Не приємний пост, але досить популярний

Обіжених? Шось не тієї слави ви тут шукаєте

Звучить дуже жахливо...

Його застрелять при першому ж злочині. На кожну силу завжди знайдеться більша сила.

Ну может у богатых выбор есть, а вот простой грузчик побоялся штрафа от 17 тыс и пошел. Или люди, которые были уверены, что, например, с той же эпилепсией их не заберут

С 2014 не выставляете ?
Соц сети для того и созданы, что бы выставлять
Кто не хочет это наблюдать - не заходит или подписывается на свой контент, который интересен
Я не веду соц сети, но,например, сын ведет активно, и это ему помогает, в коммуникации, социальной поддержке и адаптации в чужой стране
Мы и так из-за войны все пострадавшие
Ещё и тут страдай

Ну в чем-то я согласна с авторами таких постов. Если мы- один народ, нация, то и горе должно быть общее. Например, если близкий родственник в семье умер- свадьбу откладывают. А у нас, получается, одних сыновей и мужей на фронт отправили, откуда они раненные или убитые возвращаются, а другие по Европам скачут. Страна одна, но почему-то одни что-то должны государству, а другие пользуются привилегиями за границей. Еще и каждый шаг в инсте фотофиксируют.

Знаєте, трохи важкувато написано, і я не до кінця прочитала, але... десь згідна.
От є в мене знайома - пише на Фб щось типу: ’життя важке, як же все важко, і т.д і т. п.’. Через пару днів - фото з Хорватії, на крутому пляжі, дорогі шмотки, поруч усміхнений чоловік, діти.
Хоч я і не заздрісна, але бл... , якось вже емоція хоч-не-хоч прорветься типу ’з жиру бісишся’.

Це звичайна реакція психіки. Людям болить! І цю біль треба кудись вилити, бо носити в собі просто неможливо, він через край.
Але, чесно кажучи, кому болить, той не сидить в соцсетях, не передивляється чиїсь фото - стан такий, що нікого не хочуть бачити та чути.
І все ж. Ніхто не знає, як хто з друзів відреагує. Якщо знаєщ, що в тебе в друзях ті, хто на фронті, в кого рідні на фронті або в окупації, або їх друзі, або розбомбили житло, або просто знаєте, як тяжко люди це сприймають, навіщо постити всі ці фото??? Вони ж реально потішити своє самолюбство. Це якісь комплекси, якщо Вам не 10-25. Всі ж спогади все рівно з вами! В ваших телефонах фото. На крайній випадок, завантажте, закрийте доступ до ціх фото, якщо хочете їх там зберегти.
Навіть виїхав вперше з самого початку, бо вже не тягнеш взагалі, ніяких фото не постиш, бо знаєш, що друзі тільки за це, але ж вони виїхати не можуть. Вони не скажуть, не позаздрять, але їм може бути трохи сумно, що вони не можуть собі дозволити.
Це нормальна психічна реакція людей у скртуних обставинах, коли в інших все класно. Просто треба зрозуміти та пережити. Невже це так принципово та просто сенс життя прямо зараз викласти?

В мене є знайомий, що що втік через кордон лише з другої спроби. Не багатий. Але тепер точно буде жити. По різному знаходять рішення.

Всі не можуть втекти.Це не реально.

на границе Молдавии нашли труп, которого застрелили
так что не все мужчины такие рисковые

Не могу это читать ,какой-то бред

Де люди знаходять отих ´я любіма´? І нащо вони на них дивилися до війни?

Ми в великому боргу перед тим, хто боронить нашу країну, хто загинув або став калікою. Перед їх сімʼями теж. Позицію жінки, яка написала цей пост, можна зрозуміти.

У нее войны нет, ей пох. Она в упор не понимает смысла этого поста. Либо у неё никто из знакомых не воюет и ей плевать.

Есть морально-этические нормы. В законодательстве они не прописаны, но они приняты в культурном обществе. Если человек не ощущает себя культурным , то и нормы не соблюдает.

Так тут тоже какие-то двойственные нормы. Типа вы там отдыхайте со своими двухметровыми, главное фотки не выставляйте. А мораль она ж не только на страничке инсты должны быть, по идее.

В долгу те, кто довел до такого
И они не боятся, выставляют свои счастливые улыбки и семейные фото
Некоторые с Лондона, некоторые с Франции, Монако, США , Львова и Киева
С ними все ок ? На фото улыбки
Даже сегодня у Зе счастье на фото с Харьковской обл

Непонятно зачем автор текста рвет себе душу и мониторит страницы счастливых женщин. Я инсту веду для себя, мне приятно пересматривать классные моменты через годы. Конечно в дни больших трагедий довольные фотки не выкладываю. Агрессивных проклинающих теток сама удалила давно

Почему не посоветовать отписать от контента я который тригерит?

Спірне питання.
Кожний випадок унікальний. Ну тобто не унікальний, але точно різний. У одної дівчини на війні іі чоловік-військовий (тої чи іншої спеціалізаціі), а у іншої - бусифікований. А ще у іншої - взагалі доброволець.
Отже з цих трьох - претензіі можуть бути лише у ОДНІЄЇ ДІВЧИНИ, і до держави Україна.а не до інших дівчат. У тої, у котрої «бусифікований».
В усіх трьох - може бути притензія до росіі, як і у тих, у кого ніхто не служить.

Морально этические нормы - это не про фото с отпуска.
Я лично мало что выставляю, иногда детей, для родственников. Но никого не осуждаю. Пофиг как то.

Я выставляю и меня не цепляют, считаю этих людей не очень вменяемыми

Ну автора этой темы цепляет и она даже тему об этом создала
Я считаю тех, кто выставляет невменяемыми и что?

Возможно, может. Но оскорблять и угрожать точно нет.

Ну то ви отчима читаєте) Я теж нічого крамольного не побачила. Прохання про співчуття та емпатію. Яку хтось на пенал в дитинстві поміняв.

Зачем смотреть чужую жизнь, особенно незнакомых вам людей?

Почему? Вот какая разница тому человека украинка фото выставила, или полька?

Не в цьому суть. Немають значення одиничні випадки. Якщо війна закінчиться військовим потрібно забезпечити психологічну допомогу, морально справитись важко. А проблема в тому, що недалекі, в переважній більшості це підтримують, по коментах видно.

Ну от этого никуда не денешься. Люди живут жизнь. Да, она сейчас разная, все это понимают. Но можно хотя бы отказаться от фото своей довольной жизни, ведь они триггерят тех, кто вечера проводит молясь о своих близких на войне.