фрау Гітта• 20 января 2024
Сепарація від батьків: постійні "качелі"
то сварки до сліз, то розумію, що мені допомагають і я їх люблю.
то терпіти не можу. то дуже сумую, знаючи, що на якийсь час розлучаємось.
коли жили постійно разом - були весь час сварки.
зараз окремо, але раз в 1-2 місяці батьки на тиждень приїжджають. але навіть в цей час мені не приємно, коли мене принижувати при дитині і т.п. А вже за секунду мені їх шкода і прямо сльози на очах коли вони їдуть.
то терпіти не можу. то дуже сумую, знаючи, що на якийсь час розлучаємось.
коли жили постійно разом - були весь час сварки.
зараз окремо, але раз в 1-2 місяці батьки на тиждень приїжджають. але навіть в цей час мені не приємно, коли мене принижувати при дитині і т.п. А вже за секунду мені їх шкода і прямо сльози на очах коли вони їдуть.
4
23
0
Трудно сказать. Но одно скажу когда родителей не станет, эта проблема о которой вы пишите будет казаться пустяком. Но сейчас вы это не осознаете.
3
ну знаєте, як сказати.
я після війни жила з батьками - і це дуже негативно вплинуло на мою дочку.
батьки постійно при мій мене критикували, у всіх сферах, мали за ніщо - і дитина почала так само відноситись
я після війни жила з батьками - і це дуже негативно вплинуло на мою дочку.
батьки постійно при мій мене критикували, у всіх сферах, мали за ніщо - і дитина почала так само відноситись
5
1
а як живуть дорослі?
не сумують при розставаннях? і не зляться при сварках?
у них більше рівне відношення?
не сумують при розставаннях? і не зляться при сварках?
у них більше рівне відношення?
То что вы сейчас пишите будет казаться не о чем, и будете скучать захотите вернуть это время но их не будет
2
знаю((((
але ж не можна жити дорослій жінці з батьками, точніше не треба.
нормально собі жити самій з дитиною (я без чоловіка)
але ж не можна жити дорослій жінці з батьками, точніше не треба.
нормально собі жити самій з дитиною (я без чоловіка)
1
Автору всего 35. Родители ещё лет 20-30 могут колупать ей мозг. О чем скучать и что возвращать? Детство прошло. Автор взрослая, но относятся к ней снисходительно и продолжают учить уму-разуму . Сепарация - взаимный процесс. Возможно, родители не хотят её отпускать, продолжают контролировать и манипулировать.
6
Вот это они вас выдрессировали, прям стокгольмский синдром. Родители самоутверждаются за счет вас, а вы плачете за ними. Моя мать, как затеяла такую игру со мной, ребенку психику всколыхнула тем что мама хорошая-мама плохая - ребенок осмЫслить не мог, метался в шоке, бабушка сразу ушла в дальние дали и там и сидит в изгнаньи. Поведение менять не хочет - значит сидит навсегда. Ее выбор. Не жалеют меня и мои чувства - не жалею и я. А вы тонкослезая.
1
3
тут палка з обох кінців.
але я не розумію, чого мене так ’качає’ постійно.
то я злюща, то потребую їх допомоги, то сумно і шкода їх
але я не розумію, чого мене так ’качає’ постійно.
то я злюща, то потребую їх допомоги, то сумно і шкода їх
в них це на рівні підсвідомості все піддавати критиці.
наприклад, відправляю дочку погуляти (зараз ми в приватному домі). мама каже: ’ти вже хвора з тим гулянням’.
батько кудись везе дочку, я даю їй парасолю, а він: ’нащо ти даєш, дощ не великий’.
ніби це дрібниці, але я відчуваю, що мій авторитет дуже і дуже підривається.
наприклад, відправляю дочку погуляти (зараз ми в приватному домі). мама каже: ’ти вже хвора з тим гулянням’.
батько кудись везе дочку, я даю їй парасолю, а він: ’нащо ти даєш, дощ не великий’.
ніби це дрібниці, але я відчуваю, що мій авторитет дуже і дуже підривається.
Мне вас жаль, что у вас оба такие. Обычно токс только один в семье. Вы - единственная дочь, вам все внимание? Родители настолько зациклены на том, какие они всезнающие, что не видят, какой урон наносят вам и внучке, провоцируя конфликт между вами. Моя мать вносила дикий разлад между нами, сын такие перлы выдавал. Зато сейчас - золота дытына. Без бабушки значно краще.
так, я єдина дитина.
в мене тато завжди підтримував маму. мама як ’головна’, морально сильніша, хоча батько працював на хорошій посаді, а мама мабуть до середини середньої школи сиділа дома і потім мала не дуже роботу (тільки вже десь з мого інституту вона змінила професію і стала керівником).
тому вони якщо нападають - то двоє.
і цікавий факт - коли приїжджала бабуся - вона приєднується до них і вони втрьох мене тролять
в мене тато завжди підтримував маму. мама як ’головна’, морально сильніша, хоча батько працював на хорошій посаді, а мама мабуть до середини середньої школи сиділа дома і потім мала не дуже роботу (тільки вже десь з мого інституту вона змінила професію і стала керівником).
тому вони якщо нападають - то двоє.
і цікавий факт - коли приїжджала бабуся - вона приєднується до них і вони втрьох мене тролять
То е капець. Меня отец и бабушка всегда защищали( щаз нет их в живых). Единственный упырь в семье - мать, но она и их гнобила, так что у нас была группа против нее))). А у вас вообще ужас - втроем добить. Ладно б вам 20 было, молода, дурна… а так
вирвалась і вийшла заміж аби за кого.
потім ледь розвелась..
я навіть коли зараз почала жити окремо, то батьки казали, що я не справлюсь сама. і частково часто так і бувало
потім ледь розвелась..
я навіть коли зараз почала жити окремо, то батьки казали, що я не справлюсь сама. і частково часто так і бувало
Именно так.
Я говорю о ментальном понимании.
Вы взрослый человек и должны нести ответственность за все, что с вами происходит, спокойно решая проблемы.
А не обижаться, плакать.
В детской позиции могут находиться и бабушки с дедушками. От возраста это не зависит.
Я говорю о ментальном понимании.
Вы взрослый человек и должны нести ответственность за все, что с вами происходит, спокойно решая проблемы.
А не обижаться, плакать.
В детской позиции могут находиться и бабушки с дедушками. От возраста это не зависит.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу