А я кумедна• Изменено 07 декабря 2023
Зник безвісти військовослужбовець, як допомогти родичам
Зник ще в травні 2022 р.
За свідоцтвом побратимів в нього поцілили. Пряме попадання в голову. Забрати не вийшло.
Його мати і рідна сестра - мої родичі.
Вони мають надію, що в полоні. Я обʼєктивно розумію, що надії мало.
Я їм допомагала шукати.
Оформляла звернення , подавала запити в слідство, оскільки за фактом зникнення порушено кримінальну справу.
Тепер розумію, що вони на мене тримають якусь образу чи як правильно сказати.
Що я нічого не можу зробити, а що тут зробиш.
За фахом я юрист. Зробила все, що від мене залежить. Результату нема.
Мати його наче нормально спілкується зі мною.
Сестра перестала вітати із святами.
За свідоцтвом побратимів в нього поцілили. Пряме попадання в голову. Забрати не вийшло.
Його мати і рідна сестра - мої родичі.
Вони мають надію, що в полоні. Я обʼєктивно розумію, що надії мало.
Я їм допомагала шукати.
Оформляла звернення , подавала запити в слідство, оскільки за фактом зникнення порушено кримінальну справу.
Тепер розумію, що вони на мене тримають якусь образу чи як правильно сказати.
Що я нічого не можу зробити, а що тут зробиш.
За фахом я юрист. Зробила все, що від мене залежить. Результату нема.
Мати його наче нормально спілкується зі мною.
Сестра перестала вітати із святами.
показать весь текст
19
3
70
0
Он не считается умершим. Пока человек пропавший без вести, он считается живым, его денежное довольствие получают родственники.
7
Люди в состоянии отчаяния очень склонны ждать ’волшебника в голубом вертолете’. Им в этой ситуации негласно были назначены вы. Выжеюрист, по их мнению всё должны были решить, узнать, устроить. А вы не решили, не узнали и не устроили. Теперь всю свою досаду и боль перевешивают на вас. Увы, ничего не сделаете, и никак не обьясните ничего
8
Да - в том то и дело, что никак. Слова сослуживцев, возможно, видео с дронов, но этого не достаточно. Потому и так.
2
Про який духовний рівень можна говорити з матір´ю яка втратила сина?
Її гнів, біль зрозуміло і нормально.
Автору просто потрібно на певний час не чіпати їх і не брати це на сег, що вони на неї чомусь зляться. Прийде час і вони зрозуміють.
Її гнів, біль зрозуміло і нормально.
Автору просто потрібно на певний час не чіпати їх і не брати це на сег, що вони на неї чомусь зляться. Прийде час і вони зрозуміють.
8
вони не хочуть дивитися реально на ситуацію, це може їм допомагає якось психологічно-бо ви для них надія,а з іншого боку ці образи від дорослих людей-це дитячий садок,ви хочете в цьому брати участь?
1
А що ви знаєте про біль втрати, що дозволяєте собі розмірковувати про їх духовний рівень? Болить часами так, що ображаєшся, не тільки на родичів, які повторюють, що він помер, а я на весь білий світ.
6
1
Авторе, шкода вас усіх в цій ситуації. Поговоріть із сестрою і з мамою по душах, якщо є можливість. Так і скажіть, що хочете не втрачати зв´язок, воліли б допомогти, але не знаєте як. Не нав´язуйтесь, воно відкладеться, а коли перегорюють і приймуть це, можливо повернуть спілкування.
Ви дивна. Людина шукає відповіді де може. Як вам не має що сказать, то йдіть з теми і не чипляйтеся до людини
8
Не хочу брати участь.
Тут треба тільки чекати. Нічого не можна домогтися від правоохоронних доки наша територія зайнята
Тут треба тільки чекати. Нічого не можна домогтися від правоохоронних доки наша територія зайнята
Іноді у людей просто відсутня вся емпатія . Правда чомусь вони найчастіше про духовність говорять
2
Вони мені дзвонять.
Тітка ще не так.
А у сестри лунають «нотки».
Стосовно його колишньої : «Вона і палець о палець не вдарила, щоб його повернути»
Кажу «а шо тут вдієш, Ната!
Тітка ще не так.
А у сестри лунають «нотки».
Стосовно його колишньої : «Вона і палець о палець не вдарила, щоб його повернути»
Кажу «а шо тут вдієш, Ната!
Співчуваю. Може, це не образа, а депресія, небажання спілкуватись. Не сприймайте на свій рахунок.
1
Якщо сестра перестала вітати саме Вас, можливо не тільки?! Я не думаю, що вона через образу перестала. Я теж нікого не вітаю, у мене немає святкового настрою довгий час. Не можу читати новини про події на фронті, а потім опа, з Миколайчиком картинки слати.
1
Не хочуть вірити у правду, це самозбереження психіки. Себе не винуватьте, собі пробачте і дайте їм час. Ніякі аргументи їх не переконають доки вони не отримають тіло, якщо це неможливо, то просто уникайте цієї теми або зведіть спілкування до формального, інакше гірше собі зробите. На таких людях багато шахраїв заробляють, власне, на пошуках, на надії, яку неможливо полишити
1
Ой, автор. Не вините себя, вы точно ни в чем не виноваты. У меня было 2 друга. Один с началом войны решил пойти добровольцем на фронт, второй посмотрел на первого и тоже захотел. Прошли медкомиссию, второго забрали на учебку, первому сказали ждать звонка (это был март 22). После учебки отправили на фронт. Летом 22 пропал без вести. Сослуживцы сказали, что подорвали его, мать не верила. Тоже надеялась, что попал в плен, никого не слушала. Ездила в Днепр 2 раза сдавать ДНК. Только в ноябре 23 по ДНК подтвердили его останки и похоронили. Так мама этого друга почти каждый день звонит первому и обвиняет его в смерти сына, говорит, что если бы не он, ее сын был жив. Обвиняет, проклинает, желает всего самого ужасного. Постоянно спрашивает, почему он не на фронте. Лучше бы игнорировала
5
Вони дзвонять тільки з цією темою: куди писала, куди дзвонила, що відповіли.
А подзвони ще сюди, а вдруг…
А подзвони ще сюди, а вдруг…
Бо я з їх слів більш грамотна. Знаю як спілкуватися і що питати.
Вони теж дзвонять. Не все розуміють, що їм пояснюють.
Наприклад в морг в Дніпро тітці просто духу не вистачало дзвонити.
Я телефонувала
Вони теж дзвонять. Не все розуміють, що їм пояснюють.
Наприклад в морг в Дніпро тітці просто духу не вистачало дзвонити.
Я телефонувала
Им просто нужно на кого-то переложить ответственность, от отчаяния. И так как вы помогали, вы крайняя.
Так мой муж помогает моему брату, а родственникам все мало - особенно жене брата.
Так мой муж помогает моему брату, а родственникам все мало - особенно жене брата.
Ну мать видно мозгами поехала.
А тот первый друг, которого не забрали, уговаривал второго пойти? Или второй погибший сам решил пойти типа за компанию?
А тот первый друг, которого не забрали, уговаривал второго пойти? Или второй погибший сам решил пойти типа за компанию?
Есть волонтёры, которые связываются с теми для поиска тел, пленных. Какие-то есть у них свои каналы. В ситуации коллеги мужа уже полгода не могут родные добиться чтоб вообще в списки внесли на обмен. Так как нет доказательства, что убит или в плену. На оккупированной территории пропал. И с ним кто были - никто не вернулся.
Не уговаривал. Просто сам решил пойти, а тот решил идти за компанию. Они в одном доме жили, с детства дружили.
Он бы не стал уговаривать, это очень ответственный шаг.
Да, матери очень сложно, не может принять факт смерти сына. Год она надеялась, что он в плену, а теперь даже надежды нет. И заблокировать ее не может т.к. это мать друга и он ей помогает
Он бы не стал уговаривать, это очень ответственный шаг.
Да, матери очень сложно, не может принять факт смерти сына. Год она надеялась, что он в плену, а теперь даже надежды нет. И заблокировать ее не может т.к. это мать друга и он ей помогает
Как удобно государству , неужели нельзя найти свидетелей и на основании их показаний что то сделать ?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу