Чоловік вважає, що я не «вкладаюсь» у стосунки

Наболіло. Вчора мені викатив отаку сентенцію. Розмова була про те, що я встигаю працювати тільки на одній роботі ( на якій дуже втомлююся, але маю непогану на наші часи зп, яка залежить від кількості виконаної роботи), вести побут (повністю сама), і не встигаю робити ще одну роботу (неоплачувану, але ту, що подобається). Я йому кажу, що не тягну, втомлююсь, бо робота творча, треба якийсь психо-емоційний ресурс, щоб її робити. Плюс війна, все ж таки. Вночі обстріли, вдень робота, по дому він не допомагає ніяк, де брати сили? А він мені: це все відмовки! Я кажу: то допомагай мені по дому, він одразу проти, мовляв, то все, що я роблю не треба. Я кажу, так я ж вкладаюся у стосунки, тебе кормлю, одягаю, обхажую, стрижу, лікую, і поговорити треба, і увагу приділити, дякувати Богові, хоч митись став сам, виправдовувався необхідністю масажа, бо пласка стопа. Кажу, що лише на тебе в мене купа часу витрачається. А він такий: та ти взагалі в стосунки не вкладаєшся, не бреши. В мене руки опускаються. Як цього всього можна не помічати і таке казати?