Чому люди добровільно підв´язуються в жах у вигляді народження дітей?

Це все ясно, але надія не одразу померла.....

Тому що хочеться дати все, чого не було в мене в дитинстві, от і маємо.

Діти різні. В мене старший хлопчик - він мабуть два перші роки не спав у ночі. Я думала кончусь. Але нічого витримали - і зараз він кращий студент на своєму потоці в КПІ - харизматичний, розумний, нероздовбай - мені є чим гордитися. І ті всі недосипання фігня їх навіть ніколи не згадуєшь.
Друга дитина (я була налякана у вагітність думала оце ще два роки безсоння) - але родилась дівчинка - яка завждм у ніч спала ніяких клопот не було з нею в цьому плані. І от виросла ніяка вчитись не хоче, цілей нуль, характер є але такий який в житті лише заважає - може зміниться щось.

А взагалі ховати Вас автор хто буде без дітей - сусіди?, якось сумніваюсь.

Оце лише на фоні війни я жалкую що маю дітей - так в такому випадку згодна що мати їх ну дуже важко - тому що то вже частина тебе, наче частина твого серця окремо і воно як болить то і за себе і за ту частину що окремо то капець особливо за окрему частину. З іншого боку моя бабуся народилася у 37 році (пережила другу світову війну) і їх було 8 в сімї було неймовірно важко їли майже траву і таке всяке (рятувала корова) але усі вижили крім одного - а якби не було бабусі не було б мене.

Це неймовірно складне питання - через нього ми натикаємось на ще більш складне у чому сенс життя - наука натякає у еволюції передачі генів наступним поколінням, Церква трохи по іншому трактує це але теж про те що ми повинні залишити після себе нащадків.

По факту кожен сам обирає що йому ближче. Але навіть по роботі дивлюсь - є в мене дві пенсіонерки в підрозділі бездітні - так все що вони роблять то опікуються своїми матусями - це їх єдиний сенс життя - у вони у безкінечних відпустках бо треба доглядати маму. Не можу сказати що хтось з них виглядає краще тому що має чи немає дітей - це взагалі ніяк не проявляється - а що там у них у внутрішньому світі не знаю.

Кожному своє.

Вам все вірно пишуть, здорова дитина так не верещить як різана, а те що вам батьки справжню причину не називають, це нормально, ви просто колега комусь з них, не близька людина. Але навіть якщо вона здорова, і нібито то вже такий вироблений стійкий ’характер’, одна дитина це не показник, і не може бути прикладом більшості. Ви ж доросла ніби то людина, навіть працюєте, а елементарних речей не розумієте.

Ви особисто як страждаєте? Коли ходите по гостях, де є діти? Так запрошуйте на свою територію, в кафе, в коворкінг йдіть з колегами.

Я люблю дітей
Люблю з ними спілкуватись, навчати їх. Вони такі різні, але я отримую неймовірне задоволення від спілкування з ними

Смысл в том, что я не считаю детей ужасными кричащими созданиями, как считает автор, и не считаю, что дети превращают в ад жизнь родителей. Это я лентяй)) Просто, мне повезло с мамой.
Куча моих подруг изначально сами возятся с детьми и считают это прекрасным. Вот это норма.

Я тоже не люблю чужих детей, да и взрослых не особо, но то, что вы пишете это нездраво. Или ваши дети не бегают и не кричат? Вы их выселили из квартиры за это? Очень в этом сомневаюсь.

Колхоз, дело добровольное. Никто не заставляет никого рожать детей.
Я вот 3 родила, если бы мне было тяжело с 1, то ще 2 не рожала бы точно.
А так, мне очень легко было воспитывать, заниматься, общаться с моими детьми.
В идеале, я бы ещё родила 2 хотя бы, но уже было поздно.

👍

То они просто помалкивают о своих убеждениях

От правда. Щойно донці стукнуло 3, я вже домовилась вийти на роботу і от уже 3 раз за останній місяць температура!
Що блін робити?
Мама малої дитини до якого часу не має можливості вийти на роботу 😭
За час війни купа проблем і боргів, гроші потрібні і мені потрібна ця робота 🤕

Мои дети уже давно взрослые. И даже если они и шумели, то мы жили тогда в частном доме. А в квартирах соседи, поэтому пусть выводят своих орущих детачек подольше от общества или развлекают так чтобы не мешали соседям, или рты затыкают.

У мене дитина не верещала, нічкою 1 раз на 15 хвилин прокидалася поїсти, і в лень дрихла 2 рази по 3 години. Чудово працювала, халтурку собі залишила на 700 баксів в місяць і чоловік заробляв.

Когда ваши взрослые детачки привезут вам внучков будете заклеивать им рты скотчем и привязывать к кроватям?))

Нет,я буду сама к ним ездить в частный дом.

Про чоловіка, який хоче дитину не вірю. Жоден чоловік дітей не хоче

А які позитивні емоції від такого жаху? І що забувається, якщо це пожиттєва каторга?

Які плюси?

🤣🤣🤣

Ага, і істота, яка перетворила твоє життя в пекло, відібравши можливість задовольнити базові потреби і яка в один момент зруйнувала все твоє життя

Тому що все в житті, що чогось варте, дається нелегко.
Наприклад, котики. Це морока, це гроші, це шерсть, це фіг де поїдеш. Але воно до тебе прийде, почне топтатися, і тобі вже пофіг на теє все, аби тільки оте сонечко було щасливе и здорове.
От дитина - як мільйон котиків. І росте, формується в особистість, і воно цікаво так виходить - трохи тебе, трохи тата, трохи каральної педагогіки від української школи. )))

Присвячуючи себе дитині, якщо більше немає чому себе присвятити в силу обмеженості людини

Чим я хвора? Ви не думали як це коли забирають в тебе можливість навіть поспати? Це був такий метод дуже серйозних катувань

Діло не в грошах і мужиках.нвякі гроші і мужик не заткнуть рот дитині, щоб не верещала добами. І загалом ті ж гроші можн вкласти в щось точкове, а не дурню, яка ще над тобою знущається і перетворює життя в пекло

Але людини не тварини, що тільки інстинкти у них

тим паче, що на відео рсня

Якраз в нас множаться пачками. Бо нічого в житі більше не бачилиі не побачать. А у розвинутих країнах люди мають розум і 100 раз думають перед тим, як ввязати себе в таке.

Не правда. Є такі, кого не проти утримувати, але вони до такого не звикли

Моїм квартиру якось не дали, жили з бабусею і дідесем, батьками і сестрою в 45 квадратах в прохідній двушці. І поруч гуртожиток був, вони мабуть теж прослухали, коли кварьири давали. Київ. 80ті.