Дайте жіночу пораду, кінець відносин

Ми були у відносинах до війни, не серйозні, колишні колеги, гарні друзі з гарним сексом і цікавим дозвіллям. Потім я поїхала з сином, в мене родичи за кордоном, ми весь час вели переписку, зідзвонювались. Через декілька місяців він мені написав, що кохає, хотів би бути зі мною вже в більш серйозних стосунках. Трошки додалось романтики в спілкування. Звісно з часом це все перетворилось в обтяжливе спілкування, бо на відстані це все нереально. але за рахунок того, що ми ще й були друзями які обговорюють все на світі, якось воно все трималось хвилями, то відчувалось що вже нема про що спілкуватись, то періодами знову спілкування приносило нам позитивні емоції. У когось подружки є, а в мене був друг коханець.
Але два місяці тому ми перестали спілкуватись зовсім, різко, нічого поганого не писали. Мене це влаштовує, бо нам треба жити реальним життям з реальними людьми, тому я його не чіпаю. Але я скоро буду їхати додому і в нього буде ДР, я не знаю що мені робити. З однієї сторони мені б хотілось його привітати і побачити, поговорити. Бо це тупо не привітати людину з якою у тебе було багато гарних моментів і спогадів. Ми навіть з колишнім чоловіком один одного вітаємо. З іншої я думаю що цього не треба робити. Хочеться екологічно закінчити відносини, бо часто про це думаю.

Ну що ставьте фейспалми, я готова😁
Але ж з ким як не з вами обговорити свою кашу в голові)