забиякина• 21 января 2024
Яка ситуація в житті вас максимально налякала?
(Окрім війни)
показать весь текст
86
0
1.Сын в 17 лет пропал. Искали неделю. Оказалось, познакомился с девушкой и загулял. Неделя животного ужаса, что с ним что-то случилось.Когда нашли,было ощущение счастья,что живой. И одновременно хотелось убить его.
2. Внезапная смерть папы. Вышел на улицу, поскользнулся, ударился головой. Умер за 10 минут.
3. Рак у мужа. Умирал у меня на руках.
4. Внезапная и необъяснимая смерть двухлетнего малыша у моей племянницы.
2. Внезапная смерть папы. Вышел на улицу, поскользнулся, ударился головой. Умер за 10 минут.
3. Рак у мужа. Умирал у меня на руках.
4. Внезапная и необъяснимая смерть двухлетнего малыша у моей племянницы.
11
Загрузка переривання вагітності ✓2.
Після першого аналогічного невдалого досвіду.
Тоді від нервів в очах темніло.
Навіть смерть мами, з якою була дуже близька, перенесла легше.
Після першого аналогічного невдалого досвіду.
Тоді від нервів в очах темніло.
Навіть смерть мами, з якою була дуже близька, перенесла легше.
3
Муж с ковидом в больнице. 67 % поражения и отсутсия мест в реанимации. 2 недели ужаса . Я с младенцем дома , даже поехать к нему не могла. Ещё и сама болела. Старший сын все возил мужу и нам еду в кулинарии покупал. Сил не было готовить.
4
Когда нам в лоб выехал грузовик. И я даже не за рулём, то есть сделать ничего не могу, только сидеть и осознавать, что скорее всего это последнее, что я вижу.
Хорошо, конечно, что не я за рулём была, а муж. Он более опытный водитель, успел включить заднюю передачу. Повезло, что сзади дорога пустая была. Грузовик все равно нас догнал, крутило нас по дороге сильно, машину потом продали за копейки, но сами выжили и почти не пострадали.
Но вот те секунды - было страшно очень. Как никогда. Это было за полгода до полномасштабной войны. И с тех пора пока ничего меня так не пугало. Возможно, потому что с тех пор я в принципе меньше боюсь. Как отмерло что-то. Просто делаю в любой ситуации, что могу. Но мы не были в оккупации, только под обстрелами, а в условиях войны это не самое страшное.
Хорошо, конечно, что не я за рулём была, а муж. Он более опытный водитель, успел включить заднюю передачу. Повезло, что сзади дорога пустая была. Грузовик все равно нас догнал, крутило нас по дороге сильно, машину потом продали за копейки, но сами выжили и почти не пострадали.
Но вот те секунды - было страшно очень. Как никогда. Это было за полгода до полномасштабной войны. И с тех пора пока ничего меня так не пугало. Возможно, потому что с тех пор я в принципе меньше боюсь. Как отмерло что-то. Просто делаю в любой ситуации, что могу. Но мы не были в оккупации, только под обстрелами, а в условиях войны это не самое страшное.
5
1.Коли мою дитину обстежували на страшний діагноз. Це мїй найстрашніший жах був.
2.Коли я у 39 стала вдовою.
3.Коли помер мій маленький хрещеник.
2.Коли я у 39 стала вдовою.
3.Коли помер мій маленький хрещеник.
7
Найсильніші страхи в моєму житті, це коли чоловік вже 7 діб вважався безвесті зниклим, а на восьмий день він зателефонував, але зв´язок постійно обривався. Я намагалася скласти назву селища де він знаходиться, з уривків фраз. А потім обривала телефон побратимів і кричала, що їх лишилося восьмеро, вони ще живі і їх можна ще врятувати.
Потім була важка ситуація, коли подзвонив невідомий номер і чужий голос сказав: -’Привіт, це я, я поранений, мене евакуюють, буде можливість, подзвоню’. Я не пізнала голос чоловіка, він був у вкрай тяжкому стані.
Потім була важка ситуація, коли подзвонив невідомий номер і чужий голос сказав: -’Привіт, це я, я поранений, мене евакуюють, буде можливість, подзвоню’. Я не пізнала голос чоловіка, він був у вкрай тяжкому стані.
16
1) 2014 год, в 20 км от Мариуполя шли боевые действия, было очень слышно звуки взрывов.
2) 2015 год обстрел моего района Градами
3) смерть мамы в 2015
4) смерть папы в 2016
5) война 2022 в Мариуполе
2) 2015 год обстрел моего района Градами
3) смерть мамы в 2015
4) смерть папы в 2016
5) война 2022 в Мариуполе
7
1. З маленьким сином була в гостях в селі, він весь час був поруч зі мною, потім буквально секунда, і його немає. Шукали довго, заховався під ліжком в хаті.
2. Коли раптово не стало коханого. 44 річний здоровий чоловік, йшов додому, впав, помер. Раптова зупинку серця. Вижила тільки заради дітей.
3. Коли дізналася, що 17 річний син вживає наркотики, і все вже дуже серйозно. Я за місяць постарішала на 10 років.
2. Коли раптово не стало коханого. 44 річний здоровий чоловік, йшов додому, впав, помер. Раптова зупинку серця. Вижила тільки заради дітей.
3. Коли дізналася, що 17 річний син вживає наркотики, і все вже дуже серйозно. Я за місяць постарішала на 10 років.
8
Все стосується здоров´я дітей.
1. Донька зникла і її шукали цілу добу в лісі.
Я тоді посивіла в прямо у сенсі.
2. Донька знепритомніла і була без свідомості 5 діб. І через рік - повторення ситуації, але на 1 добу.
3. Сину на початку війни стало сильно погано посеред вулиці під час тривоги. Мені здається, що швидка їхала цілу вічність ((((
Після таких випадків розумієш, що головне в житті - це родина і здоров´я.
1. Донька зникла і її шукали цілу добу в лісі.
Я тоді посивіла в прямо у сенсі.
2. Донька знепритомніла і була без свідомості 5 діб. І через рік - повторення ситуації, але на 1 добу.
3. Сину на початку війни стало сильно погано посеред вулиці під час тривоги. Мені здається, що швидка їхала цілу вічність ((((
Після таких випадків розумієш, що головне в житті - це родина і здоров´я.
4
2
Когда бабушка болела раком и умирала, она так кричала( не понимаю, зачем нас с сестрой маленьких брали родители с собой туда тогда. Теперь я жуткий ипохондрик
1
Ответ дляVika0605
Зупинили?як ви зараз? Уявляю цей страх 
як дитина?
як дитина?
Прошло 12 лет))) да. С тех пор кровотечения меня преследуют, а с ними и страх своей крови.
2
Когда папа чуть не умер и мама не могла успокоиться, ее просто трясло. Она понимала, что вроде самое плохое не случилось, но не могла со своим состоянием ничего сделать. И я толком не могла никому из них помочь, только присутствием
1
Коли помирали батьки. Але то був не зовсім страх, а горе та відчай. Коли батько помер,а мама з ковідом в реанімації під швл і ніхто прогнозів не дає. Кожен день, кожна ніч страшна в очікуванні найстрашнішого дзвінка. Це був найважчий місяць в моєму житті. Коли син маленький в зоопарку побіг в інший бік і пропав, цих 5 хвилин були вічністю. А взагалі то саме страх - це війна перші дні, коли дитина плаче і каже, а навіщо війну почали як діти ще не виросли. І ти не знаєш що робити далі, чи тікати чи запасатись продуктами і облаштовувати підвал.
3
Пройшов лікування, наче більше не вживає. Але я і тоді помітила, коли вже жахливі наслідки вилізли. Страх, що зірветься, постійно зі мною.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу