в мене донька, 12 років, зараз ми в німеччині, але ситуація аналогічна була і дома, в украіні. Сценарій іі дружби однаковий і повторюється постійно. З нею знайомиться дівчина (вона сама рідко коли знайомиться перша), вони товаришують пару днів тижнів. за цей час моя дитина просто прикипає до подружки, називає іі кращою подругою, запрошує в гості, дуже любить робити подарунки (власноруч), щось постійно вигадує щоб разом гратися і проводити час. Потім щось трапляється і дівчина віддаляється, а то і зовсім може сказати, що більше дружити не хоче. Моя донька дуже сильно засмучується. не розуміє чому від неі відвернулися. Я заспокоюю, пояснюю, що таке буває, що не всі зі всіма мають дружити...але....слези сум розпач...до новоі подружки. потім все повторюється один в один.
донька дуже довго памятає всіх подружок. пище ім. питає як іх справи, ну тобто для неі кожна така дружба цінна....але в неі немає жодних довгиг відносин саме с подружками. всі іі наче "кидають"....
я так думаю, що якщо це постійно повторюється. то моя дитина шось не те робить.. аде що саме - не знаю, не розумію. Може сильно привязується, може дуже навязлива....як гадаєте?
донька дуже довго памятає всіх подружок. пище ім. питає як іх справи, ну тобто для неі кожна така дружба цінна....але в неі немає жодних довгиг відносин саме с подружками. всі іі наче "кидають"....
я так думаю, що якщо це постійно повторюється. то моя дитина шось не те робить.. аде що саме - не знаю, не розумію. Може сильно привязується, може дуже навязлива....як гадаєте?
1
1
36
0
В моєї подруги дочки теж така проблема. Але там дівчинка реально дуже нав´язлива, при тому намагається жорстко контролювати, ледь що одразу образа, не дає товаришувати ні з ким іншим. Плюс намагається самоствердитися за рахунок подружки, навіть тієї одної,що в неї є. Моя дочка з нею дружити не змогла, сказала, що їй дуже некомфортно і неприємно, мають бути якісь кордони.
1
ну дома то вона досить мяка, але так, підозрюю що дитина в школі і дитина дома - то дві різні людини....не можу придумати як точно визначити проблему. щоб почати з донькою розмовляти на цю тему...якби я сама побачила іі поведінку - то може б шось і зрозуміла. але такоі нагоди немає...вона завжди зараз тільки в школі грає....дома наче коли в гостях - все окей.
Да, наверно, навязчивая ваша дочка(
У меня была такая подружка, это капец как напрягает и хочется дистанцироваться от такого.
Помогите, научите ребёнка ’лёгкой’ дружбе.
У меня была такая подружка, это капец как напрягает и хочется дистанцироваться от такого.
Помогите, научите ребёнка ’лёгкой’ дружбе.
є молодший брат...вигрібає сповна))))))вона з нього не злізає....тваринку поки немає можливості, та й дома наші тваринки іі чекають, кіт і собака.
так, знати б як це зробити...але спочатку хочу точно встановити проблему....мені здається що окрім нгавязлива, вона ще дуже приставуча, прилипуча...наче як вже потоваришували - то все. вже навіки мають бути тільки з нею і ніяк по іншомку.....іначе образа
1
Моя тоже дружит только с одной девочкой
Но у нее очень противный характер ,говорю как есть
Я думала она ни с кем никогда долго дружить не будет
Но вот все таки нашла ,я надеюсь и Ваша девочка со временем найдет
Другие подружки были ,со всеми перессорилась
Но у нее очень противный характер ,говорю как есть
Я думала она ни с кем никогда долго дружить не будет
Но вот все таки нашла ,я надеюсь и Ваша девочка со временем найдет
Другие подружки были ,со всеми перессорилась
навчiть доньку легкiй дружбi, пояснюйте що мати декiлькох друзiв то нормально та також не треба наполягати на тому щоб iншi дружили лише з нею i таке iнше, може порадьтесь iз подругами у кого дiти такого ж вiку або переживали подiбне, все буде гаразд автор, ваша дiвчинка ще буде душою компанії як пiдросте, всьому свiй час 
Донька має особисті справи? Далекі цілі? Цікаві власні захоплення? Вона може забути про все і всіх , коли займається своїми важливими справами? Можливо, в дочки має місце емоційна залежність
так. є улюблені заняття,годинами плете з бісеру і макраме....але варто тільки комусь іі зі ’старих’ друзів поманити пальцем (навіть якщо до цього казали что не хочуть товаришувати) вона кидає всі справи і скаче до них....через пару годин приходе засмучена бо знов шось не так.
Ответ дляМУСЯкомарова
навчiть доньку легкiй дружбi, пояснюйте що мати декiлькох друзiв то нормально та також не треба наполягати на тому щоб iншi дружили лише з нею i таке iнше, може порадьтесь iз подругами у кого дiти такого ж вiку або переживали подiбне, все буде гаразд автор, ваша дiвчинка ще буде душою компанії як пiдросте, всьому свiй час
дякую. сподіваюся. Але душа крається як бачу, що в неі зараз не получається налагодити саме здорові відносити з однолітками. Те що є, якесь нездророве, зі сварками кожного дня, розборками і сльозами. Навіть дівчина, яку вона запросила на день народження, через два дні сказала. що пішла на ДР тільки щоб ’пожерти’))) це дословно. А дружити після цого вже не хоче. І знову дитини розпач.....одне і теж....
1
Від стосунків з іншими. Я припускаю, а ви вже точно знаєте свою дитину. Якщо це так, то Навчіть спершу будувати гармонійні стосунки з собою. Мати захоплення, мрії, плани, ставити цілі, приділяти собі час
1
А навіщо такі подруги ? Які ходять пожерти. Це ж дно . Нащо це спілкування вашій дитині? Що воно їй дасть?
ситуацыя складна наразі. ми в німеччині, в селі...дітей тут дуже мало...прям дуже. 4 дитини украінці, 1 дитина з португаліі і 3 німецькі дівчини. як ви розумієте, вибирати майже з нічого. або взагалі не гуляти не грати і сидіти дома, або гуляти хочь з тими, кто є. а враховуючи, що для доньки дуже важливо спілкування хочь якесь, то вона просто всіх підряд підбирає. вона та, кто від спількування підзаряджається, ій воно необхідно і як підлітку і як людині. відмовити іі не спілкуватися з такими дурнями взагалі - не можу бо вона каже - мама. тоді мені взагалі ні хз ким буде хочь якось спілкуватися....
до речі пізніше зясували що ця ’девочка’ з росіі, вони спеціально набрехали що з іншоі краіни. а по факту з росіі. тож тут я вже без умов заперечила взагалі спілкуватися
Автор, як у вас з гуртками там? Я б радила записати доньку у різні гуртки, щоб розширити коло спілкування, воно хоч не хоч, а доведеться дружити з різними дітьми у тісному колективі. Ще я водила дитину на всі можливі майстер-класи, які ій були цікаві. Врешті вона знайшла нових подруг.
Але це спрацювало саме для моєї доньки, хоча в неї була трошки інша проблема- не було взагалі друзів тому що ми переселенці. Та ми в Україні. Та може у вас теж є, може хоч у школі з дітками інших класів, якись факультативи чи кружки по інтересам.
Але це спрацювало саме для моєї доньки, хоча в неї була трошки інша проблема- не було взагалі друзів тому що ми переселенці. Та ми в Україні. Та може у вас теж є, може хоч у школі з дітками інших класів, якись факультативи чи кружки по інтересам.
Ще пропонуйте їй для перегляду серіали підліткові або фільми. Хай по ним вчиться стосункам теж, а що робити. Ви ж не можете сказати ’ти неправильно дружиш’, це якось дико та вона не зрозуміє. Ну ще психолог тут би зміг допомогти
І останнє - моя як раз з 12 до 14 взагалі не мала живої людини її віку для сілкування. Щоб та клята русня повиздихала. Але я мала мету це налагодити та в мене тттт вийшло, то сподіваюсь, у вас теж все буде добре, хоча може не й одразу.
дякую, вдома ходила на тенніс, співнемає просто нічого...єдине що знайшла - це гурток по програмуванню, ходить туди. але там все ті ж діти....що я перерахувала...дуже віддалена місцевість...глибоке німецьке село
вот я теж до психолога схиляюся....критикувати іі змогу дружити наразі взагалі не беруся бо сама не розумію що це і як називається...тож поки просто підтримую і заспокоюю....але психолога шукаю, так.
Так, це гарне рішення, ви психологу головне опишіть проблему, щоб працювала з дитиною саме у цьому напрямку. І ще один плюс - якщо все складеться, у доньки буде мінімум одна людина, з якою можна поспілкуватись спокійно, окрім мами. Майже подружка, але ще й корисна.
дуже злюся що наші діти мають через таке проходити...не тільки діти, але іх найжальче.....дякую, я теж сподіваюся, що скоро ми зможемо повернутися додому до своіх людей. звичаів і до свого краю....
1
Я вас дуже розумію, я ночами не спала, бо переймалась саме за доньку, яка втратила своє дитинство, друзів, спорт - все, та ще такий вік складний... Нам допомогла психолог, час та моя нав´язлива ідея. А так дитина жила на ліжку - їла там, грала, вчилась та спала.
Але ж ми сильні, ми все переможемо)
Але ж ми сильні, ми все переможемо)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу