Бабка-ежика• 09 октября 2023
Моя фобія водити авто, не знаю як побороти цей страх, 35 років
10 років назад отримала водійські права ,тоді народила, було не до водіння, потім через пару років почала водити , поїздила до пів року до першого ДТП
Ситуація не така страшна, залізо починили, ніхто не постраждав, але їздити тоді я більше не захотіла, тому що стрьомно розуміти, що за кермом не завжди все можеш контролювати
На чоловіка сердилась, бо я була обережна за кермом, а він наполіг , щоб я їхала в той момент , а нізвідки намалювався другий учасник ДТП
Короче , я до чого, часу пройшло років 5 точно . З початком війни зрозуміла, що таки це дуже погано не водити авто, страхів в голові ще більше, відчуваю себе чехлом якимось, 35 років , а не вожу авто, в своїй голові я дно через це, бо всі роздупльонні нормальні жінки водять , а тільки такі чехли як я ні. Як побороти оцей дикий страх в собі? Може хтось пропрацював цю тему з психологом? Дуже важливі корисні поради
Дякую
Ситуація не така страшна, залізо починили, ніхто не постраждав, але їздити тоді я більше не захотіла, тому що стрьомно розуміти, що за кермом не завжди все можеш контролювати
На чоловіка сердилась, бо я була обережна за кермом, а він наполіг , щоб я їхала в той момент , а нізвідки намалювався другий учасник ДТП
Короче , я до чого, часу пройшло років 5 точно . З початком війни зрозуміла, що таки це дуже погано не водити авто, страхів в голові ще більше, відчуваю себе чехлом якимось, 35 років , а не вожу авто, в своїй голові я дно через це, бо всі роздупльонні нормальні жінки водять , а тільки такі чехли як я ні. Як побороти оцей дикий страх в собі? Може хтось пропрацював цю тему з психологом? Дуже важливі корисні поради
Дякую
Пацан к успеху шел• 09 октября 2023
Просто начать ездить. Через не хочу и страшно. Другого пути нет. Никакой психолог вам ничего нового, такого до чего вы сама не додумаетесь, не скажет.
6
Цікавий писочок• 09 октября 2023
Та який психолог, шо ви чудите? Зараз навіть у малих містах машин забагато, їздити некомфортно.
Права у вас є, їздити вмієте, раптом шо сядете і поїдете, нащо себе переламувати
Права у вас є, їздити вмієте, раптом шо сядете і поїдете, нащо себе переламувати
4
Локшина на вухах• 09 октября 2023
Ну не знаю автор…я не «чехол» что не вожу авто. Что тут такого, у меня изначально страх водить, потому что не всегда всё зависит от меня и лишних проблем не хочу. Я лучше буду таксишками передвигаться или обычным транспортом.
5
автор
Бабка-ежика
• 09 октября 2023
Ні, не поїду
Оцей страх мене реально паралізує
Ну хіба що якщо буде реальна загроза життю, то може так сяк поїду
Оцей страх мене реально паралізує
Ну хіба що якщо буде реальна загроза життю, то може так сяк поїду
1
1
Коплю на груди• 09 октября 2023
Ответ дляБабка-ежика
Ні, не поїду
Оцей страх мене реально паралізує
Ну хіба що якщо буде реальна загроза життю, то може так сяк поїду
Оцей страх мене реально паралізує
Ну хіба що якщо буде реальна загроза життю, то може так сяк поїду
В мене була така сама історія
Чоловік купив нову машину через роки після аварії ( де я винна ) в подарував мені
Стояла в гаражі більше місяця ( з салону )
Потім налякав, що продасть
На ранок сіла - і поїхала якось
Далі звикла
Чоловік купив нову машину через роки після аварії ( де я винна ) в подарував мені
Стояла в гаражі більше місяця ( з салону )
Потім налякав, що продасть
На ранок сіла - і поїхала якось
Далі звикла
Шиворот Навыворот• 09 октября 2023
Допоможе лише практика та час. З власного досвіду. Бо така сама як Ви. Мені як за кермо, то аж до нудоти та запаморочення. Боялася признатися кому. Але переїхала з дитиною жити за місто і без автівки ну ніяк. Спочатку з чоловіком, а потім самостійно. По накатаному маршруту, а з часом новими шляхами. Пам´ятаю, як вперше проїхала перехрестя, що майже півроку оминала. Тож сідайте і накатуйте кілометраж. З часом стане легше.
2
Copy-Paste• 09 октября 2023
Уявіть, якби водії автобусів теж відмовилися би водити, бо їм страшно ? Що тоді ? Або хірургу страшно робити операцію ? Що було б зі світом, як би всі як ви боялися щось робити?
Чоловіку вашому, думаєте, не було страшно водити перший раз ? Було, взяв і поїхав, бо треба.
Візьміть себе в руки. Діти є ? Так ось, водити машину не страшніше, ніж народжувати.
Чоловіку вашому, думаєте, не було страшно водити перший раз ? Було, взяв і поїхав, бо треба.
Візьміть себе в руки. Діти є ? Так ось, водити машину не страшніше, ніж народжувати.
1
забиякина• 09 октября 2023
Автор, коллега
Иду со след недели учится с инструктор.. права получила ещё в 2007. Опыта нет. Страх ужасный .. но выбора нет.
Молитвослов в помощь )
Иду со след недели учится с инструктор.. права получила ещё в 2007. Опыта нет. Страх ужасный .. но выбора нет.
Молитвослов в помощь )
Пьяная вишня• 09 октября 2023
Що за жаргон такий жахливий, гидко дивитись ’чєхол, роздупльонні жінки’
2
Карамелька• 09 октября 2023
Спробуйте спочатку повільно їздити в малолюдних місцях, де ніхто не буде заважати
Фантазерша• 09 октября 2023
Автор, психолог не уберет ваш страх, не преувеличивайте роль психолога.
Просто садитесь и езжайте, потихоньку, со временем привыкнете, наверное.
У меня стаж вождения 11 лет.
Перавое дтп в которое попала случилось в первые пол года. Потом был разумеется страх и тд, но я очень люблю комфорт и свою машину, и терпеть не могу общественный транспорт. Ничего, глубокий вдох - выдох и поехала потихоньку.
Потом было 10 лет все отлично и без происшествий, и пару недель назад, я будучи очень опытным водителем отмочила, стала виновником дтп, чудом, просто чудом никто не пострадал физически, и еще большим чудом на моей машине практически нет повреждений. Если бы не эти чуда, могло все закончится смертями.
Да, поревела, попсиховала, 1000 раз себя поругала, и что ж, это опыт, иногда мы его получаем на личных ошибках и так запоминается лучше всего.
Первых пару дней после тоже боялась, потом все ок.
Но я люблю побеждать свои слабости, может мне в этом проще.
Не зацикливайтесь, не ищите отговорок почему «нет», найдите причины почему «да» и просто поймите, нельзя что бы наши страхи побеждали над нами, иначе не будет прогресса ни в чем.
Просто садитесь и езжайте, потихоньку, со временем привыкнете, наверное.
У меня стаж вождения 11 лет.
Перавое дтп в которое попала случилось в первые пол года. Потом был разумеется страх и тд, но я очень люблю комфорт и свою машину, и терпеть не могу общественный транспорт. Ничего, глубокий вдох - выдох и поехала потихоньку.
Потом было 10 лет все отлично и без происшествий, и пару недель назад, я будучи очень опытным водителем отмочила, стала виновником дтп, чудом, просто чудом никто не пострадал физически, и еще большим чудом на моей машине практически нет повреждений. Если бы не эти чуда, могло все закончится смертями.
Да, поревела, попсиховала, 1000 раз себя поругала, и что ж, это опыт, иногда мы его получаем на личных ошибках и так запоминается лучше всего.
Первых пару дней после тоже боялась, потом все ок.
Но я люблю побеждать свои слабости, может мне в этом проще.
Не зацикливайтесь, не ищите отговорок почему «нет», найдите причины почему «да» и просто поймите, нельзя что бы наши страхи побеждали над нами, иначе не будет прогресса ни в чем.
2
Форс мажор• 09 октября 2023
Ответ длязабиякина
Автор, коллега
Иду со след недели учится с инструктор.. права получила ещё в 2007. Опыта нет. Страх ужасный .. но выбора нет.
Молитвослов в помощь )
Иду со след недели учится с инструктор.. права получила ещё в 2007. Опыта нет. Страх ужасный .. но выбора нет.
Молитвослов в помощь )
У 2000 отримала. Так і не сіла. Не було можливості відразу, а потім страшно. Іноді з чоловіком їду і бачу який п..ц на дорозі ... і ще страшніше стає. Але хочу, не знаю як боротися. Боюсь що не відреагую вчасно, а це життя і здоров´я.
2
Ашолюдискажуть• 09 октября 2023
Автор, у мене щось схоже, тільки за кермо не сідала всього лише 2 роки
Як писали вище - тільки сідати та їхати.
Я беру із собою маму, вона мене заспокоює морально, бо з чоловіком водіння - то самий лише стрес, або сама.
Беру три години в неділю автоінструктора, їздимо з ним по великому місту, по дорозі швидкого руху.
Ще в неділю о шостій ранку виїзжаю на незнайомі маршрути, але перед тим по Гугл картах вивчаю маршрут, збільшуючи карту аж до розмітки.
Наразі моя найбільша відстань 110 км
Удачі вам!
Як писали вище - тільки сідати та їхати.
Я беру із собою маму, вона мене заспокоює морально, бо з чоловіком водіння - то самий лише стрес, або сама.
Беру три години в неділю автоінструктора, їздимо з ним по великому місту, по дорозі швидкого руху.
Ще в неділю о шостій ранку виїзжаю на незнайомі маршрути, але перед тим по Гугл картах вивчаю маршрут, збільшуючи карту аж до розмітки.
Наразі моя найбільша відстань 110 км
Удачі вам!
АфродитаПетровна• 09 октября 2023
Автор. У мене ваша історія один в один. Я так й не сіла за кермо. А до пригоди керувала два роки. Пробувала через силу, зробила ще гірше.
Захекалася читать• 09 октября 2023
В перше ДТП потрапила на 4 занятті по водінню. Інструктор наполіг об.їзжати пробку по 3 полосі, бо 2 були в пробці. В нас в.їхала Тойота, водій якої місяць як отримав права. Він порушив і переїхав подвійну осьову. Плакала, злякалась. Через день було 5 заняття. Їзжу. З чоловіком їздила після курсів 1-2 рази. А потім по району пару раз - і з центру мільйонника кожен день.
Королева Сарказма• 09 октября 2023
Сіла і поїхала, САМА ОДНА ! інших варіантів не існує. Страх це нормально , усім спочатку було страшно
Лялька в колисці• 09 октября 2023
Не слухати більше порад чоловіка, самій приймати рішення на дорозі
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу