Хто має досвід подружнього життя як сусіди, зайдіть будь ласка.

Порадниці, добрий вечір.
Так склалося життя, що 5 років тому після 10 років щасливого подружнього життя, ми з чоловіком пережили важкий період, який розрушив все і поділив життя на ДО і ПІСЛЯ.
Причина не зрада, а те, що я його не підтримала в важкий для нього час (смерть рідного брата).
Пройшло 5 років і ми стали один одному чужі (обіда у обох) , єдине що зв´язує це турбота і життєдіяльність дітей.
В наші 45 років дітям лише 5 і 8.
В житті дітей чоловік бере дуже активну участь, навіть більшу ніж я.
Тому мене в цілому все влаштовує.
Но в період свят чи просто поганого настрою так стає херово на душі від розуміння, що сім´ю не створила чи правильно буде сказати не зберегла. Коханою жінкою ні для кого не стала. І в свої 45 є нещаслива жінка.
Щось міняти не бачу сенсу, так як з 2 дітьми точно часу і сил на нові стосунки не буде. Ну і де гарантія, що ті нові стосунки будуть і якщо будуть, то будуть щасливі.
І в такі дні як сьогодні, мене чоловік навіть з днем матері на словах не привітав і так херово. Двічі народила йому, а банального Вітаю не почула.
Хочеться почути історії, як живуть такі сім´ї, як наша. Скільки років так живете. Як справляєтеся з душевними муками.
Дуже прошу відписатися тим, хто є, чи бу в таких стосунках.
Бо якщо ти це не пережив, ти цьоги не зрозумієш.
Ще 5 років тому, я би з піною у рота доказувала, що так жити би ге змогла, а виявилося, що змогла і 5 років так живу...