Чому люди не справляються без антидепресантів, що пішло не так?

Теж, таке питання. Бо, у 2 світову, навряд чи, були АД.. Аде, моя бабуся, була ,набагато спокійніша, терпляча і тп, за мене, хоча пережила, набагато страшніше.

Мені теж від всіх хвороб назначили. Два лікаря. Думаю пити чи ні. Стан не критичний, але дуже погіршує якість життя.

Спробуйте білатеральну музикунаніч і дихання спеціальне. На крайняк є зайфхаки з диханням в пакет, щоб збільшити кількість вуглекислого газу в крові і відключити симпатичну нервову сичтему щоб заснути.

Ви лікарка?

блін, так не було АД. тому мій дід злий був весь час і бий мою бабусю постійно! він був здоровий мужик, а бабуся десь кг 45 важила. По селам майже всі чоловіки алкоголіки! але так, АД не п´ють. Мій батько та його брат спилися, обоє від горілки померли. Брат п´є запоями в тиждень і теж б´є дружину-дітей. Але біла ворона в сім´ї я, бо п´ю нейролептики та ходжу до психіатра-психолога

Все залежить від того, яка у вас є альтернатива.
І дивлячись від чого призначили.
Якщо умовно у вас депресія, а змоги проходити психотерапію немає, тоді звісно краще пити АД, ніж страждати.
Якщо все що вас хвилює (умовно) - це синдром подразненого кишківника (рідко це буває ізольованою проблемою, але все ж), і ніяке інше лікування не допомагає, тоді теж краще пити.

ні, когнітивно-поведінковий терапевт.

ні, когнітивно-поведінковий терапевт.

Пц( Дякую, що напам´ятали мені чому я до наших намагаюся не звертатися.

Я почала терапію і поки припинила бо 1500грн за консультацію щотижня не тягну((

В мене панічні атаки, боязнь людних місць (часткова, не постійна, не падаю, але крутиться голова, треба за щось триматись), головний біль,невропатія, синдром подразненого кишківника, тривожний розлад(( І компульсивне переїдання.. Інколи накриває, лежу кілька днів, пропускаю роботу, або ходжу по лікарях((

Будь ласка) звертайтесь до інших, це ж ваш вибір.

Будь ласка, не калічте людей, це ж люди.

Нагадайте, будь ласка, в якому ВУЗі ви вивчали психологію і де здобували освіту психотерапевта?
Чому ви вирішили, що ваш власний досвід лікування у психіатра робить з вас експерта в галузі психотерапії? Це ефект Даннінга- Крюгера чи щось інше?
Щоб ваші коментарі були змістовними, напишіть з чим конкретно ви не погоджуєтесь, тоді можливо вийде якась дискусія. Тому що важко передбачити, що в вашій голові зараз відбувається і до яких висновків ви прийшли).
Бо я б подискутувала, але розумію, що мета вашого допису була інша
Тому просто побажаю вам гарного дня і самоствердження в вашій професії, а не на форумі

Нагадайте мені, в якому вузі вчать настільки примітивній маніпуляції?
Чому ви вирішили, що можете визначити не необхідність прийому АДів?
Ефект Даннінга- Крюгера трошки інший аніж ви думаєте. Раджу ознайомитися глибше, щоб не сідати в лужу.
Щоб ваші коментарі були змістовними (ТМ) нічого не рекомендую, бо не те що вірю, що безболісно буде сприйнято, ви вже в опозиції.
Квіточка як символ відчаю... Але дякую, що без ’харошого дня’)

легкі і помірні депресії лікуються або антидепресантами або психотерапією. Ці два види лікування мають приблизно онакову ефективність. Це є в західних протоколах лікування NICE.
А от важкі, рецистентні, повторювані депресії потребують поєднання АД + психотерапія. Якийсь один метод буде неефективним.

З тривожними розладами притримуються схожої стратегії. Якщо тривога суттєво псує якість життя, звичайно є сенс звернутись до лікаря і почати приймати ліки. Це буде навпаки сприяти більш ефективній терапії, якщо захочете підключити ще і психотерапію.
Сучасні АД досить безпечні, не варто їх ботись. Головне не займатись самолікуванням.

А взагалі для подолання тривожного розладу треба змінювати тривожне мислення і освоювати нові поведінкові навички. Тоді результат буде тривалим і це буде гарною профілактикою рецидивів.

Тому що доцільність призначення АД у випадку про який я писала, визначив лікар-психіатр, який перед цим обстежив мою клієнтку і встановив діагноз розлад тривоги за здоров´я і порекомендував утриматись від прийому антидеперсантів, а пройти психотерапію.

Ви своїми коментарями приносите більше шкоди, коли всіх відправляєте до психіатра і заперечуєте можливість отримати психотерапевтичну допомогу.
Якщо б ви ознайомились з лікуваням депресій трохи глибже, то очевидно б знали, про що свідчить офіційна статистика: 70% людей, які проходили лікування депресії тільки АД, в найближчі 5 років матимуть рецидив.
Після проходження психотерапію (з АД чи без них, в залеждності від тяжкості захворювання) цей відсоток суттєво зменшується.
Не тому що психотерапія магічним чином зменшує схильність жо депресій (біологічні чинники нікуди не дінуться), а тому що людина знає, що треба робити при перших же проявах депресивного стану, щоб не допустити розвитку власне депресії.
Як ви мабуть знаєте (хоча навряд чи), щоб встановити діагноз депресія симптоми мають зберігатись як мінімум протягом 2-х тижнів.

Про знецінення роботи психологів і психотерапевтів, навіть не буду починати) Але ви не відповіли на питання: де ви здобували експертність в галузі психології?
Ось вам і відповідь) Квіточка - як бажання завершити розмову на гарній ноті - Я відчуваю не відчай, а роздратування від таких недолугих коментарів, як ваші в цій темі. Тому давайте завершимо на цьому розмову і я вам ще раз побажаю гарного дня)

Я не читала. Тільки перші пару речень. Вибачатися не буду)
Це ваша фраза ’легкі і помірні депресії лікуються або антидепресантами або психотерапією’. І вона неклієнтоорієнтована, м´яко кажучи, але економічно мотивована. Розумію. Всім потрібно їсти.
При СПК призначаються окремі групи АДів не тому що лікарі, які їх призначають некомпетентні, а тому що це дає шанс зняти больовий синдром. Швидко. І вже потім підключати ’м´який підхід’. І тут ми знов згадуємо навіщо ми тут зібралися. Хтось заради того що їсти треба, а хтось тому що хочеться допомогти, чи то собі, чи то пацієнту.
І так, дякую зорі що я не моск (закреслено), що я маю можливість по мінімуму стикатися з нашими терапевтами з дипломом педіна. Бувайте.

Я не читала. Тільки перші пару речень. Вибачатися не буду)
Це ваша фраза ’легкі і помірні депресії лікуються або антидепресантами або психотерапією’. І вона неклієнтоорієнтована, м´яко кажучи, але економічно мотивована. Розумію. Всім потрібно їсти.
При СПК призначаються окремі групи АДів не тому що лікарі, які їх призначають некомпетентні, а тому що це дає шанс зняти больовий синдром. Швидко. І вже потім підключати ’м´який підхід’. І тут ми знов згадуємо навіщо ми тут зібралися. Хтось заради того що їсти треба, а хтось тому що хочеться допомогти, чи то собі, чи то пацієнту.
І так, дякую зорі що я не моск (закреслено), що я маю можливість по мінімуму стикатися з нашими терапевтами з дипломом педіна. Бувайте.

Здається, що я вас намагаюсь в чомусь переконати, але ні.
Це для тих, хто у кого ви намагаєтесь сформувати хибне уявлення про психотерапію. Скопіювала з керівництва NICE:
Депресія легкого ступеня, що триває
понад чотири тижні «вичікувальної тактики».
Якщо депресія легкого ступеня триває більше, ніж чотири тижні «вичікувальної тактики» (без значних супутніх проблем чи ознак суїцидальних намірів), необхідно запропонувати один з наступних видів психотерапії на обмежений період (близько 2-3 місяців):
• індивідуальна недирективна підтримуюча терапія, чи
• групова когнітивно-поведінкова терапія, чи
• самодопомога під керівництвом фахівця.
Не слід використовувати антидепресанти як лікування першого вибору при депресії легкого ступеня. ’Не слід’ в керівництві виділено жирним шрифтом)

Ніхто з лікарів не призначає одразу АД при депресіях при легких і помірних станах. Але з огляду на можливості (в тому числі фінансові) і вибір самого клієнта, йому пропонують різні варіанти, АД в тому числі.
І наголошую, що мова йде про лікування розладів настрою легкого і помірного ступеню.
Ніхто психотерапією не замінює необхідність призначення нейролептиків чи інших препаратів при інших розладах. Хоча і є підтримуюча психотерапія психозів. Але це вже геть інша тема.

В мене панічні атаки, боязнь людних місць (часткова, не постійна, не падаю, але крутиться голова, треба за щось триматись), головний біль,невропатія, синдром подразненого кишківника, тривожний розлад(( І компульсивне переїдання.. Інколи накриває, лежу кілька днів, пропускаю роботу, або ходжу по лікарях((