Нн витримую з мамою вже на другий день( Це норма чи ні?

Мені 23 роки, живемо з мамою вдвох за містом, на роботу добираємось в місто. Я працюю позмінно, мама теж, і так співпадає, що ми з нею в одні й ті самі дні працюємо, і вдома теж так само. Я наче й чекаю вихідні, бо відісплюсь, пороблю свої справи. А з іншого боку, я майже весь час вдома, і вже потроху почались сезонні роботи, загрібання, побілка і тому подібне. Я так не люблю сільські хлопоти, роботу з землею, я краще в хаті прибиратиму, їсти готуватиму і тд. І постійно доводиться допомагати мамі, розумію, що це егоїзм з мого боку, бо живу в її домі. Але останнім часом думаю про те, щоб з´їхати. Оскільки не отримую задоволення від своїх вихідних. Мама наче намагається мене критикувати в усьому, то я ледача, то я те не так роблю, то я інше не так роблю, не так крашусь, не той одяг ношу, не так розмовляю, не так виглядаю. І мені інколи хочеться втекти на роботу, але робота не подобається, і з неї хочу додому, ну і вдома довго не витримую..