Невістка знайшла нового чоловіка після смерті мого сина. Як прийняти це?

Авторка вже здриснула
Написавши пару ’дєжурных’ постів

То хай чекає доки підросте,а не за п свою думає

Ну вы за свою думайте, а другие люди без вас разберутся.

Сложно сказать, у меня две подруги вдовы, новые отношения начали через 2,5 и 3 года, по их словам не могли раньше. Я сама долго и тяжело забываю людей. Но осуждать никого не хочу. Живым нужно жить дальше

Потому что это троль.

Безсумнівно

співчуваю (( мій теж на фронті ((
живу на препаратах((

6 месяцев и уже новый мужик... такое...
Сына вашего жаль и вас. А у невестки судя по всему этих новых мужиков еще много будет.

Автор, я вам дуже співчуваю. Як мама вас розумію і також було б важко це прийняти після такого короткого проміжку часу. Але життя йде, нехай це буде хороший чоловік для вашої невістки і вітчим для внучки.

Ужас. Читаю ответы и понимаю, что большая часть без ценностей, без воспитания, без совести и в приоритете только отношения очередные. Умер муж, пол года прошло и сердечки- цветочки прямо сразу вот так? Это не отношения, это другим словом называется. Это то же самое, как побросали мужей здесь и сразу в Европах побежали по туркам и престарелым немцам устраиваться. ’Детям же счастливые мамы нужны’. Вокруг тысячи молодых девочек-вдов, но не бегут они никуда и отношения новые свои, если строят , то долго, очень осторожно и взвешенно, с течением времени, когда отпускает боль хоть немного.

Чого кричите?
Хочете уточнити, спитайте як ввічлива людина. Я роз´ясню.

Вам боляче. Ніхто в повній мірі не зможе зараз осягнути глибину вашого горя. І те, що зараз невістка знайшла нового чоловіка, сприймається як зрада вашому сину.

Але щодо останнього речення - невістка не винна, що онука не знає, яким чудовим був її рідний тато. Навіть якби в неї не з´явився чоловік, в цій ситуації це б нічого не змінило. Але можна розповідати онуці, яким він був. Щоб вона знала про нього.

С чего ребенок не узнает, что у нее родной отец есть? Что вы уже сочиняете?
Мужчина, котррый к ней ходит, может походить и пойти дальше. Вы уже их и поженили и насочиняли в три короба.

А почему забыть? Память отнимает или что?

Читаю Вас і сльози. Щирі співчуття. Але проблема в тому, що ваша онучка , на жаль, вже ніколи не дізнається який чудовий в неї був тато і які у нього руки в силу того, що вона ще дуже маленька. І на це не впливає новий чоловік у житті невістки. Але є шанс полюбити як рідного батька іншого чоловіка. Рано/не рано не нам судити. Для матері втрата дитина це невгамовний біль, який з роками не зменшиться. Для інших-ні. Страждання роками не додасть нікому щастя. Головне, щоб той чоловік любив вашу невістку і онуку і зміг зробити їх щасливими. Як матір, звісно розумію.

Само собою, там, на хвилину, років 20 шлюбу було і люди дорослі , більш свідомі . Там би онуків ніхто не відібрав , бо старша була вже у випускному класі , менша дитина правда, була ще меншою на той час . І я вам більше скажу , в шоці тоді були всі знайомі якщо чесно , я думаю батькам просто стало мудрості так сказати тому , що вони були зосереджені більше на онуках , і жали собі спокій з невісткою. В автора в дітей півтора року шлюбу , це порівняно пил, 24роки ще зовсім молодо зелено. В цьому випадку краще не рвати собі душу і не думати на цю тему , всяке могло статись , хто його знає, можливо той хлопець зовсім випадково підвернувся дівчині , можливо підтримав її коли їй було зле , і так сталось . Автор пише наче ж непогана дівчина - гуляти запрошує разом, з онукою приходить в гості і до онуки ключем. Навіть тут в темах при живих синах далеко не у всіх такі добрі стосунки між свекрухою та невісткою. Бажаю автору зосередитись на потрібних їй пунктах - це її маленька онучка , частинка її сина в тій дитині , його душа , і не руйнувати з горя добрих відносин з мамою онучки бо це додасть лише болю і біди. Усім

Ооо як муляють оті виплати .

Моя мама вышла замуж через год после смерти папы. Я все детство заливалась вопросом - почему так быстро? Как так может быть? Потом у моей кумы, моей лучшей подруги умер муж, и через пол года она уже встречалась с другим и через год тоже вышла замуж. Наверное, это правильно - жить дальше. Не думаю, чтобы умершие хотели бы, чтобы их любимые всю жизнь мучались. Я бы хотела, чтобы мой муж жил дальше и был счастлив, если вдруг что.

Автор, мои искренние соболезнования и расскажу историю из жизни.
По врачебной халатности умер молодой мужчина (30лет), остались у него дочка (3или 4 годика на тот момент) и красавица -жена, очень эффективная молодая женщина. Она пыталась привлечь врача к ответственности, на её сторону стал один из врачей. Закончилось тем, что через год она уехала отдыхать именно с этим врачом, который поддерживал её. А дочку на это время взяла бабушка - мать покойного мужа. Чего ей этого стоило...это упустим, но бабушка хотела общаться с внучкой. На сегодня: внучка выросла, частый гость у бабушки, приезжает и бывшая невестка с мужем и уже общим ребенком.

Может у невестки депрессия. И чтоб не сойти с ума она играет жизнь. Делает то,что принято в обычной жизни. А может она ночами рыдает,откуда мы знаем

Я б це не зрозуміла, саме через те, що минуло мало часу. І так, не рідний тато - це не рідний, він ніколи не замінить рідного. Автор, нікому не бажаю опинитись у Вашій шкурі.

Это девушке решать где и с кем ей жить. И она наверняка согласия бывшей свекрови спрашивать не будет. Если автору так тяжко, что вдова сына нашла себе нового мужчину, пусть сама переезжает.

Хтось написав про стан невістки? Залишитися вдовою в 24 ще і з дитиною на руках, я б дахом поїхала

А те зо молодій жінці з дитиною потрібно чоловіка і допомоги Ви також нетрозумiєте? Багато молодих дівчат з дитинкою до 3 р, можуть вигрібати? Добре, коли батьки допомагають з дитиною, коли батьки чоловіка загиблого в траурі. Не потрібно втрачати ще 2 молодих життя, коли одне вже втрачене.

Ну так это женщины с низкой самооценкой и впадающие в зависмость от мужчин могут годами страдать .Это их проблемы. Это не значит , что и все остальные должны также жить и мучаться.

Ну да, с.-чки не мучаются.

Ну да, зато терпилы и дурочки мучаются годами. Хотя никому их мучения не нужны и не интересны.И ещё возмущаются, что другие не хотят также хреново как они жить . Вот же цучки какие

Тобто ви хочете, щоб невістка лишилася вдовою з дитиною на руках і не шукала в 24 роки собі нового чоловіка?
Та ну!
Головне питання, який сей новий, як ставитиметьс до неї і до дитини
Як би вам боляче не було, але якщо невістка створить нову родину і новий чоловік прийме дитину, як рідну, а дитина його прийме, як тата, бо вік такий, це найкращий варіант для вашої ОНККИ.
Не жити з відчуттям втрати батька,а мати нового.
Вам варто почитатт про це і поговорити з дитячим психологом
Звісно десь в душі, вамби хотілося, щоб на стініу вітальні невістки висіли щасливі фото життя з сином,щоб вона несла його образ у серці хоча б років 5.
Але! Для онуки краще саме так, для невістки теж. Вам образливо, але для живих так краше, а мертвим все одно

Вона не любила ніколи вашого сина,на жаль.Я вдова з 29 років і вже 20 років не можу забути свого чоловіка,не хочу шукати,бо кохала

Автор (( Вам соболезную, словами не поможешь, конечно. И ваше обурення понимаю. Сама была свидетелем такого же в семье моего погибшего друга, там через 1,5 года она уже и родила. Просто старайтесь хотя бы это не принимать к сердцу. Думайте о внуке