Безпідставні нав´язливі страхи

Я з дитинства хотіла працювати в дит будинку, уявляла, як я потайки цілую, обіймаю тих дітей (потайки, щоб інший персонал мене не здав і не зжер, бо там так не прийнято, не можна "балувати" тощо). Коли я стала дорослою, в мене з´явився синочок "із серця", але так трапилося, тобто спочатку я думала, що не зможу народити. Потім змінився чоловік, і із новим народилися й інші діти.
Зараз я думаю йти вчитися на фельдшера чи медсестру (вибираю між спеціальностями). І, хоча я ще не починала навчання навіть, і планую навчатися, щоб стати косметологом (хоча й не знаю, як життя складеться, може й за фахом буду працювати), мені вже страшно. І ось що саме.

Розумію, це звучить дивно, але я боюся наступного: що я піду працювати до дит будинку, і там згодом ті діти почнуть мене дратувати, і я зрозумію, чому саме "не можна" їх "балувати", і я стану такою ж, як і інший персонал, сухою і злою, буду тримати їх на відстані, а потім вдома корити себе за те, що відношуся до них погано... Звідти взагалі в мене такий страх - я не знаю, але він дуже мене засмучує, я вже боюся цього відчуття провини перед дітьми, з якими я стану такою ж стервою...
Мені вже до психотерапевта, чи може до когось іншого?)