Допоможіть, як позбутись бідного мислення?

Народилась у дуже бідній родині, роками носила один одяг, їла вдома тільки каші (м´ясо на свята і то свинина) і капусту, все.
Так продовжувалось до моїх 18, поїхала вчитись, все що заробляла - проїдала, не могла натішитись, що можу купувати продукти які я хочу. Дуже поправилась. Скинула. До одяг і косметики була абсолютно байдужа, потім щось переклинило і я перетворилась у шмоточніцу и віддавала на косметику багато. Зараз працюю на правда крутій роботі, вже купила все, що хотіла собі, а в голові думка "ну і нащо працювати далі, виживу якось і без грошей, можна каші їсти і все, схудну". Тобто я витрачаю на себе дуже багато, зарплата 25, все що душа забажає, але прагнення у мене невеликі, мені купити умилку за 500 грн це було вже прямо щастя вище мені. Прагнень немає, бо у мене невисокі бажання, мотивації немає, існую як водоросль. Як позбавитись цього "ну і без грошей проживу, раніше ж жила" і не псувати собі життя?