Как же я завидую таким людям...

А ви ось сядьте та випишіть (саме випишіть) всі ці думки про типу просирання життя. Обдумайте кожен з них.
Багато хто з нас не використав певні шанси в житті . Ну але це ж не привід прозябати решту життя в постійній румінаціі. Потрібно жити далі новий етап, а не доживати.

Повірте, я знаю про що пишу- бо життя підкидало нереальні можливості та зустрічі.
Через молодість та приховану дитячу невпевненість профукала і місце в партійному списку на виборах 2001 року, і через декілька років не осмілилась кинути чоловіка -придурка та прийняти знаки уваги від власника фірми в Британії (ровесник мій, дійсно закоханий був). Та ще з десяток таких моментів.
Звісно, що інколи пробуджуються хробачки та хочуть порихлити мої спогади, але я одразу дістаю свій реально крутий козир - це мої діти .
Бо вони з’являлися чомусь саме в ці нібито програшні моменти.
Я пишаюся (про себе) своїми хлопцями. Так, вони ще доволі молоді , щоб впевнено сказати - оце люди гідні, і вчинки теж.
Але і зараз приємно чути гарні слова від оточуючих про них.

Автор, і ще
Сон-це ж третина вашого життя. Дозвольте йому бути якісним

я за день так ухайдохаюсь, что засыпаю быстрее, чем голову на подушку положу)

Я тоже начала любить ночь и сны ,чтоб не видеть эту тупую жизнь днем.

Вы - молодец. Даже немного легче от ваших слов, действительно у каждого не идеальная жизнь, свои проблемы, свои осечки, но даже это не мешает людям быть просто счастливыми.

І ще дозвольте дописати ) бо час вільний
Знайдіть щось таке у повсякденному житті, яке вас би надихнуло - розворушило.

З власного - в перші дні війни в сховище непомітно зайшов пес великий. І з тієї пори він живе біля будинку. Добряк , лагідний, і дуже розумний. Йому поставили будиночок, годували, від бліх профілактику робили. Примкнула до нього стерилізована собачка-каліка.
Нещодавно одна притрушена бабіща стріляла по ньому якимось засобом і пес втік, приходить лише щоранку з подружкою.
І ось щоранку о 5.30-6 виходжу налити води, погодувати, вичесати.
Яка радість в очах собаки - і він чекає ці ранки. Йому від мене базовий набір догляду, а мені він дарує величезну порцію позитиву на цілий день.

Пыталась много раз себе внушить, что проблемы есть, но они не настолько критичные как мне кажется. Днем помагает, ночью нет.

В последнее время постоянно вспоминаю детали приятные из детства, так пока не усну

Нет, утром я на все спокойней смотрю.

Прочитала вас, і зрозуміла, що немає таких спогадів... Дитинство ніби звичайне було, але... Так цікаво, які у вас приємні спогади про дитинство? Якільки вам було років?