Дуже неприємно, коли батьки по різному ставляться до своїх дітей, не робіть так

В мами на двоє - я і сестра. Я з 16 років живу окремо, бо не складались відносини, сестра досі живе з батьками. В мене сімʼя, діти, робота. Сестра працює, але своєї сімʼї немає
Зараз в нас сильно хворіє бабуся, мама її доглядає (ходить до неї). Я розумію, що важко, тому намагаюсь якось допомагати, фінансово і участь (по лікарнях, по аптеках, уколи зробити, частково спілкування з лікарями і тп), сестру до цього майже ніяк не залучають, фінансово в тому числі
І тут на днях мама мені каже - я б хотіла, щоб ти підміняла мене один день, це складно організувати (передати все, що треба для догляду), але я буду думати, як краще це зробити
Я вже не витримала і кажу - може ти сестру попроси, їй все-таки простіше все це передати, бо вона живе з тобою в одній квартирі
На що мама відповіла - вона таким не зможе займатись, там треба зробити купу неприємної роботи

Я, чесно, після цих слів випала в осадок. В мене, якщо що - ніхто не питав чи хочу/можу я це робити, чи зручно мені лишити своїх дітей ради цього і тп
Доросла тьотя вже, а образливо просто жесть - як в дитинство повернулась, невдала старша дитина, яка завжди була недо, але як щось треба - то всім все винна

Я все це до чого - слідкуйте будь ласка, за собою в моментах рівності, в кого кілька дітей, бо це дуже ранить, навіть в дорослому віці, а в дитинстві тим паче