Не стало родителей и появились наследники

Они не хотять продавать квартиру и делится,там живут племянник с семьей ,они хотят часть дома в будущем

теперь без разницы😪, папы моего нет уже на этом свете((((
В посте ’расскажите историю’, вот реальная история из жизни. Простите за минор, эх

Сотрудница на работе рассказывала. Их у матери 3 дочки. Дом строили ещё при Союзе. Держали хозяйство., чтобы построиться . Детства у девчат не было, пасли коз, траву косили сером. Руки в кровавых мозолях были. Дом добротный выстроили и место хорошее. В старости отец умер, мама приняла мужика и в скорости умерла. Сестры позволили этому мужику дожить до смерти в том доме, так как у него никого из родных не было. После его смерти объявилась дочь, подала на наследство, хоть он в тот дом копейки не вложил. Вела себя агрессивно. Ей сразу предложили определённую сумму, но той показалось мало, и она требовала дом продать. Сестры в итоге пошли на принцип : пусть дом лучше завалиться, но копейки та дочь не получит. Так и стоит уже лет 30. Юридические моменты я не расспрашивала.

У знакомых вспомнилась история вполне себе достойная. Сын купил квартиру матери в том городе , где младшая дочка и было договорено, что дочь досматривает, а сын все оплачивает( сиделка, лечение и все расходы матери).Квартира останется дочке . Так и получилось. Никто не в обиде

Реальные истории бывают такие что сериалы отдыхают. Я моей маме 66 лет, лет так 12 назад сошлась она с мужчиной, он в разводе она тоже, я уже на вольных хлебах, вроде все ок. Он переехал к ней из другого города где остались его родители и половина его квартиры, где жили на тот момент бывшая жена и сын. Через время мужчина переписал свою часть квартиры на сына, вроде как все хорошо вслучаи чего он возвращается жить к родителям. Проходит время умирает бабушка мужчина продолжает ездить помогать отцу, хотя здоровье хромает. Тут начинается война дед совсем слег и мужчина едет досматривать отца, длится это примерно 9 месяцем, дедушка умирает. И через полгода узнает что квартиру в которой он прописан, где он не вступил в наследство после своей матери его отец заверил что будет все в порядке, дедушка подарил внуку ..... Сын оставил своего отца по сути бомжом. Вот такая история

Скажите,ведь для подачи на наследство нужна справка о смерти.Если она была у вас,как та сестра подала на наследство?

А он что,по дарению подарил?даже завещание можно оспорить

Мама не хочет на вас завещание или дарственную сделать? Раз сестра такая хитросделанная.

то хай тепер згадує папочку так, як заслуговує!

Я з чоловіком ще під час ковіду написала заповіт.

Это ужас..у вас мазохизм генетически передается?со стороны просто очень странно выглядит

А внук,это не сын его?одна семья получается..

Как это нельзя.Выделить свою часть с отдельным лицевым счётом и хоть сдавайте,хоть продавайте

Ну цыган поделитесь и объясните ему,что или продажа и делёж денег,или пусть с цыганами квартиру делит

И вы хотите продать их квартиру. Настаивайте уже сейчас. Пусть готовятся. Все пополам

Банк часто долю покупает или под нее большой кредит взять,а потом банк пусть забирает

На весілля 20 років тому нам з чоловіком його батьки подарували малесеньку земельну ділянку 0,0565га Подарували на словах документи потім в будь-який час зробимо . На тій ділянці ми побудували невеликий двоповерховий будиночок 120м кв зробили все в дворику все за свої кошти пʼять років все робили і коли переїхали вирішили що пора зробити документи і от тоді нам заявили що вже нічого ніхто не дарує і все ділянку і будинок будемо ділити з молодшим братом чоловіка Років пʼять ми вирішували з свекрами це питання якщо коротко то заплатили їм кошти за ділянку по ціні як три таких ділянки і чоловік відмовився від всього їх майна Тобто все своє майно вони дарчою переписали на молодшого брата мого чоловіка а майна там досить багато . І на тому всьому поставили крапку більше пʼяти років не спілкуємось з ними взагалі у них своє життя у нас своє ми чужі один одному люди . Як сказав мій чоловік при живих батьках і братові я залишився сиротою.

це вже не моя справа- була там її частка чи ні. квартира належала тільки колишньому чоловікові. Вона не його дружина. Все. Чогось вони не оформили офіційно шлюб. Але то не моя справа

Саме тому не хочу офіційно оформляти шлюб.

А вона була прописана в тому домі? Чи він заповіт склав? Дякую, якщо відповісте.

Банки такое не покупают, его потом гемор продать.

Ну она отца не знала. Справедливо.

Або люблять одну більше, тому і їй спадок

Нет, не была прописана, но она дочь. Все дети в одинаковых правах. И завещания не было, внезапно умер, не старый. Мало кто думает о завещании, когда человек в рассвете сил

Мне вообще заявили(отцу 55 мне 32 и у него еще двое детей - брат и сестра)что отца досматривать мне за хату, а квартира брату. Я же замужем, а брату жилье нужно. И что младшие дети не будут, это моя обязанность.
Я сказала что не знаю как сложится жизнь,на квартиру не претендую(в поселке, копейки, мне там энергетика не нравится),а заранее обещать ничего не буду. Это еще до войны было. Так поджатые губки родни до сих пор помню. При этом отец младшим детям дал больше чем мне(не денег,из никогда не было, а любви и внимания). Я не в обиде, с отцом хорошие отношения, если так выйдет досмотрю, он все же отец и одно время нас с братом растил сам, пока снова не женился. Но вот эти заявленные фразы - что тебе ничего не нужно а ты должна(хоть повторю, я на квартиру не претендент, мне наш маленький дом больше нравится)то морально убило. Как будто я лошадь, которая все все должна. Вот за это и обиделась. А кто будет смотреть, кому что достанется(дом на мне и так) - время покажет.

В мене теж ситуація таке..
Є моя частина в 2 кімнатній квартирі (1/4).
Ще 1/4 - сестри, і половина (2/4) - матері.
Так от. Я завжди думала що це просто мій ’запасний аеродром’, якщо треба буде десь пожити, та і для сестри так само ( вона заміжня, є дитина, у чоловіка є житло).
В мене свого житла на той момент не було.
Я розходилася з першим чоловіком, і хотіла тимчасово, на кілька місяців заїхати до матері , але раптом туди переїхали сестра з своїм чоловіком і дитиною, а його житло здали в оренду.
Тупо не пустили. ’Сестра’ з початку говорила, що її чоловік, за те що живе на моїй житловій площі буде скидати мені якісь копійки, але потім поміняла риторику, сказавши , що мого там нічого нема.
Мати просто не коментувала і стояла в стороні, в той час як я поневірялась по зйомним кімнатам ( були деякі фінансові труднощі).
Пізніше я натякнула сестрі, що було б непогано, якщо вони мені виплатять мою 1/4 і розійдемося на цьому.
Я була подана дуже далеко, з погрозами і поливанням гімном. Тут і мати підключилась, назвавши мене меркальтимним стервом, яке хоче зіпсувати сестрі життя вимаганням грошей.
Ну що ж..
Я для себе їх поховала, не спілкуюся, нема в мене рідні. Хоч у важко було морально, був нервовий зрив, лікувалася ( я просто не могла повірити в те шо ’рідні’ можуть зі мною так вчинити. Хоча, об´єктивно, на мене клали все життя, я просто відмовлялася це помічати.
Зараз мати тяжко хворіє, все йде до інвалідизації. Ну от хай тепер сестра сама і доглядає, для мене їх немає вже давно.
Стосовно батька історія проста - 15 років ховався від аліментів, чужа для мене людина. Як помре, можливо заявлю про права на спадщину, хоча може він вже й все переписав на нову, вже 4-ту дружину.
----------
Загалом, я до чого. Родинні зв´язки нічого не значить, якщо нема людських відносин.
Як би там не було, не можна давати себе ображати нікому, хоч це батьки, брати і т.д.

Дякую. В мене зараз подібна ситація. Ми з мамою живемо на дві країни, виїхали ще до війни. В Україні маємо дві квартири, в одній бабуся зараз живе, це є її квартира, інша вже куплена мамою і відчимом у шлюбі. Закордоном квартири не маємо і навряд купимо. У мами є рідний брат, заможний, успішний бізнесмен. Має квартири, приміщення для бізнесу. Так його жінка, поклала око, на квартиру бабусі, бо їй як завжди всього мало. І вона з дочками хочуть, щоб мамин брат став опікуном бабусі. Я прекрасно розумію для чого. Хоча бабуся їм віддала дачу. В цій квартирі, де бабуся, я приписана. І бабуся хоче щоб ця квартира була лише моєю. Я сплачую вже майже 10 років усі комунальні послуги. Зроблений ремонт. Але тітка має свої плани.

Не всі так можуть. Я наприклад, не змогла.

То нехай бабуся вже зараз пише дарчу на вас.
Або заповіт.

Ну и дядя и без опекунства наследник, вместе с мамой вашей. Пусть бабушка пишет дарственную на вас. Неприятная ситуация(