Я права ? У кого ще таке, що ви робите?

Все дитинство мати залякувала мене тим який світ жорстокий і щоб я нікому не довіряла і не зближувалась і взагалі сиділа тихо і не відсвічувала. Комплекс жертви у неї. Ні разу ні не була на моєму боці коли мене в школі ображали бо я інвалід дитинства. В стороні стояла і неначе чужа людина. І казала мовляв вона у багатьох великих містах була, і навіть закордоном (у росії) працювала, отже вона багато чого знає, а я щоб сиділа і не вознікала тут. Тепер я виросла а вона постарішала. І веде себе як дитина, коли справжні проблеми почались - як наше місто окупували і вона боялась виїжджати, я всим тим займалась. Влаштуватись в новому місті також я займалась, і житло і роботу все я знайшла. А вона цілком на мене покладається і нічого не робить , тільки приймає те шо я роблю. Пересварилась вже зі всіма у гуртожитку куди я її поселила, і її звідти виганяють. Каже знайди мені кімнату. Я знайшла, дала номер власника - дзвони домовляйся. Так вона подзвонила… виявилось що вона нічого не дізналась у нього і не зрозуміло про що говорила з ним. І все у мене тепер питає про ту кімнату що там в об»яві було написано і які фото, бо навіть ходила була подивитись на кімнату, ходила поруч з адресою і не знайшла каже. І власнику не дзвонить щоб зорієнтував, а каже мені - ти по карті подивись і роздрукуй мені карту, бо я не вмію користуватись Гугл картами.
Хоча у неї є планшет який я подарувала вже років 5 тому, і коли я вчила її користуватись тим - вона все махала рукою, типу «нашо воно мені, я ото на ютубі кой як відео навчилась дивитись і досить мені». Я кажу що не буду нічого їй роздруковувати і нехай шукає сама, я пояснила як могла, далі нехай сама розбирається - я не буду йти і за ручку її вести туди. Бо виявилось що вона тільки на словах самостверджувалась надімною коли я була мала, а на ділі зовсім безпорадна. І мені ніякої підтримки не давала ніколи, а тепер вирішила мертвим грузом сама на мене покластись і все, а сама ні гу-гу.

Я почуваюсь так наче на мене на плечі повісили тяжкість і я вже падаю від ваги. Мені 25, їй 62.