sovetchitsa
Советчица
Вход Регистрация
Спросить Советую Промо публикация Поиск товара
Настройки
Язык меню: ru ua Шрифт: a a a
Служба поддержки
Вход Регистрация
Правила | Ограничения | Cookies
©2008—2025 Советчица Kidstaff
Советчица - Беженцы из Украины - Чехия
noavatar
Hope-3d21• 22 января 2024

Українські біженці- пенсіонерка та донька-інвалід

Хочу відразу повідомити, що відповіді типу: тільки проснулися, бо вже нема що вам там робити, мені не цікаві. Ми поки що вдома живемо, в області, сусідами якої є зараз частково окуповані області. Так що за два роки прилітало і прилітає в наше місто теж. Не збиралась ставати біженцем з початку повномасштабного. Думала, може якось переживем і до нас не дійде. Були ще вагомі причини залишатись вдома. Я вже пенсіонерка(60 років) та мешкаю з донькою повнолітньою. У неї друга група інвалідності(психіатрія). З лютого минулого року стан доньки став не стабільний, лікується вдома, в лікарню не кладуть(кажуть кладем тільки буйних та суїцидників). Але бачу, що наші психіатри не тільки остаточний діагноз не ставлять та причину хвороби не знають(бо народилась та до 16 років дитина була здорова). Але й не призначають результативне лікування. То один нейролептик спробуйте, то інший. Дитині стає тільки гірше. І я замислилась, чи не скористатись нам поки йде війна, яка невідомо коли скінчиться, можливістю хоч на декілька місяців поїхати біженцями в Європу. Якщо вдасться, знайду хоч яку роботу. А ні, так головна мета- показати доньку европейським психіатрам. У нас же позакривали реабілітаційні центри, хороші лікарі звільнились. Лікувать нема кому, от так і лікують. Експерименти. Я зрозуміла, що в нас вдома їй не допоможуть, так і будуть травить організм нейролептиками.
Чи є в кого поради куди і як краще нам з нею їхати? Чи обов язкова зараз біометрія? Ну і інші питання, які хвилюють людей, які збираються вперше виїхати з України. Вдячна за розуміння та поради.
woman_facepalming 1 crying_face 7
23 0
Все фото темыКомментарии автораМои ответы
noavatar
Кепочки• 22 января 2024
1
Шо шо
woman_facepalming 6 dislike 2
noavatar
Natalisa7613• 22 января 2024
2
Біометрія обов´язкова,їдьте до Німеччини.Працювати в 60 навряд чи зможете.
like 5
noavatar
tanga• 22 января 2024
3
Я не думаю що у Німеччині ви зможете якісніше лікувати психічне захворювання, як мінімум через мовний бар´єр. Психіатр повинен добре розуміти пацієнта щоб його призначення були адекватними. Крім того у доньки скоріш за все буде погіршення через таку різку зміну оточення.
like 12
noavatar
Onyx83• 22 января 2024
4
Биометрия обязательна. Ищите в телеграмме группы, если надумаете куда ехать будете. Больших надежд на заграничную медицину возлагать тоже не стоит.
like 4
noavatar
TaFo• 22 января 2024
5
вам в Германию. языки, я так поняла, вы не знаете. Особо ничего не умеете. А в Гкрмании пособие дадут, вас двое- помогут с жильем. Всс может на уборки пригласят. А девочку полечат.
Не бойтесь. Удачи вам
like 9
noavatar
Khmelnichanka• 22 января 2024
6
Біометрія необхідна. Стосовно медицини - як пощастить. Скажу з власного досвіду. Німеччина. Оформлення німецької інвалідності зайняло рік. Українську- не визнають. Соцдопомог з інвалідності нема, але є соцдопомога, якщо людина потребує стороннього нагляду. Соцпослуги - на висоті ( соціальне таксі, майстерні і т.п.). З медициною - все дуже складно. До того ж психіатра черги по пів року. Ми за 2 роки лише двічі потрапили до нього. Але ті ж нейролептики може виписувати і сімейний лікар ( до нього потрапити легше). Якщо є хоча б первинні рекомендації від психіатра. Та головне, що людина з ментальною інвалідністю буде мати спокій, життя без ракет і толерантне суспільство навколо. Нічого не раджу і не відмовляю, бо дійсно бачу багато як мінусів, так і плюсів.
like 4
noavatar
nikiya• 22 января 2024
7
У вас хибні очікування від європейської медицини.
Вам правильно написали про мовний барʼєр, без знання мови ваша проблема нереальна за кордоном. Якщо лікування дійсно основний мотив поїздки
like 7
noavatar
laska_vo• 22 января 2024
8
А як ви будете пояснювати, наприклад німецькому, психіатру, що з вашою дитиною? Я без образ питаю. Просто чомусь така думка прийшла.
noavatar
Апель-синка• 22 января 2024
9
Ответ дляNatalisa7613
Біометрія обов´язкова,їдьте до Німеччини.Працювати в 60 навряд чи зможете.
Прием врача только с переводчиком, 15-20 евро минимум.
Но сначала надо оформиться и прописаться, дождаться документов и страховку получить. Ждать 2-3 месяца придётся.
noavatar
Ariervil• 22 января 2024
10
Если решитесь, то сделайте перевод мед. карты дочери на язык той страны, в которую будете ехать. Вам это хоть немного облегчит там процесс лечения.
like 5
noavatar
Contento• 22 января 2024
11
Вы можете ехать в любую страну с социалом. Германию, Норвегию , Финляндию. Биометрия сейчас обязательна. При этом учтите, что жить вам всё равно сначала придётся в лагере. Не знаю как ваша дочь с психическими проблемами там приживётся.А так, вам расписали, что особых надежд на европейскую медицину не стоит испытывать. Вы и языков не знаете и ждать скорей всего придётся долго. Но почему не попробовать, если вам и дома терять нечего.
like 2
noavatar
Alena96969• 22 января 2024
12
А какие у дочери симптомы? У меня есть знакомая, точь в точь как у вас. Препараты не помогают, только хуже становится. Сказали лечь в психбольницу, группа гарантировано, но заколят, она не хочет. Тем более там среди людей, а у неё+социофобия. Я думаю нет лекарств чтобы изменить мышление человека и нарушения в голове
woman_facepalming 1
noavatar
Sandr1n• 22 января 2024
13
Можу порекомендувати у Польщі курортне містечко з мініральними водами та горами, де багато отелів і українців приймають безкоштовно по програмі, але це просто відпочити, бо з лікуванням тут ніяк.
Моя подруга з сестрою з такою ж проблемою поїхала до Німеччини, але попередньо ми знаходили волонтера-німця, який і співбесіду організовував, і документи виписки з лікарні вивчав, обіцяв знайти лікарів, і зник. Тож коли їй в Німеччині майже на вокзалі волонтери порекомендували їхати далі, поїхала у Нідерланди. Житло їм дали, якусь мінімальну допомогу, але з лікуванням знову ж таки - ніяк. Якась там наша психолог намагається їм знайти лікаря, але відмовляють, бо це психіатрія, і пацієнтка повинна з лікарем сама спілкуватися без перекладача, якось так. В Україні лікувалась в Києві більше місяця в стаціонарі, діагноза і лікування саме проблеми, а не симптомів, так і не отримала.
noavatar
Natalisa7613• 22 января 2024
14
Ответ дляАпель-синка
Прием врача только с переводчиком, 15-20 евро минимум.
Но сначала надо оформиться и прописаться, дождаться документов и страховку получить. Ждать 2-3 месяца придётся.
Автор решила выезжать,такте правила в любой стране.Но в Германии есть шанс на отдельное жилье и более-менее нормальное пособие.
noavatar
Апель-синка• 22 января 2024
15
Ответ дляNatalisa7613
Автор решила выезжать,такте правила в любой стране.Но в Германии есть шанс на отдельное жилье и более-менее нормальное пособие.
Нормальное жильё давно разобрали, остались сёла, где нет клиник и врачей, надо будет с больной дочерью ездить куда-то (((
Дай бог, чтоб повезло и распределили в норм. место.
noavatar
Natalisa7613• 22 января 2024
16
Ответ дляАпель-синка
Нормальное жильё давно разобрали, остались сёла, где нет клиник и врачей, надо будет с больной дочерью ездить куда-то (((
Дай бог, чтоб повезло и распределили в норм. место.
Какие предложения?В Украине лучше ей сейчас будет?
noavatar
Апель-синка• 23 января 2024
17
Ответ дляNatalisa7613
Какие предложения?В Украине лучше ей сейчас будет?
В 60 лет в Германии без знания немецкого/английского тоже не фонтан.
Особенно с больной дочкой.
Сама присутствовала при ситуации, что плохо ходящая женщина не могла объясниться и попросить соц. работника, я ей переводила как могла.
noavatar
автор Hope-3d21 • 23 января 2024
18
Всім дякую за відгуки. Тема звичайно не закрита, більше людей - більше думок. Так, я знаю, що в Німеччині треба рік підтверджувати інвалідність. Але я не планувала на рік та(навіть знаючи про німецькі виплати) не думала про Німеччину. Поки ще не оформили біометрію, так що яку країну обрати, невідомо. Так, я пам ятаю скільки мені років,тому не будую далекоглядних планів. Тільки б допомогли та призначили нарешті правильне лікування доньці. Так, саме той факт, що психіатр повинен розмовляти з хворим, мене і стримував. Хоча як я бачу, можна найняти перекладача на місці. Справа в тому, що наші лікарі на прийомах в кращому випадку просто поглянуть на неї, а розмовляють зі мною. А одна докториця пару днів тому на прийомі навіть не подивилась в бік доньки. Та й зі мною розмовляла через спину- була зайнята набиранням тексту на компі.Так, я вже думала, що треба попросити у них виписку з історії хвороби, якщо дадуть. Бо вони й картку не дають в руки і що там пишуть - невідомо. З перекладои не проблема, є в нашій сім ї перекладач з англійською та німецькою. Якщо ризикнемо та вирушимо до Німеччини, я в будь-якому разі могла б займатись з вчителем(моя старша донька) німецькою, яку я до речі вивчала в університеті, чи англійською(яку я почала вивчати з нуля після 50 років). Розмовна мова(хай не відмінно але є). Та й повторю, що не збираюсь там залишатись. Мені не 30 років.Моя донька не боїться незнайомих людей, вона з дитинства товариська. Просто зараз майже рік загострення і невдалого(методом проб і помилок) лікування.
like 1
noavatar
Natalisa7613• 23 января 2024
19
Ответ дляАпель-синка
В 60 лет в Германии без знания немецкого/английского тоже не фонтан.
Особенно с больной дочкой.
Сама присутствовала при ситуации, что плохо ходящая женщина не могла объясниться и попросить соц. работника, я ей переводила как могла.
Еще раз,п дома сейчас автору фонтан?И да,моему отцу 72,общается на англ.и учит немецкий.Было бы желание.
noavatar
Апель-синка• 23 января 2024
20
Ответ дляHope-3d21
Всім дякую за відгуки. Тема звичайно не закрита, більше людей - більше думок. Так, я знаю, що в Німеччині треба рік підтверджувати інвалідність. Але я не планувала на рік та(навіть знаючи про німецькі виплати) не думала про Німеччину. Поки ще не оформили біометрію, так що яку країну обрати, невідомо. Так, я пам ятаю скільки мені років,тому не будую далекоглядних планів. Тільки б допомогли та призначили нарешті правильне лікування доньці. Так, саме той факт, що психіатр повинен розмовляти з хворим, мене і стримував. Хоча як я бачу, можна найняти перекладача на місці. Справа в тому, що наші лікарі на прийомах в кращому випадку просто поглянуть на неї, а розмовляють зі мною. А одна докториця пару днів тому на прийомі навіть не подивилась в бік доньки. Та й зі мною розмовляла через спину- була зайнята набиранням тексту на компі.Так, я вже думала, що треба попросити у них виписку з історії хвороби, якщо дадуть. Бо вони й картку не дають в руки і що там пишуть - невідомо. З перекладои не проблема, є в нашій сім ї перекладач з англійською та німецькою. Якщо ризикнемо та вирушимо до Німеччини, я в будь-якому разі могла б займатись з вчителем(моя старша донька) німецькою, яку я до речі вивчала в університеті, чи англійською(яку я почала вивчати з нуля після 50 років). Розмовна мова(хай не відмінно але є). Та й повторю, що не збираюсь там залишатись. Мені не 30 років.Моя донька не боїться незнайомих людей, вона з дитинства товариська. Просто зараз майже рік загострення і невдалого(методом проб і помилок) лікування.
Супер. Если есть поддержка с немецким, тогда без проблем.
Будете выезжать из Украины - перейдите у своего оператора на пакет, который позволяет в роуминге бесплатно с Украиной общаться и интернет поддерживать.
Тут тоже для украинцев есть пакеты по 10 евро, но они только на территории Германии действуют, в дороге в других странах не работают.
noavatar
автор Hope-3d21 • 25 января 2024
21
Ответ дляKhmelnichanka
Біометрія необхідна. Стосовно медицини - як пощастить. Скажу з власного досвіду. Німеччина. Оформлення німецької інвалідності зайняло рік. Українську- не визнають. Соцдопомог з інвалідності нема, але є соцдопомога, якщо людина потребує стороннього нагляду. Соцпослуги - на висоті ( соціальне таксі, майстерні і т.п.). З медициною - все дуже складно. До того ж психіатра черги по пів року. Ми за 2 роки лише двічі потрапили до нього. Але ті ж нейролептики може виписувати і сімейний лікар ( до нього потрапити легше). Якщо є хоча б первинні рекомендації від психіатра. Та головне, що людина з ментальною інвалідністю буде мати спокій, життя без ракет і толерантне суспільство навколо. Нічого не раджу і не відмовляю, бо дійсно бачу багато як мінусів, так і плюсів.
До того ж психіатра черги по пів року. Ми за 2 роки лише двічі потрапили до нього.
Чи не думали ви виїхати в Чехію? Чи ви спочатку вибрали Німеччину? Я прочитала про психіатричну допомогу в деяких Європейських країнах. То про Німеччину пишуть як ви й розповідаєте. Безкоштовних психіатрів мало. Тому мабуть і черги до них, і важко потрапити на прийом. Найбільше мені сподобалась інформація про чеську медицину. Тому поки що більш схиляюсь до Чехії. Якщо ризикнемо поїхати. Так, є скрізь плюси та мінуси. Мабуть в Німеччині один плюс - соціал. Ну та це кому що потрібно більше. Звичайно, крім спокійного(без війни) життя.
like 1
noavatar
Khmelnichanka• 25 января 2024
22
Ответ дляHope-3d21
До того ж психіатра черги по пів року. Ми за 2 роки лише двічі потрапили до нього.
Чи не думали ви виїхати в Чехію? Чи ви спочатку вибрали Німеччину? Я прочитала про психіатричну допомогу в деяких Європейських країнах. То про Німеччину пишуть як ви й розповідаєте. Безкоштовних психіатрів мало. Тому мабуть і черги до них, і важко потрапити на прийом. Найбільше мені сподобалась інформація про чеську медицину. Тому поки що більш схиляюсь до Чехії. Якщо ризикнемо поїхати. Так, є скрізь плюси та мінуси. Мабуть в Німеччині один плюс - соціал. Ну та це кому що потрібно більше. Звичайно, крім спокійного(без війни) життя.
В мене так склалося, що я не обирала кравну: нас евакуйовувувала Служба у справах дітей. Та наразі, попри всі мінуси Німеччини, я думаю, що ніяка інша краіна не ʼ носиласьʼ би з нами так, як Німеччина. Тому до кінця війни про зміну краіни не думаю. Або додому або будемо тут. В мене 2 дітей з особливими потребами, і ще одного переїзду не подужає вже моя психіка.
noavatar
автор Hope-3d21 • 26 января 2024
23
Зрозуміла, дякую. Сили вам і терпіння .
Я поки що вагаюсь. Зважую всі за і проти. Та бачу, що не знайду хорошого психіатра в нашому великому місті. Та й багато хто виїхав. А багатьох скоотили, відділення позакривали. Дякуючи такій ’людяній’ медичній реформі. Ми вже скільки грошей потратили і на ліки, і на приватних психіатрів. А їй не краще. Вона в мене, поки не хворіла, була дуже дружелюбна, вона й зараз не боїться чужих людей. Хочв стала дуже замкненою. В Німеччині мене хвилюють ці табори, чи зможу я сама жити з різними людьми різних націй. Чи зможемо ми там бути декілька місяців. А раптом їй стане гірше, а у нас ще ні страховки немає, нічого. А мовні курси? Я зможу вчитись, а вона хоча й закінчила звичайну школу, але зараз не в змозі навчатись. І як її залишати одну, поки я буду на курсах? Так що поки у ваганнях. Чи їхати і куди.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта

Похожие темы:

Ще з цiкавого


Популярные вопросы!

Сегодня Вчера 7 дней 30 дней

ещё

Сейчас читают!

Благотворительность!

Назад Комментарии к ответу

О нас | Служба Поддержки | Помощь

Правила | Ограничения | Cookies ©2008—2025 Советчица Kidstaff