Це нормально , якщо мені пох.., що мій батько в котрий раз у запої?

Конечно нормально. Плохо если это муж, а вы вместо того, что б уйти и начать новую жизнь, терпите это

Нічим добрим то не скінчиться.
Ваші почуття нормальні.

Нормально. Ви не співзалежна, що чудово.

Аналогично
Последние 20 лет спился конкретно
Один раз примерз к асфальту в мороз -20, мы с мужем его еле отодрали занесли в дом
Ни кашля ни соплей
И ковид не было
Пьет беспробудно

Бывает так что заканчивается всяческое терпение и силы для борьбы...
Якщо совесть заест совсем - проведайте и навестите...
А так - жизнь у Вас одна, и в ней надо уметь правильно расставлять приоритеты...

Мой бухал даже после инфаркта, курить бросил, но бухал беспробудно. Уже 10 лет прошло как умер, а я до сих пор не могу отпустить это говнище и поставит памятник. Ну и ненавижу пьяных.

Это прекрасно

А мой вот взял и умер. Пил, пил и умер. 64 года было. Мы общались, автор. По телефону хоть. Вам потом может быть больно. Все таки если вы видите что дело к концу, то хоть попробуйте.

Как общаться, если оно не в адеквате?

Мене не лякай навіть його смерть. Раніше дуже , зараз все одно

Автор, я вас очень понимаю
Папа пил беспробудно. Не особо интересовался моей жизнью. Сейчас заболел серьезно, шансов мало
А меня не тянет ни поехать, ни позвонить

Нормально. Я теж бігала борги віддавала, до нарколога, на крапельниці з ним. А потім зрозуміла що я ресурс тільки свій витрачаю. Зараз сестра з ним панькається. Як розповідає що йому погано то навіть чути не хочу. Він обрав свій шлях. Роками по 2 місяці перерва і потім по 2-3 тижні запій🤦‍♀️. Кодування не допомогло, сам проблеми не бачить.

Шкода вас. Мій батько все життя то п´є, то ні.
Був період 10 років не пив, потім померла бабуся і він з того дня почав пити знов. Така біда. Мама лікує, вистачає максимум на рік.
От якраз щойно подзвонила і каже знов підозрює, що він випиває.
Мені як ножем в серце. Вже настрою нема, трусить мене.
Страшна біда

Наверное это к лучшему.
У меня мать...выпивает. я раньше переживала, плакала, думала как лечить, как переубедить. А теперь пофигу. Живёт отдельно, прикладывается к бутылке вечерами, потому что то стресс, то обстрелы то настроения нет (до войны были другие обьяснения). Я иногда уже боюсь что пьяная с сигаретой уснёт в кровати и спалит себя, это страшная смерть.

Нормально. У меня отец классный мужик, пока не пьет, но периодами бывают запои на неделю. Я раньше переживала, ездила его спасать, отпаивать, выводить из этого состояния…. А последние лет 5-7 мне реально пофиг. Кодировали его - хватило на месяц, а потом напился из вредности, проверить «а шо будет?». Сейчас тоже в каматозе 2й день - даже не звоню.

Она работает?

Нет конечно. На пенсии + мою квартиру сдаёт. Регулярно раньше выслушивать что на эти деньги прожить невозможно, хотя если пить и курить то да...тяжеловато

Його життя-його вибір. Живіть своє життя. Помре-поховаєте.

Моя мама пішла від тата саме через його проблему з алкоголем..

Можу її зрозуміть. Якби мама пішла від тата його б давно на світі не було. Я дуже вдячна їй, але вона все своє життя поклала на цю боротьбу. Коли батько не п´є, він дуже добрий, роботящий. Вони в парі такі молодці, пашуть і все в них виходить. За теплий сезон до 500 тис грн торгують. Я з радістю помагаю чим можу теж.
А як батько п´є, то йому все пофігу.
2 січня був обстріл і їм дуже дісталося, над домом 20 ракет пролетіло і збили кілька дронів і ракет прям над сусідами. Він був дома сам і дуже злякався. Казав думав це вже всьо. Заікався і не говорив кілька днів, не їв. Я думаю це стало причиною нового запою. Сподіваюсь ні...дівчат, плачу

Читаю це все і ще раз переконуюсь, який в мене був хороший тато, тому і не можу змиритись з його втратою, і ніколи не змирюсь 😢😔 Він не пив, але всеодно пішов рано з життя, а ті, що пʼють, отак ходять дорогами і ще довго живуть чомусь…

Поговоріть зі мною, будь ласка.
Як зрозуміти, чи чоловік залежний ? Мій на війні. Чи там пʼє не знаю. До війни бувало випив з друзями.
Зараз у відпустці і пʼє щодня. Не валяється, не пʼяний в хлам, але алкоголь кожен день. Вино, пиво, віскі. Сьогодні посварилися знову. Плануємо дитину, і я зараз задумалась. Як зрозуміти чи він не зіпʼється через кілька років?

Це вже ви дійшли до тієї грані, коли вже всеодно. Вас просто достало це, ви не бачите виходу, розумієте що нічого не вдієте. Це не нормально, але так буває і це не ваша провина. Ви отримали імунітет.

Обіймаю вас! Які тут можуть бути поради.
Зараз ви це навряд зрозумієте. Втома, безнадія, страх, злість у всіх військових. Хочеться розслаблення, алкоголь чудово дає це відчуття. І хіба тут засудиш, якщо не був на тому місці.
Єдина порада не спішіть з дитиною до повернення з війни. Може, жорстоко. Може, не можна давати таких порад. Але дайте собі шанс вирішити це питання потім і мати вибір.
Чи є в роду алкозалежні в чоловіка? Ливний факт, що ця залежність передається в спадок. Маю купу прикладів в оточенні. В мого батька також. Було і в діда, і в баби також. І в батька, і в його брата. І в мого брата рідного також. Правда він вчасно визнав, що він алкоголік. Полікувався в клініці, не кодування. Просто робота з пстхологами і вивід з запою. У нього маленькі діти. Тому він вже 3 роки не п´є і каплі. Сподіваюсь не буде. Каже не хоче такого життя своїм дітям, як у нас з ним було коли малими були і батько пив.
Це дуже страшно і важко. Рідний брат мого батька по п´яні хотів вбити дружину топором, вона вижила, він повісився в 35 років.
Сподіваюсь, ваш чоловік не стане залежним, повернеться з війни і все у вас буде добре

Ну я тоже так думала. А когда случилось то поняла что не ожидала сейчас. И это слишком рано.