Після прощання з Ірою Цибух в Києві два ждуни росії побили волонтерку.

За українську мову в Києві.
2 червня, після прощання з госпітальєркою на Майдані в Києві та волонтерських справ, я, як завжди пішки йшла додому від зупинки електрички "Куренівка". При виході з підземного переходу два чоловіки почали звертатися до мене в фамільярному та вульгарному тоні. На це я рівно сказала,що не розумію *осійську, обігнавши їх. Чоловік в смугастому почав насміхатися і сказав, що через місяць я все буду "розуміти", бо приїдуть узькі і "ви*буть мене і таких, як я".І ще купа подібного бруду щодо українців, мови і мене особисто. Я увімкнула камеру. Далі те, що на відео.
Я була вимушена припинити запис,бо чоловік в смугастому плюнув мені в обличчя. Добре,що я була в окулярах. Удвох вони викрикували безперервні погрози в мій бік. Смугастий вирвав телефон з рук і постійно підіймав його вверх,імітуючи кидок об асфальт. Його дружбан почав мене відштовхувати і бити. Скидалось на те,що вони збираються піти з моїм девайсом. Я вимагала віддати телефон. Мені вдалося декілька разів проїхатися по пиці смугастого. Він втратив рівновагу і впав. В цьому двіжі я отримала від когось з них удари по ногам (гематома, садна). Зате,вдалося вирвати свій телефон. В моменті, коли я піднімалась, друг смугастого з розмаху влупив мені долонею плюху. По окулярах та носі (трохи болить, хрящ цілий, болить голова, очі цілі, скло не розбилось).
Коли я відійшла на безпечну відстань,погрози і агресивні вигуки підкріпилися рухом чоловіка у смугастому:він взявся за пах і кричав,що ми всі будемо смоктати і таке інше. Потім вони швидко звалили.
Я була в довгій сукні,з важким рюкзаком та з маленькою трояндочкою в одній руці та телефоном в іншій,так як чекала дзвінка чоловіка після його повернення з позицій. Люди,які проходили повз і проїжджали машинами ніяк не відреагували.
Прошу допомогти мені знайти цих істот. Вони наговорили на увагу від Служби Божої.
Є здогадка,що вони працюють на блошиному ринку на Почайні.
Можливо,вони і раніше чинили агресію проти українців.
Я маю бути останньою жінкою,на яку вони напали.
Тож дайте розголосу і поділіться інфою,якщо щось знаєте про цих двох.
Звернення в поліцію та СБУ подано.


Георгій Тука
Ми дійсно надміру толерантні до ждунів, якщо вони настільки вільно почуваються в столиці на одинадцятому році війни. Не певен, чи це буде показовий процес, але виплодків має бути покарано, і то максимально жорстоко.
Це окрім того очевидного факту, що поки батьки, чоловіки, брати, сини в шанцях вбивають ворога, безпека їхніх дівчат в тому числі від таких покидьків – наша сфера відповідальності.