Намазюкана нішою• 27 марта 2024
Я права ? У кого ще таке, що ви робите?
Все дитинство мати залякувала мене тим який світ жорстокий і щоб я нікому не довіряла і не зближувалась і взагалі сиділа тихо і не відсвічувала. Комплекс жертви у неї. Ні разу ні не була на моєму боці коли мене в школі ображали бо я інвалід дитинства. В стороні стояла і неначе чужа людина. І казала мовляв вона у багатьох великих містах була, і навіть закордоном (у росії) працювала, отже вона багато чого знає, а я щоб сиділа і не вознікала тут. Тепер я виросла а вона постарішала. І веде себе як дитина, коли справжні проблеми почались - як наше місто окупували і вона боялась виїжджати, я всим тим займалась. Влаштуватись в новому місті також я займалась, і житло і роботу все я знайшла. А вона цілком на мене покладається і нічого не робить , тільки приймає те шо я роблю. Пересварилась вже зі всіма у гуртожитку куди я її поселила, і її звідти виганяють. Каже знайди мені кімнату. Я знайшла, дала номер власника - дзвони домовляйся. Так вона подзвонила… виявилось що вона нічого не дізналась у нього і не зрозуміло про що говорила з ним. І все у мене тепер питає про ту кімнату що там в об»яві було написано і які фото, бо навіть ходила була подивитись на кімнату, ходила поруч з адресою і не знайшла каже. І власнику не дзвонить щоб зорієнтував, а каже мені - ти по карті подивись і роздрукуй мені карту, бо я не вмію користуватись Гугл картами.
Хоча у неї є планшет який я подарувала вже років 5 тому, і коли я вчила її користуватись тим - вона все махала рукою, типу «нашо воно мені, я ото на ютубі кой як відео навчилась дивитись і досить мені». Я кажу що не буду нічого їй роздруковувати і нехай шукає сама, я пояснила як могла, далі нехай сама розбирається - я не буду йти і за ручку її вести туди. Бо виявилось що вона тільки на словах самостверджувалась надімною коли я була мала, а на ділі зовсім безпорадна. І мені ніякої підтримки не давала ніколи, а тепер вирішила мертвим грузом сама на мене покластись і все, а сама ні гу-гу.
Я почуваюсь так наче на мене на плечі повісили тяжкість і я вже падаю від ваги. Мені 25, їй 62.
Хоча у неї є планшет який я подарувала вже років 5 тому, і коли я вчила її користуватись тим - вона все махала рукою, типу «нашо воно мені, я ото на ютубі кой як відео навчилась дивитись і досить мені». Я кажу що не буду нічого їй роздруковувати і нехай шукає сама, я пояснила як могла, далі нехай сама розбирається - я не буду йти і за ручку її вести туди. Бо виявилось що вона тільки на словах самостверджувалась надімною коли я була мала, а на ділі зовсім безпорадна. І мені ніякої підтримки не давала ніколи, а тепер вирішила мертвим грузом сама на мене покластись і все, а сама ні гу-гу.
Я почуваюсь так наче на мене на плечі повісили тяжкість і я вже падаю від ваги. Мені 25, їй 62.
1
1
4
1
44
0
Доросла не стара жінка сама в змозі вирішити свої проблеми. Пора їй позбавлятись власної інфантильності. Крапка
13
У мене нема хлопця і нікого нема, сама на зйомі живу. З нею разом жити не буду вона мене доконає.
10
тяжким грузом Ви були для неї поки вона ж,,,,пу мила в дитинстві, годувала, вчила ложку тримати і замість себе купувала Вам іграшки та оляг
12
4
блин, ну она Вас не дом построить попросила. всего-то помочь жилье найти и карту распечатать.Вы свои детские обиды уж совсем гиперболизировали, ничего такого страшного она не просит сейчас
8
Конечно, так и есть - она на вас упала грузом.
Сбрасывайте этот балласт. Вам надо жить свою жизнь.
А ей, значит, пришло время учиться быть не безпорадной. Кто ей доктор, что она хочет за чей-то счёт выезжать? Мадо ли что она хочет...просто не давайте ей этой возможности, не ведитесь на манипуляции.
Пусть все сама делает: и звонит, и адрес узнает, и комнату ищет.
Сбрасывайте этот балласт. Вам надо жить свою жизнь.
А ей, значит, пришло время учиться быть не безпорадной. Кто ей доктор, что она хочет за чей-то счёт выезжать? Мадо ли что она хочет...просто не давайте ей этой возможности, не ведитесь на манипуляции.
Пусть все сама делает: и звонит, и адрес узнает, и комнату ищет.
3
1
Тогда какие претензии к вам ?Если вас растила бабушка , а не мама, то пусть она теперь сама разбирается со своей жизнью. Тем более мама ещё не старая. Ей всего 62.
1
Вам не повезло. Не одной вам, к сожалению. Но теперь вы взрослая и понимаете, что ключевое в вашем рассказе ’мама всегда была совсем беспомощная’. Отсюда и проблемы. Она вас не защищала, ее саму некому защитить.
Ну, это так и есть. Что делать? Помочь маме. Показать ей карту. Отвезти, позвонить.
Ну, это так и есть. Что делать? Помочь маме. Показать ей карту. Отвезти, позвонить.
2
2
1
Что вы хотите услышать? Не хотите - не помогайте. Упрекать человека в том, что он боялся выезжать - тупо, просто потому, что это большой стресс, дезириентированность и потеря привычной зоны комфорта, особенно человеку в возрасте. Я сама выезжала и знаю, что люди по-разному это переживают. И да, они с возрастом все больше беспомощные и как малые дети. То ли ещё будет.
Сходите к какому-то психологу, вам самой помощь нужна. Вы будете все время тащить свои обиды на мать через годы и обвинять ее во всех грехах.
Сходите к какому-то психологу, вам самой помощь нужна. Вы будете все время тащить свои обиды на мать через годы и обвинять ее во всех грехах.
5
а до карти що ця ’немічна’ сама зробила? Перегиркалась зі всіма до такої степені, що виселяють? На це вистачило і розуму. і здоров’я? Яку карту автор має розпечатувати при наявності гугл-карт? Невже незрозуміло, що просто поставила собі ціль - переїхати до доньки і осідлати її?
2
Ви просто ніколи не жили з такою людиною, яка кожного дня на вас самостверджується. Ви не маєте права на власну думку, так як ця людина апріорі розумніша, бо вона вас годує, одягає і краще знає як тобі робити. А ти ніхто, бо життя ще не бачив. Кожного дня тобі підкреслюють, що ти нічого не розумієш. Це дуже важко
1
1
Да. Тому що треба було вчитись користуватись коли я показувала. Треба слухати було як я пояснювала як туди дійти. Треба зайти в історію переписки і почитати те як я писала як туди дістатись. Запамʼятати і дійти. А не мені всі свої справи кидати, бігти роздруковувати їй карту, їхати відвозити їй карту… їхати вести її на адресу.
автор, не ведіться. подібне Вам пишуть ті, хто дітей народжує лиш для того, аби ціле життя за їх рахунок паразитувати на чоловікові, а еколи той вклякне - переповзти на шию дітям, театрально заламуючи руки і причитаючи ’та я заради вас...’ А по суті, ціле життя - тільки заради себе і комфорту своєї улюбленої п’ятої точки
1
4
просто сделать скриншот гугл-карт и либо на принтере печатнуть, либо картинкой маме скинуть, уж с фоткой она как-нибудь разберется. просто это такая мелочь, что проще разок помочь, чем отказать. лично я не увидела, что мать хочет прямо переехать к дочери и оседлать ее, это Ваша фантазия
2
Точно! От ви в точку написали. Мій батько також інвалід і я все дитиство чула як бабуся казала матері що та вийшла за нього тільки заради квартири, але дитину нашо було народжувати. От тепер нема квартири, батько вмер давно, лишилась остання надія - Я.
3
То есть это инвестиция мамы в свою старость 
А дочь просила ее рожать? Для чего рожала? И тут сразу все вопросы и обязанности испарятся
А дочь просила ее рожать? Для чего рожала? И тут сразу все вопросы и обязанности испарятся
3
тавишо)))) по скріншоту розмитому розбереться швидше, як по он-лайн-карті з голосовою підказкою? 
чи то боїться, що по гул-карті з підказками швидко знайде? А як ще, не дай Боже, господар відразу погодиться? 
це ж тоді знову прийдеться скандалити, щоб виганяли)))
чи то боїться, що по гул-карті з підказками швидко знайде? А як ще, не дай Боже, господар відразу погодиться? це ж тоді знову прийдеться скандалити, щоб виганяли)))
2
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу