Банан-барабан• 21 июля 2024
Що б ви робили на моєму місці?
Хочу поділитися своєю історією и шукаю просто критичних думок про ситуацію, бо не знаю, що робити далі. На початку цього року познайомилась з чоловіком, такий був спалах почуттів між нами, він мене просто захопив, якось дуже все швидко сталося. Майже через місяць він пропонував переїхати до нього, ми живемо в різних містах, 70 км, але у мене діти підлітки, і я не можу зривати їх з місця плюс робота і тд.
Майже два місяці тому чоловік почав скаржитися на погане самопочуття, слабкість, втому, болі, потрапив в лікарню. І в результаті обстежень виявили рак підшлункової залози, прознози м´яко кажучі не дуже втішні. Для нього, та й для мене це був шок, я ридала два тижні, та й досі не можу оговтатися. Досі не можуть почати йому хіміотерапію, бо спочатку лікували запалення, тоді загострився тромбоз, і тд. Фізичний стан у нього важкий, постійна слабкість, паморочиться голова, сонливість, іноді болі. Я намагаюсь, коли можу, приїхати допомогти по господарству, приготувати, трохи прибрати. Але психологічний стан в нього теж важкий, коли полегше - то він і жартує, і якось тримається, і вірить в краще, що буде боротися з хворобою. Коли гірше - може вибухнути, дратується через дрібниці. Чесно, стало дуже складно з ним спілкуватися, бо не знаєш вже, що сказати і як він відреагує. Приміром, став палити в кімнаті, я не можу дихати, ще й в таку спеку, кажу: чого не виходиш на балкон, не буде повітря в хаті, відповідь - мені байдуже, кому це все потрібно, я не просив твоїх порад! І таких дрібниць купа.
І я не знаю, що мені робити далі. Іноді я теж не витримую, я думаю, за що це мені все, я повинна в першу чергу дбати про дітей. А повертаюсь після вихідних виснажена морально. І кинути людину не можу, і справа навіть не в почуттях, а просто якось не по-людськи. Що б ви робили на моєму місці?
Майже два місяці тому чоловік почав скаржитися на погане самопочуття, слабкість, втому, болі, потрапив в лікарню. І в результаті обстежень виявили рак підшлункової залози, прознози м´яко кажучі не дуже втішні. Для нього, та й для мене це був шок, я ридала два тижні, та й досі не можу оговтатися. Досі не можуть почати йому хіміотерапію, бо спочатку лікували запалення, тоді загострився тромбоз, і тд. Фізичний стан у нього важкий, постійна слабкість, паморочиться голова, сонливість, іноді болі. Я намагаюсь, коли можу, приїхати допомогти по господарству, приготувати, трохи прибрати. Але психологічний стан в нього теж важкий, коли полегше - то він і жартує, і якось тримається, і вірить в краще, що буде боротися з хворобою. Коли гірше - може вибухнути, дратується через дрібниці. Чесно, стало дуже складно з ним спілкуватися, бо не знаєш вже, що сказати і як він відреагує. Приміром, став палити в кімнаті, я не можу дихати, ще й в таку спеку, кажу: чого не виходиш на балкон, не буде повітря в хаті, відповідь - мені байдуже, кому це все потрібно, я не просив твоїх порад! І таких дрібниць купа.
І я не знаю, що мені робити далі. Іноді я теж не витримую, я думаю, за що це мені все, я повинна в першу чергу дбати про дітей. А повертаюсь після вихідних виснажена морально. І кинути людину не можу, і справа навіть не в почуттях, а просто якось не по-людськи. Що б ви робили на моєму місці?
показать весь текст
18
53
0
Я дозволю собі втрутитись.
Справа в тому, що в нашій країні фінансові позиції чоловіка та жінки ще не зовсім рівні.
Умовно кажучи, щоб досягти певного результату, чоловіку треба дати відро зусиль, а жінці - 2.
Чоловіку легше заробити гроші і, як наслідок, легше вирішити якесь завдання цими грошима.
В даній історії жінка фізично бере участь у його побуті, лишає дитину, докладає більше сил. У дзеркальній ситуації чоловік міг би дати грошей - і вже герой. Ще й немає боргу перед залишеними дітьми.
Справа в тому, що в нашій країні фінансові позиції чоловіка та жінки ще не зовсім рівні.
Умовно кажучи, щоб досягти певного результату, чоловіку треба дати відро зусиль, а жінці - 2.
Чоловіку легше заробити гроші і, як наслідок, легше вирішити якесь завдання цими грошима.
В даній історії жінка фізично бере участь у його побуті, лишає дитину, докладає більше сил. У дзеркальній ситуації чоловік міг би дати грошей - і вже герой. Ще й немає боргу перед залишеними дітьми.
8
Не знаю, чесно, в мене не було за цей час якихось критичних ситуацій, щоб мене потрібно було рятувати, або мені допомагати.
Автор, Вы ему никто, по сути. У Вас двое детей, которые требуют внимания и им точно не нужно наблюдать умирающего постороннего мужика, который ещё и всё вокруг отравляет табачным дымом.
За то время, что Вы угробите на него, Вы б нашли другого и построили с ним отношения. А тут, и перспектив никаких, и себя замордуете, и детям внимание не уделите.
За то время, что Вы угробите на него, Вы б нашли другого и построили с ним отношения. А тут, и перспектив никаких, и себя замордуете, и детям внимание не уделите.
2
А вимагали?
Ну це ж несерйозно.
Подібні заяви про здоров´я жінка має ретельно перевіряти. Під соусом турботи, звісно.
Дуже ретельно. Аж до спільних походів до лікаря та спілкування з фахівцем.
Ну це ж несерйозно.
Подібні заяви про здоров´я жінка має ретельно перевіряти. Під соусом турботи, звісно.
Дуже ретельно. Аж до спільних походів до лікаря та спілкування з фахівцем.
1
Друзі відвідували в лікарні, заходили додому, в них байкерський клуб, то час від часу і гроші збирають на допомогу іншим. Брали собаку на утримання, поки він був в лікарні.
1
Начнём с того, что это Вам ’не нужно ’ именно потому, что он и не предлагал. Вы потратите своё время, силы, здоровье и останетесь ни с чем.
1
4
Я на про відкуп питала, а про реальну допомогу. Приїхати привезти продукти, х дітьми посидіти, провозити по лікарях - він би це робив ? Так як автор відповіла - не було ситуацій, щоб випробувати - це не чесно перед собою. В глибині душі ви знаєте як би вів себе чоловік
Ну то в цьому випадку і нема чого думати, він дружиною своєю вас не бачить а доглядальниця безкоштовна залюбки, тут навіть совість ваша чиста
6
’Як би себе повів’ - дуже погана аргументація, бо насправді існують люди, які буквально добиватимуть в кризовій ситуації.
Не слід прогнозувати майбутнє тільки за красивою картинкою в період залицянь.
Не слід прогнозувати майбутнє тільки за красивою картинкою в період залицянь.
Просто залишу тут одну пораду.
Морально підготуйте себе до можливої ситуації: він розповідає, що на якусь процедуру чи операцію потрібні кошти, і від вас очікується реакція.
Можливо, він не прямо вимагатиме відповіді, але красномовно зітхатиме.
Можливо, в хід підуть якісь ’дивовижні’ пропозиції. Наприклад, оформити кредит на ваше ім´я.
Це мої невротичні думки. Але варто проговорити із собою такий сюжет.
Морально підготуйте себе до можливої ситуації: він розповідає, що на якусь процедуру чи операцію потрібні кошти, і від вас очікується реакція.
Можливо, він не прямо вимагатиме відповіді, але красномовно зітхатиме.
Можливо, в хід підуть якісь ’дивовижні’ пропозиції. Наприклад, оформити кредит на ваше ім´я.
Це мої невротичні думки. Але варто проговорити із собою такий сюжет.
3
2
1
Мне кажется, вы выражаетесь не понятно для мужика, а потом обижаетесь. Почему не сказать- мне мешает дым, мне жарко, не кури тут, пока я у тебя. То что вы ему предложили- почему бы ему не курить в другом месте- он воспринял как заботу о себе, а он в печали и небось, ждал после этого вашего сочувствия. Вы же его не дали, обидевшись на свое. Варажайтесь понятно, мужики догадываться не умеют, у них топорное восприятие.
1
1
Автор, а ваш чоловік не розглядає виїзд на лікування за кордон? Можливо там в нього з´явиться шанс на одужання
Оставить все как есть пока он сам не начнет разговор либо вы поймете и примите однозначное решение ввязываться в это или нет. Бабо-конем сейчас брать на себя еще и его болезнь - полное безумие. Но если у вас есть ресурс, чувства и желание помочь - попробуйте обсудить его видение будущего и возможно материальный аспект.
3
Я хочу поделиться с вами опытом.У меня была родственница, которая умерла от рака.Хочу сказать, что она была очень сильная, волевая, любящая жизнь, она боролось до последнего.Существует пять стадий принятия горя :отрицание, гнев, торг, депрессия и принятие. А это горе, знать, что ты умираешь.Моя родственница также то впадала в депрессию, то искала различные методы лечения, то ругалась, то злилась,то дела вид, что ничего не происходит.Однажды я не выдержала и сказала ей:( пересказу главные слова) Я не виновата в том ,что ты заболела.Может даже никто в этом не виноват.Мне страшно и обидно так же ,как и тебе.Я конечно же не могу знать ,что ты чувствуешь, но я не хочу с тобой ругаться.Я хочу прожить отведенное нам время классно.Никто не знает ,когда мы умрем, возможно меня сегодня собьёт машина и ты будешь грызть себя , за то, что наорала на меня и парафинила мне мозги, вместо того что бы играть в нарды. Я люблю тебя, и я прошу не срывай на мне злость.
И знаете автор, она зарыдала, я никогда не видела, что бы она так плакала.А потом она спросила’ откуда эта фраза ’ парафинить мозги’ и с ней смеялись.Мы потом много смеялись, каждый день.И она больше не ´ парафинила мне мозги’ И даже ,если она иногда немного была несдержана, я ставила руки в боки и говорила ’ парафиновые мозги’ .Это был такой наш секрет и наш стоп.
Я не знаю, почему у вас такие испытания, но мне кажется,если вы решите с ним остаться, вам надо поговорить от души, от сердца,донести ему ваши чувства и я надеюсь он не будет больше грубым.
И знаете автор, она зарыдала, я никогда не видела, что бы она так плакала.А потом она спросила’ откуда эта фраза ’ парафинить мозги’ и с ней смеялись.Мы потом много смеялись, каждый день.И она больше не ´ парафинила мне мозги’ И даже ,если она иногда немного была несдержана, я ставила руки в боки и говорила ’ парафиновые мозги’ .Это был такой наш секрет и наш стоп.
Я не знаю, почему у вас такие испытания, но мне кажется,если вы решите с ним остаться, вам надо поговорить от души, от сердца,донести ему ваши чувства и я надеюсь он не будет больше грубым.
2
Автор,потерпіти і доглядіти,йому не довго.Глибоко вам співчуваю,через це пройшла з близькою людиною
2
Може, допомогти з виїздом за кордон на лікування? Зараз це безкоштовно. Але, чи зможе він там перебувати один.
Ви молодець, що наважились на таку розмову. Коли захворів батько, я так і не знайшла длречних слів. В мене таке враження, що він пішов з образою що всі здові, а він захворів. Прямо мені так і казав. Дуже гірко було чути ці слова.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу