Счастье_же_вот_оно• 31 марта 2024
Прошу не засуджувати, будь ласка….
Всім привіт. Я тут новенька. Зареєструвалась, бо потребую поради і думки з боку. Заплуталася, втомилася… Почну спочатку…Мені 28 років, заміжня, маю доньку (2,4 р). Все свідоме життя я розуміла, що дуже хочу родину, хочу закохатися раз і на все життя, стати мамою і жити спокійно в любові і повазі. Завжди розуміла, що пріоритетом в житті для мене буде родина, не бізнес, чи гроші. Проте, я не з лінивих, не з тих жінок, які прагнуть сісти чоловікові на шию і все життя не працювати, а сидіти вдома і деградувати. Я мала мрію з юності - займатися волоссям. Ця мрія еволюціонувала від перукаря і до майстра по нарощуванню. Але до цього я прийшла лише в 27 років. В юності, як це частіше за все бувало у дітей мого покоління, батьки запихнули мене в універ на ін яз, бо я маю розум до мов. Мене дійсно по сей день захоплюють іноземні мови, я володію 5тьма, але повʼязувати це з роботою не хочу - це просто не моє (мала досвід). Так я закінчила 4 курси бюджету(для батьків) і, коли не попала на 5й, з радістю кинула це діло і пішла в самостійне доросле життя в неповних 20 років. Але волоссям зайнятись не вийшло, бо мусила заробляти і якось жити. Словом, ніхто зі мною не панькався, я розумна, працьовита і багато від життя не просила. І от в 23 роки зустрічаю я свого майбутнього чоловіка. Скажу одразу, я приваблива (була), уваги чоловіків в мене було завжди багато і я ніколи не почувала себе самотньою, проте на той момент життя, була зайнята виключно роботою і цілеспрямовано чоловіка не шукала. Я займалася спортом, мала струнку привабливу фігуру, заробляла і, відповідно, мала гроші щоб доглядати за собою - словом, виглядала на всі 100. Такою мене і зустрів мій чоловік. Ми більше року просто спілкувалися, іноді зустрічалися, романтичних стосунків не було - я була зайнята роботою, він теж, та і він увагою дівчат обділений не був, за ним завжди бігало дуже багато дівчат. До того ж він був професійним спортсменом і мав специфічну роботу, через яку постійно біля нього крутилося купа жінок - він був начальником охорони в елітному нічному клубі Харкова, а паралельно працював у тодішнього мера Генадія Адольфовича. І от у 20му році ми починаємо близько спілкуватися і в якийсь момент у мене спалахнула закоханість. Неймовірна, яскрава, шалена. Проте все ще, ні сексу ні офіціних стосунків в нас не було, просто в якийсь момент щось клацнуло в серці і я відчула - це моя доля. Пам’ятаю навіть, як сказала тоді подружці: «Побачиш, Сашка, я за нього вийду заміж, я відчуваю». Він на той момент поїхав на пів року в Англію на контракт по спорту і ми почали розвивати наше спілкування на відстані. Ми постійно жартували - я йому «Збирай гроші на весільну сукню», а він мені «От побачиш, приїду і одружусь». Майже так і сталося. Він приїхав в Україну в лютому 20го року і вже в новорічну ніч зробив мені пропозицію. Усі два місяці до нового року ми були нерозлучні. Я мліла від почуттів, а він впевнено переконував мене, що попереду нас чекає родина. І от в січні я йду в відпустку і ми на 2 тижні їдемо в інше місце і не вилазимо з ліжка. Бажання мати ВЖЕ дитну було обговорене, так це дуже швидко, так досить інфантильно, але що він, що я досить впевнено стояли на ногах і вирішили, що ми кохаємо один одного, а значить впораємося. В мене з дитинства були проблеми з циклом. Місячні не почалися самостійно, мені іх стимулювали у 16 років і з того дня по сьогодні я ніколи не знаю, коли вони мають початися 😅 так і жила. Паралельно, окрім нерегулярного циклу, мала полікістоз і ще кілька супутніх порушень, про які я знала, а також знала, що самостійно завагітніти скоріше за все не вийде, треба буде готуватися і стимулювати вагітність гормонально. Проте диво, звісно, сталося і завагітніла я з першого циклу вже в кінці січня 21го року. Я була щаслива як ніколи в житті. Чоловік відреагував впевнено: «В нас все буде чудово, кохана». Здавалося, ось воно життя, про яке я мріяла з дитинства…. Але я помилялася. Розпис був запланований на червень. В лютому чоловік знову їде закордон. Взагалі план був виїхати разом до Англії, але все пішло не так, як планувалося. Через 3 місяці чоловік раптово повернувся. Він став різко дуже дивно себе поводити. І тут я дізнаюсь, що в він попав в серйозні проблеми повʼязані з грошима. Пояснювати детально не буду, але скажу так, його підставили на роботі в клубі і ситуація повернулася таким чином, що в один день зникли всі, кого раніше він вважав друзями і щоб вилізти з усього, що сталося, прийшлося віддати усі заощадження що були відкладені. А, ще трошки раніше почалися проблеми, які були повʼязані з роботою у Кернеса, який напередодні (у грудні 20го) помер. Чоловік став дратівливим, постійно зникав аргументуючи це всіма цими проблемами. Я підтримувала його і терпляче чекала коли це все закінчиться. Періодично мене відвідували думки, що може якісь з цих ночей, коли він зникав, він був з жінками… але я від себе ці думки відганяла - приводу сумніватись він мені не давав, а починати сімейне життя з недовіри, перевірок і слідкування я не хотіла.
показать весь текст
2
12
13
18
Язвочка• 31 марта 2024
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Відповідаю:
1) Вони б не повісили, і саме про це і йшла мова. Я не мала ніколи такої цілі і ніколи не розраховувала, що хтось буде займатись моєю дитиною окрім мене. І про батьків взагалі ні слова в моїй розповіді не було від самого початку. Не придумуйте зайвого.
2) Я не офігітєльна і ніде не казала, що я краща за інших. І ви хочете чесно сказати, що немає жінок, які народжують дітей і лишають іх на батьків, щоб займатись своїм життям? Якщо Ви живете в якійсь окремій реальності, то я Вас шокую - такі жінки існують. Я ж навіть іх не засуджую - це не моє життя.
3) В цьому конкретному контексті «прекрасним» - це сарказм. Я думала, це зрозуміло без лапок.
1) Вони б не повісили, і саме про це і йшла мова. Я не мала ніколи такої цілі і ніколи не розраховувала, що хтось буде займатись моєю дитиною окрім мене. І про батьків взагалі ні слова в моїй розповіді не було від самого початку. Не придумуйте зайвого.
2) Я не офігітєльна і ніде не казала, що я краща за інших. І ви хочете чесно сказати, що немає жінок, які народжують дітей і лишають іх на батьків, щоб займатись своїм життям? Якщо Ви живете в якійсь окремій реальності, то я Вас шокую - такі жінки існують. Я ж навіть іх не засуджую - це не моє життя.
3) В цьому конкретному контексті «прекрасним» - це сарказм. Я думала, це зрозуміло без лапок.
Котик, а де коментар про те, що в батьків власне життя і про те, що вони займаються молодшою сестрою? Занадто обізнана для новачка і вміє редагувати комментарі)))
6
Путающаяся• 31 марта 2024
Автор, хочу підтримати Вас. Прочитала все від початку до кінця.
Шкода, що Ви потрапили в таку ситуацію.
Раджу Вам спочатку влаштувати дитину в садочок і паралельно шукати собі роботу або зайнятись улюбленою справою. Вам потрібно відволіктися і приділити час собі.
З приводу чоловіка радила б поговорити з ним про все, що Вас не влаштовує і якщо змін не буде, вирішувати чи потрібно це Вам. Я б зробила так.
Шкода, що Ви потрапили в таку ситуацію.
Раджу Вам спочатку влаштувати дитину в садочок і паралельно шукати собі роботу або зайнятись улюбленою справою. Вам потрібно відволіктися і приділити час собі.
З приводу чоловіка радила б поговорити з ним про все, що Вас не влаштовує і якщо змін не буде, вирішувати чи потрібно це Вам. Я б зробила так.
1
5
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Відповідаю:
1) Вони б не повісили, і саме про це і йшла мова. Я не мала ніколи такої цілі і ніколи не розраховувала, що хтось буде займатись моєю дитиною окрім мене. І про батьків взагалі ні слова в моїй розповіді не було від самого початку. Не придумуйте зайвого.
2) Я не офігітєльна і ніде не казала, що я краща за інших. І ви хочете чесно сказати, що немає жінок, які народжують дітей і лишають іх на батьків, щоб займатись своїм життям? Якщо Ви живете в якійсь окремій реальності, то я Вас шокую - такі жінки існують. Я ж навіть іх не засуджую - це не моє життя.
3) В цьому конкретному контексті «прекрасним» - це сарказм. Я думала, це зрозуміло без лапок.
1) Вони б не повісили, і саме про це і йшла мова. Я не мала ніколи такої цілі і ніколи не розраховувала, що хтось буде займатись моєю дитиною окрім мене. І про батьків взагалі ні слова в моїй розповіді не було від самого початку. Не придумуйте зайвого.
2) Я не офігітєльна і ніде не казала, що я краща за інших. І ви хочете чесно сказати, що немає жінок, які народжують дітей і лишають іх на батьків, щоб займатись своїм життям? Якщо Ви живете в якійсь окремій реальності, то я Вас шокую - такі жінки існують. Я ж навіть іх не засуджую - це не моє життя.
3) В цьому конкретному контексті «прекрасним» - це сарказм. Я думала, це зрозуміло без лапок.
То вы бы повесили.
Но они не дали бы повесить.
Автор, вы со своими тараканами придите к одному знаменателю)
Но они не дали бы повесить.
Автор, вы со своими тараканами придите к одному знаменателю)
6
Белая и пушистая• 31 марта 2024
Автор, а навіщо ви одразу схопили дитину і поїхали із Олександрії в общагу? Там у вас батьки і сестра.. І не так там будо погано і страшно в порівнянні із багатьма іншими містами України. Доволі тихо. З дитиною у вас все гаразд? Може треба пройти якісь тести, збільшити її спілкування із іншими дітьми.
А взагалі... Кернес, дівки, спортсмен... Це повне бінго, гуляв і гуляти буде.
А взагалі... Кернес, дівки, спортсмен... Це повне бінго, гуляв і гуляти буде.
5
Матраскин Брат• 31 марта 2024
Дитину в садок, хоч на пів дня, вже влітку можна влаштувати, ви у відносно безпечноу районі, але чи беруть там таких маленьких узнавайте!
Так у вас буде час заянятися собою. І з дитино спробуйте спорт, може танці, спільна гімнастика, ритмика, щось таке. Але це не один день треба. На каву спробуйте сходити туди де є дитячий простір, пробуйте, може й вдасться.
І не накручуйте вже з тими жінками, бо якщо ви не впевнена в собі істерична жінка, то можуть і з´явитися жінки інші.
Так у вас буде час заянятися собою. І з дитино спробуйте спорт, може танці, спільна гімнастика, ритмика, щось таке. Але це не один день треба. На каву спробуйте сходити туди де є дитячий простір, пробуйте, може й вдасться.
І не накручуйте вже з тими жінками, бо якщо ви не впевнена в собі істерична жінка, то можуть і з´явитися жінки інші.
1
БоВжеВільна• 31 марта 2024
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Господи і до цього дійшли 🤦🏽♀️ Ні, він працює офіційно і стоїть на обліку, бо ж без військового обліку і зареєструватись, як ВПО фізично не можливо.
Так а что с наращиванием волос? Каким образом вы до этого доэволюуционировали год назад, если сидите в четырех стенах?
3
Язвочка• 31 марта 2024
Ответ дляБелая и пушистая
Автор, а навіщо ви одразу схопили дитину і поїхали із Олександрії в общагу? Там у вас батьки і сестра.. І не так там будо погано і страшно в порівнянні із багатьма іншими містами України. Доволі тихо. З дитиною у вас все гаразд? Може треба пройти якісь тести, збільшити її спілкування із іншими дітьми.
А взагалі... Кернес, дівки, спортсмен... Це повне бінго, гуляв і гуляти буде.
А взагалі... Кернес, дівки, спортсмен... Це повне бінго, гуляв і гуляти буде.
Мабуть, батьки і сестра видохнули, коли Авторка поїхала нарешті)))
5
автор
Счастье_же_вот_оно
• 31 марта 2024
Ответ дляЯзвочка
До войны у Вас был бизнес, карьера, своя недвига?
Шановна, я розумію, що може Ваші очікування і Ваш світогляд вимагають від мене відповідності, тому якщо для Вас людина, яка не має в 20 років одразу після універу «нєдвігі, бізнеса і карʼєри», не стоїть самостійно на ногах, то так, Ви праві, я - дно. Я ж сказали лише про те, що я не висіла на шиї у батьків, а після універу пішла жити самостійно і самостійно себе забезпечувати, що на той момент (не в умовах війни) давало мені впевненість в тому, що я можу забезпечити дитину. Все.
9
Язвочка• 31 марта 2024
Автор, то де Ви в Олександрії 5 мов вивчили? У колегіумі? Чи у ліцеї інформаційних технологій? А може, у педагогічному коледжі? Дуже цікаво)
13
Мальовнича даль• 31 марта 2024
О, тут есть девушки из последней темы Тани про бедность? Помните, как где-то на 60 странице в тему резко ворвалась женщина с леденящей душу историей своей жизни, которая потом еще полтора десятка страниц требовала к себе внимания, возмущалась местным цинизмом и недоверием и всем писала, какие они твари циничные и какой ужас тут все друг другу пишут. Такая, странноватая. Помните? Вот, мне кажется, что эта тема - это сиквел
9
Язвочка• 31 марта 2024
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Шановна, я розумію, що може Ваші очікування і Ваш світогляд вимагають від мене відповідності, тому якщо для Вас людина, яка не має в 20 років одразу після універу «нєдвігі, бізнеса і карʼєри», не стоїть самостійно на ногах, то так, Ви праві, я - дно. Я ж сказали лише про те, що я не висіла на шиї у батьків, а після універу пішла жити самостійно і самостійно себе забезпечувати, що на той момент (не в умовах війни) давало мені впевненість в тому, що я можу забезпечити дитину. Все.
Так Вам не 20, а 27. І на початок війни Вам було 24 роки. Це не ’відразу після універу ’. До речі, що за універ? Щось у Кропівницькому?)
1
7
Просто Фіфа• 31 марта 2024
Ну з часом всі в красоті міняються тому комплекси до самої себе зрозумілі. Але якщо чоловік любить то він дивлячись на вас бачить вас ну і потім вже фігурку потрогає. А так ви вмієте і з волоссям лад навести і з нігтями то хто вам заважає хотя б почати. Зробите себе красивішою вже хтось на вас оглянеться і ваша самооцінка виросте і захочете ще бути собі красивішою, одягнетеся краще і коли відчуєте ревнощі чоловіка вам буде ставати легше. Бо дійсно зради з іншими навіть коли одна б якась зрада була завжди лишає слід в середині. Тому тут чим більше зробите себе для себе бажанішою то і за вами потягнуться
5
Наша взяла• 31 марта 2024
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Я не можу лишити дитину на сторонню людину. Не в сенсі, що я вважаю це неправильним, а просто мені психологічо важко, я боюся, що з дитиною щось може статися і все.
Ну значит все не так уж плохо у вас)
автор
Счастье_же_вот_оно
• 31 марта 2024
Ответ дляГендиреХтор
Час, який ви марно витратили на написання простирадл тексту і продовжуєте витрачати на виправдання в коментарях, можна було приділити пошуку інформації про підтвердження рівня знання мов, оформлення розлучення, пошуку психолога і тд і тп. Але, схоже, конструктивні засоби вас не цікаві. Складно підтримувати інфантильність, вибачте.
Яке підтвердження рівня знання мов. Я сказала, що мені подобаються мови. Мені легко даються мови і таких людей безліч. Я вчилася на факультеті іноземних мов, в напрямку «німецька, англійська», бо вчила їх ще у школі. Тому офіційне підтвердження цих мов я маю в дипломі бакалавра. Після універу поїзала на заробітки до Польщі і вивчила там польську і склала іспит в посольстві, до якого маю сертифікат. І сама для себе на курсах вивчала в іспанську і даріжу. До яких, само собою, не маю ніяких документів. Але ключове питання тут «для чого»? Для чого я мушу мати документи, які підтверджують моє знання мов, якщо вони мені не потрібні в житті? Для того, що б показати їх вам? Я не розумію?
2
9
6
автор
Счастье_же_вот_оно
• 31 марта 2024
Ответ дляЯзвочка
Котик, а де коментар про те, що в батьків власне життя і про те, що вони займаються молодшою сестрою? Занадто обізнана для новачка і вміє редагувати комментарі)))
Не зрозуміла, про що мова, хто і що редагував. І яке це має відношення до конкретного коментаря.
автор
Счастье_же_вот_оно
• 31 марта 2024
Ответ дляМатраскин Брат
Дитину в садок, хоч на пів дня, вже влітку можна влаштувати, ви у відносно безпечноу районі, але чи беруть там таких маленьких узнавайте!
Так у вас буде час заянятися собою. І з дитино спробуйте спорт, може танці, спільна гімнастика, ритмика, щось таке. Але це не один день треба. На каву спробуйте сходити туди де є дитячий простір, пробуйте, може й вдасться.
І не накручуйте вже з тими жінками, бо якщо ви не впевнена в собі істерична жінка, то можуть і з´явитися жінки інші.
Так у вас буде час заянятися собою. І з дитино спробуйте спорт, може танці, спільна гімнастика, ритмика, щось таке. Але це не один день треба. На каву спробуйте сходити туди де є дитячий простір, пробуйте, може й вдасться.
І не накручуйте вже з тими жінками, бо якщо ви не впевнена в собі істерична жінка, то можуть і з´явитися жінки інші.
На жаль, з літа не можна. З вересня. Чекаю в черзі.
ГендиреХтор• 31 марта 2024
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Яке підтвердження рівня знання мов. Я сказала, що мені подобаються мови. Мені легко даються мови і таких людей безліч. Я вчилася на факультеті іноземних мов, в напрямку «німецька, англійська», бо вчила їх ще у школі. Тому офіційне підтвердження цих мов я маю в дипломі бакалавра. Після універу поїзала на заробітки до Польщі і вивчила там польську і склала іспит в посольстві, до якого маю сертифікат. І сама для себе на курсах вивчала в іспанську і даріжу. До яких, само собою, не маю ніяких документів. Але ключове питання тут «для чого»? Для чого я мушу мати документи, які підтверджують моє знання мов, якщо вони мені не потрібні в житті? Для того, що б показати їх вам? Я не розумію?
Для того, щоб стати врешті решт самостійною, використовуючи свої знання і навички.
1
Як ухурделю• 31 марта 2024
Ответ дляКартаБезКомиссий
Я с ребёнком в похожей ситуации, малышке годик. Я мечтаю ходить в спортзал, одной ходить в душ, кушать сидя за столом спокойно пережевывая, а не глотая, элементарные вещи.
Начала себя доставать из болота, заставляю привести себя в порядок и сделать хоть что-то одно для себя. Сегодня я сидела пила кофе, ребенку включила идиотские мультики на 10 минут, вчера я поехала гулять по ночному городу с коляской, вернулись в 23. И по фиг что режим сбила в этот день, но для меня это был прям глоток воздуха.
Напишите список, что вам приносит удовольствие или чего хочется. Шаг за шагом выполняйте, пусть не все сразу но вы начнёте выходить по чуть чуть из этой рутины
Начала себя доставать из болота, заставляю привести себя в порядок и сделать хоть что-то одно для себя. Сегодня я сидела пила кофе, ребенку включила идиотские мультики на 10 минут, вчера я поехала гулять по ночному городу с коляской, вернулись в 23. И по фиг что режим сбила в этот день, но для меня это был прям глоток воздуха.
Напишите список, что вам приносит удовольствие или чего хочется. Шаг за шагом выполняйте, пусть не все сразу но вы начнёте выходить по чуть чуть из этой рутины
Вы молодец, прямо по Лабковскому выходит у вас
Ранковий базар• 31 марта 2024
Я всё прочитала и скажу вам , что ничего сверхъестественного с вами не происходит . Большинство женщин переживают такие же периоды , когда появляется ребенок , это уже другая жизнь , не похожая на прежнюю . Вам просто нужно пережить эти моменты , настроить себя, что всё будет хорошо и вся жизнь по сути ещё впереди , пропейте что-то успокаивающее это нужно , потому что ваша эмоциональная энергия на пике ,нужно помочь своему организму . Вы всё успеете , не гоните коней, и себя приведете в порядок и работу восстановите , сейчас главное ваше эмоциональное состояние . Не скажу , что садик вам облегчит жизнь , пойдут разные болячки а это тоже выматывает . Но это проживает каждая женщина , у которой появился ребенок, вы не одна . По поводу мужа вам только решать , или принимать или расходится , тут уже вы должны сами всё понять , здесь никто вам не посоветует правильно .
2
1
автор
Счастье_же_вот_оно
• 31 марта 2024
Ответ дляБоВжеВільна
Так а что с наращиванием волос? Каким образом вы до этого доэволюуционировали год назад, если сидите в четырех стенах?
Я пройшла курс. Сподівалась, що зможу якось почати приймати хоча б моделей, але з дитиною поєднати не вийшло.
2
2
Наша взяла• 31 марта 2024
Ответ дляTivoli
****не з тих жінок, які прагнуть сісти чоловікові на шию і все життя не працювати, а сидіти вдома і деградувати****
****то повісила б дитину на них, як це робить безліч жінок****
Вы не уважаете всех остальных женщин и не хотите дать себе в этом отчет.
Вы постоянно обесцениваете всех остальных женщин.
Вы считаете себя лучше, чем другие.
Ваша ситуация закономерна, вы живете в иллюзии своей исключительности и потому делаете всякую хрень, снова не отдавая себе в этом отчета.
Потому что в вашей голове вы ’не такая’ и делать хрень не можете по определению.
Вы истерите, мечетесь, сами не знаете чего хотите - но в иллюзиях вы ’стоите на ногах’
Пока вы не осознаете эту базовую проблему - у вас не будет повода менять жизнь.
****то повісила б дитину на них, як це робить безліч жінок****
Вы не уважаете всех остальных женщин и не хотите дать себе в этом отчет.
Вы постоянно обесцениваете всех остальных женщин.
Вы считаете себя лучше, чем другие.
Ваша ситуация закономерна, вы живете в иллюзии своей исключительности и потому делаете всякую хрень, снова не отдавая себе в этом отчета.
Потому что в вашей голове вы ’не такая’ и делать хрень не можете по определению.
Вы истерите, мечетесь, сами не знаете чего хотите - но в иллюзиях вы ’стоите на ногах’
Пока вы не осознаете эту базовую проблему - у вас не будет повода менять жизнь.
Автор ещё в иллюзии,как главная красотка на районе выскочила за интересного мужика с деньгами из клуба.а в реальности кастрюли и памперсы.
1
8
Ответ дляЯзвочка
Автор, то де Ви в Олександрії 5 мов вивчили? У колегіумі? Чи у ліцеї інформаційних технологій? А може, у педагогічному коледжі? Дуже цікаво)
Я вчилася в університеті. Я про це написала.
Мэри Попкинс• 31 марта 2024
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Ми стоїмо в черзі в садочок. Сподіваюсь, що ми туди попадем і, після адаптації само собою, в мене зʼявиться можливість зайнятись своїм життям. Втілювати моію, починати працювати, привести тіло в порядок. Поки що так…
Авторе, я б шукала шляхи прискорення вирішення цього питання. Йшла б до завідуючої, йшла в інший садок. Все, що ви описали, окрім зрад чоловіка, близько мені: моральний стан після народження дитини, вередлива дитина. Я була на межі, це найстрашніший емоціцно період в житті, хоча в мене і були страшні випадки в житті, дитина прив´язує до себе і не дає зменшити стрес, пережити його чи якось перемкнутися. Тому я віддала дитину в приватний садочок. Це дорого, але це мене врятувало, я відчуваю себе людиною, а не потяганою ганчіркою без сил на життя. Додам, що дитина не перша, але сукупність обставин та їх збіг може робити з психікою жахливі речі. Вам треба перекласти на когось дитину хоча б на півдня, шукайте варіанти, я не знаю ваших фінансових можливостей, але поділилася власним досвідом.
1
1
Санька-4b93• 31 марта 2024
Ответ дляСчастье_же_вот_оно
Яке підтвердження рівня знання мов. Я сказала, що мені подобаються мови. Мені легко даються мови і таких людей безліч. Я вчилася на факультеті іноземних мов, в напрямку «німецька, англійська», бо вчила їх ще у школі. Тому офіційне підтвердження цих мов я маю в дипломі бакалавра. Після універу поїзала на заробітки до Польщі і вивчила там польську і склала іспит в посольстві, до якого маю сертифікат. І сама для себе на курсах вивчала в іспанську і даріжу. До яких, само собою, не маю ніяких документів. Але ключове питання тут «для чого»? Для чого я мушу мати документи, які підтверджують моє знання мов, якщо вони мені не потрібні в житті? Для того, що б показати їх вам? Я не розумію?
Так, на каком этапе вашей жизни работа с волосами присутствовала, можете объяснить? И зачем вы языков кучу выучили, если в жизни ими не пользуетесь и не зарабатываете?
8
Ответ дляГендиреХтор
Для того, щоб стати врешті решт самостійною, використовуючи свої знання і навички.
Я не хочу займатися мовами в житті. Я про це говорила декілька разів.
1
5
Хвігура мічти• 31 марта 2024
Ответ дляTivoli
Автор весь текст доказывает, что она ****не з тих жінок, які прагнуть ....... сидіти вдома і деградувати****
Она просто сидит дома и деградирует, так уж вышло
Она просто сидит дома и деградирует, так уж вышло
Вы не понимаете, это другое (с)
Конечно, верим
Конечно, верим
6
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу