Что вы думаете по поводу самосуда? (Врачи)

Я завагітніла двійнею в 37 років.
Старшому сину було тоді 15.
Так я свідомо відмовилась від вагінальних оглядів. Приносила гроші лікарці в кожний прийом і все.
Аналізи, УЗД все робила, а огляд ні.
Бо в першу вагітність після огляду на меленькому терміні потрапила на збереження.
Як згадую, досі трусить. Але вагітність в 21 та 37 то дві «великі різниці»

Я не врач. И в семье врачей нет. И у меня умерла племянница по вине врача (было доказано). И огромный вагон других, к счастью, менее трагичных, но ошибок.
Но я благодарна огромному количеству врачей, которые встретились на моем пути. За то, что я живу. За то, что я живу без боли. За то, что мой папа ходит. За то, что сын не инвалид. И много, много ещё за что.
В бесконечном хейте врачей мы забываем, что врачи - люди. Просто люди. Среди них отличные спецы с ужасным характером и милейшие ’коновалы’. Среди них есть лентяи и постоянно стремящиеся стать еще лучше, как специалисты. Изначально бездушные, просто выгоревшие, и переживающие за каждого пациента. Хирурги, собирающие раненых по кусочкам, неонатологи, выхаживающие недоношенных малышей. И много-много других.
В своей злобе и бессилии мы забываем о благодарности. Просто не надо всех - под одну гребёнку.

Учиться надо у профессоров, а лечиться у их учеников. (с)

Чому, можливо через елементарне недотримання санітарних норм. У нас був випадок, коли в стоматології медсестра приховала, що хвора на гепатит (Боткіна), бо боялась втратити роботу, і заразила купу клієнтів.

Дуже співчуваю. На жаль, у всіх нас є неприємний досвід.... (((

Я вам співчуваю набагато більше, ніж собі. Вирізати здорові лімфовузли. ВІн, мабуть звання собі купив.

У меня двоякое впечатление. Когда сыну было полгода, ему не смогли отличить аллергию от ОРЗ и чуть не залечили до смерти. Я тогда спасла малого на свой страх и риск нашла препарат от аллергии, купила в аптеке и выжидала 5 минут когда врачи в реанимации пойдут курить и придет санитарка читать газету. Смогла, потом еще два раза и ребенку стало легче. Я пошла на риск сознательно, так как теми схемами что лечили ставало все хуже а врачи меня не слышали. Сын выкарабкался. То была районная больница в одном из западных регионов. Тоже обвиняли меня до этого во всех грехах, но мне было пофиг, сын выздоровел.
Потом переехали в Киев. С педиатрами честно говоря особо сначала не везло. Потом поменялась врач и наладилось. Потом увы в 4 года сын заболел лимфомой. Куда идти и что я вообще не понимала, как мешком ударенная была. И нам помог хирург который делал биопсию, при том что я не могла ему и гривны лишней заплатить, не было просто, перейти в Охматдет в гематологию. Я еще слышала как он ругался тогда по телефону, ему рассказывали что прописки нет, нелегитимно и прочее. Просто адекватный человек попался, он смог достучаться, нас взяли. Сына пролечили. Это стоило и намного меньше чем пришлось бы платить по прописке, и в той же области где сына чуть в младенчестве не угробили, я его лечить в гематологии просто боялась. Врача со временем отблагодарить смогла, да и всю жизнь благодарна буду. Фактически чужой человек, но ребенок мой получил вторую жизнь благодаря ему. Притом по характеру довольно жесткий и резкий, мне было довольно сложно с ним общаться. Но помог больше всех и врачи Охматдета тоже.

та ладно?)) лучше, чем в Израиле, США, Японии, Швейцарии?) почему ж туда едут лечиться богачи, а к нам не едут?

Ні, він отримав тисячу доларів (і стільки ж за першу операцію), а я - два зайвих радіойода на йоднегативні ракові лімфовузли. Тож правильно співчуваєте.

Даруйте, він мав повернути вам гроші за першу операцію, а він ще й за другу взяв гроші? Це вже край. Моїй знайомій хірург після невдалої операції гроші вернув. Мені ще здається, що посади, дисертиції вони просто купуюють.

Ще й на третю хотів, і не відпускав мене, мовляв, я все сам перероблю. Тоді я кажу - лікарю, грошей вже немає, щоб ви переробили. Тоді відпустив мене до іншого....
Тож я трохи скептично ставлюсь до нашої медицини. Хоча лікуватись їжджу в Україну, але до ’своїх’ перевірених лікарів. Ну і в Україні можна за гроші зробить не по протоколу. Я розповідала вже, в мене кіста з´явилась, є показання до операції, якщо де факто, а де юре - від трьох сантиметрів по протоколу. А вона боліла, як зараза, ще й підозра на онко була. То поїхала і в Оберігу її видалила за один день и тисячу євро на коло - оллінклюзів, так би мовити. Тут би було безкоштовно, але я б ще рік-два жила на знеболювальних, ростила б тую кісту до трьох сантиметрів....

Дуже співчуваю Вам🥺🥺 Інколи кричати хочеться від розпачу та безсилля.. В мене був викидень на ранньому терміні. Причому відчуваю свою провину- не знаю для чого вирішила перевіритись внутрішньовагінально. Чи все добре. Уяви не маю для чого. Нащо було лізти? У мега популярної і досвідченої в нас лікарки. Чому вона мене не відмовила- теж задаю собі це питання… На вечір сильна кровотеча і все. Але я в той день також трохи важко фізично працювала. Може ще й це… Дуже важко переживала. Але завагітніла майже зразу- через 4 місяці. Всю вагітність мала страх, що знову почнеться кровотеча і все закінчиться(((
Уявляю, через що Ви пройшли… Рада, що все у Вас склалось добре!

Дуже співчуваю Вам🥺🥺 Інколи кричати хочеться від розпачу та безсилля.. В мене був викидень на ранньому терміні. Причому відчуваю свою провину- не знаю для чого вирішила перевіритись внутрішньовагінально. Чи все добре. Уяви не маю для чого. Нащо було лізти? У мега популярної і досвідченої в нас лікарки. Чому вона мене не відмовила- теж задаю собі це питання… На вечір сильна кровотеча і все. Але я в той день також трохи важко фізично працювала. Може ще й це… Дуже важко переживала. Але завагітніла майже зразу- через 4 місяці. Всю вагітність мала страх, що знову почнеться кровотеча і все закінчиться(((
Уявляю, через що Ви пройшли… Рада, що все у Вас склалось добре!

Звісно хотів, нахабства у професорів вистачає. А сказати йому все, що ви про нього думаєте ви не наважилися? І чому ви мали платити за його помилки. Ми всі маємо хоча б відгуки про таких ескулапів залишати. Я не знаю , чого чекати від наших лікарів, і не можу заставити себе до них ходити. І ще мені хірург, квалівфікована і порядна якось сказала, що краще у приватних клініках операції не робити. Мене в цій темі вразила реакція лікарів - я розумію, що вони усі люди і можуть помилятися, але жодна з них не відчуває провини, жалю. І ставлення до пацієнтів таке зневажливе. В Словаччині медицина, звісно, краще?

А я не могла, бо той, хто мене взяв, в нього в підпорядкуванні. (((( Поскаржусь - ніхто мене не візьме. ((((
Це дуже, дуже страшно.
Щодо приватних не погоджусь, дуже рекомендую Оберіг. Мені там дитину два рази оперували, і мене два рази. Всі операції пройшли чудово. Вони ще й не вписують додатково кожен чих в рахунок. Скільки сказали - стільки й буде, а може й менше. В серпні робила операцію, просто чудово все пройшло. Я вже знаю їх рівень, не боялась ні хвилиночки.
В них теж є погані лікарі, я особисто знаю одного поганого і двох таких собі. Але здебільшого всі класні. Особливо, якщо пошукати рекомендації перед тим як. На рандом краще не йти навіть туди.

Зрозуміла нарешті, виходу в вас не було. але цей професор рано чи пізно свого кваліфікованого підлеглого зжере або підставить. А щодо приватних - ця хірург розповідала про Борис і наводила приклад їхнього втручання. я тоді шукала невропатолога. І ще одна лікар мені теж казала, що краще звертатися профільного центру, а не до приватної клініки. Я лікарів боюся, і дуже, після їхнів ’діагнозів і лікування’, не могла себе заставити до них ходити. А рекомендації - більшість з них пишуть самі лікарі, я навіть навчилася відрізніти їх від справжніх. Буває і так, що на 2 десятки хвалебних знаходиш один дуже поганий і починаєш розуміти, який це лікар. І знайомі мені 2 рази радили таких торгашів. Складно це. Свого часу я не пішла до інституту Шалімова, тому що начиталася поганих відгуків, а нещодавно знайомий пішов до цього інституту саме рандомно, і його вилікували!

З усією повагою до Борису і багатьох хороших спеціалістів в них, про їх невропатологів чула тільки погані відгуки. (((( В мене там була чудова гастроентеролог, вона виявила, що природа болю не могла критись в ШКТ, тож відправила мене до невропатолога. В них там два, чи три, і вона хвалила їх. Але я позбирала відгуки, і жодного хорошого, всі тільки казали - ні в якому разі!
Взагалі в Україні не стикалась з хорошими невропатологами, але й нагальної проблеми не було. На щастя, тут, в Словаччині, познайомилась з неймовірним українським невропатологом, просто чудовий спеціаліст.
Щодо профільних - погоджуюсь повністю. На превеликий жаль. Я б дуже хотіла, щоб ті круті спеціалісти працювали в приватних, бо хочу і можу собі дозволити лікуватись цивільно, але, якшо лікар в інституті, то він в інституті, і лягаєш куди треба, за умови вже не думаєш. Хоча митись раз на тиждень - таке собі... Просити нянечку, щоб в чайнику в процедурку принесла, щоб хоч гігієнічно якось протертись... То пекло. (((

Гастроентеролог просто хотіла знайти клієнта для свого невропатолога, це для наших лікарів типово s надати за наш рахунок їм послугу. Але що в ній тоді чудового, даруйте, як їй можна вірити? І ще б той невропатолог розвів вас на купу грошей. І кваліфікований лікар - це той, хто знає англійську і може хоча б підтримувати свій професійний рівень, а більшість з них - не знає, та й не хочуть знати. Мені якось казала лікар, що коли вона працювала в приватній клініці, в них був план з нав´язування пацієнтам непотрібних досліджень, і що контролю (хоч якогось) за якістю лікування в цих клініках немає. Так що не знаєш - чи мучатися і ходити брудною (в наш час), чи ризикувати здоров´ям. І мене свого часу вразило, що ці лікарі готові обманути і послати заради 20К-40К на непотрібну операцію, після якої станеш інвалідом і просто не виживеш. Тобто вбити готові заради цих грошей. Шокована була.

Ой, вона чудова, бо вона мені дуже допомогла. Наприклад, я мала зі шлунком проблеми, і не могла зрозуміти. Кислотність кислотністю, а вона сказала, що то може бути через еутірокс потім. І то є правда, він подразнює слизову. Особливо -якщо його пити все життя.
І то не один такий приклад.
Останній раз, от коли до невропатолога хотіла відправити, я до неї прийшла взагалі з симптомами, дуже схожими на грижу (стравоходу чи шлунку, я плутаюсь), зробили гастроскопію, виключили. Але був дуже сильний біль, схожий на такий, як камінь проходить через жовчний проток, або нирковий виходить, щось таке було. Думала, помру від болю. Вона все дослідила, каже, скоріше за все спина, бо до ШКТ в мене питань немає, все обстежили. УЗД, аналізи, гастроскопія - як у космонавта.
Ну і за це за все страхова платила, слава Богу, так що я тільки за обстеження була.
Але до невропатолога вже не пішла.
Щодо гіпердіагностики і заліковування погоджуюсь з вами, то є часто. Але в того гастроентеролога вже не перший год лікуюсь, вона правда класна. І дослідження призначає з огляду на покриття страховою и необхідності.

А біль як пройшов? Інший лікар встановив діагноз? Чи сам по собі? І гастроскопію робити - не дуже добре для організму.

Сам по собі, то один приступ був. Скоріш за все, нерв защемило. Але біль був жахливий.
Але то все життя в мене - то туди віддає, то сюди... Просто що перший раз настільки сильний.... І поки останній раз, слава Богу.

Я не дуже обізнана в медицині, але гастроскопія - серйозне втручання, яке відповідальні лікарі без показань не роблять. Мене свого часу гастроентеролог теж відправляла на гастроскопію, і родичі мені популярно це пояснили і відговорили. А виключити - це їх типова маніпуляція, тим більше, що гастроскопія нічого не виявила, тобто вона попала пальцем в небо. В мене був жахливий одноразовий біль, коли почався остеохондроз, але я не знаю, чи то була грижа, чи міофасциальний синдром. Невропатолог би вас направив на МРТ, виявив би протрузію, і далі б почалося. Не йму я ім віри.

Це в залежності від віку. З 45 років в Україні і з 50 в Європі гастроскопію, як і колоноскопію, призначають раз на кілька років, бо в цьому віці вже є вищий ризик онко. Якщо є якісь скарги - то зазвичай. Тут навіть частіше, ніж в Україні....
При міофасциальному трохи інший біль, але я чудово розумію, про що ви. До невропатолога я так і не дійшла, бо не дуже розумію, що вони скажуть. Зняти запалення я й сама можу, вправи знаю, операцію не хочу - тому не пішла до невропатолога. Тим більше, хорошого не мала...

Операція при грижі вам нічим не допоможе, це просто лікування симптому і великий ризик стати інвалідом. В цьому я розуміюсь. Лікується back pain на Заході переважно вправами, у гострій стадії - також і успішно (знаю від близьких людей, я теж не в Україні) і способом життя, диклофенак, мяко кажучи, не корисний для шлунка, але я, нажаль, його приймала. Стосовно гастроскопії і колоноскопії не бачу сенсу заради 0.01 % випадків або нижче онкології в таких інвазивних процедурах. Самі за свої гроші собі нехай ці ескулапи роблять. Мені 6 разів настирливо навязували операцію з видалення грижі і теж багато чого казали. А потім, коли я твердо відмовила, один з цих невропатологів сказав, що в мене нічого немає (якого біса мені тоды було втюхувати операцію), а інший - що в мене - міофасціальний синдром, тобто стан, який не лікується операцією. Мені так і кортіло запитати - як так можна, тому я їм не йму віри, і Західним - також. І в Європі - кілька днів том ходила до лікаря - щось на кшталт запалення очей, 2 тижні не проходило, вимушена була. Попередила про алергію на антибіотики, він, дбайливо посмішаючись, виписав рецепт. Прийшла до аптеки, і фармацевт мені одразу сказала, що він виписав мені антибіотик.

Я уже когда-то тут рассказывала свою историю 20-летней давности. В двух словах: после родов врач мне сказала, что обноружила у меня гонорею и я об этом ни в коем случае не должна говорить мужу. Взяла ’еще раз анализ’ перед выпиской и на след день сообщила, что гонорея подтвердилась и еще высеялась трихомонада. На вопрос как так, ведь я была на учете в поликлинике и сдавала все анализы, был ответ, что так иногда бывает. Волноваться не нужно! Но мужу уже сообщить нужно. Просто поездите ко мне и я вас тихонечко вылечу. Итог: я здорова (пошла в районную поликлинику и сдала мазок), семья с первенцем была на грани развода (причина по-моему очевидна). Сейчас у этой дохторицы своя клиника(
Ничего мы ей не сделали. Забили на все.

Ничего не поняла.
Зачем она вам сказала, что у вас зппп?

Я ЗА, обоими руками.

У нас много бизнесменов, которые назначают операции, когда можно и без них, когда не долечивают зуб, чтобы пришли еще и тд
Таких нужно пытать.

мне рассказывали что во время оперция оставляют 1-2 метастазы на расплод.

грешникова??? в киеве такая есть, тоеж таким промышляла