Весела бджілка• 28 марта 2024
Ви вже виросли і дізналися ким хочете бути?Чи ще ні?
З дитинства була мрія шити, в шкільні часи обожнювала "трудове навчання", ходила на додаткове, шила фартушки, постіль, штори, таке всяке просте. Але батьки ніколи не підтримували цього мого пориву, постійно просила купити додому швейну машину, а то грошей на то не було чи просто бажання) Але я була дуже активною дитиною, підлітком і постійно міняла хобі, а то й до них поверталася. І кожного місяця придумувала собі нові професії:)
Зараз мені 22, пішла вчитися на механіко-математичний, закінчую, сама обирала напрям і ніби й подобається. Але недавно знайшла захований мамою свій перший фартушок, який зшила для неї. Знаю, що батьки хотіли для мене тільки кращого і я завжди хотіла виправдати очікування, тому і вчилася всі ті роки, і ніби працюю, і вже заробляю (поки тільки на хліб:). Але чую, що то не моє і хочеться займатися чимось творчим.
Мені ніби і подобається моя сфера, але інколи відчуваю, що повністю вигоряю і мені не хочеться рухатися в тому напрямі, хочеться всьо кинути і почати шити(або займатися ще чимось іншим, але не настільки практичним і буденним), але розумію, що це теж не з дешевих хобі і треба на то заробити. А щоб почати заробляти в шитві, то ж треба теж вчитися і то не так легко. І теж невпевнена шо то на всі 100% моє, та й шкода тих років навчання, недоспаних ночей і сліз
Загалом маю якусь екзистенційну кризу і таке враження ніби ніколи себе не знайду. Батьки ціле життя складно працювали і теж себе не знайшли, точніше роботу, яку вони люблять і горять нею.
Стало цікаво скільки вам років і чи знайшли ви роботу, яку любите, горите і то є справді справа цілого вашого життя?
Зараз мені 22, пішла вчитися на механіко-математичний, закінчую, сама обирала напрям і ніби й подобається. Але недавно знайшла захований мамою свій перший фартушок, який зшила для неї. Знаю, що батьки хотіли для мене тільки кращого і я завжди хотіла виправдати очікування, тому і вчилася всі ті роки, і ніби працюю, і вже заробляю (поки тільки на хліб:). Але чую, що то не моє і хочеться займатися чимось творчим.
Мені ніби і подобається моя сфера, але інколи відчуваю, що повністю вигоряю і мені не хочеться рухатися в тому напрямі, хочеться всьо кинути і почати шити(або займатися ще чимось іншим, але не настільки практичним і буденним), але розумію, що це теж не з дешевих хобі і треба на то заробити. А щоб почати заробляти в шитві, то ж треба теж вчитися і то не так легко. І теж невпевнена шо то на всі 100% моє, та й шкода тих років навчання, недоспаних ночей і сліз
Загалом маю якусь екзистенційну кризу і таке враження ніби ніколи себе не знайду. Батьки ціле життя складно працювали і теж себе не знайшли, точніше роботу, яку вони люблять і горять нею.
Стало цікаво скільки вам років і чи знайшли ви роботу, яку любите, горите і то є справді справа цілого вашого життя?
14
0
(вот этих вот)
Дела жизни нет, не хочу никем быть, на работу хожу ради денег ( я не достигатор, не амбициозная, не карьеристка, моя б воля - не работала бы никогда. ). Нет, я в общем-то верю во все эти здравые рассуждения про ’свои деньги’, ’финансовая независимость’ и пр., но мы же просто рассуждаем? Если бы мне в жизни подфартило бы больше, то видала я всю эту ’работу для души’ и н@ебалово ’преврати любимое хобби в бизнес - и тебе никогда не придется работать’. Придется, ещё и как, только после этого отдушина превратился в повинность и рутину. Короче... что я хочу ещё добавить - см. фото ниже.
1
Я в 19 поняла кем хочу быть, но дошла до этой профессии только в 38.
И предыдущая была ’моя’ и любимая, но только сейчас я себя чувствую профессионально реализованной и знаю куда и как хочу расти дальше. По деньгам тоже вышло лучше)
И предыдущая была ’моя’ и любимая, но только сейчас я себя чувствую профессионально реализованной и знаю куда и как хочу расти дальше. По деньгам тоже вышло лучше)
1
Я с вами,с 26 не работаю, благодарна мужу что поддержал в моем желании. Сейчас мне 44 работать не хочу, нравится по дому копошиться, спать, на море ходить, путешествовать, с подругами встречаться.
Мне 43. Не знаю кем я хотела бы быть.....не нашла себя. Работаю, но понимаю, что не мое, не приносит удовольствие работа.
мне 30, с 13 лет обожаю торговать, а работаю в айти(( хочу на рынок к прилавку, а не в офисе сидеть 
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу