Зайченя• 31 октября 2023
нащо ви робите таке зі своїми дітьми, мамці?
заганяння змалечку в рамки. коли дитина росте і пізніє світ. вчора їду в маршрутці мала грає в телефоні, проявляє емоції, мати відразу тут же "тШшшШШШшшш" мала тут же кам"яне обличчя.
Я коли була малою і задавала питання..от бачу що якась річ може і по іншому працювати, вона багатофункціональна, і питаю - а чому її використовують лише таким чином, коли можна і так, і так, і ось так зробити також - казали "бо так треба", або "не задавай питань і роби як сказано" таким чином відразу обрубуючи всіляку креативність, свіжий погляд і т.д. і нав"язуючи рамки в яких має себе тримати дитина. і потім із таких виростають як під копірку дорослі - працівники, орієнтовані на виконання обов"язків. а для лідерів і творчих людей такий підхід рівно каторзі...адже ти бачиш нові можливості, тобі кажуть заткнись і роби як всі...і що...ілонів масків в зародку замочують. те саме тепер на роботі. заткнись і роби як сказано, не задавай питань. мені особисто так сказав керівник. і взагалі - думати то справа власника бізнесу, а ми просто робимо так як він каже, і навіть якщо бачимо що він неправий, то все одно не кажемо йому про це, а мовчки робимо, бо наша справа проста. а от коли власний бізнес матимеш - тоді і будеш робити що хочеш. але ж це кар"єрний зріст - нові можливості, запропонувати нову ідею, модернізувати стару і т.д. А ні, заткнись і виконуй мінімальні функції, доки ти на найнижчій посаді, ніхто і слухати не буде ніц, а для того аби піднятись як раз і треба шукати нові рішення...ризикувати..а вони все по накатаній змушують іти. моя думка - дітей з лідерськими і творчими якостями треба по іншому вчити і по іншому ростити, а наша система заточена на простих дурних працівників. бісить це...
Я коли була малою і задавала питання..от бачу що якась річ може і по іншому працювати, вона багатофункціональна, і питаю - а чому її використовують лише таким чином, коли можна і так, і так, і ось так зробити також - казали "бо так треба", або "не задавай питань і роби як сказано" таким чином відразу обрубуючи всіляку креативність, свіжий погляд і т.д. і нав"язуючи рамки в яких має себе тримати дитина. і потім із таких виростають як під копірку дорослі - працівники, орієнтовані на виконання обов"язків. а для лідерів і творчих людей такий підхід рівно каторзі...адже ти бачиш нові можливості, тобі кажуть заткнись і роби як всі...і що...ілонів масків в зародку замочують. те саме тепер на роботі. заткнись і роби як сказано, не задавай питань. мені особисто так сказав керівник. і взагалі - думати то справа власника бізнесу, а ми просто робимо так як він каже, і навіть якщо бачимо що він неправий, то все одно не кажемо йому про це, а мовчки робимо, бо наша справа проста. а от коли власний бізнес матимеш - тоді і будеш робити що хочеш. але ж це кар"єрний зріст - нові можливості, запропонувати нову ідею, модернізувати стару і т.д. А ні, заткнись і виконуй мінімальні функції, доки ти на найнижчій посаді, ніхто і слухати не буде ніц, а для того аби піднятись як раз і треба шукати нові рішення...ризикувати..а вони все по накатаній змушують іти. моя думка - дітей з лідерськими і творчими якостями треба по іншому вчити і по іншому ростити, а наша система заточена на простих дурних працівників. бісить це...
показать весь текст
5
5
6
38
128
322
0
А вот тут двойные стандарты. Меня воспитывали и рассказывали как нужно воспитывать. Мне в пример ставили воспитание в других семьях. Ведь тема об этом. Как воспитывать детей? Ставить в рамки. Меня ставили, я ставила в рамки. Рамки в которые всех загонял совок: Взрослый всегда прав. Ребенок всегда не прав. Интересы взрослых даже посторонник превыше интересов ребенка. Ведь это было. и никуда не денется. Теперь расхлебываем.
Когда родился второй ребенок, то у меня были другие варианты и я имела выбор.
Когда родился второй ребенок, то у меня были другие варианты и я имела выбор.
3
а з першою дитиною хто вам заважав?
Ви книжок не читали про виховання дітей чи не могли відстоювати власну думку?
Ви книжок не читали про виховання дітей чи не могли відстоювати власну думку?
3
А таких детей, которых не хотят к маме поворачиваться, а хотят на мир смотреть, тоже не встречали? Я вам скажу, что очень неудобно такого ребенка на руках носить. Еще когда тебе встречные начинают рассказывать, что ты не умеешь с ребенком обращаться))
Как все любят креативных детей, точно так же во взрослом возрасте любят молчаливых исполнителей.
Была тут вчера тема от одной креативной дамы, которая предлагала уволить полфирмы потому что она накреативила оптимизацию и вообще ей море по колено она ж свободная и креативная
Была тут вчера тема от одной креативной дамы, которая предлагала уволить полфирмы потому что она накреативила оптимизацию и вообще ей море по колено она ж свободная и креативная
о дааа, никогда не угадаешь, какого тебе человека подсунут. хоть обчитайся этой психологической макулатурой.
никто из планирующих ребенка не думает ’о, ну наконец-то достану батин ремень из шкафа и не дай бог илоном маском не вырастет’.
нет, все хотят бы максимально осознанными, класть сыну руку на плечо и говорить эй, чемпион, что тебя расстроило, давай поговорим о твоей проблеме.
Но все в полной растерянности, потому что оказывается даже базовые потребности вроде накормить-переодеть-выгулять могут быть проблемой. и становится сложно, страшно, все ли так я делаю, почему мой осознанный ребенок лежит на спине в магазе и отбуцывается от меня.
а потом илон маск вырастает вообще у каких-то маргинальных колдырей. сам собой.
короче, дети - это русская рулетка. ни подготовиться, ни предугадать, хотите приключений - играйте.
никто из планирующих ребенка не думает ’о, ну наконец-то достану батин ремень из шкафа и не дай бог илоном маском не вырастет’.
нет, все хотят бы максимально осознанными, класть сыну руку на плечо и говорить эй, чемпион, что тебя расстроило, давай поговорим о твоей проблеме.
Но все в полной растерянности, потому что оказывается даже базовые потребности вроде накормить-переодеть-выгулять могут быть проблемой. и становится сложно, страшно, все ли так я делаю, почему мой осознанный ребенок лежит на спине в магазе и отбуцывается от меня.
а потом илон маск вырастает вообще у каких-то маргинальных колдырей. сам собой.
короче, дети - это русская рулетка. ни подготовиться, ни предугадать, хотите приключений - играйте.
9
Все книжки которые тогда выпускали в печать были о том что детей нужно загонять в рамки. Даже первая книжка о новорожденных Спока призывала садить детей в манеж и пусть там дети орут. Пусть орут но в рамках.
3
манеж це задля безпеки дитини, щоб не влізла куди не треба, а мама тим часом перепочине, чи займеться власними справами. Про орут це мабуть ваші домисли
4
2
я тоже Спока читала) вроде как можно взять инструкцию к ребенку в виде какой-то книжки и все делать по ней 
3
Да. Вы меня поняли. Мои травмы я перенесла на дочь до того как появились психологи. Я перестраивалась теряла время. Она перестраивалась и тоже теряла время. Многие из тех кто сейчас ставят дизлайки автору, не понимают насколько рамки тормозят скорость развития детей. Да, когда они станут взрослыми, они потеряв время на множество ошибок, начнут новую жизнь. Компенсировать можно. Но время не компенсируешь.
1
2
Так гарненько все перекрутили. А може, не треба плутати вихованість з творчим розвитком? Поведінку в громадських місцях і повагу до оточуючих з бурхливим інтересом до життя? І як би ви не мріяли, рамки у суспільсьві були, є та будуть. Бо ви та ваша дитинка в цьому суспільсьві не самі, а інші люди теж мають свої інтереси.
4
Сила паттернов поведения сильно преувеличена. Психологами )
Человек такой, какой он есть благодаря характеру. Своему. Характер - частично обусловлен физически. Нервная система такая, скорость реакций и пр.
Да, можно заложить модель поведения. А можно и не заложить.
Можно внушать с детства, что ребенок чемпион, лидер, что он главный в жтом мире. И он в итоге всю жизнь будет лениво ждать от мира подарков и злиться, почему мир не у его ног.
А кто-то в силу характера пробивается в жизни несмотря на авторитарных родителей. И даже маргинальных.
Хотя проще все сваливать на родителей и плохое воспитание.
А ведь это тоже - большая инфантильность.
Человек такой, какой он есть благодаря характеру. Своему. Характер - частично обусловлен физически. Нервная система такая, скорость реакций и пр.
Да, можно заложить модель поведения. А можно и не заложить.
Можно внушать с детства, что ребенок чемпион, лидер, что он главный в жтом мире. И он в итоге всю жизнь будет лениво ждать от мира подарков и злиться, почему мир не у его ног.
А кто-то в силу характера пробивается в жизни несмотря на авторитарных родителей. И даже маргинальных.
Хотя проще все сваливать на родителей и плохое воспитание.
А ведь это тоже - большая инфантильность.
1
3
Саме так. Купа прикладів, коли двоє дітей виховуються в однакових умовах, але потенціал і реалізацію мають кардинально різну
3
Я думаю, вы справитесь со старшей. Это просто надо пережить. Побольше акцента на свою собственную жизнь, чтобы меньше переживать за нее. И осознать, что, если сейчас получится создать ей хоть какие-то рамки против ее воли, то потом она все равно вырвется и вам будет намного тяжелее. Ну такой ребенок необычный, нужен нестандартный подход и великое терпение.
1
2
А к этому привыкайте и постепенно отпускайте. Если воспитывали правильно, дав свободу, то она не попадет в неволю. Не позволит что бы ей причинили вред. Скоро совсем оторвется от вас. И это замечательно, когда новый человек приходит во взрослую жизнь. Обнимаю.
Да, пусть орут, но в рамках.
Люди в футбол играют только в специально отведенных местах, они ж на пешеходном переходе или в автобусе в футбол не играют. Это рамки. Танцуют дома в клубах на дискотеках, в офисе во время рабочего дня не танцуют же. Это рамки.
Хочется поорать тоже есть специальные места … можно в лесу можно в психушке. На улице стоять и орать нельзя. Это рамки.
Чем старше становится человек тем больше рамок. Это и есть жизнь в социуме. Безопасная. По правилам
Люди в футбол играют только в специально отведенных местах, они ж на пешеходном переходе или в автобусе в футбол не играют. Это рамки. Танцуют дома в клубах на дискотеках, в офисе во время рабочего дня не танцуют же. Это рамки.
Хочется поорать тоже есть специальные места … можно в лесу можно в психушке. На улице стоять и орать нельзя. Это рамки.
Чем старше становится человек тем больше рамок. Это и есть жизнь в социуме. Безопасная. По правилам
2
1
От ви пишете що «сумніваєтесь», а звідки ви можете це знати? Я була відмінницею до 10 класу, слухняна донечка, тиха і спокійна, а потім перехідний вік, я потрапила в погану компанію, закохалась і отак лазила де попало з ними, і мамі влаштовувала концерти яка я самостійна і доросла, мама дуже мʼяка і заборонити гуляти мені по ночах могла. Так от все там було в тих компаніях - і алкоголь, і наркотики, і купа дуже небезпечних ситуацій. Я сама не вживала, бо боялась, а от мої «товариші» вживали, нам було менше 18 років. Зате всі «вільні особистості», контролю не було. Геніями не виросли, ні я ні товариші. Вважаю що контроль потрібен. В міру, але потрібен.
3
2
Так то такі ж свободолюбиві дорослі, які без рамок живуть і вважають, що їх думка дуже важлива для всіх. Тут звичайно потрібно ввічливо чи не дуже, в залежності від ситуації слати подалі. От ви наприклад, не маючи дітей, вважаєте себе спеціалістом у вихованні. По факту всі діти різні, до кожного потрібно знайти підхід. Комусь цикнути, а з когось навпаки по слову витягувати.
тут всі із крайності в крайність все порівнюють. або геніальний геній або бомж. все. або хамло або висококультурна людина все)
Ви це зробили першою, але навіть не помітили. Або затюкана дитина, яка виростає рабом. Або повна свобода дій і Ілон Маск. Не все так просто, ви це зрозумієте якщо з´являться свої діти.
2
не повна спобода, і ілон маск. а правильне виховання без затюкування. і правильне спілкування з дитиною - все пояснювати, аргументувати і слухати і чути дитину.
Так і не ставлю рамки. Пояснюю, що я просто переживаю. Не лізу в душу з розпитуваннями. Прошу попереджати,якщо запізнюється. Дуже важкий характер в неї. Але в неї не тільки погані сторони, вона насправді дуже цілеспрямована, майстер спорту, в неї ще донедавна було дуже багато всяких хоббі, вона сама вивчала декілька років іноземну мову, навчилася сама гарно малювати (в художній гурток пару раз сходила і сказала, що їй не подобається малювати те, що кажуть, вона хоче те, що сама хоче), ходила на танці, на полдєнс,черлідінг, читала книжки.
Я в цьому не впевнена, це такий небезпечний вік, коли дуже легко потрапити під вплив. Навдяд чи ви б себе спокійно і добре почували, аби не знали де і з ким ваша неповнолітня дитина. Її і не тримає ніхто.
1
Нет таких! То мамаши до такого довели и уже надлом психики пошёл! Ребёнку нужна мама, чтоб успокоить, а не крик в одиночестве!
Вчера в АТБ картина маслом. Бубочка неопределенного пола (типа оно) лет десяти сидит в продуктовой тележке, уткнувшись в телефон. Мама в режиме снежинки кое-как тулит продукты в небольшой зазор в тележке. Видимо, лидер(ка) растет.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу