Залізна тьотя• 02 февраля 2024
Кто выехал
В связи с войной. Планируете ли вы возвращаться или будете стараться остаться за границей?
показать весь текст
Результат:
вже голосів:
925
426 (46.05%)
Свой вариант и результат
285 (30.81%)
Буду стараться остаться
111 (12%)
Обязательно вернусь в Украину
103 (11.14%)
Сомневаюсь
2
14
Ответ дляДана-Нирвана
А сколько сейчас ребенку?
Це має для Вас значення?
Не думаю, що так
Я не розглядаю зараз навчання в Україні під час війни (для неї )
Після того, вона обере сама, де їй краще, аби був вибір
Я можу прожити більш/менш добре всюди
Навіть в Азії чи в Африці
Не думаю, що так
Я не розглядаю зараз навчання в Україні під час війни (для неї )
Після того, вона обере сама, де їй краще, аби був вибір
Я можу прожити більш/менш добре всюди
Навіть в Азії чи в Африці
2
1
Ответ дляklux
меня сейчас больше всего поражают - даже не восхищают, хотя это само собой - люди, которые умудряются сохранить свой патриотизм, несмотря на происходящее вокруг.
Только сегодня с таким дядькой общалась - он рассказывал, насколько все у них там ужасно, но при этом готов вернуться на фронт хоть завтра
Только сегодня с таким дядькой общалась - он рассказывал, насколько все у них там ужасно, но при этом готов вернуться на фронт хоть завтра
Патриотизм патриотизму рознь , если это адекватный патриотизм то прекрасно , если это крики -Крым вернем любой ценой
То не считаю что классно
Реализм должен присутствовать
То не считаю что классно
Реализм должен присутствовать
2
14
Ответ дляМиззери
Патриотизм патриотизму рознь , если это адекватный патриотизм то прекрасно , если это крики -Крым вернем любой ценой
То не считаю что классно
Реализм должен присутствовать
То не считаю что классно
Реализм должен присутствовать
понятно, что прекрасно, но как они умудряются его сохранять? у этого мужчины и сын воюет, и он 2 года безвылазно. И жена такая - потрясающе спокойная и даже веселая
Мелитрисса• 02 февраля 2024
Ответ дляklux
статистика - то такое. Говорить ДО войны можно что угодно. Но вот смотрю по своему окружению - в первые дни и месяцы %70 шли в военкоматы, ТРО, на фронт. Сейчас, конечно, этот процент стремится к нулю, включая и тех, самых первых активистов
Мне кажется, чем выше уровень жизни у людей, тем меньше они готовы воевать и тем проще им психологически сдаться
Мне кажется, чем выше уровень жизни у людей, тем меньше они готовы воевать и тем проще им психологически сдаться
В вашем окружении 70% шли в военкоматы, в целом по стране как раз те 10-15%.
Малютка-0984• 02 февраля 2024
Ответ дляTammy21
Ні, ви написали під нейтральним запитанням чіткий акцент.коментар.
Та ні, не тригерить. Мене тут вже загартували казками про ’пособія’) Деяка алогічність вашого коменту розсмішила)
Та ні, не тригерить. Мене тут вже загартували казками про ’пособія’) Деяка алогічність вашого коменту розсмішила)
То что вы так поняли мой комментарий это не моя проблема, это лично ваше восприятие.
2
1
Киев_Елена• 02 февраля 2024
Ответ дляА шо сталося?
Не вистачає самої поширеної відповіді, яка просто жахлива для майбутнього України:
Я повернусь, а мої діти залишаються вчитись і працювати в Європі.
Я повернусь, а мої діти залишаються вчитись і працювати в Європі.
+1...если мы еще думаем, возможно вернемся, возможно будем жить на 2 страны. Но ребенок однозначно нет
Киев_Елена• 02 февраля 2024
Ответ дляМарічка
Некуда возвращаться(
Можно на ЗУ как вариант, если очень хочется. Вопрос в другом, а хочется ли
Ответ дляAnnaOst
Бляяяяяя, от я після такого на місці поляків теж не любила б українців. Ви ще їм в обличчя це скажіть що вони в другу світову здалися. Хай вони вам в лице плюнуть(і будуть праві). От чим довше триває війна тим більше стає зрозуміло що ми нажаль мало чим відрізняється від кацапів
Ну, за місяць здалися. Але Варшаву за тиждень
1 вересня 1939 року у 04:45 ранку, згідно з планом «Вайс», німецькі війська без оголошення війни розпочали наступ на всьому протязі німецько-польського кордону, а також з території Моравії та Словаччини. Лінія фронту склала близько 1600 км. Кілька хвилин потому, навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» почав обстріл польської військово-морської бази Вестерплятте у місті Данциг. Цей обстріл вважається першими пострілами війни, що почалася. Почалася семиденна оборона Вестерплятте.
Проте вже в перші три дні кампанії польські збройні сили програли кілька битв в прикордонних областях. Німецькі моторизовані частини прорвали оборонні позиції польських армій «Лодзь» і «Краків».
У результаті ударів німецької авіації польська армія «Модлін» була дезорганізована і стала хаотично відступати на східний берег Вісли. Армія «Лодзь» не змогла утримати позиції на річках Варта і Видавка. Положення армій «Пруссія» і «Краків» також стало критичним.
3 вересня були вбиті близько 2000 громадян польського міста Бидгощ, німців за національністю. Досі не з´ясовано, хто стріляв у мирних жителів. За однією версією, це були польські партизани. За іншою версією, у місті відбулися зіткнення німецьких диверсантів, яким надали деяку підтримку місцеві жителі німецького походження, з частинами регулярної польської армії.
6 вересня польське верховне командування наказало військам «Помор´я», «Познань», «Лодзь» і «Пруссія» відступити на позиції на Віслі. У той же день столицю країни покинули президент Ігнацій Мосціцький і уряд Польщі, а Головний штаб перемістився в Брест.
8 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. В цей же день маршал Ридз-Смігли наказав усім польським військам по можливості відходити на схід, щоб встановити оборону біля кордону з Румунією. Маршал сподівався, що в цьому лісовому регіоні, в умовах наступаючої осені, швидке просування моторизованих частин німців сповільниться. Крім того, маршал сподівався, що через Румунію підуть поставки озброєнь від західних союзників.
10 вересня ставка польського командування була переміщена у Володимир-Волинський. В цей же день польські армії «Познань» і «Помор´я» під командуванням генерала Кутржеби почали контрнаступ з рубежу річки Бзура. Спочатку він був успішним, але вже 12 вересня німці знову перейшли в наступ і завдали полякам тяжких втрат. Війська Кутржеби намагалися відступити до Варшави, але були оточені німцями.
12 вересня німецькі війська досягли Львова. 14 вересня почалися бої в Брестській фортеці (німці взяли фортецю 17 вересня).
16 вересня польські сили були оточені в районі Любліна.
1 вересня 1939 року у 04:45 ранку, згідно з планом «Вайс», німецькі війська без оголошення війни розпочали наступ на всьому протязі німецько-польського кордону, а також з території Моравії та Словаччини. Лінія фронту склала близько 1600 км. Кілька хвилин потому, навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» почав обстріл польської військово-морської бази Вестерплятте у місті Данциг. Цей обстріл вважається першими пострілами війни, що почалася. Почалася семиденна оборона Вестерплятте.
Проте вже в перші три дні кампанії польські збройні сили програли кілька битв в прикордонних областях. Німецькі моторизовані частини прорвали оборонні позиції польських армій «Лодзь» і «Краків».
У результаті ударів німецької авіації польська армія «Модлін» була дезорганізована і стала хаотично відступати на східний берег Вісли. Армія «Лодзь» не змогла утримати позиції на річках Варта і Видавка. Положення армій «Пруссія» і «Краків» також стало критичним.
3 вересня були вбиті близько 2000 громадян польського міста Бидгощ, німців за національністю. Досі не з´ясовано, хто стріляв у мирних жителів. За однією версією, це були польські партизани. За іншою версією, у місті відбулися зіткнення німецьких диверсантів, яким надали деяку підтримку місцеві жителі німецького походження, з частинами регулярної польської армії.
6 вересня польське верховне командування наказало військам «Помор´я», «Познань», «Лодзь» і «Пруссія» відступити на позиції на Віслі. У той же день столицю країни покинули президент Ігнацій Мосціцький і уряд Польщі, а Головний штаб перемістився в Брест.
8 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. В цей же день маршал Ридз-Смігли наказав усім польським військам по можливості відходити на схід, щоб встановити оборону біля кордону з Румунією. Маршал сподівався, що в цьому лісовому регіоні, в умовах наступаючої осені, швидке просування моторизованих частин німців сповільниться. Крім того, маршал сподівався, що через Румунію підуть поставки озброєнь від західних союзників.
10 вересня ставка польського командування була переміщена у Володимир-Волинський. В цей же день польські армії «Познань» і «Помор´я» під командуванням генерала Кутржеби почали контрнаступ з рубежу річки Бзура. Спочатку він був успішним, але вже 12 вересня німці знову перейшли в наступ і завдали полякам тяжких втрат. Війська Кутржеби намагалися відступити до Варшави, але були оточені німцями.
12 вересня німецькі війська досягли Львова. 14 вересня почалися бої в Брестській фортеці (німці взяли фортецю 17 вересня).
16 вересня польські сили були оточені в районі Любліна.
Ответ дляda1i
Ну, за місяць здалися. Але Варшаву за тиждень
1 вересня 1939 року у 04:45 ранку, згідно з планом «Вайс», німецькі війська без оголошення війни розпочали наступ на всьому протязі німецько-польського кордону, а також з території Моравії та Словаччини. Лінія фронту склала близько 1600 км. Кілька хвилин потому, навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» почав обстріл польської військово-морської бази Вестерплятте у місті Данциг. Цей обстріл вважається першими пострілами війни, що почалася. Почалася семиденна оборона Вестерплятте.
Проте вже в перші три дні кампанії польські збройні сили програли кілька битв в прикордонних областях. Німецькі моторизовані частини прорвали оборонні позиції польських армій «Лодзь» і «Краків».
У результаті ударів німецької авіації польська армія «Модлін» була дезорганізована і стала хаотично відступати на східний берег Вісли. Армія «Лодзь» не змогла утримати позиції на річках Варта і Видавка. Положення армій «Пруссія» і «Краків» також стало критичним.
3 вересня були вбиті близько 2000 громадян польського міста Бидгощ, німців за національністю. Досі не з´ясовано, хто стріляв у мирних жителів. За однією версією, це були польські партизани. За іншою версією, у місті відбулися зіткнення німецьких диверсантів, яким надали деяку підтримку місцеві жителі німецького походження, з частинами регулярної польської армії.
6 вересня польське верховне командування наказало військам «Помор´я», «Познань», «Лодзь» і «Пруссія» відступити на позиції на Віслі. У той же день столицю країни покинули президент Ігнацій Мосціцький і уряд Польщі, а Головний штаб перемістився в Брест.
8 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. В цей же день маршал Ридз-Смігли наказав усім польським військам по можливості відходити на схід, щоб встановити оборону біля кордону з Румунією. Маршал сподівався, що в цьому лісовому регіоні, в умовах наступаючої осені, швидке просування моторизованих частин німців сповільниться. Крім того, маршал сподівався, що через Румунію підуть поставки озброєнь від західних союзників.
10 вересня ставка польського командування була переміщена у Володимир-Волинський. В цей же день польські армії «Познань» і «Помор´я» під командуванням генерала Кутржеби почали контрнаступ з рубежу річки Бзура. Спочатку він був успішним, але вже 12 вересня німці знову перейшли в наступ і завдали полякам тяжких втрат. Війська Кутржеби намагалися відступити до Варшави, але були оточені німцями.
12 вересня німецькі війська досягли Львова. 14 вересня почалися бої в Брестській фортеці (німці взяли фортецю 17 вересня).
16 вересня польські сили були оточені в районі Любліна.
1 вересня 1939 року у 04:45 ранку, згідно з планом «Вайс», німецькі війська без оголошення війни розпочали наступ на всьому протязі німецько-польського кордону, а також з території Моравії та Словаччини. Лінія фронту склала близько 1600 км. Кілька хвилин потому, навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» почав обстріл польської військово-морської бази Вестерплятте у місті Данциг. Цей обстріл вважається першими пострілами війни, що почалася. Почалася семиденна оборона Вестерплятте.
Проте вже в перші три дні кампанії польські збройні сили програли кілька битв в прикордонних областях. Німецькі моторизовані частини прорвали оборонні позиції польських армій «Лодзь» і «Краків».
У результаті ударів німецької авіації польська армія «Модлін» була дезорганізована і стала хаотично відступати на східний берег Вісли. Армія «Лодзь» не змогла утримати позиції на річках Варта і Видавка. Положення армій «Пруссія» і «Краків» також стало критичним.
3 вересня були вбиті близько 2000 громадян польського міста Бидгощ, німців за національністю. Досі не з´ясовано, хто стріляв у мирних жителів. За однією версією, це були польські партизани. За іншою версією, у місті відбулися зіткнення німецьких диверсантів, яким надали деяку підтримку місцеві жителі німецького походження, з частинами регулярної польської армії.
6 вересня польське верховне командування наказало військам «Помор´я», «Познань», «Лодзь» і «Пруссія» відступити на позиції на Віслі. У той же день столицю країни покинули президент Ігнацій Мосціцький і уряд Польщі, а Головний штаб перемістився в Брест.
8 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. В цей же день маршал Ридз-Смігли наказав усім польським військам по можливості відходити на схід, щоб встановити оборону біля кордону з Румунією. Маршал сподівався, що в цьому лісовому регіоні, в умовах наступаючої осені, швидке просування моторизованих частин німців сповільниться. Крім того, маршал сподівався, що через Румунію підуть поставки озброєнь від західних союзників.
10 вересня ставка польського командування була переміщена у Володимир-Волинський. В цей же день польські армії «Познань» і «Помор´я» під командуванням генерала Кутржеби почали контрнаступ з рубежу річки Бзура. Спочатку він був успішним, але вже 12 вересня німці знову перейшли в наступ і завдали полякам тяжких втрат. Війська Кутржеби намагалися відступити до Варшави, але були оточені німцями.
12 вересня німецькі війська досягли Львова. 14 вересня почалися бої в Брестській фортеці (німці взяли фортецю 17 вересня).
16 вересня польські сили були оточені в районі Любліна.
Так, то все має місце в історії.
Але,яка кількість українців загинула у другій світовій, а яка поляків ?
Можна і в цифрах
Людських, економічних
Хто по результату і як зараз ?
Але,яка кількість українців загинула у другій світовій, а яка поляків ?
Можна і в цифрах
Людських, економічних
Хто по результату і як зараз ?
2
Ответ дляda1i
Ну, за місяць здалися. Але Варшаву за тиждень
1 вересня 1939 року у 04:45 ранку, згідно з планом «Вайс», німецькі війська без оголошення війни розпочали наступ на всьому протязі німецько-польського кордону, а також з території Моравії та Словаччини. Лінія фронту склала близько 1600 км. Кілька хвилин потому, навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» почав обстріл польської військово-морської бази Вестерплятте у місті Данциг. Цей обстріл вважається першими пострілами війни, що почалася. Почалася семиденна оборона Вестерплятте.
Проте вже в перші три дні кампанії польські збройні сили програли кілька битв в прикордонних областях. Німецькі моторизовані частини прорвали оборонні позиції польських армій «Лодзь» і «Краків».
У результаті ударів німецької авіації польська армія «Модлін» була дезорганізована і стала хаотично відступати на східний берег Вісли. Армія «Лодзь» не змогла утримати позиції на річках Варта і Видавка. Положення армій «Пруссія» і «Краків» також стало критичним.
3 вересня були вбиті близько 2000 громадян польського міста Бидгощ, німців за національністю. Досі не з´ясовано, хто стріляв у мирних жителів. За однією версією, це були польські партизани. За іншою версією, у місті відбулися зіткнення німецьких диверсантів, яким надали деяку підтримку місцеві жителі німецького походження, з частинами регулярної польської армії.
6 вересня польське верховне командування наказало військам «Помор´я», «Познань», «Лодзь» і «Пруссія» відступити на позиції на Віслі. У той же день столицю країни покинули президент Ігнацій Мосціцький і уряд Польщі, а Головний штаб перемістився в Брест.
8 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. В цей же день маршал Ридз-Смігли наказав усім польським військам по можливості відходити на схід, щоб встановити оборону біля кордону з Румунією. Маршал сподівався, що в цьому лісовому регіоні, в умовах наступаючої осені, швидке просування моторизованих частин німців сповільниться. Крім того, маршал сподівався, що через Румунію підуть поставки озброєнь від західних союзників.
10 вересня ставка польського командування була переміщена у Володимир-Волинський. В цей же день польські армії «Познань» і «Помор´я» під командуванням генерала Кутржеби почали контрнаступ з рубежу річки Бзура. Спочатку він був успішним, але вже 12 вересня німці знову перейшли в наступ і завдали полякам тяжких втрат. Війська Кутржеби намагалися відступити до Варшави, але були оточені німцями.
12 вересня німецькі війська досягли Львова. 14 вересня почалися бої в Брестській фортеці (німці взяли фортецю 17 вересня).
16 вересня польські сили були оточені в районі Любліна.
1 вересня 1939 року у 04:45 ранку, згідно з планом «Вайс», німецькі війська без оголошення війни розпочали наступ на всьому протязі німецько-польського кордону, а також з території Моравії та Словаччини. Лінія фронту склала близько 1600 км. Кілька хвилин потому, навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» почав обстріл польської військово-морської бази Вестерплятте у місті Данциг. Цей обстріл вважається першими пострілами війни, що почалася. Почалася семиденна оборона Вестерплятте.
Проте вже в перші три дні кампанії польські збройні сили програли кілька битв в прикордонних областях. Німецькі моторизовані частини прорвали оборонні позиції польських армій «Лодзь» і «Краків».
У результаті ударів німецької авіації польська армія «Модлін» була дезорганізована і стала хаотично відступати на східний берег Вісли. Армія «Лодзь» не змогла утримати позиції на річках Варта і Видавка. Положення армій «Пруссія» і «Краків» також стало критичним.
3 вересня були вбиті близько 2000 громадян польського міста Бидгощ, німців за національністю. Досі не з´ясовано, хто стріляв у мирних жителів. За однією версією, це були польські партизани. За іншою версією, у місті відбулися зіткнення німецьких диверсантів, яким надали деяку підтримку місцеві жителі німецького походження, з частинами регулярної польської армії.
6 вересня польське верховне командування наказало військам «Помор´я», «Познань», «Лодзь» і «Пруссія» відступити на позиції на Віслі. У той же день столицю країни покинули президент Ігнацій Мосціцький і уряд Польщі, а Головний штаб перемістився в Брест.
8 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. В цей же день маршал Ридз-Смігли наказав усім польським військам по можливості відходити на схід, щоб встановити оборону біля кордону з Румунією. Маршал сподівався, що в цьому лісовому регіоні, в умовах наступаючої осені, швидке просування моторизованих частин німців сповільниться. Крім того, маршал сподівався, що через Румунію підуть поставки озброєнь від західних союзників.
10 вересня ставка польського командування була переміщена у Володимир-Волинський. В цей же день польські армії «Познань» і «Помор´я» під командуванням генерала Кутржеби почали контрнаступ з рубежу річки Бзура. Спочатку він був успішним, але вже 12 вересня німці знову перейшли в наступ і завдали полякам тяжких втрат. Війська Кутржеби намагалися відступити до Варшави, але були оточені німцями.
12 вересня німецькі війська досягли Львова. 14 вересня почалися бої в Брестській фортеці (німці взяли фортецю 17 вересня).
16 вересня польські сили були оточені в районі Любліна.
Ви в курсі в скільки разів німецька армія переважала польську в живій силі і техніці? Ви про варшавське повстання щось чули? Якби росіяни атакували нас в 2022, то автор того абсолютно огидного коментаря не тринділа б зараз про незламних українців і вялєньких поляків. От кацапізм чистої води розказувати які ми мужні і незламні а всі інші такоє ...І поляки в 20-х годах більшовикам на відміну від українців успішно бамбулєй дали, якщо вже ми про історичні факти
6
2
Ответ дляda1i
Ну, за місяць здалися. Але Варшаву за тиждень
1 вересня 1939 року у 04:45 ранку, згідно з планом «Вайс», німецькі війська без оголошення війни розпочали наступ на всьому протязі німецько-польського кордону, а також з території Моравії та Словаччини. Лінія фронту склала близько 1600 км. Кілька хвилин потому, навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» почав обстріл польської військово-морської бази Вестерплятте у місті Данциг. Цей обстріл вважається першими пострілами війни, що почалася. Почалася семиденна оборона Вестерплятте.
Проте вже в перші три дні кампанії польські збройні сили програли кілька битв в прикордонних областях. Німецькі моторизовані частини прорвали оборонні позиції польських армій «Лодзь» і «Краків».
У результаті ударів німецької авіації польська армія «Модлін» була дезорганізована і стала хаотично відступати на східний берег Вісли. Армія «Лодзь» не змогла утримати позиції на річках Варта і Видавка. Положення армій «Пруссія» і «Краків» також стало критичним.
3 вересня були вбиті близько 2000 громадян польського міста Бидгощ, німців за національністю. Досі не з´ясовано, хто стріляв у мирних жителів. За однією версією, це були польські партизани. За іншою версією, у місті відбулися зіткнення німецьких диверсантів, яким надали деяку підтримку місцеві жителі німецького походження, з частинами регулярної польської армії.
6 вересня польське верховне командування наказало військам «Помор´я», «Познань», «Лодзь» і «Пруссія» відступити на позиції на Віслі. У той же день столицю країни покинули президент Ігнацій Мосціцький і уряд Польщі, а Головний штаб перемістився в Брест.
8 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. В цей же день маршал Ридз-Смігли наказав усім польським військам по можливості відходити на схід, щоб встановити оборону біля кордону з Румунією. Маршал сподівався, що в цьому лісовому регіоні, в умовах наступаючої осені, швидке просування моторизованих частин німців сповільниться. Крім того, маршал сподівався, що через Румунію підуть поставки озброєнь від західних союзників.
10 вересня ставка польського командування була переміщена у Володимир-Волинський. В цей же день польські армії «Познань» і «Помор´я» під командуванням генерала Кутржеби почали контрнаступ з рубежу річки Бзура. Спочатку він був успішним, але вже 12 вересня німці знову перейшли в наступ і завдали полякам тяжких втрат. Війська Кутржеби намагалися відступити до Варшави, але були оточені німцями.
12 вересня німецькі війська досягли Львова. 14 вересня почалися бої в Брестській фортеці (німці взяли фортецю 17 вересня).
16 вересня польські сили були оточені в районі Любліна.
1 вересня 1939 року у 04:45 ранку, згідно з планом «Вайс», німецькі війська без оголошення війни розпочали наступ на всьому протязі німецько-польського кордону, а також з території Моравії та Словаччини. Лінія фронту склала близько 1600 км. Кілька хвилин потому, навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» почав обстріл польської військово-морської бази Вестерплятте у місті Данциг. Цей обстріл вважається першими пострілами війни, що почалася. Почалася семиденна оборона Вестерплятте.
Проте вже в перші три дні кампанії польські збройні сили програли кілька битв в прикордонних областях. Німецькі моторизовані частини прорвали оборонні позиції польських армій «Лодзь» і «Краків».
У результаті ударів німецької авіації польська армія «Модлін» була дезорганізована і стала хаотично відступати на східний берег Вісли. Армія «Лодзь» не змогла утримати позиції на річках Варта і Видавка. Положення армій «Пруссія» і «Краків» також стало критичним.
3 вересня були вбиті близько 2000 громадян польського міста Бидгощ, німців за національністю. Досі не з´ясовано, хто стріляв у мирних жителів. За однією версією, це були польські партизани. За іншою версією, у місті відбулися зіткнення німецьких диверсантів, яким надали деяку підтримку місцеві жителі німецького походження, з частинами регулярної польської армії.
6 вересня польське верховне командування наказало військам «Помор´я», «Познань», «Лодзь» і «Пруссія» відступити на позиції на Віслі. У той же день столицю країни покинули президент Ігнацій Мосціцький і уряд Польщі, а Головний штаб перемістився в Брест.
8 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. В цей же день маршал Ридз-Смігли наказав усім польським військам по можливості відходити на схід, щоб встановити оборону біля кордону з Румунією. Маршал сподівався, що в цьому лісовому регіоні, в умовах наступаючої осені, швидке просування моторизованих частин німців сповільниться. Крім того, маршал сподівався, що через Румунію підуть поставки озброєнь від західних союзників.
10 вересня ставка польського командування була переміщена у Володимир-Волинський. В цей же день польські армії «Познань» і «Помор´я» під командуванням генерала Кутржеби почали контрнаступ з рубежу річки Бзура. Спочатку він був успішним, але вже 12 вересня німці знову перейшли в наступ і завдали полякам тяжких втрат. Війська Кутржеби намагалися відступити до Варшави, але були оточені німцями.
12 вересня німецькі війська досягли Львова. 14 вересня почалися бої в Брестській фортеці (німці взяли фортецю 17 вересня).
16 вересня польські сили були оточені в районі Любліна.
І я не знаю чи то ви під анонімом Марічка писали що поляки також а українці незламні. Але давайте дивитися правді у вічі, де б ми були зараз зі своєю незламністю, якби нам не допомагало пів світу? Там же де і поляки через місяць після того як на них напали
7
Irina-5d24• 02 февраля 2024
Ответ дляlilu1990
А може воєнно політичне керівництво країни ухвалило це рішення?
Чому на зелю всіх собак вішають?
Чому на зелю всіх собак вішають?
А звідки взялося це керівництво? Саме призначилося?
2
Irina-5d24• 02 февраля 2024
Ответ дляlyudai
Не было бы счастья, да несчастье помогло.
Кому война, а кому мать родна.
Правда же, четко народом подмечено?
Кому война, а кому мать родна.
Правда же, четко народом подмечено?
Это вы можете спамом разослать в ВРУ, ОП, КМУ, разного разлива фонды, министерства и прочим дармоедам наживающимся на войне
2
7
Ответ дляПрибираю щодня
Яка може бути впевненість, якщо немає свого жила, знання мови і підтвердженого диплома?
Це поки є програми соцзахисту, то здається що в раю. А коли треба за все платити, і працювати на самих простих роботах, то всі по іншому заговорять
Це поки є програми соцзахисту, то здається що в раю. А коли треба за все платити, і працювати на самих простих роботах, то всі по іншому заговорять
Ну в більшості європейських країн на мінімалку з голоду в коробці не помреш, голий ходити теж не будеш. А в Україні далеко не факт. Якщо є хоч якась робота, то вже є хоч якась медична страховка.. жити можна. Хто тут так вже сильно розкошує. Хоча... 20 тисяч таки не рідкісна зарплата.
5
Ответ дляAnnaOst
І я не знаю чи то ви під анонімом Марічка писали що поляки також а українці незламні. Але давайте дивитися правді у вічі, де б ми були зараз зі своєю незламністю, якби нам не допомагало пів світу? Там же де і поляки через місяць після того як на них напали
Ні, то не я під анонімом. Але знаю історію. Відомо, що президент Польщі тоді сказав’ берегти польску кров і чекати нагоди’. Але тоді Польща не була роззброєна, в 1920-1936 дуже сильна армія, яка не різала свої літаки. Просто НІмеччина готувалась до реваншу. Танки проти кінноти, мотоцикли, літаки в умовах блокади всіма країнами Європи, крім СРСР.
А що полякам ображатися, це історична правда. Німеччина розгромила польську армію ще до 17 вересня, поки СРСР вступив у війну.
А що полякам ображатися, це історична правда. Німеччина розгромила польську армію ще до 17 вересня, поки СРСР вступив у війну.
Ответ дляIsidda
Какого ужаса?Ужас-рабыней быть по чужим светам.А дома сама себе хазяйка.Семья,дети,машины.Доход.Дети и жильем обеспечены на будущее.Для меня ужас-это выезд и паши где то как лошадь и трусись что б матка не выпала или зуб.
В сенсі якого жаху? Війна. Ви ж самі регулярно жахливі статті і фото приносите та бурятами лякаєте. А то як схвальні статті про владу носите так війна є, а як питання чому люди їдуть, так ніби і немає, нащо біжать..
7
Ответ дляAnnaOst
Ви в курсі в скільки разів німецька армія переважала польську в живій силі і техніці? Ви про варшавське повстання щось чули? Якби росіяни атакували нас в 2022, то автор того абсолютно огидного коментаря не тринділа б зараз про незламних українців і вялєньких поляків. От кацапізм чистої води розказувати які ми мужні і незламні а всі інші такоє ...І поляки в 20-х годах більшовикам на відміну від українців успішно бамбулєй дали, якщо вже ми про історичні факти
в истории Украины тоже много чего хватает, если покопаться. Вы реально обидитесь, если вам озвучат исторический факт? Почему поляки должны воспринимать свою историю, как нечто огидное? Было и было
Ответ дляМарічка
Я працюю у Польщі де колектив майже самі поляки і клієнти з якими працюємо поляки - і тема війни то сама популярна наразі, і я вам можу на 100% сказати, що якщо станеться так що війна піде у Польщу - ніхто воювати там не буде, вони вже більшість на валізах якщо що, і мають міста куди їхати і куди біжати, здадуться як і в другу світову за 7 днів
Так що не їм наших українців судити, наші люди залізні в порівнянні
Так що не їм наших українців судити, наші люди залізні в порівнянні
Зато наших гонят домой родину защищать
4
Ответ дляlilu1990
А може воєнно політичне керівництво країни ухвалило це рішення?
Чому на зелю всіх собак вішають?
Чому на зелю всіх собак вішають?
Бо без його підпису такі речі не робляться. Він ще допоки презедент. Тож має не лише плюшки із вдалих рішень збирати, а й брати відповідальність за непопулярні. Чи в нас уже теж ’царь хороший, то бояре...’
3
Ответ дляMasterMai
Як людина що пережила напад може таке писати? Яка впевненість в завтрашньому дні , якщо третя світова вже повзе планетою?
Я зрозуміла що немає сенсу планувати, бо світ дуже швидко змінюється. Поки ви наплануєте майбутнє, европи вже може не існувати в тому вигляді, якому ми знаємо. І виявиться що треба було планувати и інше - їхати до Китаю , наприклад і вчити китайську
. І взагалі, де ви ще жили, що пишете «немає такого жаху»
. От нещодавно спілкувалася з азербаджанцями, так їм в Україні дуже подобається, і кажуть що жити і будувати бізнес у нас було краще, ніж в Азербайджані. Так у них нафта є і країна не бідна наче повинна бути
Я зрозуміла що немає сенсу планувати, бо світ дуже швидко змінюється. Поки ви наплануєте майбутнє, европи вже може не існувати в тому вигляді, якому ми знаємо. І виявиться що треба було планувати и інше - їхати до Китаю , наприклад і вчити китайську
. І взагалі, де ви ще жили, що пишете «немає такого жаху»
. От нещодавно спілкувалася з азербаджанцями, так їм в Україні дуже подобається, і кажуть що жити і будувати бізнес у нас було краще, ніж в Азербайджані. Так у них нафта є і країна не бідна наче повинна бути
Так їх воювати не тягнуть. Вони громадяни інших країни
Khmelnichanka• 02 февраля 2024
Ответ дляIsidda
Какого ужаса?Ужас-рабыней быть по чужим светам.А дома сама себе хазяйка.Семья,дети,машины.Доход.Дети и жильем обеспечены на будущее.Для меня ужас-это выезд и паши где то как лошадь и трусись что б матка не выпала или зуб.
У Вас кроме матки и зубов есть другие жизненно важные органы? А то то Вы только об этих пишете, может,Вы какой уникум? Реально: матка и зубы - главный страх потери за границей))))).Если что я сейчас без стеба, просто интересно, чем вызвана именно такая выборка.
7
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу