Некомильфо• 15 ноября 2023
Як виховати підлітка і не зійти з глузду?
Хлопчик, 12 років.
Раніше я вважала, що все залежить від виховання. Думала народжу і виховаю розумну дитину, яка любить читати, творчу, буде вчити мови, мене любити і поважати ..
А як виявилося - не все залежить від виховання, діти вже народжуються зі своїми характерами. Так було і в сім´ї моїх батьків, вони однаково займалися і вкладалися в нас з братом. Але, на жаль, брат обрав інший шлях - бандитизму, алкоголізму і наркоманії. Хоча батьки робили все можливе.
Кажуть мені : це ти не привчила читати. Ні, я від самого малечку купувала книжечки , навіть ті, самі перші, з клійонки для малечі. Найцікавіші енциклопедії, але моєму синові вони не були цікаві, одразу летіли по кімнаті. Так і не склалося з читанням по сей день.
Характер ще той, мусі-пусі не любить, не обніме, не поцілує, ласкавого слова не скаже, не пожаліє. Хоча ми з чоловіком завжди його обнімаємо і цілуємо і кажемо як його любимо, що він найкращий. Але він відвертається і не приймає цю любов.
Вчитися не хоче, на гуртки ходити не хоче, англійську вчити не хоче. Бунт, скандал влаштовує.
Дратівливий, все не так. Вчора вчити вірш Мені тринадцятий минало - я не буду, мені пофіг. Читати літературу - я не буду, мені пофіг. Загубив форму з фізкультури. Теж пофіг - значить не буду ходити на фізру.
Сьогодні зранку і штани йому не такі і шапка не така. Хоч поцілуєш перед школою - "Ні, немає настрою"
Завжди думала виховаю чоловіка гарного для невістки, щоб жінці допомагав у побуті....
Господи, як я втомилася, як мені виховати толкову людину?
Раніше я вважала, що все залежить від виховання. Думала народжу і виховаю розумну дитину, яка любить читати, творчу, буде вчити мови, мене любити і поважати ..
А як виявилося - не все залежить від виховання, діти вже народжуються зі своїми характерами. Так було і в сім´ї моїх батьків, вони однаково займалися і вкладалися в нас з братом. Але, на жаль, брат обрав інший шлях - бандитизму, алкоголізму і наркоманії. Хоча батьки робили все можливе.
Кажуть мені : це ти не привчила читати. Ні, я від самого малечку купувала книжечки , навіть ті, самі перші, з клійонки для малечі. Найцікавіші енциклопедії, але моєму синові вони не були цікаві, одразу летіли по кімнаті. Так і не склалося з читанням по сей день.
Характер ще той, мусі-пусі не любить, не обніме, не поцілує, ласкавого слова не скаже, не пожаліє. Хоча ми з чоловіком завжди його обнімаємо і цілуємо і кажемо як його любимо, що він найкращий. Але він відвертається і не приймає цю любов.
Вчитися не хоче, на гуртки ходити не хоче, англійську вчити не хоче. Бунт, скандал влаштовує.
Дратівливий, все не так. Вчора вчити вірш Мені тринадцятий минало - я не буду, мені пофіг. Читати літературу - я не буду, мені пофіг. Загубив форму з фізкультури. Теж пофіг - значить не буду ходити на фізру.
Сьогодні зранку і штани йому не такі і шапка не така. Хоч поцілуєш перед школою - "Ні, немає настрою"
Завжди думала виховаю чоловіка гарного для невістки, щоб жінці допомагав у побуті....
Господи, як я втомилася, як мені виховати толкову людину?
показать весь текст
3
52
172
1
А он и не выйдет на арену(папа), если его к этому с первых дней не привлекали. У отцов не просыпается родительский инстинкт. У них он только приобретается, как и ответственность за своих детей. Если с пелёнок папу самоустранять(’я сама’, бабушки на подхвате и т.д.), то дальше его сложно включить в воспитание.
Но с Вами согласна. Мама - это всё таки нежность, ласка и доверие, а отец - должен быть более строгий и безпрекословный.
Но с Вами согласна. Мама - это всё таки нежность, ласка и доверие, а отец - должен быть более строгий и безпрекословный.
Я вонючок не відслідковую і думаю їх набагато менше, ніж ви думаєте. От ви безпідставно звинувачуєте людину в зовсім нейтральній темі, для вас це норм? Любу ж гидоту можна списати на розшатані нерви.
1
Як не зійти з розуму- незнаю, сама б послухала поради. В мене підліток з РДУГ, це взагалі гримуча суміш. Крім- мені пофіг на уроки, ще щоденні зауваження зі школи за поведінку. Його відповідь, а що такого- мені було сумно, просто так, що ти хочеш.... Сил нема, терпіння теж вже нема😭
Ні, я Вам якраз дуже ввічливо написала і навіть відповіла по темі, саме з надії, що то Ви просто описали навчання виключно з свого досвіду оцінювання, яке ще було 5-ти бальним. Але й уточнила для себе, бо звернула увагу. А вонючок потрібно відслідковувати і виганяти).
Выйдет. Если жена перестанет везде совать свой носик: смягчать, контролировать, поучать мужа. Муж и папа - это взрослый человек. Я по себе сужу и по другим мамам: ой, муж такой строгий, он все время цепляется к ребенку, он не даёт ему отдохнуть и прочая чепуха. Нужно взять себя в руки, делегировать обязанности, не влазить, не подслащать пилюлю ребенку, играть на стороне мужа, а не ребенка. Не лезть, даже, если кажется, что муж грубый с ребенком (конечно, если речь не о рукоприкладстве или оскорблениях). Тогда всё получится.
пфф! мы 20 летнего студента дома целуем и обнимаем. ему это нравится. но на людях никаких нежностей. ребенок должен чувствовать, что дома безопасно и его всегда любят и ждут. другое дело количество этих поцелуев и тисканий. если не нравится, то можно и уменьшить
1
1
знайдіть книгу Гордона Ньюфелда ’Не упускайте своих детей’. Є переклад українською. Ця книга відповідає на багато питань з приводу того, як виховувати дітей. І справа навіть не в тому, що дитину люблять і цілують, а він відвертається, а тому, чи дають батьки дитині надійну опору. Може він у вас з народження спав у своєму ліжечку, і в нього постійна тривога всередині, то як він буде довіряти цьому світу? Може ви й не помічали, як шпиняли його словами, постійно осмикували, а це все важливо для дитячої вразливої психіки. Почитайте, або знайдіть аудіоваріант, і послухайте, зробіть конспект книги. Почитайте в інстаграмі про дітей ось тут ще, шукайті старі пости, бо нові більше для жінок присвячені Або серед закріплених повідомлень почитайте про агресію, небажану поведінку і згадуйте свою дитину
А если с роддома никогда не спал в своей кроватке ребёнок сам?и все равно тревога постоянная внутри ?
А почему опаздывает? Вы дома, когда сын собирается? Я в 8:00 говорю, что нужно выходить, они пока побродят, воду попьют, туалет, то в 8:10 и тогда я громко и четко: вы опоздаете. Опаздывать не красиво - ни себя не уважаешь,ни коллектив.
Подросток это как беременная женщина в гормональном плане, воспитание воспитанием, но он однозначно похож на кого-то из ваших родственников или на вас. Мой вам совет, держаться и стараться не лезть куда он не подпускает. Чтоб он вас к себе подпустил ему нужно доверие с вашей стороны, а не упреки .Молча слушаем ,киваем, говорим без претензий и не советуем ничего пока сам совета не попросит. Обязательно сказать что его дом -это его гавань и что всегда и при любых обстоятельствах он там найдет поддержку ,тк оступиться может каждый. Этот возраст нужно пережить
Моєму 14 і перед школою і після школи, і перед сном завжди поцілунок від мами. Він так звик. Але з його підлітковим характером дуже складно.
1
2
нет, не хотели. Папик алкаш бухал всю жизнь, пока не подох, земля ему железобетоном.
Родительница устраивала для соседей театр истерики, когда поднимала его пьяного в подъезде
Родительница устраивала для соседей театр истерики, когда поднимала его пьяного в подъезде
Это нормальные отношения в семье. У вас поджопник дают при встрече? У меня бабушка с дедушкой до конца целовали друг-друга при встрече и прощании. И так все в семье, от мала до велИка. Во многих странах и культурах это нормально. Но таким,как вы не понять, не долюбили видимо....
3
1
У нас здоровались при встрече и максимум обнимались! Зачем ребёнка целовать, особенно как любят в губы 🤮!? Обнять не достаточно?
Ну сразу пошли эти диванные экСперДы про недолюбленность! Не в поцелуях долюбленность или забота, не в них счастье или ум! Это так, на будущее!
Ну сразу пошли эти диванные экСперДы про недолюбленность! Не в поцелуях долюбленность или забота, не в них счастье или ум! Это так, на будущее!
1
1
Якби було байдуже, я б не заходи в тему навіть. Якби я знайшла кращий рецепт, то поділилась би ним. Не вважаю себе взірцем, не вважаю, що треба наслідувати мій приклад.
А вот не знаю. Пытаюсь найти причину.
Возможно много контроля с моей стороны(как раз чтоб не опаздывал, чтоб всё вовремя делал). И где-то что-то пошло не так.
У него нет ощущения времени. Утром очень сложно вставать(ложиться в 21:30-22), долго бродит по дому, медленно собирается(подгоняю). Все аргументы(на счёт уважения других и будущих неприятных последствий, если опаздывать будет) проговорены миллион раз. Всякие другие доводы, уговоры, объяснения, ограничения и т.д. не помогают. Пока что подействовало только денежное наказание.
*в школе бесед на эту тему, как таковых, не проводят. Опоздал, отсутствовал - запись в дневник. До школы 5мин. Т.е. чтоб он сам себя контролировал, то выйдет из дому, когда уже урок начнётся.
Возможно много контроля с моей стороны(как раз чтоб не опаздывал, чтоб всё вовремя делал). И где-то что-то пошло не так.
У него нет ощущения времени. Утром очень сложно вставать(ложиться в 21:30-22), долго бродит по дому, медленно собирается(подгоняю). Все аргументы(на счёт уважения других и будущих неприятных последствий, если опаздывать будет) проговорены миллион раз. Всякие другие доводы, уговоры, объяснения, ограничения и т.д. не помогают. Пока что подействовало только денежное наказание.
*в школе бесед на эту тему, как таковых, не проводят. Опоздал, отсутствовал - запись в дневник. До школы 5мин. Т.е. чтоб он сам себя контролировал, то выйдет из дому, когда уже урок начнётся.
Как мы делаем в своей семье это наше дело, писать,что это тошнотворно это не красиво. Это так, на будущее.
В губы детей не целую, в щёку это нормально.
В губы детей не целую, в щёку это нормально.
1
Так делайте, зачем мне это писать? Я тоже имею правил отреагировать так, как хочу, раз написали это мне!
Извините за вопрос..а он у вас без диагноза?
Просто когда то смотрела фильм: с Кевином что-то не так и поведение того парня, как у вашего сына в этом возрасте. Куда ему не дали, он угрюмый, не обнимал, не улыбался даже. Не буду ничего писать дальше чтоб вас не расстроить, но вы фильм посмотрите и сходите не к одному, а к нескольким специалистам неврологам и к психологу обязательно.
Просто когда то смотрела фильм: с Кевином что-то не так и поведение того парня, как у вашего сына в этом возрасте. Куда ему не дали, он угрюмый, не обнимал, не улыбался даже. Не буду ничего писать дальше чтоб вас не расстроить, но вы фильм посмотрите и сходите не к одному, а к нескольким специалистам неврологам и к психологу обязательно.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу