Чавонадо• 11 июля 2024
Поговоріть зі мною
Останнім часом стосунки з чоловіком не дуже, якось віддалилися один від одного:(
Він 2 роки на службі в ЗСУ. Ну з мого боку нічого ніби і не змінилося, а з його боку таке - поки по телефону спілкуємось ніби все і добре, а коли приїжджав у відпустку, то яскраво відчувала відстороненіність, якась холодність, ніякої ніжності. Всі розмови ні до чого не привели, бачила що він сам переживає, йому складно, старалась підтримати, не виносити мізки людині у відпустці. Зазначу що він не на 0 був, недалеко бойові дії, але не в окопах.
Ось нещодавно їх в вивели на ротацію, можемо інколи бачитись по вихідних. Я кожні вихідні наматую 200 км до нього, щоб зустрітись, щоб син побачив батька.
Та у чоловіка інколи є можливість приїхати з частини додому. Я його кликала 2 тижні, приїжджай до мене, буду тебе чекати. Син поїхав у табір. Тож зможемо побути просто вдвох, вперше за 10 років. Реально вперше. Ну він до останнього щось там мямлив. В субботу пізно ввечері каже, я не приїду, відпусти мене я хочу з друзями зустрітись🙁. Мені так гірко стало…. Я його відпустила, бо що ж тут скажеш, якщо до мене не хоче людина. І реально не можу це переварити… Не знаю чесно що робити. Ну як далі жити? Хіба це нормально так? Він каже що в нас все добре , що я накручую.
Пробачаюсь що так довго, просто нема і з ким поділитись
Він 2 роки на службі в ЗСУ. Ну з мого боку нічого ніби і не змінилося, а з його боку таке - поки по телефону спілкуємось ніби все і добре, а коли приїжджав у відпустку, то яскраво відчувала відстороненіність, якась холодність, ніякої ніжності. Всі розмови ні до чого не привели, бачила що він сам переживає, йому складно, старалась підтримати, не виносити мізки людині у відпустці. Зазначу що він не на 0 був, недалеко бойові дії, але не в окопах.
Ось нещодавно їх в вивели на ротацію, можемо інколи бачитись по вихідних. Я кожні вихідні наматую 200 км до нього, щоб зустрітись, щоб син побачив батька.
Та у чоловіка інколи є можливість приїхати з частини додому. Я його кликала 2 тижні, приїжджай до мене, буду тебе чекати. Син поїхав у табір. Тож зможемо побути просто вдвох, вперше за 10 років. Реально вперше. Ну він до останнього щось там мямлив. В субботу пізно ввечері каже, я не приїду, відпусти мене я хочу з друзями зустрітись🙁. Мені так гірко стало…. Я його відпустила, бо що ж тут скажеш, якщо до мене не хоче людина. І реально не можу це переварити… Не знаю чесно що робити. Ну як далі жити? Хіба це нормально так? Він каже що в нас все добре , що я накручую.
Пробачаюсь що так довго, просто нема і з ким поділитись
1
13
Хвильоватиша• 11 июля 2024
Жаль, бывает. Отдалились.
Вообще, это еще ни о чём не говорит. Может всё дальше отдаляться будете, а может страсть вспыхнет с новой силой. Всё бывает. Никто точно вам не скажет. В любом случае искусственно поднимать к себе интерес - гиблое дело.
Вообще, это еще ни о чём не говорит. Может всё дальше отдаляться будете, а может страсть вспыхнет с новой силой. Всё бывает. Никто точно вам не скажет. В любом случае искусственно поднимать к себе интерес - гиблое дело.
2
Разгуляшка• 11 июля 2024
У вас вже нема сім´ї, в кожного своє життя, 2 роки занадто великий термін
9
1
4
Ухахайкина• 11 июля 2024
Не знаю, что вам сказать, але бажаю вам всього найкращого, нехай все все у вас буде добре
7
Удальонка• 11 июля 2024
Ответ дляРазгуляшка
У вас вже нема сім´ї, в кожного своє життя, 2 роки занадто великий термін
сексу просто не хоче, бо не може розслабитися, йому краще з побратимами, з ними йому легше, бо вони всі ніби як в одній пастці, судьбі, всі хочуть жити. тому жінку може любити, але поки не тягне
2
6
Natalia505• 11 июля 2024
Автор. Не робіть різких кроків. Все ще може налагодитися. Вони проходять реабілітацію повертаються до життя. Всі сприймають події по різному.
5
1
Разгуляшка• 11 июля 2024
Ответ дляУдальонка
сексу просто не хоче, бо не може розслабитися, йому краще з побратимами, з ними йому легше, бо вони всі ніби як в одній пастці, судьбі, всі хочуть жити. тому жінку може любити, але поки не тягне
З нею сексу не хоче
8
Астановитесь• 11 июля 2024
Даже не на нуле - это тяжело. Армия - это большая зависимость и несвобода. И понимание, что не на нуле ты тоже рискуешь. А ещё, что сегодня не нуль, а завтра - кто знает.
Я бы пока вела себя с ним, как с подростком - не ругалась бы, не обижалась и берегла насколько возможно, нормальные отношения. В надежде, что потом, позже все наладится.
Я бы пока вела себя с ним, как с подростком - не ругалась бы, не обижалась и берегла насколько возможно, нормальные отношения. В надежде, что потом, позже все наладится.
3
Русланка з гілки• 11 июля 2024
В мене схоже. У нас дуже відверті стосунки. Як у найкращих друзів. І ми проговорювали це. Як пояснив мій чоловік, це щось типу захисної реакції. Він розуміє, що вдома він ненадовго і підсвідомо відсторонюється, щоб не було так боляче розлучатись надовго. По телефону все норм, як і у вас. Але вдома... Боїться звикнути і знову рвати серце, їдучи на той клятий фронт. Може, і у вас та сама історія.
2
1
11
ЦібаФу• 11 июля 2024
Ответ дляРусланка з гілки
В мене схоже. У нас дуже відверті стосунки. Як у найкращих друзів. І ми проговорювали це. Як пояснив мій чоловік, це щось типу захисної реакції. Він розуміє, що вдома він ненадовго і підсвідомо відсторонюється, щоб не було так боляче розлучатись надовго. По телефону все норм, як і у вас. Але вдома... Боїться звикнути і знову рвати серце, їдучи на той клятий фронт. Може, і у вас та сама історія.
Який винахідливий чоловік.
7
ДеньгиНеСдаю• 11 июля 2024
Обіймаю. Це так і є. Життя там і тут різне. Треба час. В 2015 коли наші поверталися теж проходив час, щоб звикнути.
1
1
автор
Чавонадо
• 11 июля 2024
Ответ дляРусланка з гілки
В мене схоже. У нас дуже відверті стосунки. Як у найкращих друзів. І ми проговорювали це. Як пояснив мій чоловік, це щось типу захисної реакції. Він розуміє, що вдома він ненадовго і підсвідомо відсторонюється, щоб не було так боляче розлучатись надовго. По телефону все норм, як і у вас. Але вдома... Боїться звикнути і знову рвати серце, їдучи на той клятий фронт. Може, і у вас та сама історія.
Я на жаль не можу досягнути такої відвертості. Мене це ще більше ранить:((
Все переводить в шуточки, типу веселунчик, а я щось там накрутила…
Я просто весною вже почала його прижимати, що що відбувається, що так не може бути. Він погодився, що так, давай будемо вирішувати, що ми віддалилися, що це все складно. Але просто це що сталося на вихідних, мене просто вбило, чесно…
Все переводить в шуточки, типу веселунчик, а я щось там накрутила…
Я просто весною вже почала його прижимати, що що відбувається, що так не може бути. Він погодився, що так, давай будемо вирішувати, що ми віддалилися, що це все складно. Але просто це що сталося на вихідних, мене просто вбило, чесно…
После шести ни-ни• 11 июля 2024
Моя мысль такая. Если между семьей и приехать на секс к вам, он выбирает друзей - то служба здесь не при чем.
Чисто по женски я вам очень сочувствую - это так больно тянутся к нему и видеть как он отдаляется...
Может дело в войне, может нет, вам начинать потихоньку жить жизнь без него, а дальше время покажет.
У меня в окружении 3 подобных истории со служащими, у всех причина расставания - другая женщина там.
Чисто по женски я вам очень сочувствую - это так больно тянутся к нему и видеть как он отдаляется...
Может дело в войне, может нет, вам начинать потихоньку жить жизнь без него, а дальше время покажет.
У меня в окружении 3 подобных истории со служащими, у всех причина расставания - другая женщина там.
1
1
Пліснявілий сир• 11 июля 2024
Автор, если он сидит в Констахе, то там полно подружек, которые скрасят досуг
1
автор
Чавонадо
• 11 июля 2024
Ответ дляУдальонка
сексу просто не хоче, бо не може розслабитися, йому краще з побратимами, з ними йому легше, бо вони всі ніби як в одній пастці, судьбі, всі хочуть жити. тому жінку може любити, але поки не тягне
Казав що сексу просто не хоче. У нього в принципі така Конституція не дуже часто хоче, але будучи у відпустці коли ми не бачились декілька місяців, і ні-ні… Знаєте, це мене дуже напрягло. Почала розпитувати, він мені щось там казав, не хочу, ні кого не хочу. Ну я вже все питала, по доброму і як хочеш. Ці очі депресивні… Ну думаю час покаже, це не сховаєш якщо є інша, чи щось таке.
Але вже весною мені це набридло, бачу що я страждаю від цього, почала більш активно говорити. Ну секс є, але це меньше ніж хотілося б. Ну і в нього дуже складний період на службі останні 3 місяця. Ну думаю добре, ще почекаю, потерплю.
Ну а на цих вихідних, мене вже просто порвало🥺
Але вже весною мені це набридло, бачу що я страждаю від цього, почала більш активно говорити. Ну секс є, але це меньше ніж хотілося б. Ну і в нього дуже складний період на службі останні 3 місяця. Ну думаю добре, ще почекаю, потерплю.
Ну а на цих вихідних, мене вже просто порвало🥺
1
2
автор
Чавонадо
• 11 июля 2024
Ответ дляАстановитесь
Даже не на нуле - это тяжело. Армия - это большая зависимость и несвобода. И понимание, что не на нуле ты тоже рискуешь. А ещё, что сегодня не нуль, а завтра - кто знает.
Я бы пока вела себя с ним, как с подростком - не ругалась бы, не обижалась и берегла насколько возможно, нормальные отношения. В надежде, что потом, позже все наладится.
Я бы пока вела себя с ним, как с подростком - не ругалась бы, не обижалась и берегла насколько возможно, нормальные отношения. В надежде, что потом, позже все наладится.
Ну я реально себе так веду майже 2 роки… Чесно кажучи розумію все, там не вимагаю якоїсь уваги, вчинків. Ну блін, коли людину звеш на вихідні, знає що будемо вдвох, можна спокійно провести час, відпочити, він вибрав друзів, з якими ось нещодавно тусив, мене це просто розбило
автор
Чавонадо
• 11 июля 2024
Ответ дляПосле шести ни-ни
Моя мысль такая. Если между семьей и приехать на секс к вам, он выбирает друзей - то служба здесь не при чем.
Чисто по женски я вам очень сочувствую - это так больно тянутся к нему и видеть как он отдаляется...
Может дело в войне, может нет, вам начинать потихоньку жить жизнь без него, а дальше время покажет.
У меня в окружении 3 подобных истории со служащими, у всех причина расставания - другая женщина там.
Чисто по женски я вам очень сочувствую - это так больно тянутся к нему и видеть как он отдаляется...
Может дело в войне, может нет, вам начинать потихоньку жить жизнь без него, а дальше время покажет.
У меня в окружении 3 подобных истории со служащими, у всех причина расставания - другая женщина там.
Ну це знаєте, навіть не те що приїхати на секс. Просто приїхати, просто побути вдвох, прогулятись. Він в неділю потім таки приїхав на пів дня, якесь почуття провини напевно з‘явилось, але це було вже ніби я какашку з‘їла. І мені образливо…
Астановитесь• 11 июля 2024
Ответ дляЧавонадо
Ну я реально себе так веду майже 2 роки… Чесно кажучи розумію все, там не вимагаю якоїсь уваги, вчинків. Ну блін, коли людину звеш на вихідні, знає що будемо вдвох, можна спокійно провести час, відпочити, він вибрав друзів, з якими ось нещодавно тусив, мене це просто розбило
Мысленно обнимаю вас, держитесь.
Видимо, сейчас сослуживцы для него практически семья.
Ну, или не держитесь, если вы готовы строить свою жизнь отдельно от него и считаете, что вам так точно будет лучше. Это тоже вариант.
Просто менее социально одобряемый. Но это не значит, что вы не вправе его реализовать.
Очень по-разному бывает. Знаю и крепкие пары, и уже в разводе из тех, у кого муж служит.
Видимо, сейчас сослуживцы для него практически семья.
Ну, или не держитесь, если вы готовы строить свою жизнь отдельно от него и считаете, что вам так точно будет лучше. Это тоже вариант.
Просто менее социально одобряемый. Но это не значит, что вы не вправе его реализовать.
Очень по-разному бывает. Знаю и крепкие пары, и уже в разводе из тех, у кого муж служит.
1
2
Кофе в лобби• 11 июля 2024
Не обязательно другая. Думаю, это бесконечный стресс и депрессия. Он лучше побухает с побратимами, скинет камень с души, потрещит с ними. В таких условиях вполне может быть не до секса.
Но вам бы лучше жить свою жизнь, смотреть по сторонам, не вязните в этих отношениях. Есть как есть и будет что будет, вы не в силах это изменить
Но вам бы лучше жить свою жизнь, смотреть по сторонам, не вязните в этих отношениях. Есть как есть и будет что будет, вы не в силах это изменить
автор
Чавонадо
• 11 июля 2024
Ответ дляКофе в лобби
Не обязательно другая. Думаю, это бесконечный стресс и депрессия. Он лучше побухает с побратимами, скинет камень с души, потрещит с ними. В таких условиях вполне может быть не до секса.
Но вам бы лучше жить свою жизнь, смотреть по сторонам, не вязните в этих отношениях. Есть как есть и будет что будет, вы не в силах это изменить
Но вам бы лучше жить свою жизнь, смотреть по сторонам, не вязните в этих отношениях. Есть как есть и будет что будет, вы не в силах это изменить
Знаєте, я так і жила останній рік. Бачу що холодно, бачу що втрачається цей зв‘язок, нічого з нього витягнути не можу. Ну думаю, треба займатися собою, треба розвиватися, рости в своїй професії, тут час покаже, це не приховаєш. Але ось буквально в травні вже мене дістало, бачу що відчуваю дискомфорт. Ну якщо стосунки згасають, то треба вирішувати проблеми, або обривати. Але я б’юся ніби об лід. Розмову завести, що щось не так, просто неможливо. І з одного боку думаю, ну що я кішки людині буду виймати, йому і так тяжко. А з іншого боку думаю, а що я отримую в цих стосунках?
автор
Чавонадо
• 11 июля 2024
Ответ дляАстановитесь
Мысленно обнимаю вас, держитесь.
Видимо, сейчас сослуживцы для него практически семья.
Ну, или не держитесь, если вы готовы строить свою жизнь отдельно от него и считаете, что вам так точно будет лучше. Это тоже вариант.
Просто менее социально одобряемый. Но это не значит, что вы не вправе его реализовать.
Очень по-разному бывает. Знаю и крепкие пары, и уже в разводе из тех, у кого муж служит.
Видимо, сейчас сослуживцы для него практически семья.
Ну, или не держитесь, если вы готовы строить свою жизнь отдельно от него и считаете, что вам так точно будет лучше. Это тоже вариант.
Просто менее социально одобряемый. Но это не значит, что вы не вправе его реализовать.
Очень по-разному бывает. Знаю и крепкие пары, и уже в разводе из тех, у кого муж служит.
Він зустрічався з друзями, не побратими, а його друзі. Ну я б не була може і проти, але нещодавно у відпустці у нього була з ними нормальна чоловіча трусняки.
Я Не дуже готова будувати своє життя окремо, бо бляха це типу я маю розривати цей шлюб. І я боюсь. Він то каже що в нас все добре… І каже що я щось накрутила.
Я Не дуже готова будувати своє життя окремо, бо бляха це типу я маю розривати цей шлюб. І я боюсь. Він то каже що в нас все добре… І каже що я щось накрутила.
Кофе в лобби• 11 июля 2024
Ответ дляЧавонадо
Знаєте, я так і жила останній рік. Бачу що холодно, бачу що втрачається цей зв‘язок, нічого з нього витягнути не можу. Ну думаю, треба займатися собою, треба розвиватися, рости в своїй професії, тут час покаже, це не приховаєш. Але ось буквально в травні вже мене дістало, бачу що відчуваю дискомфорт. Ну якщо стосунки згасають, то треба вирішувати проблеми, або обривати. Але я б’юся ніби об лід. Розмову завести, що щось не так, просто неможливо. І з одного боку думаю, ну що я кішки людині буду виймати, йому і так тяжко. А з іншого боку думаю, а що я отримую в цих стосунках?
Ничего не получаете, увы. Но оно пока не изменится. Заводите новые, если хотите и есть на примете. Тут так и будет, пока не вернется и не пройдет реабилитацию
автор
Чавонадо
• 11 июля 2024
Ответ дляКофе в лобби
Ничего не получаете, увы. Но оно пока не изменится. Заводите новые, если хотите и есть на примете. Тут так и будет, пока не вернется и не пройдет реабилитацию
Так, нічого не отримую(((… зрада, це не про мене. Реально хочу стосунків нормальних, де підтримують, але розумію що не зможу оце все потягнути, це для мене ніби вступити в гімно.
2
Астановитесь• 11 июля 2024
Ответ дляЧавонадо
Він зустрічався з друзями, не побратими, а його друзі. Ну я б не була може і проти, але нещодавно у відпустці у нього була з ними нормальна чоловіча трусняки.
Я Не дуже готова будувати своє життя окремо, бо бляха це типу я маю розривати цей шлюб. І я боюсь. Він то каже що в нас все добре… І каже що я щось накрутила.
Я Не дуже готова будувати своє життя окремо, бо бляха це типу я маю розривати цей шлюб. І я боюсь. Він то каже що в нас все добре… І каже що я щось накрутила.
А, я не очень поняла, с кем.
Очень сочувствую.
Мы сопереживаем мужчинам, которые воюют, но мало кто думает, как тяжело их женщинам(
Не спешите рубить все горяча. Дайте себе время остыть. Вы тоже не железная, и реально могли и накрутить себя. А потом с холодной головой и подумаете, как быть дальше, менять что-то или нет.
Очень сочувствую.
Мы сопереживаем мужчинам, которые воюют, но мало кто думает, как тяжело их женщинам(
Не спешите рубить все горяча. Дайте себе время остыть. Вы тоже не железная, и реально могли и накрутить себя. А потом с холодной головой и подумаете, как быть дальше, менять что-то или нет.
2
На паровозе• 11 июля 2024
Ответ дляЧавонадо
Ну я реально себе так веду майже 2 роки… Чесно кажучи розумію все, там не вимагаю якоїсь уваги, вчинків. Ну блін, коли людину звеш на вихідні, знає що будемо вдвох, можна спокійно провести час, відпочити, він вибрав друзів, з якими ось нещодавно тусив, мене це просто розбило
Звісно, я можу лише здогадуватис , що саме почуває ваш чоловік...
Але ви ж самі пишете, що бачите депресивні очі.
Я лікар на кордоні, не в окопах, але там, де війна поряд. І я не в армії, і то мені важко, і я багато чого бачу... він бачить більше. Те, чого не бачить, їм доводить керівництво з метою нагадування про обережність і т.п.
Коли знаходишся тут, в постійній небезпеці, то спілкуватись з людьми, які не варяться в цьому, дуже важко. Не відчуваєш розуміння, наче з інших планет. Плюс енергії війни, смерті, горя, вони не сумісні з любов´ю і ніжностю. Поки він в цих енергіях, йому важко відчувати любов. Він бачить ваше розчарування, ваші очікування, ви нависаєте над ним з вимогами близькості, а він зараз це дати не може. Тому йому простіше уникнути вашого вижидаючого погляду, вашого незадоволення і піти до друзів, туди, де його приймають таким, який він є зараз.
Якщо не хочете втратити його, то приймайте який є, не тягніть з нього нічого, дайте зрозуміти, що дома може бути будь-яким, що ви розумієте і співчуваєте.
А я співчуваю вам( і вірю, що з часом все налагодиться
Але ви ж самі пишете, що бачите депресивні очі.
Я лікар на кордоні, не в окопах, але там, де війна поряд. І я не в армії, і то мені важко, і я багато чого бачу... він бачить більше. Те, чого не бачить, їм доводить керівництво з метою нагадування про обережність і т.п.
Коли знаходишся тут, в постійній небезпеці, то спілкуватись з людьми, які не варяться в цьому, дуже важко. Не відчуваєш розуміння, наче з інших планет. Плюс енергії війни, смерті, горя, вони не сумісні з любов´ю і ніжностю. Поки він в цих енергіях, йому важко відчувати любов. Він бачить ваше розчарування, ваші очікування, ви нависаєте над ним з вимогами близькості, а він зараз це дати не може. Тому йому простіше уникнути вашого вижидаючого погляду, вашого незадоволення і піти до друзів, туди, де його приймають таким, який він є зараз.
Якщо не хочете втратити його, то приймайте який є, не тягніть з нього нічого, дайте зрозуміти, що дома може бути будь-яким, що ви розумієте і співчуваєте.
А я співчуваю вам( і вірю, що з часом все налагодиться
3
автор
Чавонадо
• 11 июля 2024
Ответ дляНа паровозе
Звісно, я можу лише здогадуватис , що саме почуває ваш чоловік...
Але ви ж самі пишете, що бачите депресивні очі.
Я лікар на кордоні, не в окопах, але там, де війна поряд. І я не в армії, і то мені важко, і я багато чого бачу... він бачить більше. Те, чого не бачить, їм доводить керівництво з метою нагадування про обережність і т.п.
Коли знаходишся тут, в постійній небезпеці, то спілкуватись з людьми, які не варяться в цьому, дуже важко. Не відчуваєш розуміння, наче з інших планет. Плюс енергії війни, смерті, горя, вони не сумісні з любов´ю і ніжностю. Поки він в цих енергіях, йому важко відчувати любов. Він бачить ваше розчарування, ваші очікування, ви нависаєте над ним з вимогами близькості, а він зараз це дати не може. Тому йому простіше уникнути вашого вижидаючого погляду, вашого незадоволення і піти до друзів, туди, де його приймають таким, який він є зараз.
Якщо не хочете втратити його, то приймайте який є, не тягніть з нього нічого, дайте зрозуміти, що дома може бути будь-яким, що ви розумієте і співчуваєте.
А я співчуваю вам( і вірю, що з часом все налагодиться
Але ви ж самі пишете, що бачите депресивні очі.
Я лікар на кордоні, не в окопах, але там, де війна поряд. І я не в армії, і то мені важко, і я багато чого бачу... він бачить більше. Те, чого не бачить, їм доводить керівництво з метою нагадування про обережність і т.п.
Коли знаходишся тут, в постійній небезпеці, то спілкуватись з людьми, які не варяться в цьому, дуже важко. Не відчуваєш розуміння, наче з інших планет. Плюс енергії війни, смерті, горя, вони не сумісні з любов´ю і ніжностю. Поки він в цих енергіях, йому важко відчувати любов. Він бачить ваше розчарування, ваші очікування, ви нависаєте над ним з вимогами близькості, а він зараз це дати не може. Тому йому простіше уникнути вашого вижидаючого погляду, вашого незадоволення і піти до друзів, туди, де його приймають таким, який він є зараз.
Якщо не хочете втратити його, то приймайте який є, не тягніть з нього нічого, дайте зрозуміти, що дома може бути будь-яким, що ви розумієте і співчуваєте.
А я співчуваю вам( і вірю, що з часом все налагодиться
Я вас почула, щось спробую осмислити.
Ви в чомусь праві. Відгукується саме те, що він не може мені дати те що я від нього хочу, тому уникає мене. Але не думаю, що це вже аж так пов‘язано з війною. Думаю що це пов‘язане саме з нашими з ним стосунками. Що є в наших стосунках щось таке, що не обговорене, не окреслене. Війни він фактично не бачив. Просто життя в далеко від сім‘ї і в зовсім інших умовах. Розумію що це також впливає… але ж
Для мене це стало навпаки, точкою щоб цінувати кожну мить разом, і тулитись до рідного, забути все що було і радіти кожній хвилині разом.
Додам. Про депресивні очі, то було на початку, реально не чіпала. За 2 роки ось тільки зараз почала говорити про якісь свої почуття. Це однозначно пішло на користь, але ж… втрачаю надію…
Ви в чомусь праві. Відгукується саме те, що він не може мені дати те що я від нього хочу, тому уникає мене. Але не думаю, що це вже аж так пов‘язано з війною. Думаю що це пов‘язане саме з нашими з ним стосунками. Що є в наших стосунках щось таке, що не обговорене, не окреслене. Війни він фактично не бачив. Просто життя в далеко від сім‘ї і в зовсім інших умовах. Розумію що це також впливає… але ж
Для мене це стало навпаки, точкою щоб цінувати кожну мить разом, і тулитись до рідного, забути все що було і радіти кожній хвилині разом.
Додам. Про депресивні очі, то було на початку, реально не чіпала. За 2 роки ось тільки зараз почала говорити про якісь свої почуття. Це однозначно пішло на користь, але ж… втрачаю надію…
Ируся-пуся• 11 июля 2024
Автор, хай у вас все буде добре! Поки що раджу зайняти нейтральну позицію, показовий холодок. Не пиліть його, не копайтесь в ньому. Тоді дивіться на його поведінку та робіть висновки. Але взагалі погано, що не приїхав і сексу не хоче... Тримайтесь!
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
