Астановитесь• 05 февраля 2024
про втрати близьких. як ви це переживаєте?
як ви спите? про що ваші думки? наскільки це боляче для вас?
2 роки мами нема. дуже боялась її втратити, але вона начебто відчувала що недовго їй
є велика жалість, котра інколи розриваю на шматки в ночі, до неї і її самопочуття в останні роки
мене рятує жорсткість. думки, що світ жорсток, що я теж можу померти в любий момент, а в мене діти маленькі відносно. але вона так хотіла жити, стільки планів було. і на пенсіі не пожила. усе життя працювала. не відпочила на землі
розкажіть як у вас
2 роки мами нема. дуже боялась її втратити, але вона начебто відчувала що недовго їй
є велика жалість, котра інколи розриваю на шматки в ночі, до неї і її самопочуття в останні роки
мене рятує жорсткість. думки, що світ жорсток, що я теж можу померти в любий момент, а в мене діти маленькі відносно. але вона так хотіла жити, стільки планів було. і на пенсіі не пожила. усе життя працювала. не відпочила на землі
розкажіть як у вас
1
1
13
0
Важко (( Лягаю і встаю з цими думками довгий час. Потім якось влягається потроху, але все одно болить (
3
Мені 50, дякую Богу , втрат мало було , вірніше одна єдина -
Найболючіша втрата це моя бабуся рідненька любима
Найболючіша втрата це моя бабуся рідненька любима
Папа болел долго.
С одной стороны большое облегчение испытала за него, что умер он не от той болезни, которой болел , а сердце не выдержало .
Осознание и чувство утраты пришло позднее. Например, когда продавали его машину.
С одной стороны большое облегчение испытала за него, что умер он не от той болезни, которой болел , а сердце не выдержало .
Осознание и чувство утраты пришло позднее. Например, когда продавали его машину.
1
Мамы нет уже почти 13 лет. Прошла боль? - нет. Прошло ли ощущение, что что-то не додала? - нет. Хотя если я это кому-то скажу, скажут больненька. Я и в больнице после операции с ней лежала, и до операции каждый день ездила, дома выхаживала, уколы, перевязки делала, которые никогда раньше не делала. Обцеловывала постоянно. Но всё равно ощущение, что не додала что-то
3
Умерла сестра два года назад, совсем молодой 33 года. Не могу смирится с этим. Для меня она как будто уехала, и скоро вернётся. А я жду.
Если человек дорог при жизни, то эта боль не пройдет никогда, и не уменьшится, и с ней нельзя научиться жить. За более 40 лет со смерти мамы, моя боль усугубилась. Конечно еще играет роль и возраст, моя мама умерла совсем молодой. А вот папу я вспоминаю изредка, хотя и он умер не старым, в 51 год, но я не была с ним так близка как с мамой.
1
У меня папы не стало, сегодня месяц, 74 года , ходил, чем-то занимался, дрова рубил
Очень многое не сделала, война расставила приоритет, дети , мы, мама, папа. Жалею что время не распределила между родителями, каждому одинаково
Был у меня, не предложила покупаться, не переодела, недоготовила
Начиналась деменция, мог забывать предметы, как меня зовут, но все по дому помнил.
Нужно было готовить больше, больше ездить, а я раз в неделю приезжала. Мои ошибки будут со мной всегда они не уйдут и мнение я не поменяю, мне очень больно, что я такая тупая оказалась
Очень многое не сделала, война расставила приоритет, дети , мы, мама, папа. Жалею что время не распределила между родителями, каждому одинаково
Был у меня, не предложила покупаться, не переодела, недоготовила
Начиналась деменция, мог забывать предметы, как меня зовут, но все по дому помнил.
Нужно было готовить больше, больше ездить, а я раз в неделю приезжала. Мои ошибки будут со мной всегда они не уйдут и мнение я не поменяю, мне очень больно, что я такая тупая оказалась
1
Дуже важко((( Я б сказала - нестерпно( Не має дня, щоб я не думала за тата. Він теж не встиг пожити на пенсії, планував собі щось на весну, влітку хотів поїхати з внуками на відпочинок, нарешті собі дозволити. І мене так за нього сумно, такий він добрий був, і вже нічого йому не треба, ніяких планів, так раптово і рано обірвалось життя.. ніколи я це не прийму, хоч 100 років мине. Чим далі, тим важче, хоч кажуть, що має легше, що вже ніколи не подзвонить, що його не побачу, життя розділилось на до і після. Втрачати батьків важко, бо в тобі десь в душі вмирає дитина, вже не має тієї опори і безтурботності як колись, якось не повноцінно все тепер. Але це виключно мої почуття, як я це переживаю..,
2
Померли батько та мама 3 роки назад. Біль не минула, притупилась. Іноді просто здається, що це якесь інше життя без них. Важко їздити в рідне місто, в рідний дім, знаючи, що там вже ніхто не чекає ...
2
Втрата близьких цедуже болысна тема. Хочу висловити Вам співчуття.
Так, звісно біль не минає повністю, але з часом ми стаємо більшими, і це дає можливість пережити, справитись та далі жити і творити своє життя. Приблизно цей період займає-1-1, 5 року .
У випадках, коли юди не відпускають біль роками, їх стан погіршується та інше-це ускладнене горе. З цим може допомогти справитися психолог.
Досить часто, люди не хочуть відпускати біль, бо вважають що втратять зв´язок, що це буде зрада, що тоді я буду невдячною людиною, що це зрада пам´ятї.
Навпаки, коли ми зможемо говорити, згадувати хороші моменти, пов´язані з цією людиною, ми будемо підтримувати ще більше тснійший зв´язок з нею.
Але тема дуже складна.
Є гарний фільм на цю тему, раджу подивитись.
Незвідана земля (2021)
Так, звісно біль не минає повністю, але з часом ми стаємо більшими, і це дає можливість пережити, справитись та далі жити і творити своє життя. Приблизно цей період займає-1-1, 5 року .
У випадках, коли юди не відпускають біль роками, їх стан погіршується та інше-це ускладнене горе. З цим може допомогти справитися психолог.
Досить часто, люди не хочуть відпускати біль, бо вважають що втратять зв´язок, що це буде зрада, що тоді я буду невдячною людиною, що це зрада пам´ятї.
Навпаки, коли ми зможемо говорити, згадувати хороші моменти, пов´язані з цією людиною, ми будемо підтримувати ще більше тснійший зв´язок з нею.
Але тема дуже складна.
Є гарний фільм на цю тему, раджу подивитись.
Незвідана земля (2021)
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу