Навіть у вихідний нервую через роботу(

Працюю касиром, працюю 2/2. Спочатку все мені дуже подобалось, дружній колектив, як потім виявилось і не такий уже й дружній. Пів року відпрацювала, і чим далі тим все гірше. Не думала, що моя напарниця виявиться такою сукою. Як тільки я прийшла до них, виявилось, що вона не вміє робити переоцінку, так як завідуюча не дуже вимоглива(мені здається не дуже вимоглива до неї), я навчила її(до цього рік працювала в цій самій мережі). Постійно коли приходила після її зміни, випраляла її косяки, мила брудну підлогу після неї, виставляла товар якого не вистачало, робила цінники, наводила порядки. Зараз таке відчуття , що з мене вижимають всі соки. День постійно відпускаю товари, крім того переробляю роботу, колега все що не так, скидає в групу, скаржиться, і її підтримують, шо так, вона молодець, вона все правильно робить. Коли вона неправильно видала замовлення, а приходили розбиратись до мене, і вимагали, щоб я гроші повертала, я теж невитримала і єдиний раз написала в групу, всі просто промовчали, завідуюча і слухавку навіть не брала, бо в неї вихідний, а я ревіла потім весь вечір. Вчора теж, через великий потік людей, не встигла 3 цінники доставити, напарниця прийшла зранку і навіть не доставила, хоча я за нею доставляла завжди, завідуюча з претензіями сфотографувала ті полички і скинула в групу. Ходжу туди як на каторгу, рятує тільки те, що робота поряд з домом. Скажіть, так і має бути в колективі? Чи це просто на мені були рожеві окуляри?