Дівчина заглядєніє• 19 октября 2023
Германия, сколько у вас пособие?
показать весь текст
2
Байрактарна• 20 октября 2023
Ответ дляKhmelnichanka
Якщо говорити про психологічний аспект, то зараз мені тут значно легше морально, ніж було 2022, коли життя було на паузі.
В даний момент я готова інтегруватись, наскільки зможу.
В даний момент я готова інтегруватись, наскільки зможу.
Розумію. Щось плануєте? Якщо плануєте, то лишатись і жити, чи з часом повертатись додому?
Виплат стає?
Я без осуду. В якійсь мірі я недоемігрант іншої країни, досі не можу визначитись, де хочу жити
Виплат стає?
Я без осуду. В якійсь мірі я недоемігрант іншої країни, досі не можу визначитись, де хочу жити
1
Khmelnichanka• 20 октября 2023
Ответ дляБайрактарна
Розумію. Щось плануєте? Якщо плануєте, то лишатись і жити, чи з часом повертатись додому?
Виплат стає?
Я без осуду. В якійсь мірі я недоемігрант іншої країни, досі не можу визначитись, де хочу жити
Виплат стає?
Я без осуду. В якійсь мірі я недоемігрант іншої країни, досі не можу визначитись, де хочу жити
Ой, за це комент мене зараз порадниці живцем з´їдять ))))).
Але з іншого боку - в мене й так тут імідж ’ страннєнький’ )))), тому ризикну і напишу, як є.
Від мого бажання мало що залежить.
Бо я - вічна соціальщиця.
Я тут одна з двома дітьми з особливими потребами, і якщо донька - трохи легша в плані здоров´я, то син - досить непростий в усіх аспектах (в Україні має інвалідність з психіатрії підгрупи А).
Він не може надовго залишатися сам, йому потрібен постійний догляд.
В Україні я не працювала останні 10 років, і це найболісніший період для мене ( бо до того я була реалізованою в професіїї, мала впгу в міст, мене знали і цінували і і і т.п.).
А в Німеччині мені дали надію на те, що з часом син або буде знаходитись в центрі денного догляду, а я зможу працювати (о-о!), або до сина буде приставлений соціальний працівник на дому, а я зможу працювати (о-о!), або сам син зможе працювати під наглядом куратора ( о-о!).
Але поки що треба підтвердити німецьку інвалідність і т.д.
Тут все не швидко.
В даний час ми оформили потребу в догляді і комісія визнала, що я не трутень ))))), і що дитина дійсно потребує догляду, тому поки що я не працюю .
Але в перспективі є кращі сподівання.
Тому я хватаюсь за цей шанс.
Якщо я не зможу працювати тут, то в нас не буде змоги залишитись ( сооціальщиків не залишать).
Якщо я зможу працювати тут, то я буду щаслива (це без перебільшень), а про перспективи подумаю завтра )))).
Якщо ж гоаорити суто про бажання, то моя донька хоче залишитись в Німеччині, син марить поверненням в Україну, а я лише виходжу з коматозу і ще не розумію, чого насправді хочу.
Якось так.
Але з іншого боку - в мене й так тут імідж ’ страннєнький’ )))), тому ризикну і напишу, як є.
Від мого бажання мало що залежить.
Бо я - вічна соціальщиця.
Я тут одна з двома дітьми з особливими потребами, і якщо донька - трохи легша в плані здоров´я, то син - досить непростий в усіх аспектах (в Україні має інвалідність з психіатрії підгрупи А).
Він не може надовго залишатися сам, йому потрібен постійний догляд.
В Україні я не працювала останні 10 років, і це найболісніший період для мене ( бо до того я була реалізованою в професіїї, мала впгу в міст, мене знали і цінували і і і т.п.).
А в Німеччині мені дали надію на те, що з часом син або буде знаходитись в центрі денного догляду, а я зможу працювати (о-о!), або до сина буде приставлений соціальний працівник на дому, а я зможу працювати (о-о!), або сам син зможе працювати під наглядом куратора ( о-о!).
Але поки що треба підтвердити німецьку інвалідність і т.д.
Тут все не швидко.
В даний час ми оформили потребу в догляді і комісія визнала, що я не трутень ))))), і що дитина дійсно потребує догляду, тому поки що я не працюю .
Але в перспективі є кращі сподівання.
Тому я хватаюсь за цей шанс.
Якщо я не зможу працювати тут, то в нас не буде змоги залишитись ( сооціальщиків не залишать).
Якщо я зможу працювати тут, то я буду щаслива (це без перебільшень), а про перспективи подумаю завтра )))).
Якщо ж гоаорити суто про бажання, то моя донька хоче залишитись в Німеччині, син марить поверненням в Україну, а я лише виходжу з коматозу і ще не розумію, чого насправді хочу.
Якось так.
Байрактарна• 20 октября 2023
Ответ дляKhmelnichanka
Ой, за це комент мене зараз порадниці живцем з´їдять ))))).
Але з іншого боку - в мене й так тут імідж ’ страннєнький’ )))), тому ризикну і напишу, як є.
Від мого бажання мало що залежить.
Бо я - вічна соціальщиця.
Я тут одна з двома дітьми з особливими потребами, і якщо донька - трохи легша в плані здоров´я, то син - досить непростий в усіх аспектах (в Україні має інвалідність з психіатрії підгрупи А).
Він не може надовго залишатися сам, йому потрібен постійний догляд.
В Україні я не працювала останні 10 років, і це найболісніший період для мене ( бо до того я була реалізованою в професіїї, мала впгу в міст, мене знали і цінували і і і т.п.).
А в Німеччині мені дали надію на те, що з часом син або буде знаходитись в центрі денного догляду, а я зможу працювати (о-о!), або до сина буде приставлений соціальний працівник на дому, а я зможу працювати (о-о!), або сам син зможе працювати під наглядом куратора ( о-о!).
Але поки що треба підтвердити німецьку інвалідність і т.д.
Тут все не швидко.
В даний час ми оформили потребу в догляді і комісія визнала, що я не трутень ))))), і що дитина дійсно потребує догляду, тому поки що я не працюю .
Але в перспективі є кращі сподівання.
Тому я хватаюсь за цей шанс.
Якщо я не зможу працювати тут, то в нас не буде змоги залишитись ( сооціальщиків не залишать).
Якщо я зможу працювати тут, то я буду щаслива (це без перебільшень), а про перспективи подумаю завтра )))).
Якщо ж гоаорити суто про бажання, то моя донька хоче залишитись в Німеччині, син марить поверненням в Україну, а я лише виходжу з коматозу і ще не розумію, чого насправді хочу.
Якось так.
Але з іншого боку - в мене й так тут імідж ’ страннєнький’ )))), тому ризикну і напишу, як є.
Від мого бажання мало що залежить.
Бо я - вічна соціальщиця.
Я тут одна з двома дітьми з особливими потребами, і якщо донька - трохи легша в плані здоров´я, то син - досить непростий в усіх аспектах (в Україні має інвалідність з психіатрії підгрупи А).
Він не може надовго залишатися сам, йому потрібен постійний догляд.
В Україні я не працювала останні 10 років, і це найболісніший період для мене ( бо до того я була реалізованою в професіїї, мала впгу в міст, мене знали і цінували і і і т.п.).
А в Німеччині мені дали надію на те, що з часом син або буде знаходитись в центрі денного догляду, а я зможу працювати (о-о!), або до сина буде приставлений соціальний працівник на дому, а я зможу працювати (о-о!), або сам син зможе працювати під наглядом куратора ( о-о!).
Але поки що треба підтвердити німецьку інвалідність і т.д.
Тут все не швидко.
В даний час ми оформили потребу в догляді і комісія визнала, що я не трутень ))))), і що дитина дійсно потребує догляду, тому поки що я не працюю .
Але в перспективі є кращі сподівання.
Тому я хватаюсь за цей шанс.
Якщо я не зможу працювати тут, то в нас не буде змоги залишитись ( сооціальщиків не залишать).
Якщо я зможу працювати тут, то я буду щаслива (це без перебільшень), а про перспективи подумаю завтра )))).
Якщо ж гоаорити суто про бажання, то моя донька хоче залишитись в Німеччині, син марить поверненням в Україну, а я лише виходжу з коматозу і ще не розумію, чого насправді хочу.
Якось так.
Дуже дякую за розгорнуту відповідь!
Я трохи уявила вашу ситуацію, і, гадаю, саме через соціальну підтримку ваших дітей вам буде легше зараз там, де ви є.
Розумію, що всі оформлення дуже довго тягнуться, але рано чи пізно вони вирішуються. І так, набагато буде легше, коли буде допомога з дітьми.
Бажаю вам швидко і легко все вирішити і влаштувати своє життя, так, як зручно вам.
Нехай все буде добре
Я трохи уявила вашу ситуацію, і, гадаю, саме через соціальну підтримку ваших дітей вам буде легше зараз там, де ви є.
Розумію, що всі оформлення дуже довго тягнуться, але рано чи пізно вони вирішуються. І так, набагато буде легше, коли буде допомога з дітьми.
Бажаю вам швидко і легко все вирішити і влаштувати своє життя, так, як зручно вам.
Нехай все буде добре
1
Khmelnichanka• 20 октября 2023
Ответ дляБайрактарна
Дуже дякую за розгорнуту відповідь!
Я трохи уявила вашу ситуацію, і, гадаю, саме через соціальну підтримку ваших дітей вам буде легше зараз там, де ви є.
Розумію, що всі оформлення дуже довго тягнуться, але рано чи пізно вони вирішуються. І так, набагато буде легше, коли буде допомога з дітьми.
Бажаю вам швидко і легко все вирішити і влаштувати своє життя, так, як зручно вам.
Нехай все буде добре
Я трохи уявила вашу ситуацію, і, гадаю, саме через соціальну підтримку ваших дітей вам буде легше зараз там, де ви є.
Розумію, що всі оформлення дуже довго тягнуться, але рано чи пізно вони вирішуються. І так, набагато буде легше, коли буде допомога з дітьми.
Бажаю вам швидко і легко все вирішити і влаштувати своє життя, так, як зручно вам.
Нехай все буде добре
Дякую Вам сердечно, і нехай у Вас все складеться яенайкраще!
Байрактарна• 20 октября 2023
Ответ дляKhmelnichanka
Дякую Вам сердечно, і нехай у Вас все складеться яенайкраще!
Дякую! Нехай все буде краще, ніж ми сподіваємось!
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу