю, що офиційна медицина розглядає аутизм не в такому широкому сенсі, в якому його розглядаю я. Але для мене це ключ до глобального розуміння, що таке аутизм і нащо він взагалі потрібен суспільству. Ось бачите, я і про себе тривалий час не здогадувалась, що я відрізняюсь. Тому что обожнюю спілкуватись з зовсім різними людьми. І серед своїх друзів я душа компанії. Але потім я виходжу заміж, як я зараз вже розумію, за типового аутіста, народжую трьох дітей, двоє з яких офіційно мають аутизм, а третій просто дивак, як і я, але ніяких проблем з мовленням не мав ніколи, і до мене доходить, що аутизм це не порушення мовлення, це не той, хто відгороджується від людей, а це людина, яка має специфічні інтереси і заради них вона може навіть не мати бажання навчатися розмовляти. Але є такі аутісти, як я, хто має такий специфічний інтерес, як люди, і ось вони і розмовляють, і спілкуються багато, але все ж такі навіть в звичайному спілкуванні вони і приймають, і переробляють інформацію не так, як звичайні люди. Рокерські вечірки суттево відрізняються від звичайних. Я вже не кажу про їх жорстокі будні.

Я це так не сприймаю) Багато людей мають специфічні інтереси. Я все знаю про своє хоббі, про ляльок, їх коллекціонування, історію костюму, про вишивання різноманітне, техніки гладдю, хрестиком, мережки, різні види швів, люневільське шиття, батько знає все про риболовлю, всяке приладдя для неї, мама знала все про городництво і догляд за свійськими тваринами, чоловік шарить знає історію як фанат, всі події дати, інша подруга талановитий анатом, ну це ніби тоді виходять, що всі люди з захопленнями РАС? Рокерські вечірки відрізняються від звичайних (ну з моєго досвіду), що з тими людьми я можу поговорити про музику, літературу, історію вільно, а на попсових вечірках просто бухають, танцюють та, вибачте, готуються займатися сексом. Я оце думаю, ми про різне говоримо, бо неясно, які жорстокі будні)

Є багато людей, які нічим не захоплюються, інакше б їм було про що розмовляти на попсових вечірках. До речі, я дуже люблю танцювати і, якщо я вас ні з ким не плутаю, ви, як і я, серйозно займались східними танцями. Бачите, навіть любити танцювати можна по-різному. Аутист це людина, яка, можна сказати, занурюється цілком в те, що ії подобається. Ось ви написали про своє хоббі і я бачу, що ви теж занурюютесь. І чоловік ваш, і батьки. Але це виключення з правил. Далеко не всі так роблять.

Оце у Вас пам´ять) Багато років тому була танцівницею, одразу з тренування у вагітність скаконула, це, виходить, уже 13 років не танцюю. Я думаю так, що аутисти занурюються у своє хоббі, але не всі, хто занурюються, є аутистами. Приблизно так.

Оце у Вас пам´ять) Багато років тому була танцівницею, одразу з тренування у вагітність скаконула, це, виходить, уже 13 років не танцюю. Я думаю так, що аутисти занурюються у своє хоббі, але не всі, хто занурюються, є аутистами. Приблизно так.