люди часто делают добро из корысти

Ваша мама это не все кто помогают

Почему сразу плохо? Нейтрально. Больше не буду угощать жлобов, не буду пытаться понравится незнакомцам. Животным(не людям) и дальше буду помогать

А вы не думали о том, что у Бога может быть иная точка зрения?
Или для вас Бог это только светлое и доброе, принятое в обществе?

Я думаю, что бога нет. Опиум для народа - помните?

поняла
этот стиль общения сквозит в определенных регионах

даже в бытовом общении применяются агрессивные приемы коммуникации в виде сарказма, прямой конфронтации и там это нормально

я кстати долго не могла понять что это происходит, почему мне неприятно общаться с людьми, с возрастом разобралась... и таки да, это прямое влияние большого скопления криминалитета в определенных регионах

Повністю погоджуюсь
Напишу про себе такий випадок. Я дуже люблю собак, вірніше, накінець-то усвідомила , які це космічні істоти в період першого карантину. Син попросив мене підгодовувати його улюблених двох , ну і з тієї пори у мені відкрилося нове віконце в серці
Що роблю - писати не хочу.
І ось як мені допомогли ті самі собаки.

На початку березня 22 р ми з дітьми дісталися Вроцлава. Хто їхав через всю Україну та стояв в очікуванні першого потяга в Львові - зрозуміє без деталей.
Я була спустошена, коли ще і там ми не змогли сісти в потяг до сестри в Німеччину.
Але тут чомусь пригадалися мої собаки ті перші, ніби відчула їх тепло тіл. Вмить підходить волонтер та запропонував поїхати з хлопцями-німцями, які вночі підвозили гуманітарку в це місто на вихідних. І, як виявилось, ми їхали практично під місто моєї сестри - а це переїзд через всю територію Німеччини.

До цього дня я вдячна волонтеру з вокзала Вроцлав і з теплом пригадую тих красенів-німців. Вони тиждень у своєму офісі готували після роботи збір, в суботу везли і ніч на неділю назад .

Чомусь захотілось поділитися цим . І дуже прошу , допоможіть тому, кому важче. Хоч добрим словом

а кто создал планеты, звезды ну и вообще вся экосистема Земли очень продумана

дякую, дуже тепла історія. А зараз ви в Німеччині ще ?

дякую, дуже тепла історія. А зараз ви в Німеччині ще ?

Ще допишу нереальний випадок. В Німеччині родичі живуть в казковому регіоні. Ліс, гори… але чуже.
Син молодший марив за своїми собаками вуличними, спробував погладити кота біля одного замку - так той як цапнув(
Я сама скучала за контактом з тваринами. І раз гуляємо по лісі , мені було дуже важко - розумію, що все, щось повинно змінитися.

І тут вибігають дві собаки безпородні - появився їх господар. Я, звісно, запитала чи можна погладити . Ці песики облизують сина, і я дістала свою порцію їх тепла)
З німцем похилого віку ми розговорилися - хоча в мене німецька більш ніж примітивна, а він колись вивчав рос мову. Ну і на суміші німецько-англійсько-російській ми довго розмовляли)

Виявилось, що цей чоловік адаптував цих песиків - один з Румунії , інший з Аргентини.

Ось повірите, після цієї зустрічі немов друге дихання відкрилося. Неймовірне полегшення.
І про німців у мене найтепліші спогади ( з ким прийшлось спілкуватися) .
Я навіть коли поверталася в Україну , написала на сторінці міста Фейсбуку подяку за теплий прийом українців , особливо відмітила фрау з каси вокзалу, яка проклала нам маршрут повернення надзвичайно зручний з врахуванням подальшої поїздки через Польшу .