Инфотуфелька• 03 марта 2014
Бандера
ну всех нас называют бандеровцами,ну и ладно,пускай....
ну а сами Вы? Вы - бандеровцы?
Вы приверженцы политики Бандеры?
ну а сами Вы? Вы - бандеровцы?
Вы приверженцы политики Бандеры?
показать весь текст
475
0
Ответ дляЗоркая Зорро
та ладно,
пол города продано благодаря им
санатории, базы отдыха, заводы, пароходство,
ненасытные какие,
добивают нашу экономику как могут
пол города продано благодаря им
санатории, базы отдыха, заводы, пароходство,
ненасытные какие,
добивают нашу экономику как могут
у вас может и так, а у нас, как видите, по другому
Ответ дляДежурняшная
посмотрела ваш город,сколько вам платят,чтобы вы несли фашизм в массы? и пиарили маньяка?
В каком посте я это делаю?
Ответ дляNata Li
То есть, флаг орёт ’Бандера! Слава Бандере!’? 
хочется ответить цитатой из фильма:
’когда вы говорите, такое ощущение что вы бредите’
’когда вы говорите, такое ощущение что вы бредите’
Ответ дляДежурняшная
вам только одну сторону показали,это они так вас любят и ценят своих телезрителей
тогда почему украинские военные и МВС не сдают своих позиций? А заявили, что будут стоять до конца. Конечно, есть в Крыму представители, которые действительно считают, что в России их спасение, но большинство, уверена, иллюзий не питает
для чего детей ему резать нужно было,они что посягали на его независимость?
они совершали геноцид русского,еврейского населения,и позор вам и вашему герою.
они совершали геноцид русского,еврейского населения,и позор вам и вашему герою.
Учите историю. Современная восточная Украина + Воронежская губерния + Кубань + Поволжье + Донщина + Курская губерния = Украина
Починаючи із середини XVIII ст. українська нація починає розширювати свої етнічні землі на схід від Сіверського Дінця і на південь — Крим, Кубань і Передкавказзя, таким чином розширюючи владу гетьманів України, котрі мали вплив на всіх переселенців. Із середини XIX ст. в Україні почало спостерігатися сільськогосподарське перенаселення. Вплив на це також мали серйозні експлуатаційні домагання українських поміщиків. В результаті чого дедалі більше людей почали переселення на нові, ще не заселені або малозаселені землі.
..
Кількість україномовних наприкінці XIX століття, які проживали в окремих адміністративно-територіальних одиницях європейської частини Російської імперії свідчить про те, що українці були панівним етносом на всій території сучасної України (зокрема в Криму та Донбасі) і становили значну частину населення (подекуди переважаючу) на територіях, які сьогодні належать Росії, а також Білорусі, Польщі. Ба більше, зважаючи на окупаційну колоніальну політику московських загарбників, можна говорити про певне свідоме заниження кількості україномовних.
Куди ж зникли мільйони українців з території Кубані, Поволжя, Донщини, Воронезької, Курської губерній у ХХ столітті? Відповідь на це питання очевидна. Коли Москва говорить, що голодомор 1932–1933 років був не лише в Україні, а й на Кубані і Поволжі, то зрозуміло, чому саме він охопив ці райони: тому що там мешкали українці.
Упродовж століть Московська імперія здійснювала цілеспрямовану колоніальну політику, спрямовану проти українців як етносу. Однак у ХХ столітті окупант спробував остаточно вирішити ’українське питання’. Апогеєм цієї злочинної політики став геноцид українського народу, організований у 1932–1933 роках.
Перепис 1939 року зафіксував десятикратне зменшення кількості українців на Передкавказзі – з 2939 тисяч до 300 тисяч. Невідомо, куди ’зникли’ українці Слобожанщини, Донщини та Поволжя. Водночас. Проводилась активна політика колонізації, русифікації та асиміляції Півдня та Сходу України.
Водночас зі стихійним переселенням росіян на українські землі виникали поміщицькі села і слободи, які наприкінці 80-х років XVII ст. заселяли росіяни, здебільшого і вихідці з Півдня Росії, а також донські козаки. Ці поселення зосереджувалися на Харківщині, біля рік Сіверський Донець, Айдир, Деркул, Красній. На початку XVIII ст. дончаки появилися на Східній Слобожанщині, сюди ж переселялися жителі центральних і північних районів Росії. Після приєднання Кримського ханства до Росії, з кінця 80-х років XVIII ст. перші російські села виникли на Кримському півострові.
З другої половини XVII ст. до початку XIX ст. розгорнулася активна поміщицька колонізація українських земель. Після перемоги над шведами Петро І чітко вирішив ’прибрати Україну до рук’. Такою ж була і політика його наступників. Послідовне знищення усіх ознак української державності стало типовою політичною практикою. Одночасно населення України винищували фізично, руйнували матеріальний добробут.
Відомий лист одного з царських клевретів князя Б. Голіцина до другого вірного слуги Петра І Г. Головкіна. Цей документ не залишає жодних сумнівів стосовно справжніх намірів царя до всього українського. ’Задля нашої безпеки в Україні, — писав Голіцин, — треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цім не треба поводитися з донощиками суворо: якщо двоє прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман з старшиною будуть боятися. Як і раніше я до Вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб в усіх полках полковники не були згодні з гетьманом; якщо між гетьманом і полковниками не буде згоди, то всі справи їх будуть нам відкриті’.
Таміла
На Українській оборонній лінії, яка простягалася від Дніпра до Сіверського Дінця, у 1731—1742 pp. було розселено дев´ять російських полків із Курська, інших міст імперії. На цих місцях виникли слободи Петрівська, Козловська, Ражська та ін. Сюди масово прибували переселенці з Південної Росії.
З 60-х років XVIII ст. в Україну поширилися загальноімперські закони й адміністративні порядки. Царизм довільно поділив територію України на реформовані у 1796 р. в губернії намісництва з губернськими судовими й адміністративними установами. Попередньо 1765 р. ліквідовано козацький устрій в Слобідській Україні. У 1775 р. зрівняно з землею Українську козацьку республіку — Запорозьку Січ, колиску свободолюбства і державної незалежності українського народу...
Починаючи із середини XVIII ст. українська нація починає розширювати свої етнічні землі на схід від Сіверського Дінця і на південь — Крим, Кубань і Передкавказзя, таким чином розширюючи владу гетьманів України, котрі мали вплив на всіх переселенців. Із середини XIX ст. в Україні почало спостерігатися сільськогосподарське перенаселення. Вплив на це також мали серйозні експлуатаційні домагання українських поміщиків. В результаті чого дедалі більше людей почали переселення на нові, ще не заселені або малозаселені землі.
..
Кількість україномовних наприкінці XIX століття, які проживали в окремих адміністративно-територіальних одиницях європейської частини Російської імперії свідчить про те, що українці були панівним етносом на всій території сучасної України (зокрема в Криму та Донбасі) і становили значну частину населення (подекуди переважаючу) на територіях, які сьогодні належать Росії, а також Білорусі, Польщі. Ба більше, зважаючи на окупаційну колоніальну політику московських загарбників, можна говорити про певне свідоме заниження кількості україномовних.
Куди ж зникли мільйони українців з території Кубані, Поволжя, Донщини, Воронезької, Курської губерній у ХХ столітті? Відповідь на це питання очевидна. Коли Москва говорить, що голодомор 1932–1933 років був не лише в Україні, а й на Кубані і Поволжі, то зрозуміло, чому саме він охопив ці райони: тому що там мешкали українці.
Упродовж століть Московська імперія здійснювала цілеспрямовану колоніальну політику, спрямовану проти українців як етносу. Однак у ХХ столітті окупант спробував остаточно вирішити ’українське питання’. Апогеєм цієї злочинної політики став геноцид українського народу, організований у 1932–1933 роках.
Перепис 1939 року зафіксував десятикратне зменшення кількості українців на Передкавказзі – з 2939 тисяч до 300 тисяч. Невідомо, куди ’зникли’ українці Слобожанщини, Донщини та Поволжя. Водночас. Проводилась активна політика колонізації, русифікації та асиміляції Півдня та Сходу України.
Водночас зі стихійним переселенням росіян на українські землі виникали поміщицькі села і слободи, які наприкінці 80-х років XVII ст. заселяли росіяни, здебільшого і вихідці з Півдня Росії, а також донські козаки. Ці поселення зосереджувалися на Харківщині, біля рік Сіверський Донець, Айдир, Деркул, Красній. На початку XVIII ст. дончаки появилися на Східній Слобожанщині, сюди ж переселялися жителі центральних і північних районів Росії. Після приєднання Кримського ханства до Росії, з кінця 80-х років XVIII ст. перші російські села виникли на Кримському півострові.
З другої половини XVII ст. до початку XIX ст. розгорнулася активна поміщицька колонізація українських земель. Після перемоги над шведами Петро І чітко вирішив ’прибрати Україну до рук’. Такою ж була і політика його наступників. Послідовне знищення усіх ознак української державності стало типовою політичною практикою. Одночасно населення України винищували фізично, руйнували матеріальний добробут.
Відомий лист одного з царських клевретів князя Б. Голіцина до другого вірного слуги Петра І Г. Головкіна. Цей документ не залишає жодних сумнівів стосовно справжніх намірів царя до всього українського. ’Задля нашої безпеки в Україні, — писав Голіцин, — треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цім не треба поводитися з донощиками суворо: якщо двоє прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман з старшиною будуть боятися. Як і раніше я до Вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб в усіх полках полковники не були згодні з гетьманом; якщо між гетьманом і полковниками не буде згоди, то всі справи їх будуть нам відкриті’.
Таміла
На Українській оборонній лінії, яка простягалася від Дніпра до Сіверського Дінця, у 1731—1742 pp. було розселено дев´ять російських полків із Курська, інших міст імперії. На цих місцях виникли слободи Петрівська, Козловська, Ражська та ін. Сюди масово прибували переселенці з Південної Росії.
З 60-х років XVIII ст. в Україну поширилися загальноімперські закони й адміністративні порядки. Царизм довільно поділив територію України на реформовані у 1796 р. в губернії намісництва з губернськими судовими й адміністративними установами. Попередньо 1765 р. ліквідовано козацький устрій в Слобідській Україні. У 1775 р. зрівняно з землею Українську козацьку республіку — Запорозьку Січ, колиску свободолюбства і державної незалежності українського народу...
Ответ дляДежурняшная
посмотрела ваш город,сколько вам платят,чтобы вы несли фашизм в массы? и пиарили маньяка?
Удалено администрацией...
Ответ дляДежурняшная
для чего детей ему резать нужно было,они что посягали на его независимость?
они совершали геноцид русского,еврейского населения,и позор вам и вашему герою.
они совершали геноцид русского,еврейского населения,и позор вам и вашему герою.
Чего Вы ко мне прицепились? Вы меня с кем- то путаете.
вместо того,чтобы вовевать с нем.фашистами и освобождать родину Бандера пытается создать государство в середине государства.СССР было единое целое,сила которая только объединившись могла победить фашистов.И Бандера просто пользуется ситуацией.Тут факт на лицо,что он был предателем.Не возможно во время войны строить другие планы и дела,согласитесь
он уже не ваш герой? раз ответить не можете,для чего детей ему резать нужно было,они что посягали на его независимость?
шо шо?
почитайте как он себя проявлял во временя первой чеченской войны, как губил целыми отрядами русских солдат....
или и тогда его тоже подставили, аж на пару лет
почитайте как он себя проявлял во временя первой чеченской войны, как губил целыми отрядами русских солдат....
или и тогда его тоже подставили, аж на пару лет
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу