Ранковий базар• 22 августа 2023
Зачем спасать безнадежных детей?
Я говорю про тех, у которых просто ужасные прогнозы, вплоть до поражения мозга, до проблем со зрением, дыханием, слухом... До невозможности ходить и траблов с легкими. Сюда также относятся те дети, у которых поражен интеллект. Все-все сильно больные инвалиды, которые просто лежат овощем или ничего не соображают и никогда не будут соображать. Короче, я не могу понять, зачем здоровые люди - родители, кладут на выхаживание таких детей жизнь? К чему эта жертва? Зачем это все? Для меня это бессмысленно и глупо. Я не могу быть только одна, кто считает, что это просто бессмысленно. Эти дети не только не смогут стать полноценными членами социума, они еще и отбирают ресурсы у тех, кому они реально нужны - у здоровых или тех, у кого не все так плохо и кому можно помочь. Чтобы что? К чему этот адский гуманизм к существам, которые по всем законам природы не должны жить?? Недавно смотрела видео о матери, которая каждый день борется за жизнь своих двух детей. Дети по сути овощи. Мать - молоденькая девочка, которая положила свою жизнь на борьбу непонятно за что, она не живет, а существует. И к чему это все? Ее один ребенок никогда не будет ходить и соображать. Второй будет ходить еле еле, но интеллект как у 5-месячного. Зачем и во имя чего такие жертвы?
показать весь текст
9
22
47
101
313
0
Для многих женщин человеческий эмбрион считается живым существом с того момента, когда у него начинает биться сердце (это где-то 5 недель). А с религиозной точки зрения человеческий эмбрион считается живым существом с момента зачатия
3
1
Не пам´ятаю в якій країні є закон про евтаназію людей тяжко хворих. Добре коли доросла людина приймає таке рішення самостійно.
2
Я в этом плане жестокосердная, вплоть до поздних абортов и даже эвтаназии, но по решению суда (если предположить нормальный суд). Это очень бесчеловечно и даже по фашистки, не представляю что бы такое произошло в современном социуме, но видя реальные примеры из жизни, вот такие у меня убеждения.
У родственницы ребенок ДЦП, микроцефалия, слепой, глухой, с проблемами ЖКТ, есть может только смесь, с эпилептическими приступами, из реакций только плач и смех, никаких перспектив... Врачи говорили год-два, терпите, крепитесь, а ему уже 7 лет. Он растет, тягать его все сложнее, дальше будет половое созревание и гормоны. Жизнь каждодневный ад, на чем держится эта женщина, я не смогу понять никогда. Любить такого ребенка очень сложно, мне кажется невозможным. Принять как крест и нести его.
У родственницы ребенок ДЦП, микроцефалия, слепой, глухой, с проблемами ЖКТ, есть может только смесь, с эпилептическими приступами, из реакций только плач и смех, никаких перспектив... Врачи говорили год-два, терпите, крепитесь, а ему уже 7 лет. Он растет, тягать его все сложнее, дальше будет половое созревание и гормоны. Жизнь каждодневный ад, на чем держится эта женщина, я не смогу понять никогда. Любить такого ребенка очень сложно, мне кажется невозможным. Принять как крест и нести его.
10
У меня есть знакомый мужчина с ДЦП. Его матери при родах сделали кесарево, но акушерка уронила младенца
6
Мне по знакомству устроили такое - узистка занизила вес ребенка (потом сама сказала что специально написала меньше, типа сама родишь), в итоге выдавливали, окситоцин и неврологические проблемы у ребенка, сейчас почти все нормально, но это почти останется похоже навсегда. А ребенок 4900 родился
4
Я в житті зрозуміла одне, що якщо ти щось сильно як автор не розуміє в чужому житті, то життя дає можливість це відчути. Тому я просто дякую Богу і не намагаюсь розібратись в чужій біді - потрібно це чи ні.
6
2
1
Есть фильм об этом же и книга. Мой ангел-хранитель. Кончилось тем что здоровая, умная и сильная духом девочка погибает, а благодаря этому её сестра с тяжелейшими врожденными нарушениями остается жить. И полное впечатление, что этот конец тоже символичен.
3
Якщо маленька дитина, рухова реабілітація досить ефективна.
Синові робили вправи , Войта-терапію з 4 місяців (був синдром рухових порушень через те, що загинула частина клітин мозку під час пологів). До початку терапії він не міг керувати лівою частиною тіла.
Мене навчили тим вправам у центрі реабілітації, я тричі на день їх робила. Щомісяця ті вправи лікар корегував. Два курси пройшов син у центрі, де ті вправи робив професіонал.
Син із запізненням перевернувся (у 7 місяців), сів, пішов. Займалися з логопедом.
Зараз йому 12, останній діагноз зняли у 7 років.
У подруги двійнята народилися передчасно, у 29 тижнів. Теж пройшли Войта-терапію.
Через раннє народження вони у окулярах, більше ніяких проблем не лишилося.
Мало спеціалістів в Україні, у тій же Чехії є можливість реабілітацію повністю проводити силами професіоналів.
Синові робили вправи , Войта-терапію з 4 місяців (був синдром рухових порушень через те, що загинула частина клітин мозку під час пологів). До початку терапії він не міг керувати лівою частиною тіла.
Мене навчили тим вправам у центрі реабілітації, я тричі на день їх робила. Щомісяця ті вправи лікар корегував. Два курси пройшов син у центрі, де ті вправи робив професіонал.
Син із запізненням перевернувся (у 7 місяців), сів, пішов. Займалися з логопедом.
Зараз йому 12, останній діагноз зняли у 7 років.
У подруги двійнята народилися передчасно, у 29 тижнів. Теж пройшли Войта-терапію.
Через раннє народження вони у окулярах, більше ніяких проблем не лишилося.
Мало спеціалістів в Україні, у тій же Чехії є можливість реабілітацію повністю проводити силами професіоналів.
3
Зато совесть не мучает. Это стоит дороже денег. Хуже нет наказания терзаться после смерти любимого человека что мог сделать но не сделал всё аозможное
1
Вы умничка! Но знаю таких как автор. Оставили умирать больную бабушку потому что не захотели возиться ! Там вопрос даже не в деньгах ,человек умер от не оказания помощи.
3
1
Родила сына на 30 недели, состояние было тежелое, врачи не могли сказать сразу будет ли это полноценный ребенок или нет, что мне надо было делать? Написать отказ, сказать чтобы не спасали? Я б до конца жизни не простила себя... Спасибо врачам, богу,уже 6, умный, весёлый, полноценный ребенок...С мамой одной гуляли когда дети были маленькими, у неё девочка так хорошо развивалась, не забуду как она мне один раз, с такой жалостью в голосе, ой тебе наверное обидно что моя вот так уже сидит, и на голову выше твоего,это так тежело....А в конечном итоге мой уже читает, пишет, а у её дочери к сожалению аутизм, она почти не разговаривает, несколько только слов, и она забила на неё....
6
3
Зачєм спасать?
Напевне тому, що ми люди і можемо співчувати, любити навіть всупереч здоровому глузду
Напевне тому, що ми люди і можемо співчувати, любити навіть всупереч здоровому глузду
2
1
1
З позитивних є три у мене.
1. Бабусина сусідка. На медогляді виявили рак молочної залози. Це були 80-ті роки, село. Їй видалили одну. Вік був років 45-50. До 2005 року точно була жива, далі моїх не стало і я вже не була у тому селі.
2. Дідусь моєї подруги. Не знаю, що саме, але оперували горло йому, у горлі залишилася дірка, через яку він дихав, дірку він прикривав пов´язкою з марлі. Говорити не міг після операції. Прожив більше 15 років, помер у 77+, бо перепив.
3. Бабусина троюрідна сестра. Щось з кишківником, вивели стому. Зі стомою прожила вона більше 25 років (операцію робили, коли їй під 50 було).
Негативні теж були, найшвидше згорали люди від раку печінки :(
1. Бабусина сусідка. На медогляді виявили рак молочної залози. Це були 80-ті роки, село. Їй видалили одну. Вік був років 45-50. До 2005 року точно була жива, далі моїх не стало і я вже не була у тому селі.
2. Дідусь моєї подруги. Не знаю, що саме, але оперували горло йому, у горлі залишилася дірка, через яку він дихав, дірку він прикривав пов´язкою з марлі. Говорити не міг після операції. Прожив більше 15 років, помер у 77+, бо перепив.
3. Бабусина троюрідна сестра. Щось з кишківником, вивели стому. Зі стомою прожила вона більше 25 років (операцію робили, коли їй під 50 було).
Негативні теж були, найшвидше згорали люди від раку печінки :(
Ответ дляЛика-прилипка
Один мальчик родился с тяжёлой патологией печени.
Это было лет 8 назад в г.Ровно.
Ему было около полугода.
И помочь могла ему только пересадка печени.
У родителей этот ребенок был долгожданным.
Донором решил стать папа ребенка.
Я почитала о прогнозах.
Если этот ребенок доживёт до 20-ти лет, это будет очень хорошо.
Впереди несколько операций в любом случае.
Часто в больницах.
Пожизненно на дорогостоящих медикаментах. Родители - простые рабочие. Медикаменты выделяли в основном, но часто задерживали.
Я подумала, что уйти в 5 месяцев, ничего не соображая или потом понимать , что дожить до 20-ти - это счастье...
Все деньги собирали. Я тоже помогала, ибо это выбор родителей (хотя больше склонялась к мнению, что дать ребенку спокойно уйти)..
Миссия была всеобщая - спасти ребенка.
Это все активно обсуждалось на форумах.
Короче написал один человек, что, может , не надо этого делать и я его поддержала...
Смешали с говном и провосгласили чуть не иудой и исчадием ада.
Результат: печени у мужчины взяли больше, чем планировалось, ибо была высокая степень поражения органа у ребенка.
Ребенок умер в 1,5 года.
Печень у донора так и не восстановилась, 1-я группа инвалидности.
Ещё запомнились слова оперирующего врача родителям: ’Я не спасаю Вашего ребенка, я продлеваю ему жизнь’
Вряд ли вы знаете подробности, да и события давние, но что-то мне подсказывает что ребенка могла спасти противовирусная терапия
Я це знаю, сама народилася мертвою, добу без води в утробі, з асфіксією, вижила,на щастя особливих проблем не маю. А другу дитину мама народжувала, нажаль тоді протоколи були інші, через добу померла, якби лишилася жива то залишилася б глибоким інвалідом.
3
Ответ дляЛика-прилипка
Один мальчик родился с тяжёлой патологией печени.
Это было лет 8 назад в г.Ровно.
Ему было около полугода.
И помочь могла ему только пересадка печени.
У родителей этот ребенок был долгожданным.
Донором решил стать папа ребенка.
Я почитала о прогнозах.
Если этот ребенок доживёт до 20-ти лет, это будет очень хорошо.
Впереди несколько операций в любом случае.
Часто в больницах.
Пожизненно на дорогостоящих медикаментах. Родители - простые рабочие. Медикаменты выделяли в основном, но часто задерживали.
Я подумала, что уйти в 5 месяцев, ничего не соображая или потом понимать , что дожить до 20-ти - это счастье...
Все деньги собирали. Я тоже помогала, ибо это выбор родителей (хотя больше склонялась к мнению, что дать ребенку спокойно уйти)..
Миссия была всеобщая - спасти ребенка.
Это все активно обсуждалось на форумах.
Короче написал один человек, что, может , не надо этого делать и я его поддержала...
Смешали с говном и провосгласили чуть не иудой и исчадием ада.
Результат: печени у мужчины взяли больше, чем планировалось, ибо была высокая степень поражения органа у ребенка.
Ребенок умер в 1,5 года.
Печень у донора так и не восстановилась, 1-я группа инвалидности.
Ещё запомнились слова оперирующего врача родителям: ’Я не спасаю Вашего ребенка, я продлеваю ему жизнь’
Дядько моєї подруги мав проблеми з нирками.
Діаліз сильно погіршує якість життя, знайшли донора, зробили пересадку нирки.
Пожиттєво треба було приймати ліки, які пригнічують імунітет, щоб чужий орган міг працювати.
Через три роки після пересадки він помер від ускладнень ОРЗ. У 54 роки.
Діаліз сильно погіршує якість життя, знайшли донора, зробили пересадку нирки.
Пожиттєво треба було приймати ліки, які пригнічують імунітет, щоб чужий орган міг працювати.
Через три роки після пересадки він помер від ускладнень ОРЗ. У 54 роки.
5
Повинна бути гідна паліативна допомога, соціалізація за можливістю дітей які спроможні на це. А також мам і рідних що доглядають. Спецінтернати де буде нормальний догляд, а батьки дитини зможуть жити як нормальні люди, і навідувати. Про гідні пенсії взагалі мовчу. Судова практика, не мучити дитину якщо їй не можна допомогти.
7
Автор, мы потому называемся людьми, что заботимся о своих беспомощных близких-детях, родителях. Если бы мы от них избавлялись-мы были бы дикими зверями.
1
1
1
Мій 2970 народився, але йшов лобом. Не вставився нормально, це тільки під час КР побачили. Стегна у мене широкі, мала б сама народити.
А та дівчинка, яка загинула, була 4200. У маленької худенької мами :(
А та дівчинка, яка загинула, була 4200. У маленької худенької мами :(
Мені дуже пощастило з подругою, яка побачила проблеми рано і підказала, в який центр звернутися.
І з лікарями центру.
Якби я слухала дільничного педіатра, діагноз поставили б значно пізніше і цілком можливо, що повністю реабілітувати не вийшло б.
І з лікарями центру.
Якби я слухала дільничного педіатра, діагноз поставили б значно пізніше і цілком можливо, що повністю реабілітувати не вийшло б.
1
Щодо дітей, на лікування яких збирають гроші. ВСІМ ЦИМ ДІТЯМ РОБИЛИ ЩЕПЛЕННЯ. Із сотень дітей, тільки 1 була зовсім без щеплень - народилась настільки хворою, що навіть лікарі її пощадили і не зробили жодного щеплення. Всім іншим хворим дітям встигли зробити якусь кількість щеплень. Чи можна було робити цим дітям щеплення, якщо вони настільки хворі, потребують такого дорогого лікування?!
Абсолютно дикий випадок коли динині назбирали грошей на лікування полікували. А потім мама зробила дитині чергове щепленя - і дитині знову погано, знову збирають гроші на лікування. Знову назбирали грошей і полікували дитину. Що робить мама? - нове щеплення. Більше я за цією історією не спостерігала...
Абсолютно дикий випадок коли динині назбирали грошей на лікування полікували. А потім мама зробила дитині чергове щепленя - і дитині знову погано, знову збирають гроші на лікування. Знову назбирали грошей і полікували дитину. Що робить мама? - нове щеплення. Більше я за цією історією не спостерігала...
4
1
6
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу