Залатавая• Изменено 27 ноября 2023
"А я все равно тебе буду звонить!" Мама и моя простуда
Стараюсь не говорить ничего о здоровье родителям, но вчера скрыть не получилось, пришлось сказать маме по телефону, что приболела. Ну и началось. 100500 сообщений в вайбере, через каждые 2 часа звонки ’какая температура?’, если я придремала и не беру трубку - наяривает мужу.
Уже попросила по-человечески ’Мам, не звони так часто, я сама наберу ближе к вечеру, скажу как дела’. ’А я все равно звонить буду, нравится тебе или нет. Я мать твоя, я волнуюсь!’
Реально обидно, ей получается пофиг на то, что я могу спать, что она меня нервирует - главное успокоить за счёт меня собственную тревожность?
Уже попросила по-человечески ’Мам, не звони так часто, я сама наберу ближе к вечеру, скажу как дела’. ’А я все равно звонить буду, нравится тебе или нет. Я мать твоя, я волнуюсь!’
Реально обидно, ей получается пофиг на то, что я могу спать, что она меня нервирует - главное успокоить за счёт меня собственную тревожность?
показать весь текст
2
4
6
9
120
0
Потому, что все люди разные, со своими особенностями. Воспринимать маму такой, как она есть - нормально. Спокойно объяснять и договариваться. Учиться разговаривать между собой, для это люди наращивают мудрость,на протяжении жизни. Но проще же грубо отрубить концы...
1
2
А мне наоборот так морально плохо и хочется от кого-то ежедневного внимания - но звоню маме только я((((
А ви думаєте автор не пояснювала і не пробувала договоритися?Але якщо з тої сторони все тобою сказане мимо вух пропускають то виходить, що в виграші лише мама, яка ігнорить потреби автора, а автор, як механічна папуга, по-вашому, повинна десятки років щоденно повторювати одне й те саме і терпіти дискомфорт?Домовлятися це обоюдний процес а не процес танців доньки під мамину дудку, бо от мамі сумно і так їй хочеться.Не уявляю, щоб донька попросила не чіпати її, бо хворіє і хоче відпочити, а я наярювала їй та чіплялася з розпитуваннями.Думаєте, ця мама настільки нерозумна що до неї просто не доходять слова доньки?Чи просто плювати їй на бажання доньки, головне себе порозважати та задовольнити свою цікавість?
Жах скільки в темі токсичних мамаш, які вважають нормою наплювати на бажання дитини, приплітають що ось мама помре і побачите...А якщо донька помре то мама теж щось побачить чи ні?
Жах скільки в темі токсичних мамаш, які вважають нормою наплювати на бажання дитини, приплітають що ось мама помре і побачите...А якщо донька помре то мама теж щось побачить чи ні?
7
’Мамо, я зараз 3-4 годинки посплю, а потім напишу тобі як почуваюсь’.
А мама така: не смііій мені спатиии! Я тобі цього не дозволю!
Так ви собі це уявляєте?)))
А мама така: не смііій мені спатиии! Я тобі цього не дозволю!
Так ви собі це уявляєте?)))
А где я написала, что знаю все?
Я сказала знаний достаточно, для того, чтобы можно было уверено говорить о каких-то вопросах, а не просто я так думаю от фонаря
Я сказала знаний достаточно, для того, чтобы можно было уверено говорить о каких-то вопросах, а не просто я так думаю от фонаря
Да откуда я знаю, сколько я буду спать? А если не 3 часа а 5? А если проснусь, выпью чаю и опять вырублюсь? Надо будильник поставить ’не забудь позвонить маме, чтобы отчитаться, какая температура’?
1
Где вы читаете про обрубить концы?
Я писала про отстаивать границы. Это про то, чтобы выйти на общение взрослый -взрослый, а не требовать, чтобы выросший сын или дочь по прежнему, как в 10 лет отчитывались, слушали маму, потому что она лучше знает, и терпели все, что родитель делает.
Или ребёнок обязан маму принимать любой, а мама прет как танк и плевать ей на то, что хочет ребенок, на его чувства?
Я писала про отстаивать границы. Это про то, чтобы выйти на общение взрослый -взрослый, а не требовать, чтобы выросший сын или дочь по прежнему, как в 10 лет отчитывались, слушали маму, потому что она лучше знает, и терпели все, что родитель делает.
Или ребёнок обязан маму принимать любой, а мама прет как танк и плевать ей на то, что хочет ребенок, на его чувства?
Никто не может говорить уверенно, обощая все конкретные ситуации.
А думать - хоть отфонарно, хоть нет - но нужно.
Это важно :)
Чтобы не сыпать шаблонами про т.н. токсичность, т.н. сепарацию и пр. наполненности.
Или чтобы суметь ответить на вопрос: а зачем это все :)
А думать - хоть отфонарно, хоть нет - но нужно.
Это важно :)
Чтобы не сыпать шаблонами про т.н. токсичность, т.н. сепарацию и пр. наполненности.
Или чтобы суметь ответить на вопрос: а зачем это все :)
Не-а, не ответили. Это не ответ.
Хотя....фсе, мне надоело, уже скучно.
Вы меня не убедите, я вас - и зачем это нужно.
А разговора интересно-приятного, хоть и с разными взглядами - нет.
У вас один аргумент: я - психолог.
Ок.
Пусть будет сепарация, токсичность и пр. аццкие шаблоны наполненности :)
Хотя....фсе, мне надоело, уже скучно.
Вы меня не убедите, я вас - и зачем это нужно.
А разговора интересно-приятного, хоть и с разными взглядами - нет.
У вас один аргумент: я - психолог.
Ок.
Пусть будет сепарация, токсичность и пр. аццкие шаблоны наполненности :)
Я вам розкажу)
- Мамо, мені важко після операції, я хочу спати. Вечором передзвоню
- Да-да. Спи, доню.
І сідає обдзвонювати родичів і подружок із текстом ’Їй ТАК погано, що вона навіть говорить не може, буду завтра їхать спасать (варіант - срочно їдь до неї і спасай)! Врачі-сволочі випхали, мабуть, помирать додому! Ужас! Спасітє памагітє!’
В процесі розмов накручує себе і інших до неможливого.
Ітог - стурбовані родичі, її подруги, всі знайомі і незнайомі починають дзвонити сплячій людині і давать непрошені поради.
Закінчується вистава тим, що донька дзвонить мамі і каже - Мамо, ЙТМ, я просила спокою до вечора, а ти устроїла мені армагедон! Передзвоню через місяць!
Всі довольні, особливо мама, вона ж не бездушна якась і тепер всі про це знають. Чи може ще Вальці подзвонить?
- Мамо, мені важко після операції, я хочу спати. Вечором передзвоню
- Да-да. Спи, доню.
І сідає обдзвонювати родичів і подружок із текстом ’Їй ТАК погано, що вона навіть говорить не може, буду завтра їхать спасать (варіант - срочно їдь до неї і спасай)! Врачі-сволочі випхали, мабуть, помирать додому! Ужас! Спасітє памагітє!’
В процесі розмов накручує себе і інших до неможливого.
Ітог - стурбовані родичі, її подруги, всі знайомі і незнайомі починають дзвонити сплячій людині і давать непрошені поради.
Закінчується вистава тим, що донька дзвонить мамі і каже - Мамо, ЙТМ, я просила спокою до вечора, а ти устроїла мені армагедон! Передзвоню через місяць!
Всі довольні, особливо мама, вона ж не бездушна якась і тепер всі про це знають. Чи може ще Вальці подзвонить?
2
Ну, я автора понимаю в мои 25 моя мама вела себе по другому, она воспитывала меня самостоятельной , никогда особо не контролировала но последние два года очень изменилась, как будто другой человек, я все делаю не так , не то и ничего не знаю , советы во всем , и контроль,что купила , где,за сколько.....я киплю капец, и мне тоже 40 и я уже не знаю,как с ней себя вести
Ви так смішно написали)
У мене було таке, але років у 20. Потім я навчилась правильно комунікувати, або мама навчилась) коротше обидві.
Мені ніхто не телефонує з її подруг, чи знайомих, я навіть уявити такого не можу. А мама знає, що якщо я вирішила поспати серед білого дня, то телефонувати нема сенсу. Максимум її токсичності: та що ж ви знову хворієте, може вітаміни якісь попийте))
У мене було таке, але років у 20. Потім я навчилась правильно комунікувати, або мама навчилась) коротше обидві.
Мені ніхто не телефонує з її подруг, чи знайомих, я навіть уявити такого не можу. А мама знає, що якщо я вирішила поспати серед білого дня, то телефонувати нема сенсу. Максимум її токсичності: та що ж ви знову хворієте, може вітаміни якісь попийте))
Ха! Вітаміни!)))Мені моя колись приперла настойку на самогоні з цибулин тюльпанів. Дуже хвалила це волшебне срєдство для омолодження, ну прям жива вода - багато не пий, бо знов у школу підеш...
Я її поставила у куточок, в темне місце, як мама сказала, і забула на півроку.
Потім знашла, думаю, оддам мамі, їй нужніше.
Вона своє вариво не впізнала, і на мене, як на дуру дивилась)))
Добре, що там її рукою підписано було, а то б всі подружайки вже знали, що маму якимось зіллям підпоюють)))
Я на це вже не реагую, іноді смішно, іноді сумно. Далі ж краще не буде.
Я її поставила у куточок, в темне місце, як мама сказала, і забула на півроку.
Потім знашла, думаю, оддам мамі, їй нужніше.
Вона своє вариво не впізнала, і на мене, як на дуру дивилась)))
Добре, що там її рукою підписано було, а то б всі подружайки вже знали, що маму якимось зіллям підпоюють)))
Я на це вже не реагую, іноді смішно, іноді сумно. Далі ж краще не буде.
Інколи діти дорослі діти помирають раніше своїх батьків. Нерви, війна, хвороби тощо. Турбота має працювати в обидві сторони, а не автору тріснути, аби задовольнити неврози мами.
1
Свекруха з 3 інсультами померла пізніше свого сина, якого забрав перший інсульт.
Якщо матері будуть діставати хворих дітей, то невідомо, хто перший радітиме...
Якщо матері будуть діставати хворих дітей, то невідомо, хто перший радітиме...
1
1
Вы просто не цените то что имеете.Да мне тоже легче звонить чаще сыну если он болен.Я действительно переживаю.Спасибо и сын у меня благодарный,говорит хорошо когда слышишь родной голос.Жена не против моих звонков.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу