Ми розійшлись, через декілька днів діагноз: рецедив, рак.

Постараюсь описати як склалось. Я зустрічалась з хлопцем 8 місяців, закохалась, але останні місяця 2 почали часто сваритись, в нього була депресія, я важко емоційно це переносила. Він хворів 4 роки тому, рак, вилікувався і все було добре, але постійно здає аналізів і під контролем. Склалось так, що в мене в один період розпочались проблеми, я стресувала, через свій такий стан потрапила в аварію. Вирішила звільнитись, через це не було грошей на ремонт машини. На той момент ми були разом Він не допоміг мені, вирішив розійтись, сказав, що я багато хочу, ми різні. Я знала що люблю його, але розуміла, що в нього часто депресії, він не хоче сексу, старший, прийняла рішення що краще розійтись, але почуття не змінились. вирішувала всі свої проблеми самостійно, роботу знайшла, все добре. Це було перед Різдвом, оскільки ми раніше домовлялись святкувати разом, з його батьком і все відмінилось, але я не віддала свій подарунок, а він мені подарував 2 подарунки, організувались на вечерю. Я написала лист, як тоді думала останній, подякувала за все що він для мене зробив. Паралельно, в нього з‘явилась пухлина. перед новим роком його направили на різні аналізи і взяли пробу чи злоякісна. він мені написав це все перед вечерею. запитав чи можу я поїхати з ним на декілька днів для того щоб здавати всі аналізи і бути поряд коли він дізнається новини за свою хворобу. Я поїхала,з ним, ясне діло, ми один до одного звикли і знову почалось, «коханий», «кохана». Я була з ним, в лікарні постійно, ми не святкували Новий рік, в нього дуже прогресивний рецидив, сил немає. він працює в іншому місті, раніше постійно приїжджав в це місто де живу я, він має тут свою квартиру, а орендує там де лікується, це набагато більше місто. Я побула декілька днів і мені потрібно було повертатись на роботу. Запропонувала йому, хочеш я буду з тобою і тобі допоможу. Він одразу сказав, що буде з роботою, де ти будеш працювати, можливо найму людину, яка мені буде допомагати. Він грошей мені не дає, можливо боявся що це затратно, не знаю. Раніше кожен вирішував всі свої питання самостійно, він оплачував ресторани і відпустки.
зараз його максимально підтримую, зрозуміла що відбулось, від цих новин, що ми розійшлись, потім його хвороба, я дуже стресую.. В мене збився цикл, жахливо себе почуваю. Він розпочав лікування, в дуже потужному місці, роблять все можливе. Але він не хоче щоб я зараз була біля нього, ми в різних містах, 3 години їхати. Я кажу, що приїду на вихідні, він каже подивимось як я себе буду почувати, в нього немає сил, не хоче. Висилає мені квіти і дякує, що я його підтримую і не кинула. Його батько мені дякую теж, що я його підтримую, але він використовує мене.
І не хотів бути зі мною, через свій стан, хворобу, добре що є хтось, хто підтримує. Я це розумію. І взагалі не знаю що робити. Мені дуже важко, він не цікавиться як в мене справи, ми лише говоримо про нього. Мене, мого життя, проблем немає. Щоб я була поряд він не хоче. чи ми в стосунках, я не знаю. Зрозуміло зараз виясняти відносини немає сенсу. Написав, що дякую, я знаю як тобі важко і що ти хочеш іншого. А я хотіла дуже дитину і він хотів, сім‘ю…
і кинути його мені не дозволяє совість і я розумію, що майбутнього не буде з ним. І боляче від того, як все склалось. І я планувала і хотіла з ним це все, і він хотів раніше, але змінив своє рішення.. В мене 1000 запитань без відповідей. І я не розумію, що мені робити далі. Він старший, йому 44, він вилікується і думаю не буде хотіти потім сім‘ї, дітей. І люблю його і не розумію, як далі має бути. І згадую, як він мене кинув, коли в мене було багато проблем, мені було погано і шкода його, що все так. Дівчата, що б ви робили? надіюсь зрозуміло написала, тому що в голові дурдом, не уважна, постійно в важких думках. не розумію що далі…